Постанова

від 30.01.2025 по справі 380/13832/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

справа № 380/13832/21

адміністративне провадження № К/990/41205/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 (головуючий суддя: Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 (головуючий суддя: Запотічний І.І., судді: Хобор Р.Б., Шавель Р.М.) у справі №380/13832/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду із позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі Львівська ОДА або відповідач-1), Львівської районної державної адміністрації (далі - Львівська РДА або відповідач-2), в якому просив:

визнати протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання відповіді на подану заяву від 15.06.2021 і невчинення дій;

визнати протиправною дії відповідача-2 в особі Управління соціального захисту населення щодо ненадання субсидії в повному обсязі відповідно фактичних доходів сім`ї та вимог Закону;

зобов`язати відповідача-2 в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021 роки.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.09.2021 позов задовольнив.

Рішення суду не оскаржувалось і набрало законної сили 04.11.2021.

18.11.2021 Львівським окружним адміністративним судом було видано позивачу виконавчий лист на підставі якого 08.12.2021 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження ВП № 67791697.

28.02.2024 від державного виконавця на адресу суду першої інстанції надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження НОМЕР_1, в якій заявник просив замінити боржника у виконавчому листі № 380/13832/21, виданому 18.11.2021 Львівським окружним адміністративним судом, із Львівської РДА Львівської області (79008, м. Львів, вул. Винниченка,18, ЄДРПОУ 44046683) на її правонаступника ГУПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885).

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.03.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024, заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнив.

Замінив боржника у виконавчому провадженні ВП № 67791697 з Львівської РДА на правонаступника ГУПФУ у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУПФУ у Львівській області подало касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ГУПФУ в Львівській області про зупинення виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ЗАМІНУ СТОРОНИ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Заява державного виконавця обґрунтована тим, що ГУПФУ у Львівській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» стало правонаступником відповідача-2.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи заяву державного виконавця в порядку статті 379 КАС України, суди попередніх інстанцій виходили з наявності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні ВП № 67791697 з огляду на набуття органами Пенсійного фонду статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за Управління соціального захисту населення Львівської РДА в частині прав та обов`язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник покликається на те, що у спірному випадку перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не є процесуальним правонаступництвом в розумінні положень КАС України.

Скаржник вважає, що покладення певних обов`язків на іншого суб`єкта владних повноважень, до якого перейшли функціональні повноваження у спірних правовідносинах, можливо лише шляхом пред`явлення нового позову.

Від позивача на адресу Верховного Суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких ОСОБА_1 стверджує про незаконність дій ГУПФУ у Львівській області щодо оскарження законних рішень судів попередніх інстанцій. Позивач наполягає, що судове рішення у справі № 380/13832/21 має бути виконане шляхом перерахунку і виплати субсидії в повному обсязі за період 2018-2021 роки. Також позивач зазначив, що на даний час пенсійний орган здійснив виплату у сумі за півтора місяці. Підсумовуючи викладене, позивач вважає, що наявні підстави для постановлення окремої ухвали відносно ГУПФУ у Львівській області.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

У статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони.

За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження.

Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. У такому разі обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Тобто, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин, а його правонаступником є той суб`єкт владних повноважень, якому передані функції, що охоплюють зміст повноважень для вчинення дій, необхідних, зокрема, для відновлення прав стягувача на виконання судового рішення.

Так, 16.09.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова № 1041), пунктом 3 якої постановлено Пенсійному фонду України:

забезпечити з 1 жовтня 2022 р. виплату та з 1 грудня 2022 р. призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

продовжити утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій;

надати до 1 грудня 2022 р. доступ Національній соціальній сервісній службі та її територіальним органам до інформації про призначення та виплату житлових субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які оброблюються в інформаційних системах, що адмініструються Пенсійним фондом України.

Крім того, пунктом 2 цієї Постанови обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) доручено забезпечити координацію роботи районних державних адміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування щодо передачі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення органам Пенсійного фонду України згідно з актами приймання-передачі:

пакетів документів щодо звернень за призначенням житлових субсидій та наданням пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, за якими не прийнято рішення станом на 30 листопада 2022 р., - до 1 січня 2023 р.;

справ про одержувачів житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, накопичених за останні п`ять років (крім знищених внаслідок збройної агресії Російської Федерації), - до 1 квітня 2023 р. або протягом місяця після відновлення своєї роботи.

Також Постановою № 1041 внесено зміни до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373, а саме пунктом 3 Порядку визначено, що для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (Реєстр), або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком, до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі починаючи з 1 грудня 2022 - до органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування; на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості. Зазначені розрахунки проводяться: структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 р. до 25 числа, у грудні 2022 р. до 15 числа; органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023 року.

Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, також визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) виконують передбачені цим пунктом функції до 30 листопада 2022 р. включно, органи Пенсійного фонду України - з 1 грудня 2022 року.

Отже, у справі, що розглядається, заміна боржника у виконавчому провадженні зумовлена наслідками прийняття Урядом постанови № 1041, згідно із якою пенсійний орган компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за Управлінням соціального захисту населення Львівської РДА в частині прав та обов`язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №1.380.2019.003004.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні ВП № 67791697.

Щодо вимоги позивача про постановляння окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Отже, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Водночас у справі, що розглядається, колегія суддів не вбачає правових підстав для вжиття заходів реагування у вигляді постановлення відносно органу пенсійного фонду окремої ухвали через безпідставне, на думку позивача, оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

VII. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 06.03.2024 та постанови апеляційного суду від 27.09.2024 - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359, 369 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №380/13832/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

О. П. Стародуб