Постанова

від 30.01.2025 по справі 420/23769/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23769/24

Головуючий в І інстанції: Катаєва Е.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 05.11.2024 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «БУТОКС» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОР-БУДОПТ» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстру податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2024 року №11050578/39647031, №11050577/39647031;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкові накладні №8 від 12.04.2024 року, №9 від 16.04.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.05.2024 року №11050578/39647031, №11050577/39647031 про відмову в реєстрації податкових накладних №8 від 12.04.2024 року, №9 від 16.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Фермерського господарства «БУТОКС» №8 від 12.04.2024 року, №9 від 16.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнуто на користь Фермерського господарства «БУТОКС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є правомірними, оскільки, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних. Як зазначає скаржник, платником не надано на розгляд комісії сертифікати якості, що підтверджували б якісні показники реалізованого товару та форму №29-СГ. Крім того, позивачем надано до контролюючого органу товарно-транспортні накладні, які не відповідають вимогам пп.11.1 п.11 Правил оформлення перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки не містять заповнених граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій та відомостей про параметри транспортного засобу. Разом з тим, як зазначає апелянт, позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ «БУТОКС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності підприємства за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

В рамках здійснення господарської діяльності між ФГ «БУТОКС» (постачальник) та TOB «СОЛІРА» (покупець) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №1204/1 від 12.04.2024 року, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, ціна, порядок її визначення, найменування асортимент, строки, умови поставки передбачені в цьому договорі та додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до договору та додатковими угодами до даного договору №1 від 12.04.2024 року, №2 від 16.04.2024 ФГ «БУТОКС» як постачальник зобов`язується поставити пшеницю врожаю 2023 року.

За результатами здійснення господарських операцій складені видаткові накладні №7 від 12.04.2024 року та №8 від 16.04.2024 року.

Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПКУ складено податкові накладні №8 від 12.04.2024 року на загальну 325618,18 грн., в т.ч. ПДВ - 39988, 20 грн., №9 від 16.04.2024 року на загальну 162260,09 грн., в т.ч. ПДВ - 19926,68 грн. та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.04.2024 року позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» отримано в електронному вигляді квитанції, відповідно до яких: документ збережено, реєстрація зупинена.

Підставою зупинення спірних податкових накладних зазначено: Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкових накладних, 09.05.2024 року позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення №8, №9 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До повідомлення були додані пояснення та копії документів, що підтверджують поставку товару.

Однак, за результатами розгляду пояснень та доданих до нього документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області 14.05.2024 року прийнято рішення:

№11050578/39647031 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 12.04.2024 року;

№11050577/39647031 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 16.04.2024 року.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У графі «додаткова інформація» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.».

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, заначив, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, та не зазначено які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою. За результатами розгляду справи, суд першої інстанції вказав, що позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій та підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, у зв`язку з чим дійшов висновку щодо протиправності рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 року, далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 1 «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п.п. 40, 43-46 Порядку № 1165 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до вимог пп. 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, у направлених позивачу квитанціях підставою зупинення податкових накладних зазначено: Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Дослідивши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.1 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.

Колегія суддів зазначає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що лише посилання контролюючого органу у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на пункт 1 Критеріїв ризиковості не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів, необхідних податковому органу для реєстрації таких накладних.

Колегія суддів також зазначає, що за правилами пп. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за №1245/34216, далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пп. 3, 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних визначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.».

Однак, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних процитовано положення пунктів 5, 10 Порядку №520, тобто, викладена загальна норма без повідомлення причин та мотивів.

Оскаржувані рішення прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретного зазначення обставин яких саме документів та з якими порушеннями вони складені (хоча форма рішення надає таку можливість).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що платником податку не надано на розгляд комісії наступні документи: сертифікат якості товару, що підтверджували б якісні показники реалізованого товару та форму №29-СГ.

Колегія суддів спростовує вказані доводи та наголошує, що відповідачем не було зазначено, які саме документи необхідно було надати для здійснення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим, позивачем було самостійно надано документи на власний розсуд, які, на його думку, підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом, за наслідком яких складено спірні податкові накладні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та після зупинення реєстрації спірних податкових накладних на адресу контролюючого органу ним було направлено пояснення та копії первинних документів на підтвердження здійснення реальності господарських операцій, за якими було складено спірні податкові накладні.

Зокрема, до повідомлення про надання пояснень позивачем надано наступні документи: договір поставки №1204/1 від 12.04.2024 року, додаткова угода №1 до Договору від 12.04.2024 року, додаткова угода №2 до Договору від 12.04.2024 року, видаткова накладна №7 від 12.04.2024 року, видаткова накладна №8 від 16.04.2024 року, товарно-транспортні накладні №116 від 12.04.2024 року, №117 від 15.04.2024 року, банківська виписка за період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року, договір №BL220303-5п від 09.03.2023 року, договір поставки №69/10 від 24.04.2023 року, договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 08.02.2024 року, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №96 від 09.02.2023 року, специфікація до Договору від 09.03.2023 року, специфікація №2439 до договору від 24.04.2023 року, рахунки на оплату №230 від 09.03.2023 року, №5915 від 28.02.2023 року, №2439 від 24.04.2023 року, №346 від 30.03.2023 року, №91 від 09.02.2023 року, видаткові накладні №96 від 09.02.2023 року, №230310001 від 10.03.2023 року, №3523 від 25.04.2023 року, №5452 від 28.02.2023 року, №3631 від 26.04.2023 року, рахунок-фактура №4 від 10.02.2024 року.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів зазначає, що, за наявними документами, у контролюючого органу була можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень контролюючий орган не надав.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 21.03.2024 року по справі №400/3927/22, від 22.05.2024 року по справі №640/26298/21.

В обґрунтування правомірності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, ГУ ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки не містять заповнених обов`язкових граф щодо відомостей про вантажо-розвантажувальні операції та параметри транспортного засобу.

Колегія суддів спростовує вказані доводи апелянта, з огляду на наступне.

Згідно пункту 11.1 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З матеріалів справи вбачається, що всі графи товарно-транспортних накладних, які надавались позивачем до податкового органу, заповнені та містять зазначені повні відомості про замовника перевезення, перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, транспортний засіб, відомості про вантаж, підписані відповідальними посадовими особами з зазначенням їх ПІБ та посад, інформацію щодо маси (брутто, тара, нето) товару.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що деякі неточності у оформленні товаро-транспортних накладних, не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, щодо яких було складено спірні податкові накладні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що факт того, що в апеляційній скарзі контролюючий орган надає уточнення які саме недоліки вбачаються із наданих документів не спростовує факту, що ані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не навів конкретного переліку документів, яких, на думку суб`єкта владних повноважень, не вистачає.

Так, сталою практикою Верховного Суду за схожими правовідносинами, визначено, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте, саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, не виконання відповідачем-1 обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності вимог, визначених Порядками №1165, №520), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідачем-1 не доведено підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, не витребувано конкретного переліку документів для реєстрації податкових накладних, відхилено без будь-яких обґрунтувань первинно-бухгалтерську документацію щодо господарських операцій згідно податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджують правомірності прийнятих рішень та є безпідставними.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача-1 щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні датою їх подання, оскільки вони є передчасними, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п.п. 19, 20 вказаного Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, п. 20 Порядку № 1246 прямо передбачено, що реєстрація податкової накладної на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду, а тому, за встановлених у справі обставин щодо протиправності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, вимоги позивача щодо зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію відповідають наведеним вимогам Порядку № 1246, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги відповідача-1.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача-1 спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 30.01.2025 року.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька