Постанова

від 31.01.2025 по справі 910/8591/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. Справа№ 910/8591/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024

у справі № 910/8591/24 (суддя Ігор Курдельчу)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр»

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» (далі - ТОВ «Агролідер.ЮА», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» (далі - ТОВ «Агроаспект Центр», відповідач) 610 046,47 грн, з яких основна заборгованість - 564 358,13 грн, пеня - 41 154,97 грн, 3% річних - 4 533,37 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором зберігання №7 від 29.12.2023.

02.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» надало до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, повідомивши про те, що відповідачем 30.07.2024 було здійснено оплату заборгованості в розмірі 336 087,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/8591/24 позов ТОВ «Агролідер.ЮА» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Агроаспект Центр» на користь ТОВ «Агролідер.ЮА» 228 270, 63 грн основного боргу, 50 060, 57 грн пені, 5 560, 93 грн 3% річних та 9 150, 70 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛІДЕР.ЮА» задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» на користь заявника судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані із розглядом справи №910/8591/24, у розмірі 90 000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що за умовами додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги, розмір гонорару адвоката є фіксованим, не залежить від кількості документів та годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги. Оскільки відповідачем тягар доказування не витриманий, доказів неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем не надано, підстав для зменшення розміру таких витрат до 10 000,00 грн відсутні, відповідно заява позивача має бути задоволена у повному обсязі.

Не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 10 000,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що додаткове рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування всіх обставин справи, а також за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, залишив поза увагою доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення розміру судових витрат. Задовольнивши заяву позивача у повному обсязі і стягнувши з відповідача 90 000,00 грн витрат на правову допомогу у справі, розгляд якої здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи та за наявними у ній матеріалами, суд несправедливо поклав на відповідача надмірний тягар, розмір якого становить третину ціни заявленого позову, що не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та реальності. Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, відсутністю судових засідань, заявлена сума компенсації судових витрат є надмірною, невиправданою та мала би бути зменшеною до 10 000,00 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8591/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8591/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

07.11.2024 матеріали справи № 910/8591/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8591/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8591/2ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; Товариству з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.11.2024.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення.

Заперечуючи проти її задоволення, позивач вказав, що апеляційна скарга є необгрунтованою, іі вимоги не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 90 000,00 грн. Відповідач безпідставно вказує у скарзі про ненадання судом оцінки його доводам стосовно того, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає третину ціни заявленого позову та не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності, оскільки відповідачем у відзиві на позовну заяву було повідомлено про аналогічний розмір орієнтовного розрахунку суми витрат на правничу допомогу, які останній очікує понести у зв?язку з розглядом справи, втім таких доказів не надав, що свідчить про зміну відповідачем своєї позиції, яка є взаємосуперечливою. Безпідставним є посилання відповідача на висновок, викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі Nє904/4507/18, адже в ньому йдеться про «гонорар успіху», а не про фіксований гонорар, а також на пункт 6.52 постанови Верховного Суду від 02.02.2024 у справі Nє910/9714/22 щодо права суду на обмеження розміру судових витрат з урахуванням їх необхідності для даної справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач також повідомив, що розмір витрат, які він поніс при перегляді даної справи в Північному апеляційному господарському суді складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, докази чому будуть подані ним протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 129 ГПК України) з відповідною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи судом першої інстанції здійснювався без виклику та повідомлення сторін, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення в такому ж самому порядку, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 14.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаспект Центр» на свою користь витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом справи №910/8591/24 в розмірі 90 000,00 грн.

На підтвердження такої вимоги позивачем в якості доказів надані: договір про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024, укладений між ТОВ «Агролідер.ЮА» (Клієнт), в особі директора Волошина Юрія та адвокатом Войтко Олександром Володимировичем; додаткова угода №5/24 від 22.03.2024; протокол узгодження розміру гонорару по договору №1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024 та додаткової угоди №5/24 від 22.03.2024; рахунок на оплату №00292 від 31.05.2024; виписка по рахунку № НОМЕР_1 від 02.07.2024; акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 12.09.2024; ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АА №1263540 від 04.07.2024.

Досліджуючи питання обґрунтованості заяви позивача щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції встановив, що вищевказаним договором про надання правової допомоги №1-03/24 від 01.03.2024, його сторони досягли домовленості про те, що розмір роботи адвоката за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виставлення рахунку на оплату та інших додатково понесених витрат, або за згодою Сторін фіксований розмір гонорару за протоколом узгодження розміру гонорару, якщо інше не визначене додатковою угодою. Вартість послуг з надання правової/правничої допомоги та її обсяг визначається в описі/переліку робіт чи/або протоколі узгодження розміру гонорару та сплачується на підставі виставленого(-них) адвокатом рахунку(-ків) протягом 30-ти днів, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Акт прийому-передачі робіт складається після виконання робіт (п.п. 4.2., 4.3., 4.4. Договору про надання правової допомоги).

22.03.2024 між позивачем та адвокатом Войтко О.В. укладено Додаткову угоду №5/24 до Договору №1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024, згідно з п. 1.2. якої розмір гонорару адвоката є фіксованою сумою, що складає 90 000,00 грн та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання/правничої допомоги, визначеної Договором №1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024.

Погодження між адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару також підтверджується Протоколом узгодження розміру гонорару по Договору про надання правової допомоги №1-03/24 про надання правової допомоги від 01.03.2024.

Також, судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується факт оплати позивачем наданої правничої допомоги у сумі 90 000,00 грн та факт її прийняття останнім за актом від 12.09.2024 прийому-передачі виконаних робіт.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У своєму рішенні місцевий господарський суд підставно зауважив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Отже, досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Войтко О.В. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/8591/24.

Водночас, визначаючи розмір витрат, суд зазначив, що розмір гонорару є фіксованою сумою, не залежить від обсягу та часу, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги, порядок його обчислення відповідає вищенаведеним приписам статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 90 000,00 грн.

Втім, з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача у повному обсязі колегія суддів не погоджується з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 99 150,70 грн до 10 000,00 грн, вказуючи, що заявлена сума компенсації судових витрат є надмірною та невиправданою.

На підтвердження своїх доводів відповідач у клопотанні зазначав, що заявлений розмір витрат становить третину ціни заявленого позову, що не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та реальності, враховуючи, що після відкриття провадження у справі позивачем до суду подавалася заява про зменшення розміру позовних вимог до 283 893,13 грн. Також відповідач у клопотанні наголошував на тому, що в акті приймання-передачі виконаних робіт загальна кількість часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги не була вказана, проте, максимальний розмір адвокатського гонорару за одну годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, тобто 1 514,00 грн. Водночас, відповідач просив суд врахувати обсяг матеріалів справи, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів, відсутність судових засідань а також те, що справа не є складною.

Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції правильно зауважив, що не вправі втручатись у правовідносини, які склалися між позивачем і адвокатом стосовно надання професійної правничої допомоги, порядку обчислення розміру гонорару, якщо його форма є фіксованою.

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що покладаючи на відповідача увесь розмір витрат, понесених на правничу допомогу позивачем, суд першої інстанції не врахував правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в якій зазначалось про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п.147 постанови).

Оскільки розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн є непропорційним до ціни позову, яка спочатку становила 610 046,47 грн, а після часткової сплати відповідачем заборгованості під час розгляду справи в суді зменшилася до 283 893,13 грн, що складає третину від ціни предмету позову, на чому акцентував увагу відповідач у своєму клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останнім у контексті вимог частини 1 статті 74 та частини 6 статті 126 ГПК України не було надано доказів неспівмірності таких витрат.

Не визнаючи переконливими доводи відповідача про неспівмірність судових витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, суд першої інстанції оцінив поведінку як взаємосуперечливу, вказуючи, що у відзиві на позовну заяву останній повідомив суд про те, що попередній орієнтовний розрахунок його судових витрат на професійну правничу допомогу також становить розмір 90 000, 00 грн, втім доказів цьому суду не надав. Зважаючи на це, суд розцінив дії відповідача як такі, що спрямовані на уникнення відшкодування документально підтверджених позивачем судових витрат.

Судова колегія з такою позицією господарського суду не погоджується та вважає за необхідне зазначити, що кожна із сторін на власний розсуд обирає стратегію ефективного захисту своєї правової позиції та визначає прийнятний для себе розмір витрат на професійну правничу допомогу, що забезпечить їй успіх у вирішенні спору, покладаючись на ряд критеріїв, від яких цей розмір може залежати, як то фаховість та досвід роботи особи, яка надає ці послуги, достатність доказів, що обґрунтовують позицію сторони, значення даного спору для сторони.

Таким чином, попри документальне підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 90 000,00 грн, останнім не доведено розумності та співмірності такого розміру із ціною позову, а тому суд апеляційної інстанції вважає за правильне задовольнити заяву позивача частково та покласти на відповідача судові витрати, пов`язані із оплатою витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 30 000, 00 грн.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8591/24 - частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 244, 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8591/24 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/8591/24 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:

« 1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАСПЕКТ ЦЕНТР» (18018, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 146/18, офіс 204, код ЄДРПОУ 42352905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53А, код ЄДРПОУ 44857595) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролідер.ЮА» про стягнення судових витрат у розмірі 60 000,00 грн - відмовити».

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи № 910/8591/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 291 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова