Рішення

від 01.03.2024 по справі 679/1728/23

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/146/2024

Справа № 679/1728/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2024 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області, правонаступником якого є Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів,

встановив:

28 грудня 2023 року до Нетішинського міського суду надійшла позовна заява Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області зазначено (а.с.4-6,24-29):

23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , перебуваючи на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, умисно, в порушення діючих нормативно-правових актів, що регулюють використання об`єктів тваринного світу, зокрема, п.1 п.п.1 розділу ІV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року, ст.27, ст.63 Закону України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року, в період дії щорічної нерестової заборони на вилов риби, здійснював вилов водних живих ресурсів, за допомогою заборонених знарядь лову сіток, у кількості 2 одиниць, незаконно вилучивши з природного середовища біоресурси водних об`єктів рибу, загальною вагою 1,2 кг, виду окунь, у кількості 8 одиниць, судак звичайний, у кількості 1 одиниці, чим грубо порушив правила рибальства, і, відповідно, правила використання об`єктів тваринного світу,

15 червня 2023 року Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області, у відповідності до ст.221, ст.255 КУпАП, до Нетішинського міського суду Хмельницької області було надіслано матеріали щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.85 ч.4 КУпАП,

22 серпня 2023 року постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2023 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП,

належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року, приписами якого передбачено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією та законами України (ст.37),

відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками,

згідно розрахунку збитку, завданого рибному господарству, внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, за №15 від 12 червня 2023 року, проведеного, відповідно до Постанови КМ України №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (зі змінами), загальний розмір шкоди, завданої рибному господарству становить суму у розмірі 28883 гривні, яка складається з суми у розмірі 25296 гривень за незаконний вилов окуня, у кількості 8 одиниць, та 3587 гривень за незаконний вилов судака звичайного, у кількості 1 одиниця,

таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної територіальної громади, на адміністративній території якої вчинено правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України, в подальшому, розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у відповідному передбаченому законом співвідношенні,

відповідно до Закону України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (ст.10), відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища (ст.63 ч.2), підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст.63 ч.4),

відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ст.68), шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі, (ст.69),

за вимогами ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року шкода, завдана рибному господарству, внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування, внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності, і застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів,

за приписами Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року, обов`язком рибалок-любителів є відшкодовування шкоди, заподіяної водним біоресурсам, внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством (п.2 п.п.8 розділу III),

за загальним правилом, встановленим ст.1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини,

отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду, при цьому, у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою,

у Постанові ВС від 23 січня 2018 року (справа №763/7281/15-ц) зазначено, що законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для наявності вини заподіювача шкоди, при цьому, доведення відсутності вини у спричиненні шкоди, відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, покладено на відповідача,

таким чином, з урахуванням наведеного, у діях відповідача ОСОБА_1 наявні: протиправна поведінка, яка полягає у незаконному вилові водних біоресурсів, а саме: з використанням заборонених способів добування (вилову) та без дотримання вимог, передбачених чинним законодавством, шкода, яка правомірно розрахована уповноваженим органом до затверджених такс, причинний зв`язок, що виражений у заподіянні шкоди саме протиправною поведінкою, а також, вина,

крім того, відповідачем ОСОБА_1 фактичні обставини порушення вимог природоохоронного законодавства не спростовано, про що свідчить той факт, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, розрахунок розміру шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, та постанова Нетішинського міського суду від 22 серпня 2023 року з боку останнього не оскаржувалися,

згідно з ст.40 ч.1 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених ст.40 ч.2 КУпАП, в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ст.40 ч.3 КУпАП),

що і слугувало підставою звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, внаслідок порушення з боку відповідача ОСОБА_1 вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме, внаслідок вилову водних біоресурсів, у сумі 28883 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні, яку належить стягнути на розподільчий рахунок територіальної громади UA948999980333129331000022743, код класифікації доходів бюджету: 24062100, код ЄДРПОУ отримувача: 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмельницькій обл.,/Нетішинська мтг, банк отримувача: Казначейство України, з компенсацією понесених процесуальних витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у сумі 2684 гривень.

03 січня 2024 року у цивільній справі за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 03 січня 2024 року (а.с.61), відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, з призначенням судового засідання.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлені належним чином.

У строк, встановлений судом в Ухвалі Нетішинського міського суду від 03 січня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не надав.

01 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 01 березня 2024 року, замінено позивача, а саме, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області, його правонаступником Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області.

У відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, оскільки, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні встановлено:

із дослідженого рапорту інспектора-чергового ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Гарбара Ю.М від 23 травня 2023 року (а.с.44,45) вбачається, що 23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, до Відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення щодо здійснення незаконного вилову риби на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, за допомогою заборонених знарядь лову сіток та у період дії щорічної нерестової заборони на вилов водних живих ресурсів, з боку відповідача ОСОБА_1 ,

відповідно до інформації СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області (а.с.46) матеріали, зареєстровані у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, за фактом здійснення незаконного вилову риби на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, за допомогою заборонених знарядь лову сіток та у період дії щорічної нерестової заборони на вилов водних живих ресурсів, з боку відповідача ОСОБА_1 , за №1620 від 23 травня 2023 року, спрямовано до ВПД №1 Шепетівського РУП ГУПН в Хмельницькій області для розгляду та прийняття рішення, у відповідності до вимог чинного законодавства,

із дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення №009893 від 24 травня 2023 року (а.с.31-31/об), зі змістом якого відповідач ОСОБА_1 ознайомлений належним чином, отримавши копію останнього, про що свідчать особисті підписи відповідача ОСОБА_1 , вбачається, що 23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин Шепетівського району Хмельницької області (в межах Нетішинської міської територіальної громади), здійснював незаконний вилов водних біоресурсів, за допомогою заборонених знарядь лову сіток, у кількості 2 одиниць, незаконно вилучивши з природного середовища біоресурси водних об`єктів рибу, загальною вагою 1,2 кг, виду окунь, у кількості 8 одиниць, судак звичайний, у кількості 1 одиниці, чим порушив вимоги ст.27 ч.1, ст.63 ч.2 п.п.3, 4 Закону України «Про тваринний світ», п.1 п.п.1 розділу ІV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.85 ч.4 КУпАП,

із пояснень відповідача ОСОБА_1 , наданих останнім по суті адміністративного проступку, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП, у протоколі про відповідне адміністративне правопорушення №009893 від 24 травня 2023 року, безпосередньо після вчинення (а.с.31-31/об) вбачається, що факту грубого порушення правил рибальства, що виявилось у вилові риби окуня, у кількості 8 одиниць, та судака, у кількості 1 одиниці, за допомогою заборонених знарядь лову сіток, у кількості 2 одиниць, за визначених у протоколі обставин, тобто, 23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, останній не заперечував, своєї провини у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП, не спростовував, визнавши останню у повному обсязі, з зазначенням власноруч щодо відсутності будь-яких претензій,

із дослідженої заяви відповідача ОСОБА_1 від 23 травня 2023 року (а.с.43) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 добровільно видав правоохоронцям: виловлені останнім водні біоресурси рибу, а саме, виду: окунь, у кількості 8 одиниць, та судак звичайний, у кількості 1 одиниці, а також, гумовий човен марки «Bark» з двома веслами та насосом, та знаряддя лову: сітки, у кількості 2 одиниць (30 м та 50 м),

із дослідженого опису об`єктів лову (добування), вилучених за протоколом №009893 від 24 травня 2023 року (а.с.39), вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 вилучено водні біоресурси рибу, загальною вагою 1,2 кг, виду окунь, у кількості 8 одиниць, судак звичайний, у кількості 1 одиниці, які передано на зберігання відповідачу ОСОБА_1 ,

із досліджених квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, №79 від 24 травня 2023 року (а.с.40), опису-оцінки знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших ТЗ, вилучених у відповідача ОСОБА_1 (а.с.38) вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП (протокол №009893 від 24 травня 2023 року), вилучено: 1) сітка (0024792), довжина 30 м, висота 1,2 м, вічко 35 мм), 2) сітка (0024793), довжина 50 м, висота 1,2 м, вічко 50 мм), 3) гумовий човен марки «Bark» (0024794), 4) весла (2), 5) насос до човна, які, відповідно до розписки про прийняття на зберігання вилученого майна від 31 травня 2023 року (а.с.38/об), прийнято на зберігання представником Хмельницького рибоохоронного патруля,

із досліджених світлин на фототаблиці (а.с.37) вбачається наявність на ґрунті водних біоресурсів риби, а саме, виду: окунь, у кількості 8 одиниць, та судак звичайний, у кількості 1 одиниці, а також, наявність гумового човна марки «Bark» з двома веслами,

із дослідженої постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2023 року (а.с.32-34) вбачається, що 22 серпня 2023 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №009893 від 24 травня 2023 року стосовно відповідача ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів,

за змістом постанови Нетішинського міського суду від 22 серпня 2023 року (а.с.32-34) вбачається, що 23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, умисно, в порушення діючих нормативно-правових актів, що регулюють використання об`єктів тваринного світу, зокрема, Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року, ст.63 Закону України №2894-III «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, в період дії щорічної нерестової заборони на вилов риби, здійснював вилов водних живих ресурсів, за допомогою заборонених знарядь лову сіток, у кількості 2 одиниць, незаконно вилучивши з природного середовища біоресурси водних об`єктів рибу, загальною вагою 1,2 кг, виду окунь, у кількості 8 одиниць, судак звичайний, у кількості 1 одиниці, чим грубо порушив правила рибальства, і, відповідно, правила використання об`єктів тваринного світу,

із досліджених такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної, внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних об`єктах України (Додаток №1 до Постанови КМ України №1209 від 21 листопада 2011 року (зі змінами (а.с.36) вбачається визначення оцінки збитків, заподіяних, внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів, незалежно від розміру та ваги (неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) за видами водних біоресурсів, згідно переліку: окунь, у кількості 1 екземпляр, 3162 гривні (із розрахунку 186 х 17 гривень = 3162 гривні), судак звичайний, у кількості 1 екземпляр, 3587 гривень (із розрахунку 211 х 17 гривень = 3587 гривень),

із дослідженого розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів №15 від 12 червня 2023 року (а.с.35) вбачається, що оглядом вилучених, у відповідності до протоколу №009893 від 24 травня 2023 року, водних біоресурсів, що були незаконно добуті на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, відповідачем ОСОБА_1 , встановлено видовий та кількісний склад живих ресурсів з зазначенням розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству, загальний розмір якої становить 28883 гривні, зокрема: розмір збитків щодо вилову виду окунь, у кількості 8 одиниць, складає 25296 гривень (із розрахунку 3162 гривні за 1 екземпляр), виду судак звичайний, у кількості 1 одиниці, складає 3587 гривень (із розрахунку 3587 гривень за 1 екземпляр),

відповідно до листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області №1-16-17/1380-23 від 28 листопада 2023 року (а.с.41) Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області (Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області), з метою досудового врегулювання спору, зверталося до відповідача ОСОБА_1 з пропозицією добровільного відшкодування збитків, завданих рибному господарству, внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, у сумі 28883 гривні.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) і Протоколи до останньої, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Водночас, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також, інших випадків, передбачених ЦПК України (ст.81 ЦПК України).

При цьому, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ст.82 ЦПК України).

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто, порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин, при цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто, виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст.1166 ч.2 ЦК України).

Тобто, із аналізу ст.1166 ч.2 ЦК України вбачається, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто, обов`язок довести відсутність вини заподіювача покладається на нього самого, до цього часу він вважається винним, і відшкодування не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто, до уваги приймається лише наявність вини, а не її форма, тож, законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, і, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для відшкодування шкоди.

Відповідно, для застосування такого виду цивільної відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, та вина заподіювача.

За правилами ст.40 ч.1 КУпАП, що регулює покладення обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених ст.40 ч.2 КУпАП (щодо обов`язку неповнолітніх осіб), в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ст.40 ч.3 КУпАП).

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об`єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законом України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року є: дикі тварини хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (ст.3).

Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них (ст.5).

Громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу (ст.10).

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу передбачена ст.63 Закону України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року, згідно якої порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: …, в тому числі, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища, при цьому, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, при цьому розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також, за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється КМ України.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Тож, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Природні ресурси України є власністю Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року та іншими законами України, і громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначена у ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року, згідно якої порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, при цьому, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року)

І застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначено Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року, приписами якого передбачено, що водні біоресурси, які знаходяться у водних об`єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України (ст.37).

Порушення вимог законодавства про рибне господарство тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, відповідно до закону (ст.52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року).

У відповідності до положень ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року, що регулює відшкодування шкоди, завданої рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Умови та порядок відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктам рибного господарства передбачено ст.40 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року, за змістом якої шкода, заподіяна суб`єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року, обов`язком рибалок-любителів є відшкодовування шкоди, заподіяної водним біоресурсам, внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством (п.2 п.п.8 розділу III).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Згідно розрахунку збитку, завданого рибному господарству, внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, за №15 від 12 червня 2023 року, проведеного, відповідно до Постанови КМ України №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (зі змінами), загальний розмір шкоди, завданої рибному господарству становить суму у розмірі 28883 гривні, яка складається з суми у розмірі 25296 гривень за незаконний вилов окуня, у кількості 8 одиниць, та 3587 гривень за незаконний вилов судака звичайного, у кількості 1 одиниця.

Таким чином, суд, дослідивши надані в судове засідання матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, і, відповідно, оцінивши надані докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і на які кожна сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, базуючись на засадах верховенства права, ухвалюючи судове рішення, яке повинно бути законним та обґрунтованим, приходить до висновку, що позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, підлягає задоволенню, оскільки, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і у судовому засіданні встановлено, що:

відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи 23 травня 2023 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, на водоймі кар`єру «Стариця-1», в межах адміністративної території міста Нетішин, в порушення діючих нормативно-правових актів, що регулюють використання об`єктів тваринного світу, здійснив вилов водних живих ресурсів, за допомогою заборонених знарядь лову сіток, у кількості 2 одиниць, незаконно вилучивши з природного середовища біоресурси водних об`єктів рибу, загальною вагою 1,2 кг, виду окунь, у кількості 8 одиниць, судак звичайний, у кількості 1 одиниці, та спричинивши рибному господарству, внаслідок порушень правил рибальства, охорони водних біоресурсів та незаконного добування (збирання) об`єктів тваринного світу, майнову шкоду загальний розмір якої становить 28883 гривні, що підтверджується змістом постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 серпня 2023 року, відповідно до якої відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП,

таким чином, з урахуванням наведеного, у діях відповідача ОСОБА_1 наявні протиправна поведінка, яка полягає у незаконному вилові водних біоресурсів, а саме, з використанням заборонених способів добування (вилову) та без дотримання вимог, передбачених чинним законодавством, завдання шкоди, що розрахована уповноваженим органом до затверджених такс для обчислення розміру відшкодування, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди, а також, вина заподіювача,

і доказів протилежного з боку відповідача ОСОБА_1 , в спростування позовних вимог, у відповідності до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, до суду не надано, в той час, як обов`язок довести відсутність вини заподіювача покладається на нього самого, і саме до цього часу він вважається винним, і, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для відшкодування шкоди, так як за приписами ст.1166 ч.2 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, не залежно від завдання шкоди умисно чи необережно,

до того ж, відповідачем ОСОБА_1 фактичні обставини порушення вимог природоохоронного законодавства не оспорювались та не оскаржувались.

Тож, на переконання суду, позовні вимоги Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, суд вважає обґрунтованими, вмотивованими та переконливими, і, відповідно, беручи до уваги вищевикладене, підлягаючими задоволенню, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь Нетішинської міської об`єднаної територіальної громади, визначеної суми майнової шкоди, що виникла внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, загальний розмір якої становить 28883 гривні, оскільки, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної територіальної громади, на адміністративній території якої вчинено правопорушення, що, на переконання суду, буде відповідати засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).

Водночас, суд вважає за необхідне, ухвалюючи остаточне рішення за справою, вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами, з урахуванням положень ЦПК України, та задоволенням позовних вимог, беручи до уваги положення ст.ст.133, 141-142 ЦПК України, за приписами яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, при цьому, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, судовий збір, що становить суму у розмірі 2684 гривні, сплачений позивачем Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, згідно платіжного доручення №291 від 15 грудня 2023 року (а.с.1), при зверненні до суду з позовом, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з задоволенням позову.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст.1166 ЦК України, ст.40 КУпАП, Закону України «Про тваринний світ» №2894-III від 13 грудня 2001 року, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» №3677-VI від 08 липня 2011 року, керуючись ст.ст.10-13, 56, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада, про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом водних біоресурсів, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Нетішинської міської об`єднаної територіальної громади (UA948999980333129331000022743, код класифікації доходів бюджету: 24062100, код ЄДРПОУ отримувача: 37971775, одержувач коштів: ГУК у Хмельницькій обл.,/Нетішинська мтг, банк отримувача: Казначейство України), шкоду, завдану незаконним виловом водних біоресурсів у сумі 28883 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області (IBAN: UA318201720343160004000065987, ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42086153, МФО 820172), судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області: IBAN: UA318201720343160004000065987, ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42086153, МФО 820172, юридична адреса: 29021, місто Хмельницький, вулиця Кам`янецька, 257/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Нетішинська міська об`єднана територіальна громада: ЄДРПОУ 25939741, місцезнаходження: 30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, вулиця Шевченка, 1.

Повний текст рішення складено 01 березня 2024 року.

Суддя: