Ухвала

від 30.01.2025 по справі 195/155/25

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/155/25

Провадження 2/195/165/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2025 р. с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Суддя вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж.

Однак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених уст. 175 ЦПК України.

Так, позивач не надав суду доказів щодо добросовісного заволодіння чужим майном, а саме будинком АДРЕСА_1 , як це передбачено ст.344 ЦК України, т.я. згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування, набувальна давність не переривається (частина 3 статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 ЦК).

Отже, закон визначає такі ознаки володіння, необхідні для набуття права власності за набувальною давністю, як добросовісність заволодіння чужим майном, відкритість і безперервність володіння протягом визначеного строку, а також безтитульність володіння.

Тож набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17, аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності у неї безтитульного та добросовісного володіння спірним нерухомим майном.

Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Проте, як вбачається з доказів, наданих суду, власника майна і не було.

Однак, відповідно до копії паспорта позивачка зареєстрована по даній адресі з 15.08.2007 року.

Згідно із ст.11Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" НОМЕР_1 , 11.12.2003року, який набрав чинності з15.01.2004року реєстрація місця проживання осіб здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до п.1 розділу 1 ПРИМІРНОГО РЕГЛАМЕНТУ з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого Наказом № 96 від 03.02.2006 МВС України відповідно до основних завдань Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС

України його територіальні органи і підрозділи (далі - органи реєстрації) з метою забезпечення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні та відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" ( 1382-15 )повинні: - проводити реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання

(перебування)фізичних осібна територіїїх обслуговування; -підтримувати інформаційнібази реєстраційногообліку населенняв АвтономнійРеспубліці Крим,областях,містах Києвіта Севастополів актуальномустані; -у випадках відмови вреєстрації/зняттяз реєстраціїписьмово повідомитизаявнику пропричину відмови; - за зверненням фізичної особи видавати довідки про

реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи за

примірною формою, наведеною відповідно в додатках 4, 9.

Відповідно до додатку 2 в орган реєстрації повинна бути подана заява про реєстрацію місця перебування. Текст цієї заяви містить наступне: «Заперечень з боку власника/співвласників житла (приймаючої сторони) немає».

Враховуючи вищевикладені вимоги діючого законодавства України ( станом на 15.08.2007 року, та обставини, викладенні в позовній заяві, суду є незрозумілим, яким чином та з дозволу кого у 2007 році була здійсненна реєстрація позивача саме за цією адресою.

Крім того, суду надано копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2024 року, відповідно до якої відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , - відсутні.

Однак, вищезазначений документ не може бути належним доказом про відсутність власника майна, т.я. згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бутизареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Крім того, позивачкою до суду не надана інформація відносно правового статусу земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно.

Таким чином, позивачем не надано в повному обсязі доказів, необхідних для вирішення позовних вимог.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовну заяву громадянки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Колодіна