Рішення

від 28.01.2025 по справі 336/3993/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/3993/24

Провадження №: 2/336/209/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 28 січня 2025 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Бублій Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

За поданим до суду позовом позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь 11836 гривень матеріальної шкоди та 30000 гривень на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжі від 20 лютого 2024 року, якою суд застосував до дітей відповідачів примусові заходи виховного характеру за спричинення сину позивача ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Сторона відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.09.2023 р. приблизно о 13.05 год. неповнолітній ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_6 , які не досягли віку з якого настає кримінальна відповідальність, знаходячись у парку ім.Климова по вул.Фелікса Мовчановського у м.Запоріжжі , діючи узгоджено між собою, на ґрунті неприязних відносин умисно спричинили малолітньому ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Так, ОСОБА_5 наніс потерпілому удари кулаком правої руки в область носу зліва, та кулаком лівої руки в область лобу, а ОСОБА_6 наніс удари кулаком лівої руки в область носу, щічної ділянки справа та верхньої губи. Тим самим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичного експерта, множинні синці обличчя та гостру травму головного мозку у вигляді «струсу», що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжі від 20 лютого 2024 року вирішено:

«Клопотання прокурора про застосування заходів виховного характеру в кримінальному провадженні № 12023087080000430 від 09.09.2023 року щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру у вигляді передання його під нагляд матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно ОСОБА_5 терміном 1 (один) рік.

Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов`язання.

Застосувати до малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Токмак Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, примусові заходи виховного характеру у вигляді передання його під нагляд матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно ОСОБА_6 терміном 1 (один) рік.

Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов`язання».

Ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

В силу ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

На лікування, медичне обстеження та відновлення здоров`я ОСОБА_2 його законним представником було понесено витрати, розмір яких ним було визначено в сумі 11836 гривень, з чим не погодилася сторона відповідачів, посилаючись на те, що надані суду письмові докази не підтверджують понесення витрат на лікування, медичне обстеження та відновлення здоров`я саме ОСОБА_2 .

З такими доводами відповідачів погоджується й суд.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на лікування, медичне обстеження та відновлення здоров`я ОСОБА_2 стороною позивача суду були надані письмові докази: фіскальні чеки про придбання ліків, засобів гігієни, про сплату за медичні дослідження та лікарські послуги, а також виписки по картковим банківським рахункам ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з відомостями про понесені витрати на придбання продуктів харчування.

Натомість, наполягаючи на позові, сторона позивача не надала суду жодних доказів, зокрема призначень лікарів та рецептів на придбання ліків, зважаючи на які б суд дійшов висновку про те, що надані суду фіскальні чеки та виписки по картковим банківським рахункам підтверджують понесення витрат стороною позивача на лікування, медичне обстеження та відновлення здоров`я дійсно ОСОБА_2 , а тому у частині стягнення матеріальної шкоди, на думку суду, слід відмовити через недоведеність таких позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В силу ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають

стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжі від 20 лютого 2024 року, факт узгодженого заподіяння неповнолітнім ОСОБА_5 разом з малолітнім ОСОБА_6 тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_2 чим заподіяно останньому фізичного болю та страждань, не викликає у суду сумніву, а тому суд вважає, що вимоги позивача в частині наявності підстав для стягнення моральної шкоди є обґрунтованими.

Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Згідно п.9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд, визначаючи розмір моральної шкоди, оцінює глибину, тривалість душевних страждань, кількість часу та зусиль витрачених для вчинення дій необхідних для відновлення порушеного права, фізичного болю та страждань, які зазнав малолітній ОСОБА_2 під час вчинення кримінально-караного посягання проти нього, тривалість процесу лікування, тяжкість вимушеність змін життєвих стосунках, зниження активності життя, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, протиправність дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,, наслідки, які настали у зв`язку із вчиненням протиправного посягання, а тому, враховуючи вимоги розумності, справедливості, виваженості суд приходить до висновку, що завдано потерпілому моральної шкоди, яку слід визначити у загальному розмірі 25 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи, що відповідачі є батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що в судовому засіданні їх законними представниками й не заперечувалося, завдану позивачу моральну шкоду слід стягнути із них в солідарному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ), як законного представника дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_4 ) 25 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути на користь на користь держави солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_4 ) 1009,33 гривень судових витрат.

Визначена дата складання повного рішення суду - 06.02.2025 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В Зарютін