Рішення

від 31.01.2025 по справі 605/104/24

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/104/24

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2025 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

секретаря судового засідання Костенюк М.Я.

за участю:

представника позивача Мартищук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1473601 від 19 лютого 2024 року мотивуючи тим, що така постанова є безпідставною, необґрунтованою та незаконною. Викладена в постанові суть адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам та дійсним подіям. Окрім цього вважає, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням та ігноруванням прав позивача.

Вказує, що у вищевказаний день він керував транспортним засобом Renault Trafic державний номерний знак НОМЕР_1 , та на вимогу працівника поліції, який рухався позаду на патрульному автомобілі, здійснив зупинку, після чого до його автомобіля підійшов поліцейський та вказав, що той не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку перед початком руху, з чим позивач був не згідний. Під час ознайомленням з відеозаписом, який йому надали працівники поліції, переконався, що світловий покажчик повороту перед початком руху був ввімкнений, при цьому вказує, що працівники поліції такий відеозапис надали вже після складання оскаржуваної постанови.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити з підстав викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача подав до суду відзив в якому з підстав викладених у ньому просить суд відмовити у задоволенні позову та справу розглядати у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що працівником поліції справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута 19 лютого 2024 року.

За наслідком розгляду справи була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.9.2.а ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 2791-2794цього Кодексу.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.9.2.а ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Твердження позивача про те, що він правопорушення не вчиняв, не спростовуються відеозаписом, який додано відповідачем до відзиву.

Так,з відеозаписупортативного відеореєстратора,який єєдиним доказомпо справі,не вбачаєтьсяфіксації вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУпАП, при цьому останній вчинення ним правопорушення, заперечує.

Суд, вважає, що візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно дост.19 Конституції Українивбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідностатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістомстатті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 24 Постанови ПВС України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з цим, суд не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2статті 122 КУпАП, відповідачем не надано та матеріали справи їх не містять.

Поданий відповідачем відзив на позов з відеозаписами і сама оскаржувана постанова не спростовують зазначених вище тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому, наявна відеофіксація не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено таку фіксацію (фото чи відеозапис).

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, судом не здобуто, а відповідачем не представлено жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1473601 від 19 лютого 2024 року.

При цьому, суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/1-а, де суд касаційної інстанції вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підставний, а тому підлягає до задоволення.

Судові витрати відповідно до ч.1 ст.139 КАС України слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5, 6, 9, 77, 90, 139, 194, 242-246, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями), ст.ст.247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області - задовольнити.

Постанову інспектора СПД №2 (м. Підгайці) відділу поліції №1 (м .Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого сержанта поліції Палія Миколи Ігоровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1473601 від 19 лютого 2024 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме судовий збір в сумі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: Мартищук Людмила Петрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №519 від 03 жовтня 2008 року, 47501, м. Бережани вул. Львівська, 100 Тернопільська область;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль вул. Валова, 11 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: Р. О. Горуц