Постанова

від 30.01.2025 по справі 140/5720/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5720/24 пров. № А/857/28014/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (суддя Волдінер Ф.А., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/5720/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Азарту до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

28.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Волинській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції приходить до наступних висновків: Податковий кодекс України не містить норми, яка б надавала заступнику Голови ДПС України підписувати накази про доручення проведення перевірки територіальним органам ДПС. Відтак, підписуючи наказ від 16.05.2024 № 364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту» виконувач обов`язків заступника Голови ДПС України Сокур Є. вийшов за межі наданих йому повноважень, тобто діяв всупереч вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини. А тому, неправомірність першого рішення, в даному випадку наказу від 16.05.2024 № 364, тягне за собою неправомірність послідуючого, а саме: «в силу принципу «незаконне не може породжувати законне».

Разом з тим, апелянт вважає, що зі змісту наказу ДПС України від 16.05.2024 № 364 встановлено, що проведення перевірки на підставі пп. 78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, є «виявлення невідповідності висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» (код ЄДРПОУ 43473708) від 14.03.2024 № 5616/24-08/43473708 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податків фізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023 вимогам законодавства та з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку за результатами, а також здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Волинській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 13.05.2024 № 28-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 »), на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України».

Відповідно до норм пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється з підстави, коли контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначає, що наказ на проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, і на підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додаткового видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Відтак, зазначає, що зі змісту пп. 78.1.12 п. 78.1 ст.78 ПК України вбачається, що умовами для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки є: невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства; неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства; існування розпочатого службового розслідування щодо посадових осіб нижчого рівня або повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 640/46487/20).

Також, вважає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки наступним обставинам справи, а саме, що згідно з п. 1.2.3 «Особливості призначення позапланових документальних перевірок з окремих підстав» розділу I. «Організація та проведення перевірок платників податків» Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що додаються (далі Методичні рекомендації) затвердженого наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 під час проведення процедури адміністративного оскарження (підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) або за наявності визначених у підпункті 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, які підтверджені документально, ДПС може бути призначено проведення територіальним органом ДПС документальної позапланової перевірки. У такому разі видаються два накази апаратом ДПС та територіальним органом ДПС. В апараті ДПС наказ готується за підписом Голови ДПС (його заступника або уповноваженої особи). У наказі ДПС обов`язково зазначається територіальний орган ДПС, якому доручається організувати та провести таку перевірку. Крім того, за потреби структурним підрозділом апарату ДПС, яким проведено аналіз матеріалів перевірок територіальних органів ДПС та виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування питань для винесення об`єктивного висновку, може складатися доповідна записка, в якій викладаються інформація про необхідність призначення документальної позапланової перевірки, обґрунтування проведення такої перевірки, та готується проєкт доручення до доповідної записки з дотриманням встановлених вимог при підготовці розпорядчих документів ДПС.

Зазначає, що у територіальному органі ДПС, якому було доручено організувати та провести документальну позапланову перевірку, додатково готується наказ за підписом керівника (його заступника або уповноваженої особи) у порядку, передбаченому главою 8 розділу II Кодексу. Підставою для видання такого наказу є відповідний наказ ДПС про призначення перевірки (п. 1.2.3 «Особливості призначення позапланових документальних перевірок з окремих підстав» розділу I. «Організація та проведення перевірок платників податків» Методичних рекомендацій). На виконання вказаних норм ГУ ДПС у Волинській області винесено Наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту» від 23.05.2024 № 1927-п.

Також, вважає, що враховуючи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, сума у розмірі 20000 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а також складністю справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Зокрема, зазначає, що станом на дату винесення наказу ДПС України від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту» - даний наказ повинна підписувати в.о. голови ДПС України Тетяна Кірієнко, а не в. о. першого заступника Голови Сокур Євгеній, який не має повноважень на підпис наказів про проведення перевірок. Отже, вважає, що Сокур Євгеній підписуючи наказ від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту» перевищив свої службові повноваження, оскільки не має повноважень голови ДПС України щодо призначення проведення перевірки та надання доручення іншому територіальному органу ДПС (ГУ ДПС у Львівській області) прийняти участь у перевірці платника податку. Тому, вважає, що наказ ДПС України від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту» на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України мала підписувати в.о. голови ДПС України Тетяна Кірієнко.

Також апелянтом подано додаткові пояснення у справі, та з наведених у них підстав просить апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач у запереченні на додаткові пояснення відповідача вважає такі необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскржуване рішення суду без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, додаткові пояснення, заперечення на додаткові пояснення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, що з 26.12.2023 по 27.12.2023 та з 28.02.2024 по 08.03.2024 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Імперія Азарту», за результатами якої складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» (код ЄДРПОУ 43473708) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податківфізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023.

В подальшому, на виконання доручення в.о. Голови ДПС Кірієнко Тетяни від 08.05.2024 №70-д (24) до доповідної записки Департаменту оподаткування фізичних осіб від 08.05.2024 №2844/99-00-24-04-03-13, у зв`язку з виявленням невідповідності висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023 вимогам законодавства та з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку за результатами, а також здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Волинській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 13.05.2024 № 28-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 »), на підставі підпункту 78.1,12 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України прийнято наказ від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту».

Відтак, Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової служби України від 16.05.2024 №364 прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» №1927-п згідно якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імперія Азарту» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податківфізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» від 14.03.2024 №5616/24-08/43473708 та забезпечити проведення перевірки працівникам Головного управління ДПС у Волинській області із залученням працівників Головного управління ДПС у Львівській області.

ТОВ «Імперією Азарту» не погоджуючись з наказом №1927-п від 23.05.2024 не допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що останніми складено Акт № 2382/03-20-24-08 від 28.05.2024,

Також, ТОВ «Імперія Азарту» не погоджуючись з наказом Головного управління ДПС у Волинській області №1927-п від 23.05.2024 звернулося в суд даним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як передбачено пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями п. 78.4 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відтак, зважаючи на наведені норми суд першої інстанції вірно вказав, що обов`язковою інформацією, що має міститися у наказі про проведення документальної перевірки, є: дата видачі, найменування контролюючого органу, прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, яка перевіряється, мета, вид (документальна планова/позапланова перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який перевірятиметься.

Як вже було зазначено, позивачем оскаржено наказ від 23.05.2024 року №1927-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що винесений на підставі вимог пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

Відтак, здійснивши аналіз змісту пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України суд першої інстанції зробив вірний висновок, що умовами для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки є: невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства; неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства; існування розпочатого службового розслідування щодо посадових осіб нижчого рівня або повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Наявність наведених обставин є обов`язковою передумовою для призначення перевірки відповідно до пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України (постанова Верховного Суду від 12.04.2019 у справі №810/955/17).

Поряд з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, перевірка, яка проводиться на підставі пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України за своєю суттю є додатковою перевіркою, що має на меті дослідити обставини, які не були досліджені зовсім або досліджені не в повній мірі під час проведення перевірки або ж перевірити висновки, зроблені за результатами податкової перевірки у випадку встановлення їх невідповідності чинному законодавству.

В залежності від наявної підстави для перевірки, визначається зміст та межі самої перевірки і, відповідно, обсяг документів та фактичних обставин, що підлягають дослідженню в ході перевірки, що в свою чергу безпосередньо впливає на обсяг прав платника податків під час проведення позапланової перевірки (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 справа №1.380.2019.001429).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ від 23.05.2024 №1927-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» прийнято на виконання наказу ДПС України від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту»».

Також як вбачається з матеріалів справи, у наказі ДПС України від 16.05.2024 №364 підставою проведення перевірки було зазначено пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та вказано, що перевірка призначена відповідно до доручення в.о. Голови ДПС від 08.05.2024 №70-д(24) до доповідної записки Департаменту оподаткування фізичних осіб, у зв`язку з виявленням невідповідності висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» (код ЄДРПОУ 43473708) від 14.03.2024 №5616/24-08/43473708 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податківфізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023 вимогам законодавства та з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку за результатами, а також здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Волинській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ від 13.05.2024 №28-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 »).

Крім цього, з наказу від 13.05.2024 №28-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » вбачається, що вказана у ньому посадова особа контролюючого органу проводила документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Імперія Азарту», за результатами якої складено акт від 14.03.2024 №5616/24-08/43473708 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску від 28.03.2024 №0070732408.

Відтак, на підставі вказаного вище та відповідно до доручення в.о. Голови ДПС від 08.05.2024 №70-д(24) до доповідної записки Департаменту оподаткування фізичних осіб, яким виявлено невідповідність висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» від 14.03.2024 №5616/24-08/43473708 вимогам законодавства, у зв`язку з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки, для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи ГУ ДПС у Волинській області, які здійснювали таку перевірку, на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу Державною податковою службою України видано наказ від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» на підставі якого видано наказ від 23.05.2024 №1927-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту»».

Отже, як вбачається з матеріалів справи спірний наказ прийнятий на підставі наказу Державної податкової служби України від 16.05.2024 №364, який підписаний в.о. заступника Голови Сокуром Євгенієм.

Проте як вірно встановлено судом першої інстанції, на запит представника позивача на отримання інформації ДПС України листом від 24.06.2024 №1409/ЗПІ/99-00-11-01-03-10 повідомив, що з 24.12.2021 виконує обов`язки Голови ДПС України заступник Голови ДПС України Кірієнко Т.П.

Згідно наказу ДПС від 21.02.2022 №153 «Про розподіл обов`язків між керівництвом ДПС» (зі змінами) (далі - наказ № 153) із змінами і доповненнями судом встановлено наступне: виконувач обов`язків Голови Державної податкової служби України Кірієнко Т.П. поміж іншого підписує накази, дає у межах повноважень обов`язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату ДПС, її територіальних органів доручення; виконувач обов`язків заступника Голови Державної податкової служби України Сокур Є. поміж іншого підписує накази (у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України) та доручення (доручення до доповідної записки).

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що повноваження виконувача обов`язків заступника Голови заступника Голови ДПС України Сокура Євгенія в частині підписання наказів обмежено приписами Податкового кодексу України, а тому вказана посадова особа вправі підписувати виключно ті накази, на які є пряма вказівка в Податковому кодексі України, тоді як повноваження виконувача обов`язків Голови ДПС України Кірієнко Т.П. не містять такого обмеження.

Відповідно до наказу від 16.05.2024 № 364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту»», який підписаний в.о. заступника Голови Сокуром Євгенієм, вбачається, що пунктом 1 наказано провести перевірку ТОВ «Імперія Азарту», а пунктом 2 доручено проведення цієї перевірки ГУ ДПС у Волинській області із залученням працівників ГУ ДПС у Львівській області.

Відтак, аналізуючи вказаний наказ на предмет відповідності вимогам Податкового кодексу України, суд першої інстанції вірно зазначив, що підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 прямо передбачено, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня. Також, пунктом 78.4 передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підписуючи наказ від 16.05.2024 №364 виконувач обов`язків заступника Голови ДПС України Сокур Є. діяв в межах своїх повноважень в частині призначення перевірки.

Разом з тим, Податковий кодекс України не містить норми, яка б надавала заступнику Голови ДПС України підписувати накази про доручення проведення перевірки територіальним органам ДПС, а відтак, підписуючи наказ від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» виконувач обов`язків заступника Голови ДПС України Сокур Є. вийшов за межі наданих йому повноважень, тобто діяв всупереч вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу, що з 13 по 17 травня 2024 року в. о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяна Павлівна та в. о. першого заступника Голови Державної податкової служби України Бугасов Владислав Миколайович у стані тимчасової непрацездатності, відпустці, відрядженні не перебували, відповідно на інших осіб обов`язки Голови Державної податкової служби України та першого заступника Голови Державної податкової служб України не покладались Відтак в контролюючого органу була можливість забезпечити проведення перевірки ТОВ «Імперія Азарту» у повній відповідності до затвердженого розподілу обов`язків між керівництвом ДПС.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваний наказ ГУ ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п, винесений на підставі наказу від 16.05.2024 № 364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту»», який підписаний в.о. заступника Голови Сокуром Євгенієм за межами наданих йому повноважень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи складність справи, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Зважаючи на все наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволені позовні вимоги.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Також представником позивача у запереченні на додаткові пояснення відповідача заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 27 000 грн. за час апеляційного провадження.

Відповідач у запереченні на клопотання просить в задоволенні такого відмовити, та зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу за час апеляційного провадження колегія суддів зазначає, що частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як зазначалось вище, заявник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 27 000 грн.

Як слідує з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції відповідачем надано звіт про надання правничих послуг ТОВ «ІМПЕРІЯ АЗАРТУ» у справі №140/5720/24.

Як вбачається з даного звіту адвокатом по справі №140/5720/24 надано такі правові послуги: аналіз апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2024. написання та подання відзиву до Восьмого апеляційного адміністративного суду; аналіз апеляційної скарги ДПС України та додатків до неї, пошук нової судової практики щодо можливості подання апеляційної скарги особою, яка не є стороною у справі та поновлення процесуального строку, пошук правових позицій в реєстрі ІПК ДПС України щодо оподаткування ПДФО та ВЗ операції із зворотного обміну ігрових замінників на грошові кошти гравців; написання клопотання про відмову у відкритті провадження за скаргою ДПС України та відзиву на дану скаргу ДПС України, подання до суду; аналіз додаткових пояснень відповідача від 11.12.2024 та додатків до неї, написання заперечення на пояснення відповідача, подання до суду.

Всього 18 годин * 1500 грн. (вартість однієї години) = 27 000 грн.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат слід врахувати чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. ст. 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 27 000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та наданими адвокатом послугами, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, складності справи та значення справи для сторін, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правової допомоги адвоката, колегія суддів приходить до переконання про те, що клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за час апеляційного провадження підлягає до часткового задоволення, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 15 000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №140/5720/24 без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Азарту (ЄДРПОУ 43473708) судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга