Рішення

від 28.01.2025 по справі 620/15417/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/15417/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури до Відділу культури Менської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу культури Менської міської ради, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відділу культури Менської міської ради щодо не розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Менської міської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області;

зобов`язати відділ культури Менської міської ради розробити програму з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Менської міської територіальної громади Корюківського району Чернігівської області та подати її на сесію Менської міської ради Корюківського району Чернігівської області для вирішення питання щодо розгляду та можливості затвердження такої програми.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не вжито жодних заходів спрямованих на розроблення програми з охорони культурної спадщини, що не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосуванню та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Ухвалою від 29.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що Відділом розроблена Програма охорони та збереження об`єктів культурної спадщини, які розташовані на території Менської міської територіальної громади на 2025-2027 роки. Вказана програма погоджена виконавчим комітетом та подана відповідачем на затвердження на сесії Міської територіальної громади.

З квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету позивачу відзив на позовну заяву з додатками був доставлений 13.12.2024 о 17:22, але позивач не скористався правом на надання відповіді на відзив

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На території Менської міської територіальної громади розташовано 2 пам`ятки археології національного значення Чернігівської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, 46 щойно виявлених археологічних об`єктів культурної спадщини Чернігівської області, 72 пам`ятки археології місцевого значення Чернігівської області, не занесених до Держреєстру, 66 пам`яток історії та монументального мистецтва, не включених до Держреєстру, 15 щойно виявлених історичних об`єкти культурної спадщини, 3 щойно виявлені об`єкти монументального мистецтва, 3 пам`ятки архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва місцевого значення, 5 пам`яток архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва національного значення (а.с. 31-32, 33-41, 42-60, 61-77, 78-81, 82-83, 84, 85).

Листом від 10.09.2024 за №51-77-3906вих-24 Корюківська окружна прокуратура звернулася до Відділу культури Менської міської ради із запитом про надання інформації щодо розроблення програми охорони вказаної культурної спадщини (а.с. 17-19).

Листом від 23.09.2024 за №01-11/140 відповідач повідомив, що програми щодо охорони культурної спадщини не розроблялась. (а.с. 16).

Листом від 04.10.2024 за №04-17/1869 Менська міська рада повідомила, що програма з охорони культурної спадщини не розроблялась та не затверджувалась, кошти на виконання програми з охорони культурної спадщини не виділялися, а тому до кінця року затвердження програми і виділення коштів на її фінансування є неможливим. Розгляд питання про затвердження програми охорони культурної спадщини та її фінансування буде здійснено при розробці бюджету громади на 2025 рік (а.с.109).

У зв`язку з наведеним, прокурор звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурор зазначає, що предметом позову є бездіяльність відповідача, яка полягає в тому, що заходи, спрямовані на розроблення програм з охорони об`єктів культурної спадщини, ним не здійснювалися. Тобто, у даному випадку, порушення допущено Відділом, який є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, отже позивач та відповідач збігається в одній особі.

Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері охорони культурної спадщини, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та відповідно до статті 131-1 Конституції України надає прокурору право здійснювати захист таких інтересів у суді.

Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи (набрала чинності 01.12.1987, підписана від імені України 15.11.2005, ратифікована 20.09.2006, набрала чинності 01.04.2007) до об`єктів архітектурної спадщини, що підлягають охороні, віднесено пам`ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення (стаття 1 Конвенції).

Статтями 3 та 4 Конвенції передбачено, що кожна сторона зобов`язується вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; впровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини; запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Рекомендаціями про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини, схваленими Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй у 1972 році, наголошено на тому, що кожен предмет культурної спадщини є унікальним і зникнення будь-якого такого предмета є невідновною та безповоротною втратою для цієї спадщини у зв`язку з чим кожну країну, на території якої знаходяться предмети культурної та природної спадщини, зобов`язано зберегти цю частину спадщини людства і забезпечити передачі майбутнім поколінням.

Стаття 54 Конституції України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв`язків зі світовим співтовариством. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері схорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюється Законом України від 08.06.2000 №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (даліЗакон №1805-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`яткою культурної спадщини (далі - пам`ятка) є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні, історичні, об`єкти монументального мистецтва, об`єкти архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні, об`єкти науки і техніки.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (даліЗакон) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону).

Частиною другою статті 6 Закону №1805-ІІІ передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, у тому числі: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини (пункти 1, 6).

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 27 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм

Пунктом 22 частини першої статті 26 Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно- територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Пунктом 3.1.12 Положення про відділ культури Менської ради, затвердженого рішенням 12 сесії Менської міської ради 8 скликання від 26.10.2021 № 592 передбачено, що для досягнення мети відділ забезпечує охорону пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

З огляду на наведені норми права, на відповідача покладається обов`язок щодо розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Слід зазначити, що об`єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до Закону, покладено обов`язок щодо їх охорони та забезпечення належного догляду та збереження.

Невжиття відповідних заходів щодо розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосуванню та музеєфікації об`єкта культурної спадщини.

Водночас, рішенням від 28.11.2024 № 248 виконавчий комітету Менської міської ради погодив проєкт Програми охорони та збереження культурної спадщини на території Менської міської територіальної громади на 2025-2027 та вирішив передати вказаний проєкт для розгляду та затвердження на черговій сесії Менської міської ради (а.с.102-108).

На сайті Менської міської ради зареєстрований проєкт рішення про затвердження Програми охорони та збереження культурної спадщини на території Менської міської територіальної громади на 2025-2027 року за номером 738// від 04.12.2024.

Також на сайті Менської міської ради опубліковано рішення Менської міської ради від 19.12.2024 № 738 «Про затвердження Програми охорони та збереження культурної спадщини на території Менської міської територіальної громади на 2025-2027».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач розробив Програму охорони та збереження культурної спадщини на території Менської міської територіальної громади на 2025-2027, яка після подання позову та до дати ухвалення рішення судом була затверджена Менською міською радою, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, про наявність підстав для відмови у задоволені позову.

У відповідності до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову керівника Корюківської окружної прокуратури до Відділу культури Менської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Корюківської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15300, код ЄДРПОУ 0291011422).

Відповідач: Відділ культури Менської міської ради (вул. Героїв АТО, 3, м. Мена, Корюківський р-н, Чернігівська обл.,15600, код ЄДРПОУ 41653615).

Повний текст рішення складено 28.01.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА