Рішення

від 23.01.2025 по справі 363/606/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.01.2025 Справа № 363/606/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., секретаря Василенко Г.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача- Швець А.О., представника третьої особи Черепан С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Єрмак О.В. через систему «Електронний суд» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою, в подальшому, 11.06.2024 року, подавши заяву про зміну предмету позову та просив зобов`язати ОСОБА_3 ) не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. шляхом телефонного та електронного спілкування; визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у спілкуванні з донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її вихованні: протягом навчального року, з моменту набрання рішення суду законної сили, кожну першу, третю суботи місяця з 09.00 до 15.00 години та кожної другої, четвертої та п`ятої (за наявності) суботи місяця з 09.00 до 12.00 години за місцем проживання батька без присутності матері, з обов`язковим візитом дитини до логопеда; по закінченню терміну річного навчання (9 місяців) з моменту набуття чинності судового рішення: кожної першої суботи, з 09.00 до 15 .00 години; кожну третю суботу з 09.00 години суботи до 12.00 години неділі за місцем проживання батька без присутності матері; безперешкодне спілкування ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 телефоном та іншими засобами комунікації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач деякий час підтримували стосунки, від яких у сторін народилася дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2022 році сторони припинили стосунки. З моменту припинення стосунків між сторонами почали виникати спори з приводу участі позивача як батька у вихованні дочки. Особливо ця проблема набула актуальності, коли з розвитком мовлення дитини позивач звернув увагу на дефекти мовлення дитини (шепелявість). Він активно намагався вирішити проблему мовленнєвого розвитку дитину, знайшов спеціаліста, який запропонував оптимальну програму розвитку мовлення дитини. Проте відповідач не дала згоди на те, аби позивач водив на заняття логопеда. З метою вирішення спору у позасудовому порядку, позивач звернувся до Органу опіки та піклування Вишгородської міської ради та розпорядженням Вишгородської міської ради позивачу встановлено порядок спілкування з дитиною, однак, реалізацію достатнього спілкування Орган опіки переклав на розсуд сторін, забезпечивши мінімальну участь батька (Позивача) у житті дитини. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями про додатковий час для спілкування з донькою, зокрема для забезпечення проходження дитиною курсу мовленнєвої корекції, проте відповідач ігнорує потреби дитини та право позивача як батька на належне і повноцінне спілкування з дочкою та її виховання.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 13.02.2024року посправі відкритопровадження впорядку загальногопозовного провадженнята призначенопідготовче засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.04.2024 року витребувано у Органу опіки та піклування Вишгородської міської ради Висновок про встановлення порядку щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вирішення даного спору по суті.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали виконавчим комітетом Вишгородської міської ради від 25.06.2024 р. № 382 затверджено висновок про встановлення порядку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого рекомендовано наступний графік:

1.Кожної першої, третьої суботи місяця з 9.00 год. до 15.00 год. та кожної другої, четвертої, п`ятої (за наявності) суботи місяця з 9.00 год. до 12.00 год. на календарний рік (для логопедичних занять дитини) з дня набрання рішення суду законної сили.

кожну першу суботу з 9.00 год. до 15.00 год.;

- кожної третьої суботи з 9.00 до 12.00 год. неділі без присутності матері за бажанням дитини.

2.Рекомендовано батьку ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, вчасно повертати дитину матері, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її та матеріально утримувати.

3.Рекомендовано матерів дитини ОСОБА_3 поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною.

4. ОСОБА_1 забирати дитину від місця проживання її матері ОСОБА_3 та повертати дитину до місця проживання матері (а.с. 147-151).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2024 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Відповідач та її представник у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказали, що відповідач ніколи не забороняла спілкуватися з дитиною. Крім того 11.03.2024 року через канцелярію суду подали відзив на позовну заяву, в якій вказали, що відповідачем не порушується право батька на зустрічі з дитиною. Дану позовну заяву можна обґрунтувати лише тим, що у відповідача є настирливе бажання змінити прізвище дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Вказала, що ОСОБА_7 з 4 років має проблеми з мовленням. На сьогоднішній день вона займається з логопедом в школі. Звертають увагу, що графік, який пропонує Позивач є максимально неприйнятний для дитини, оскільки вона рано встає в школу з понеділка по п`ятницю, також займається в басейні, а у вихідні їй необхідно відпочивати, а зустрічі які пропонує Позивач це ранні підйоми. 11.07.2024 року також подали заперечення проти заяви про зміну предмету позову, в якій зазначили, що висновок психолога є не об`єктивним та не може бути використаним в суді, як належний та допустимий доказ в даній справі. Вказали, що графік запропонований позивачем суперечить інтересам дитини. Відповідач не чинить перешкод у спілкуванні з дитиною, а ні щодо зустрічей, а ні у спілкуванні шляхом телефонного та електронного спілкування. Відповідач не заперечує спілкування батька з дитиною, не чинить перешкод у цьому, а доказів щодо перешкод, які начебто чинить відповідач не надано.

Представник третьої особи Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради в судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила її задовольнити, зазначила, що їй відомо про перешкоди у спілкуванні з дитиною зі слів батька.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_8 , яка є знайомою по роботі ОСОБА_3 та знає її з 2014 року, вказала, що в 2017 р. у позивача та відповідача народилася дитина. Коли приїжджав батько дитини, то відповідачка ніколи не перешкоджала у спілкуванні з дитиною. Коли дитині робили операцію, то батька не було. В 2023 р. був день народження ОСОБА_7 , на якому був присутній позивач і все було добре, а потім незрозуміло чому почались претензії з боку позивача. Дитина стала мовчазною, потім з`ясувалося, що батько булить дитину, оскільки вона погано розмовляє, про що їй розповіла ОСОБА_7 .

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_9 , яка з 2001 роки є подругою відповідачки, вказала, що знає позивача як батька дитини. Перешкод щодо спілкування позивача з дитиною з боку ОСОБА_3 не було. Він приходив, брав дитину та гуляв з нею. По суботам він забирає ОСОБА_7 . ОСОБА_7 ходила до логопеда ще в садочку, потім продовжила в школі.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою відповідачки в гуртожитку з 2004-2005 року, яка вказала, що батько рідко приїздив до дитини, знає про заняття дитини з логопедом. Вказала, що після спілкування з батьком дитина стає замкнутою.

В судовому засідання допитана свідок ОСОБА_11 , яка є вчителькою і викладачем в Вишгородському ліцеї № 1, яка зазначила, що вперше бачить батька дитини ОСОБА_1 , їй нічого не відомо про заборону матері спілкуватися з батьком. Зазначила, що ОСОБА_7 гарна дитина, розвинена, спілкується з дітками в класі та гарно вчиться, вказала також, що ОСОБА_7 відвідувала шкільного логопеда.

В судовому засіданні в присутності шкільного психолога - ОСОБА_12 допитана дитина ОСОБА_4 , яка вказала, що мама не забороняє спілкуватися з батьком. На вихідні батько забирає, але не на кожні вихідні. Частіше вона не хоче з ним бачитись. Вони їздять в макдональдс, дитячі кімнати в торгівельних центрах. Вказала, що їй не дуже подобається бути у нього, він іноді кричить, змушує ходити до логопеда. Дома у батька їй не подобається.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, думку дитини, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 96 (а.с.8).

Згідно рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 18.05.2023 р. № 198 встановлено порядок визначення способу участі батьку ОСОБА_1 у вихованні малолітної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Контроль за виконанням цього рішення покладено на секретаря Вишгородської міської ради Мельник М.Г. (а.с. 13). Згідно Додатку 1 цього рішення рекомендовано батьку дитини ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до графіку: перша та третя субота місяця з 09.00 год. до 15.00 год. Рекомендовано батьку ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, вчасно повертати дитину матерів, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її та матеріально утримувати. Рекомендовано матерів дитини ОСОБА_3 поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною. ОСОБА_1 забирає дитину від місця проживання її матері ОСОБА_3 та приводить дитину до місця проживання матері. Сторони можуть встановити інші, і ніж передбачені рішенням способи участі одного з батьків у вихованні дитини, уклавши за домовленістю усну або письмову угоду (а.с.14).

З Акту обстеження умов проживання № 74 від 08.06.2023 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В одній кімнаті створені всі необхідні умови для проживання. Кімната відповідно умебльована, облаштована необхідною побутовою технікою. Друга кімната облаштовується для проживання дитини (а.с. 55-56).

26.06.2023 року ОСОБА_1 написав листа ОСОБА_3 , зі зміста якого вбачається, що останній просить змінити прізвище дитини на своє (а.с. 58).

Згідно листа № 02-16/17 від 09.01.2024 року Вишгородською міською радою повідомлено ОСОБА_13 , що оскільки органом опіки та піклування Вишгородської міської ради приймалось рішення про встановлення порядку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_4 , рекомендовано для вирішення спору між батьками звернутися до суду (а.с. 9-10).

Згідно характеристики про рівень розвитку та результатами оволодіння компонентами навчальної діяльності учениці 1-А класу Вишгородського ліцею № 1 Вишгородської міської ради Космік А.Є., вихованням якої займається виключно мама, ОСОБА_7 займається з логопедом. Ставлення у дитини до навчання позитивне. Увага стійка, пам`ять довготривала, мислення наочно-образне. Виявляє інтерес до художньої творчості. Стала призером районного конкурсу «Стоп, насилля!» за що була нагороджена цінним подарунком. Цілеспрямована у емоційно-вольовій сфері. Темп роботи швидкий, якість роботи хороша. Дівчинка спокійна, врівноважена. ОСОБА_7 завжди охайна, шкільне приладдя в належному стані. У колективі має друзів, стримана. Ставлення до навчання відповідальне. Високий рівень вихованості (а.с. 64).

З характеристики учениці 1-А класу Вишгородського ліцею № 1 Вишгородської міської ради ОСОБА_4 вбачається, що стан артикуляційного апарату без патології. Загальна, дрібна моторика розвинена на достатньому рівнію ОСОБА_14 вправи виконує в повному обсязі. Словниковий запас відповідає віковій нормі. Пасивний словник набагато більший активного. Переказувати знайомі твори вміє. Складає по картині, серії картин, з незначною допомогою дорослого. Вміє вести ділог. Використовує в мові прості і поширені речення. Володіє вимовою сонорних, свистячі та шиплячі звуки на стадії автоматизації. Особистісні і психологічна особливості дитини. Дівчинка емоційно стабільна, йде на контакт з дорослим. Використовує адекватні способи привернення уваги. Добре розвинена пам`ять, мислення, увага, уява. Проявляє інтерес до навчання, на заняттях активна, уважна (а.с. 157).

З довідки Вишгородської міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 від 09.03.2024 р. вбачається, що ОСОБА_4 дійсно є вихованкою відділення плавання з 01.09.2023 року і по теперішній час (а.с.65).

Матеріали справи містять переписку сторін у Viber (а.с. 16-19, 51-54, 59), дані логопедичного обстеження (а.с.20), виписки із медичної картки № 2072, 6337 (а.с. 62-63), консультативний висновок (а.с. 66), висновок логопеда від 17.02.2024 р. (а.с. 119), від 20.04.2024 р. (а.с. 120), від 06.04.2024 р. (а.с. 121), від 03.02.2024 р. (а.с. 122-123).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про охорону дитинства» (Закон № 2402-III), Цивільним Кодексом (ЦК) України, Сімейним Кодексом (СК) України, зокрема статтями 141, 151 СК за якими, мати, батько мають рівні права та обов`язки, щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків, щодо дитини; батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За змістом частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Щодо заявленої вимоги не чинити позивачу перешкод у вихованні дитини, суд виходячі з пояснень сторін, та досліджених матеріалів справи, не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки відповідачем такі перешкоди не чиняться.

Визначаючи спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Так, заперечуючи проти позову ОСОБА_3 посилалась на те, що запропонований позивачем графік суперечить інтересам дитини, оскільки вона рано встає в школу, займається в басейні, а у вихідні їх потрібно відпочивати, а зістрічі які пропонує позивач це ранні підйоми.

Суд частково знаходить такі доводи вмотивованими з огляду на таке.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи, органом опіки та піклування надано висновок у вирішенні спору про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_4 .

Задовольняючі позовні вимоги частково, при визначенні порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, суд виходить з того, що рішення суду перш за все має відповідати потребам та інтересам дитини.

Водночас, суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування, графіком побачень позивача із донькою, оскільки визначений такий графік побачень позивача з донькою в першу чергу не відповідає якнайкращим інтересам дитини, яка в судовому засіданні зазначила, що побоюється батька, оскільки він на неї кричить, знаходитись у нього вдома їй не подобається, оскільки він її там не кормить, а возить їсти в різні заклади харчування, змушує ходити до логопеда.

Враховуючи вказане, зважаючи на відсутність чіткої домовленості між сторонами щодо спілкування батька із дитиною, суд дійшов висновків про необхідність часткового задоволення вимог ОСОБА_1 .

Беручи до уваги інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, поведінку батька дитини, його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою, з метою дотримання розумного балансу щодо участі як матері, так і батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, для збереження зв`язків дітей із сім`єю, беручи до уваги вік дитини, те, що вона на теперішній час навчається у Вишгородському ліцеї № 1 Вишгородської міської ради, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб та порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, а саме: побачення батька з донькою: кожної першої та третьої суботи місця з 12 години до 18 години та кожної другої та четвертої суботи місяця з 12 години до 12 години неділі без присутності матері та за бажанням дитини на території фактичного проживання батька із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану.

Суд вважає, що задоволення вказаних позовних вимог у зазначений спосіб відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме її розвитку та вихованню, збереженню її зв`язків з батьком.

При цьому суд бере до уваги те, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в силу свого віку не здатна порозуміти окреме проживання батьків, є найбільш вразливою стороною, а тому з метою найкращих інтересів дитини суд вважає, що дитина повинна відчувати турботу обох батьків, і матері і батька. При цьому батько повинен враховувати особливості стану здоров`я дитини, дотримуватися рекомендацій лікаря-логопеда, надавати дитині належний догляд, дотримуватися графіку розпорядку дня дитини, обидва батьки, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, мають узгодити стратегію подальшого виховання та розвитку дитини.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що визначений судом вищевказаний спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною в інших формах за погодженням батьків. При цьому, батьки повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками, оскільки дитина повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам про можливість звернення їх в подальшому до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька з дитиною з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків, у разі наявності в подальшому такого спору між батьками.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- побачення батька з донькою: кожної першої та третьої суботи місця з 12 години до 18 години та кожної другої та четвертої суботи місяця з 12 години до 12 години неділі без присутності матері та за бажанням дитини на території фактичного проживання батька із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану.

Зобов`язати ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, вчасно повертати дитину матері та зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, в тому числі шляхом телефонного або електронного спілкування та у разі необхідності відвідування дитиною логопеда.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.01.2025 року.

Суддя М.Б. Баличева