Постанова

від 30.01.2025 по справі 140/8324/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8324/24 пров. № А/857/29834/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства АЙ-ЕВ на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в справі № 140/8324/24 за адміністративним позовом Фермерського господарства АЙ-ЕВ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Стецик Н.В.,

час ухвалення рішення 14.10.2024 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року Фермерське господарство АЙ-ЕВ (далі ФГ АЙ-ЕВ, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0207140707.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені). Твердить про припинення зобов`язання по контракту №01/05/2023 від 01.05.2023, укладеного між ФГ АЙ-ЕВ (продавець) та HALAL FOOD ООО (покупець), шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, ФГ АЙ-ЕВ для перевірки надано договір про перевід боргу від 01.04.2024, укладений між ФГ АЙ-ЕВ, HALAL FOOD ООО та ООО Агро Макс, та договір про перевід боргу від 01.04.2024, укладений між ФГ АЙ-ЕВ, HALAL FOOD ООО та RETRO HOLDING ММС. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловила незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ АЙ-ЕВ, за результатами якої складено акт перевірки від 04.07.2024 №17878/07-07/39685433 (а. с. 14-16).

Відповідно до висновку, зазначеного в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення: п. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 7 липня 2022 року №142 Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, а саме: валютні кошти в сумі 13 000,00 дол. США по контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 з нерезидентом LLS HALAL FOOD (AZ 1025 м. Баку, Хатан, Ходжали, 24А, кв. 85 Азербайджан) надійшли на поточний рахунок ФГ АЙ-ЕВ в АБ УКРГАЗБАНК з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків з 10.04.2024 по 21.06.2024. Граничний строк розрахунків 09.04.2024.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що між ФГ АЙ-ЕВ та LLS HALAL FOOD (AZ 1025 г. Баку, Хатан, Ходжали, 24А, кв. 85 Азербайджан) укладено експортний контракт №01/05/2023 від 01.05.2023.

Вартість даного контракту визначена у сумі 500 000 дол. США; умови оплати 100% передоплата; термін дії контракту: до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.

На виконання умов контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 ФГ АЙ-ЕВ експортовано згідно МД №23UA205140085180U2 «М`ясо великої рогатої худоби, морожене насипом: м`ясо великої рогатої худоби, передні і задні четвертини заморожені насипом - 20000 кг, яловичина згідно сертифікату якості» на суму 59 000,00 дол. США (2 147 192,90 грн).

В бухгалтерському обліку здійснено проведення Д-т 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та К-т 701 «Дохід від реалізації продукції».

Граничний термін погашення - 09.04.2024; кошти надійшли 07.09.2023 в сумі 9 000,00 дол. США, 11.09.2023 в сумі 10 000,0 дол. США, 14.03.2024 в сумі 5 458,00 доларів США, 04.04.2024 5 873,71 доларів США, 17.04.2024 6 000,00 доларів США, 29.04.2024 9 668,29 доларів США та 21.06.2024 у сумі 13 000,00 доларів США, тобто з порушенням терміну розрахунків по валютній операції на 73 дні.

В бухгалтерському обліку здійснено проведення: Д-т 312 «Розрахунки в іноземній валюті», К-т 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

Станом на 27.06.2024 заборгованість по експортному контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 відсутня, що підтверджено записами в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 312 «Розрахунки в іноземній валюті».

ФГ АЙ-ЕВ для перевірки надано договір про перевід боргу від 01.04.2024 між ФГ АЙ-ЕВ, HALAL FOOD ООО та ООО Агро Макс, акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.06.2021 10.06.2024 між ФГ АЙ-ЕВ та ООО Агро Макс, в якому кредиторська заборгованість на користь ООО Агро Макс становить 10377,92 доларів США, договір про перевід боргу від 01.04.2024 між ФГ АЙ-ЕВ, HALAL FOOD ООО та RETRO HOLDING MMC, акт звірки взаємних розрахунків за період: 03.01.2021 10.06.2024 між ФГ АЙ-ЕВ та RETRO HOLDING MMC, в якому кредиторська заборгованість на користь RETRO HOLDING MMC становить 21 270,16 доларів США для зарахування в погашення заборгованості по контракту №01/05/2023 від 01.05.2023, укладеного між ФГ АЙ-ЕВ та HALAL FOOD ООО.

В наведеному акті перевірки контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану з 06.09.2024 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0207140707 про застосування штрафних санкцій, пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 111 017,34 грн (а. с. 21).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з цим позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 13 Закону №2473-VIII,Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За правилами частини п`ятоїстатті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції"порушеннярезидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення № 5 «Про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» затверджено постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі Постанова №18), якою з урахуванням внесених змін, зокрема, постановами Національного банку №113 від 07.06.2022, №142 від 07.07.2022, встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів (пункт 14-2 Постанови №18).

Перш за все, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У спірному випадку Головне управління ДПС у Волинській області встановило, що на виконання умов контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 ФГ АЙ-ЕВ 13 жовтня 2023 року експортовано товар згідно МД №23UA205140085180U2 на суму 59 000,00 дол. США. Граничний термін погашення 09.04.2024 року. Дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 11 квітня 2024 року.

З 10 квітня 2024 року по 21 червня 2024 року сплило 73 дні. Сума простроченої заборгованості у валюті 13000 USD доларів США. Курс валюти на момент виникнення заборгованості 38,9945. Сума пені у розмірі 0,3 відсотка за кожний день прострочення становить 111 017,34 грн.

При цьому, гривневий еквівалент валютних коштів, що надійшли з простроченням встановлених термінів розрахунків, контролюючий орган обрахував, виходячи з суми в іноземній валюті 13000 доларів США за курсом Національного банку України до гривні станом на 10 квітня 2024 року - 38,9945 грн.

Як вже було зазначено вище, при перерахунку суми в іноземній валюті у національну валюту береться курс Національного банку України, встановлений на день виникнення заборгованості.

Ключовим питанням є те, яку саме подію слід уважати днем виникнення заборгованості у розумінні положень Закону № 2473-VIII, оскільки цей Закон не визначає та не надає чіткого визначення поняття «день виникнення заборгованості».

Положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків:

- за операціями з експорту товарів: з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується;

- за операціями з імпорту товарів: з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Підпунктом 4 пункту 3 Інструкції встановлено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Податковий орган, визначаючи курс валюти для обрахунку пені, використовує перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків, тим самим ототожнюючи поняття "день виникнення порушення" і "день виникнення заборгованості".

Колегія суддів не погоджується з таким підходом контролюючого органу при визначенні дня виникнення заборгованості, оскільки відповідач фактично за основу бере перший день прострочення граничного строку, тобто день виникнення порушення.

Однак день виникнення порушення не є тотожним за змістом словосполученню "день виникнення заборгованості", прив`язка до якої встановлена у частині п`ятій статті 13 Закону № 2473-VIII і з урахуванням якої здійснюється обрахунок пені.

Якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон № 2473-VIII не містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2024 року в справа № 160/6138/24.

Колегія суддів звертає увагу, що положення частини п`ятої статті 13 Закону N 2473-VIII не містить вказівки, що у понятті "день виникнення заборгованості" така заборгованість має бути простроченою. Відтак, використання для визначення дня виникнення заборгованості моменту, коли вона набуває статусу простроченої через порушення встановлених строків розрахунків, є помилковим.

Таким чином, день виникнення заборгованості в експортних правовідносинах не може бути ототожнений з днем виникнення порушення. Днем виникнення заборгованості в цих правовідносинах є день митного оформлення продукції, що експортується, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків. Відповідно, застосування у спірному випадку контролюючим органом курсу валюти, встановленого Національним банком України станом на перший день після закінчення граничного строку розрахунків, а не на день митного оформлення продукції, що експортується, є помилковим.

З урахуванням того, що курс валюти може мати значне коливання протягом періоду виконання зобов`язання сторонами, правильне визначення дня виникнення заборгованості має істотне значення при обрахунку розміру пені.

Оскільки контролюючим органом для розрахунку розміру пені використано курс валюти, встановленого Національним банком України станом на 10 квітня 2024 року, а саме 38,9945 (перший день після перевищення граничних строків розрахунків), а не на день митного оформлення продукції, що експортується 13 жовтня 2023 року (36,3931), відтак сума штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Волинській області від 31.07.2024 №0207140707 є неправильною.

При цьому колегія суддів стверджує про наступне.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України Про Національний банк України, статей 12, 13 Закону України Про валюту і валютні операції, з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу IIIІнструкції № 7банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу IIIцієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до статей627,628 ЦК Українисторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зістаттею 629 цього Кодексуукладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книгип`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1статті 598 ЦК України), зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також устатті 203 Господарського кодексу України(далі -ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" 16 квітня 1991 року № 959-XII (далі -Закон № 959-XII) всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Відтак, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбаченихстаттею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованогоКонституцією Україниправа на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті1, частини першої статті4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормамиЗакону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

У справі, що розглядається, судом попередньої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що між ФГ АЙ-ЕВ та LLS HALAL FOOD (AZ 1025 м. Баку, Хатан, Ходжали, 24А, кв. 85 Азербайджан) укладено експортний контракт №01/05/2023 від 01.05.2023.

Вартість даного контракту визначена у сумі 500 000 дол. США; умови оплати 100% передоплата; термін дії контракту: до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.

На виконання умов контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 ФГ АЙ-ЕВ експортовано згідно МД №23UA205140085180U2 «М`ясо великої рогатої худоби, морожене насипом: м`ясо великої рогатої худоби, передні і задні четвертини заморожені насипом - 20000 кг, яловичина згідно сертифікату якості» на суму 59 000,00 дол. США (2 147 192,90 грн).

ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ АЙ-ЕВ про що складено акт перевірки від 04.07.2024 №17878/07-07/39685433, за висновками якої валютні кошти в сумі 13000,0 дол. США по контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 з нерезидентом LLS HALAL FOOD (AZ 1025 г. Баку, Хатан, Ходжали, 24А, кв. 85 Азербайджан) надійшли на поточний рахунок ФГ АЙ-ЕВ в АБ УКРГАЗБАНК з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків з 10.04.2024 по 21.06.2024. Граничний строк розрахунків 09.04.2024.

ГУ ДПС у Волинській області визнано надходження валютних коштів 07.09.2023 в сумі 9 000,00 дол. США, 11.09.2023 в сумі 10 000,0 дол. США, 14.03.2024 в сумі 5 458,00 доларів США, 04.04.2024 5 873,71 доларів США.

Однак, податковим органом не взято до уваги договори про переведення боргу (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями договору про переведення боргу від 01.04.2024 року в ФГ АЙ-ЕВ наявна заборгованість перед ММС «RETRO HOLDING» в розмірі 21270,16 доларів США, яка виникла з Договору №18/01-21 від 18.01.2021. ФГ АЙ-ЕВ переводить вищезгаданий борг на HALAL FOOD ООО в рахунок оплати за контрактом №01/05/2023 від 01.05.2023 року.

Тобто, згідно вказаного договору, відбулось узгоджене тристороннє передання від ММС «RETRO HOLDING» до HALAL FOOD ООО грошової вимоги, що підлягає сплаті ФГ АЙ-ЕВ, в розмірі 21270,16 доларів США.

Також згідно договору про переведення боргу від 01.04.2024 року в ФГ АЙ-ЕВ наявна заборгованість перед ООО «Агро Макс» в розмірі 10377,92 USD, яка виникла з Договору №02/05/21 від 02.06.2021. ФГ АЙ-ЕВ переводить вищезгаданий борг на HALAL FOOD ООО в рахунок оплати за контрактом №01/05/2023 від 01.05.2023 року.

Відповідно, за наслідками трьохсторонньої угоди від 01.04.2024 року, відбулось передання від ООО «Агро Макс» до HALAL FOOD ООО грошової вимоги, що підлягає сплаті ФГ АЙ-ЕВ, в розмірі 10377,92 доларів США.

Однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

В даному випадку зобов`язання сторін за вищевказаними правочинами виражається у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були переведені договором про відступлення (переведення) вимоги в єдину валюту.

Колегія суддів стверджує про факт заліку однорідних зустрічних вимог між позивачем та LLS «HALAL FOOD», який був здійснений з врахуванням заборгованості позивача за імпортним контрактом перед іншими нерезидентами.

Та обставина, що у заліку однорідних зустрічних вимог одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов`язаннях, де кредитори за одними зобов`язаннями по відношенню до позивача та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що можливість заліку однорідних зустрічних, не суперечить правовій позиції Верховного Суду висловленій в постанові від 21.05.2024 у справі №140/10623/23, оскільки таке зарахування не впливає на форму розрахунків (грошову), а є підставою припинення зобов`язання.

Щодо посилань податкового органу на пункт 14-6 постанови Правління Національного банку України №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022, відповідно до якої банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Колегія суддів враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.02.2023 року у справі № 813/1342/16, випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України не передбачено.

Станом на день винесення оскаржуваного рішення та розгляду цієї справи законами України не передбачено заборони припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Схожим чином висловився Верховний Суд в постанові від 19 вересня 2023 року в справі № 804/15956/15, зазначивши, що зважаючи на те, що чинним законодавством України передбачено право сторін зовнішньоекономічних операційна на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог і таке право не може бути скасоване підзаконними актами, листами НБУ тощо, висновок судів про протиправність нарахування товариству пені за порушення термінів розрахунків є правильним.

Апеляційний суд відхиляє посилання контролюючого органу на надходження 21.06.2024 коштів сумі 13 000,00 доларів США, як на підставу нарахування пені, позаяк матеріали справи не містять підтвердження того, що така оплата надійшла на виконання експортного контракту №01/05/2023 від 01.05.2023 (загальна сума 500 000 дол. США), та саме за митною декларацією МД №23UA205140085180U2 (на суму 59 000,00 дол. США). Зрештою, жодний платіжних відомостей про надходження коштів 21.06.2024, податковим органом не подано. Лист банківської установи про надходження коштів на рахунки позивача з порушенням строків також до матеріалів справи не долучений.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи встановлені у цій справі обставини, а саме: виконання зобов`язань нерезидента перед резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності належним чином оформлених документів, колегія суддів вважає, що податковим органом не було доведено наявність підстав для нарахування позивачу пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, з огляду на що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 420/11771/23 та від 22 січня 2025 року в справі № 420/12562/23.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства АЙ-ЕВ задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в справі № 140/8324/24 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства АЙ-ЕВ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 31.07.2024 №0207140707.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.