Ухвала

від 31.01.2025 по справі 643/11138/13-к

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/11138/13-к

Провадження № 1-в/643/44/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

законного представника особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_4

особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_5

захисника особи, відносно якої розглядається заява - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» в особі представника лікарні лікаря-психіатра ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» в особі представника лікарні лікаря-психіатра ОСОБА_7 звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви представник лікарні посилається на наступне.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під спостереженням в КНП ХОР ОПНД № 3 з 13 серпня 2024 року.

ОСОБА_5 народився одним з двійні в родині робітників в м. Харкові. Брат помер в віці 3,5 місяців. Має старшу сестру. З дитинства відставав в психічному та фізичному розвитку від однолітків. Навчався в школі-інтернаті, навчання не закінчив. Читати і писати не вміє. В армії не служив. Був звільнений від служби за ст.20- А Наказу МОУ № 2 від 1994 р. з діагнозом: розумова відсталість, дебільність різко вираженого ступеню. Мати померла декілька років тому. Проживав з бабусею, допомагав їй по господарству. Останнім часом проживав з батьком, який зловживав алкоголем, бив сина. Туберкульоз, вірусний гепатит, ВІЛ-інфекцію заперечує. Страждає на гіпертонічну хворобу 1-ГІст. На обліку у нарколога не перебував, алкоголь вживав епізодично. Інвалід дитинство II групи безстроково.

Притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 115 КК України, ухвалою Московським районного суду Харківської області від 12.12.2013 року до нього застосовані примусові заходи медичного характеру.

Після виписки, 13 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер № 3 за підтримуючою терапією та для застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусової амбулаторної психіатричної допомоги.

За минулий період ОСОБА_5 щомісяця оглядався лікарем-гісихіатром, регулярно отримував підтримуючу терапію.

23.01.2025 року ОСОБА_5 представлений на огляд лікарсько-консультативної комісії КНП МПНД № З ХМР для вирішення питання щодо припинення або продовження строку застосування АПДД.

На момент огляду скарг не пред`являє. Не працює, інвалід 2-ї групи безстроково з дитинство.

Незважаючи на лікування, що проводиться, у клінічній картині захворювання зберігаються стійкі емоційно-вольові порушення, внутрішні напруженість, підозрілість, відсутність достатньої критики до скоєного правопорушення, нецілеспрямованість суджень; формальність асоціацій, порушення мотиваційно- особистісної сфери та критичності. Виявляються настановна поведінка, риси амбітендентності (поєднання прагнення показати себе в кращому світлі, відповідати соціальним нормам, догідливість з постійним зазначенням на хворобу, нещирість, егоцентризм; індивідуал істинність, емоційна холодність), риси недовірливості, приховані ворожі тенденції, підвищення рівня внутрішньої агресії.

Враховуючи стан психічного здоров`я ОСОБА_5 ЛКК КНП ХОР ОПНД № 3 надала висновок, відповідно до якого, пацієнт в теперішній час представляє соціальну небезпеку для оточуючих та потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді АППД.

Просить суд продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги у відношенні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на 6 (шість) місяців.

Представник лікарні у судовому засіданні заяву підтримав, надав відповідні пояснення та просив її задовольнити.

Прокурор проти задоволення заяви не заперечував.

Законний представник, захисник не заперечували проти задоволення заяви.

ОСОБА_5 повідомив, що він продовжує лікування.

Дослідивши подану Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 115 КК України, ухвалою Московського районного суду Харківської області від 12.12.2013 року до нього застосовані примусові заходи медичного характеру.

Так, 05.05.2013 року в стані алкогольного сп`яніння під час сварки з батьком, який обухом сокири наніс удари по голові хворому, ОСОБА_5 вихопив сокиру з рук батька і наніс йому багаточисельні поранення, які спричинили смерть останнього.

Згідно з висновком експертної комісії (акт № 489 від 17.06.2013р.) ОСОБА_5 в теперішній час виявляє ознаки психічного захворювання в формі деменції внаслідок епілепсії. За своїм психічним станом не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння він не міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характер-госпіталізації в психіатричний заклад з суворим наглядом.

Відповідно до Ухвали Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2013р. був госпіталізований у ДФ «СЗНПД ДУ ЦПЗМНА МОЗ України» у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характер.. З 23.01.2014р. по 18.02.2021 р. знаходився на лікуванні у ДФ «СЗНПД» ДУ ЦПЗМНА МОЗ України.

18.02.2021 р. поступив для примусового лікування у З-А відділення з посиленим наглядом КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» згідно ухвали Красногвардійського районного суду Дніпропетровська.

29.02.2024 р. переведений в 14 відділення згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 09.02.2024 р. застосування примусових заходів медичного характеру в закладі з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом змінені на лікування в закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтава від 25.07.2024р. змінено стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вид примусового заходу медичного характеру з лікування у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Після виписки, 13 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер № 3 за підтримуючою терапією та для застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусової амбулаторної психіатричної допомоги.

23.01.2025 року ОСОБА_5 представлений на огляд лікарсько-консультативної комісії КНП МПНД № З ХМР для вирішення питання щодо припинення або продовження строку застосування АПДД.

На момент огляду скарг не пред`являє. Не працює, інвалід 2-ї групи безстроково з дитинство.

Ураховуючи стан психічного здоров`я ОСОБА_5 ЛКК КНП ХОР ОПНД № 3 надала висновок №01 від 23.01.2025 року, відповідно до якого, пацієнт в теперішній час представляє соціальну небезпеку для оточуючих та потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги..

З огляду на приписи ст. 95 КК України, продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження застосування таких примусових заходів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення застосування такого заходу. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. Питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» питання про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку вирішується судом за місцем проживання особи. Письмова заява про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку направляється до суду лікарем-психіатром. До письмової заяви, в якій повинні бути викладені підстави для надання особі амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди та без письмової згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї статті, додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність надання особі такої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру, не пов`язані з позбавленням волі, застосовуються в закладі з надання психіатричної допомоги у межах адміністративно-територіальної одиниці за місцем проживання особи за бажанням такої особи.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів №01 від 23.01.2025 року, відповідно до якого, пацієнт в теперішній час представляє соціальну небезпеку для оточуючих та потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На переконання суду, акт психіатричного огляду особи є належним та вмотивованим, не суперечить іншим матеріалам справи, підстав ставити під сумнів правильність цього висновку не має, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення заяви та продовження відносно ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 видужав та стан його здоров`я значно покращився, внаслідок чого відпала б потреба в раніше застосованих заходах, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 95 КК України, ст. 369-372, 512, 514 КПК України

УХВАЛИВ

Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на строк 6 (шість) місяців.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1