Постанова

від 29.01.2025 по справі 640/21108/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21108/22 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення /попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 14.10.2022 №/6/26-15-04-04-08; зобов`язання відповідача прийняти рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" податкового обов`язку щодо сплати податку на додану вартість та, відповідно, своєчасної реєстрації податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 69.1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України - на період воєнного стану, оскільки обставини непереборної сили, спричинені військовою агресією Російської Федерації, є триваючими.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 27 грудня 2023 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що Товариство не заперечує факт здійснення реєстрації податкових накладних, питання лише в своєчасності такої реєстрації. Позивач надав контролюючому органу разом із заявою належні та достатні докази для підтвердження неможливості виконання ним податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних та сплати податку на додану вартість станом на 30.09.2022. Проте контролюючий орган зазначив про непідтвердженість Товариством підстав неможливості виконання податкового обов`язку. Апелянт зазначив, що відповідач обмежився лише загальною та неповною оцінкою наданих позивачем документів. Без доведення до відома позивача, що подані документи є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації. На думку апелянта оскаржуване рішення відповідача є не обґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А отже відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що податковим органом було розглянуто заяву позивача та прийнято правомірне та обґрунтоване рішення згідно норм чинного законодавства. Відповідач зазначив, що позивачем не надано достатньої кількості документів, що підтверджують неможливість виконання ним податкового обов`язку та не надано будь-яких додаткових пояснень, обґрунтувань та документів. Відповідач зазначив, що наданий позивачем сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єкта господарювання. Сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами та документами. З огляду на наведене відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 вересня 2022 року позивач направив до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві заяву про відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок за вих. № 16 від 28.09.2022 з додаванням підтверджуючих документів.

На підтвердження наведених обставин позивачем разом із заявою до контролюючого органу направлено наступні документи:

- копію сертифікату Київської Торгівельно-промислової палати №3000-22-0794 про форм-мажорні обставини за вих.№17/03-4/306 від 08.09.2022;

- Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»;

- Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

- Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1;

- Інформацію з офіційного сайту ДП «НАІС» від 24.02.2022 про тимчасове призупинення єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України;

- Постанову КМУ «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» №209 від 06.03.2022;

- аналітичні статті, виписки з ЄДР, витяг;

- копію наказу про призупинення господарської діяльності ТОВ "Універсал-Спец-Монтаж", копію наказу про відпустки за власний рахунок, копію табелів обліку використання робочого часу, копію наказу про призупинення дії трудових договорів, копію наказу про відновлення трудових договорів та встановлення режиму неповного робочого часу, список працівників, довідку про фактичний вихід на роботу працівників, копію штатного розпису;

- довідку щодо динаміки виконання БМР, довідку щодо динаміки цін на матеріали;

- копії листів щодо оплати боргу та щодо підвищення цін на продукцію, копію видаткової накладної, копії рахунків;

- довідку про склад дебіторської і кредиторської заборгованості;

- копії банківських виписок.

02 листопада 2022 року на адресу позивача надійшло Рішення/попереднє рішення щодо можливості/неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №/626-15-04-04-08 від 14.10.2022 року.

У вказаному рішенні зазначено про невідповідність ТОВ "Універсал-Спец-Монтаж" підставам неможливості виконання платниками податку-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків, що встановлені 107 пункту 1 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який у подальшому продовжувався. Зокрема, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень п.69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджені:

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Так, згідно з п.1, 2 розділу І «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», затвердженого 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 (далі- Порядок №225), цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У Розділі II Порядку №225 передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації; підписи платника податку фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року №225 затверджений Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків)

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

У Розділі III Порядку №225 визначено, що заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі Рішення) за формою, що додається.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Аналіз положень Порядку №225 дає підстави для висновку, що його затвердження обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо. Тобто, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку із об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.

Платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач скористався наданою йому Порядком №225 можливістю звернення із заявою про відсутність можливості своєчасно виконувати свій податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН. У заяві позивач зазначив, що Товариство не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та сплати податку на додану вартість станом на 30 вересня 2022 року у зв`язку з наступними обставинами:

-з 24.02.2022 у платника настали форс-мажорні обставини;

- з 24.02.2022 Товариство не працювало, а з 24.03.2022 з працівниками товариства призупинено трудові договори;

- з квітні 2022 року частково відновлено роботу Товариства, проте відсутні оборотні кошти;

- основні замовники будівельно-монтажних робіт ПрАТ «ДБК-4 та ТОВ «ДБК- Індустрія» не погасили заборгованість у зв`язку з відсутністю надходжень грошових коштів від продажу нерухомості спричинену дією форс-мажору;

- 6 працівників Товариства мобілізовано до лав ЗСУ;

- суттєве здороження будівельних матеріалів, дефіцит пального, ускладнення логістики поставок сировини і матеріалів;

- зниження обсягів виробництва та зниження надходжень від виробництва.

На підтвердження настання для Товариства форс-мажорних обставин, останнім до заяви було долучено Сертифікат Київської Торгівельно-промислової палати №3000-22-0794 про форм-мажорні обставини за вих.№17/03-4/306 від 08.09.2022 «Про настання форс мажорних обставин», в якому Київська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини у ТОВ "Універсал-Спец-Монтаж" щодо обов`язку з реєстрації податкових накладних терміном реєстрації 15.07.2022 та сплати податку на додану вартість станом на 25.08.2022 у сумі 1 996 261,39 грн терміном сплати 31.07.2022.

Крім того, Товариством долучено виписки по особовому рахунку Товариства, банківські довідки та витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які у сукупності підтверджують доводи позивача про те, що залишки коштів на поточних рахунках Товариства станом на 15.07.2022 та 31.07.2022 були недостатнім для реєстрації ПН та сплати податку на додану вартість.

На переконання колегії суддів вказані обставини підтверджують те, що у Товариства була відсутня об`єктивна можливість своєчасно зареєструвати податкові накладі та вчасно сплати податок на додану вартість у сумі 1 996 261,39 грн терміном сплати 31.07.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до даних з інформаційно - телекомунікаційних систем ГУ ДПС у м. Києві та Єдиного реєстру податкових накладних позивачем було здійснено процедуру реєстрації податкових накладних в період з лютого по вересень 2022 (саме цей період, про який позивач наголошує, що була відсутня можливість здійснення реєстрації податкових накладних), а також було здійснено 20.07.2022 подачу податкової декларації з податку на прибуток підприємства з показниками.

Позивач не заперечує факт здійснення реєстрації податкових накладних, проте зазначає, що питання саме в своєчасності такої реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції жодних документів, які підтверджували б спроможність позивача своєчасного виконання свого податкового обов`язку. Крім того, не було надано вичерпного переліку документів, яких би було достатньо для постановлення рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків ТОВ "Універсал-Спец-Монтаж" свого податкового обов`язку.

Щодо доводів відповідача про те, що при аналізі наданих позивачем документів в спірному випадку не було встановлено причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереробної сили, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача та можливістю виконання останнім податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку підставою для подання заяви про відсутність можливості виконання податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально (пп. 7 п. 1 розділу II. Порядку № 255).

Підтвердженням настання для Товариства форс-мажорних обставин є Сертифікат Київської Торгівельно-промислової палати №3000-22-0794 про форм-мажорні обставини за вих.№17/03-4/306 від 08.09.2022 «Про настання форс мажорних обставин».

Порядком №225 на контролюючий орган покладено обов`язок встановлювати причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Колегія суддів вважає, що наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав достатньої кількості документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку та не надав будь-яких додаткових пояснень, обґрунтувань та документів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки визнання недостатніми поданих платником податків документів на підтвердження неможливості виконання платником податкових обов`язків зумовлює направлення контролюючим органом у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПК України, попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою згідно з додатком до Порядку №225 з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, чого у даному випадку зроблено контролюючим органом не було.

Відповідачем не надано можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, що свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладені обставини у сукупності колегія суддів вважає, що позивачем подані суду та контролюючому органу достатні докази неможливості виконання наведених положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, а також неможливості виконання податкового обов`язку, визначеного підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з форс-мажорними обставинами та відсутністю достатніх коштів на рахунках, а отже оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частина четверта статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

В ході розгляду цієї справи колегією суддів встановлено, що податковий орган фактично не розглянув долучені позивачем до заяви документи, можливості надати додаткові документи за конкретним переліком не надав. Відповідно, підстави вважати, що у спірній ситуації були виконані усі умови для зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення, відсутні. За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про зобов`язання ГУ ДПС повторно розглянути заяву про неможливість виконання податкового обов`язку вих. № 16 від 28.09.2022, подану позивачем, та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно із ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно із пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги.

Суд зауважує, що не надання оцінки іншим доводам сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Колегія суддів зазначає, що фактично позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме про визнання протиправним та скасування рішення від 14.10.2022 №/6/26-15-04-04-08. Друга вимога є похідною від попередньої.

Отже розмір судового збору за подання позовної заяви становив 2481 грн. та за подання апеляційної скарги 3721,50 грн.

Оскільки за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6202,50 грн.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення /попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 14.10.2022 №/6/26-15-04-04-08.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" про неможливість виконання податкових обов`язків вих. № 16 від 28 вересня 2022 року та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спец-Монтаж" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві судовий збір у розмірі 6202,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Є.О.Сорочко