Ухвала

від 30.01.2025 по справі 686/2633/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/2633/25

Провадження № 1-кс/686/1044/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62025240010000108,

встановила:

Прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , шляхом направлення 23.01.2025 поштового відправлення на адресу суду, звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням (зареєстроване у суді 28.01.2025) про накладення арешту на транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, д.н.з НОМЕР_1 , 2007 року випуску, із позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ними.

Прокурор у судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, шляхом здійснення повідомлення по телефону.

Положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України передбачено, що неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на ці положення закону, слідча суддя дійшла висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності прокурора та власника майна, належним чином повідомлених про дату та час судового розгляду.

У клопотанні прокурора міститься прохання про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 27 КПК України слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, якщо відкрите судове засідання може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, або якщо існує необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, таємною визнається інформація, яка містить таємницю досудового розслідування.

Ураховуючи те, що здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, слідча суддя дійшла висновку, що розгляд клопотання необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні.

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240010000108, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування установлено, що «22.01.2025 близько 19:50 год. командир відділення ВМТЗ ЗОВДО № 86 в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України молодший сержант ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Проскурівського Підпілля та вул. Будівельників здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівого наколінника.

В ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (місця події), що здійснювався 22.01.2025, вилучено автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить

ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є доказом факту та обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Своїми діями водій автомобіля «HYUNDAI TUCSON», д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Невиконання вказаних Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної події, у результаті якої скоєно наїзд на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався пішки переходячи дорогу на перехресті вул. Проскурівського Підпілля та вул. Будівельників внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівого надколінника.

22.01.2025 проведено огляд транспортного засобу «HYUNDAI TUCSON», д.н.з НОМЕР_1 , який вилучено».

Слідчою суддею установлено, що постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 від 23 січня 2025 року автомобіль «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом.

Згідно із свідоцтвом про реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_3 , власником автомобіля «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За ч. 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що вилучений 22.01.2025 в ході огляду місця події автомобіль «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 відповідає критеріям речових доказів відповідно до положень ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр уважати, що указаний транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчою суддею установлено, що досудовим розслідуванням планується проведення судових експертиз із указаним транспортним засобом.

За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення судових експертиз, слідча суддя уважає за необхідне накласти арешт з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування на вилучений в ході огляду місця події автомобіль «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження не надано. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, слідча суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідча суддя -

постановила:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль «HYUNDAI TUCSON» д.н.з. НОМЕР_1 .

Виконання ухвали доручити слідчому першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідча суддя