Вирок
від 29.01.2025 по справі 489/9614/24
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/9614/24

кримінальне провадження

№1-кп/489/596/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 р. м. Миколаїв

Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024152040001324 від 17.10.2024 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 23.10.2023 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2024 близько 17:00 (точний час в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_4 , з метою реалізації умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 2, на території ринку «Колос», діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2024 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, строк якого неодноразово продовжувався та триває дотепер, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , та, шляхом ривку, намагався заволодіти майном останнього, однак потерпілий вчинив супротив, при цьому випустив із рук мобільний телефон.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Motorola G72», сірого кольору, з об`ємом пам`яті 256 GB, вартістю 5343,33 гривень, в якому знаходились сім-карти НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які для потерпілого матеріальної цінності не становлять.

Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 5343,33 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України, тобто як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор під час судового розгляду уклали угоду про визнання винуватості, в якій досягли згоди, у зв`язку з зобов`язанням обвинуваченого беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні, про призначення обвинуваченому покарання за ч.4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.10.2023, та остаточно призначити покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, щиро розкаявся, просив затвердити угоду.

Потерпілий ОСОБА_6 відповідно до вимог ч.4 ст. 469 КПК України надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Суд, виконавши вимоги ст. 474 КПК України, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.

Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, у разі надання потерпілим (всіма потерпілими) письмової згоди прокурору на укладення ними угоди, яким і є злочин, передбачений ч.4 ст. 186 КК України, за яким кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим та ним вчинені дії, які є підставою для укладення угоди.

Крім того, сторони угоди згодні на призначення узгодженого ними виду і міри покарання. Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором, на підставі якої ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.ст. 100, 374, 375, 475, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 29.01.2025, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставіст.71КК України,за сукупністювироків,частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.10.2023, та остаточно призначити покарання у виді 7 (семи) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі за період з 17.10.2024 по день набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 17.10.2024.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на рахунок UA908999980313090115000014482, УК у Миколаїв/Інгульськ.р-н/24060300, ЄДРПОУ - 37992781, Код 24060300, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, процесуальні витрати в розмірі 3183,60 грн. за проведення судової експертизи.

Речові докази:

- ДВД диск із відеозаписом події за 16.10.2024 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України або до суду, яким затверджена угода з підстав невиконання угоди протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суддя

СудЛенінський районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення29.01.2025
Оприлюднено03.02.2025
Номер документу124813981
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Грабіж

Судовий реєстр по справі —489/9614/24

Вирок від 29.01.2025

Кримінальне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Коновець М. С.

Ухвала від 12.12.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Коновець М. С.

Ухвала від 06.12.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Коновець М. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні