Провадження № 11-сс/4823/20/25 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
представника ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку нежитлових приміщень за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, №66/1, що належить ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», а саме: станки (верстати), обладнання, техніка, 652 найменування, назва та кількість яких детально описано в ухвалі слідчого судді місцевого суду, із забороною будь-якій фізичній та юридичній особі розпоряджатися ним. Слідчий суддя вказав, що зазначене вище майно відповідає критеріям, встановленим у ст.98 КПК України, у зв`язку з чим, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також використання речових доказів для призначення та проведення ряду судових експертиз, на нього необхідно накласти арешт.
Не погодившись із рішенням суду, представник ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Вказав, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею не досліджувалося жодного документу бухгалтерського обліку та звітності ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» або будь-якого іншого підприємства з метою перевірки фактів щодо перебування вилученої техніки на балансі саме ПрАТ «Чексіл-Автосервіс». Перебування майна на балансі тієї чи іншої юридичної особи жодним чином не є свідченням належності такого майна відповідній особі на праві власності. Крім того, вилучене майно, на яке накладено арешт, не було достовірно ідентифіковано як належне саме ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» або будь-якій іншій особі. Вказує, що поза увагою органу досудового розслідування та слідчого судді залишено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №67054163 від 04.04.2023 приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , право власності на деякі нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, №66/1, корп..1, було набуто ПуАТ КБ «Акордбанк», який на час проведення обшуку продовжував залишатися власником відповідного нерухомого майна. Отже, вказане в ухвалі слідчого судді майно має бути ідентифіковане як майно КБ «Акордбанк», при тому, що у даної банківської установи відсутні будь-які докази правомірного набуття цього майна у власність. Вказує, що на даний час свою чинність зберігають договори оренди нерухомого майна, укладені ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» та ТОВ «Лайен Транс», згідно яких останнє має у користуванні нежитлові приміщення, які знаходяться на першому та другому поверхах будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, №66/1, корп.1. Тобто, з урахуванням зазначеного вище, у власності ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», на час обшуку, перебували не всі, а лише деякі нежитлові будівлі. Водночас, саме у нежитлових приміщеннях, розташованих у м. Чернігів, вул. І.Мазепи, №66/1, корп.2 та корп.3, та дійсно належних ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», не було виявлено та вилученого жодного обладнання чи іншої техніки. Звертає увагу, що проведення обшуку у нежитлових приміщеннях Товариства, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66/14, посилання на яке міститься в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, санкціоновано іншим рішенням слідчого судді, ніж обшук у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, №66/1, та за підсумками обшуку складався інший протокол цієї слідчої дії. Посилаючись на диспозицію ст.110-2 КК України, зазначає, що фінансові активи або матеріальні ресурси можуть розглядатися в якості речових доказів у провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, виключно у разі вчинення щодо таких речей тих чи інших дій суб`єктом відповідного кримінального правопорушення. Водночас, усе майно, на яке накладено арешт, було виявлено таким, що не використовується для виробництва продукції у зв`язку з його розукомплектацією, а ухвала слідчого судді не містить доказів щодо фактичного використання того чи іншого виду майна задля здобуття активів з метою подальшого фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, або для фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Так само не існує жодних документально підтверджених відомостей щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, перетворення, пересування або передачі майна, на яке накладено арешт.
Заслухавши доповідь судді; представника ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» - ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Управління СБ України в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023270000000012 від 24.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч.5 ст.191, ч.2 ст.367 КК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів, у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ході проведення обшуку нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 66/1, було виявлено та вилучено станки (верстати), обладнання, техніка, що відповідно до протоколу обшуку складає 652 пункти.
Вищеперераховане майно, що перебуває на балансі та належить ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» (код ЄДРПОУ 14252165), використовувалось для отримання прибутку зазначеного підприємства, частину якого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 могли використовувати для організації діяльності ООО «Русский воин» та пов`язаних російських суб`єктів господарювання, які шляхом реалізації своєї продукції правоохоронним органам та силовим структурам Російської Федерації були причетні до фінансування збройної агресії Росії проти України.
16.12.2024 вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відтак, оскільки вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і відповідають критеріям, встановленим у ст.98 КПК України, та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення у відповідності до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки такі висновки слідчого судді ґрунтуються на матеріалах, доданих до клопотання слідчого.
Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання про накладення арешту на майно не вбачає.
Відтак, доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника товариства.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2024 року про арешт майна - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 03.02.2025 |
Номер документу | 124820845 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Чернігівський апеляційний суд
Заболотний В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні