Постанова

від 31.01.2025 по справі 922/3280/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/3280/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"(вх. № 2829 Х)

на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 12.11.2024, суддя Погорелова О.В)

у справі № 922/3280/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/3280/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, 65 342,59 грн. основного боргу та 1 638,30 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступними висновками:

- позивачем доведено належними та допустимими доказами факт постачання відповідачу природного газу у період листопада 2021 року серпня 2022 року, а також відсутність з боку відповідача оплати отриманого природного газу за наведений період, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 65 342,59грн;

- оскільки встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, а позивачем здійснено нарахування відповідачу до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат за період дії воєнного стану, що не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 13 884,82 грн, 3% річних у сумі 3 676,04 грн, інфляційних втрат у сумі 13 712,84 грн є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/3280/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 676,04 грн 3% річних, 13 884,82 грн пені та 13 712,84 грн інфляційних витрат та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги просить покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України "Про ринок природного газу";

- спірний договір з постачання природного газу не є договором надання житлово-комунальних послуг, а відповідач, в свою чергу, не є побутовим споживачем, а є самостійною юридичною особою, що виключає підстави для заборони позивачу нараховувати неустойку (пеню), інфляційні втрати та відсотки річні;

- нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є законними, оскільки ці вимоги не підпадають під обмеження, встановлені для населення у період воєнного стану, та підтягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 для розгляду справи №922/3280/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі №922/3280/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3280/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх. № 2829Х) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі № 922/3280/24 до надходження матеріалів справи.

06.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3280/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №922/3280/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"(вх. № 2829 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі № 922/3280/24; встановлено учасникам справи строк до 24.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; встановлено розпочати розгляд справи з 25.12.2024 без повідомлення учасників справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник за договором, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Азалія 2013 (споживач за договором, відповідач) був укладений договір № 7377-НГТ-3 постачання природного газу (далі договір).

Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для продажу.

До вказаного договору між сторонами була укладена низка додаткових угод, а саме: додаткова угода №2 від 08.12.2021, №2/1 від 30.12.2021, № 2/2 від 20.01.2022, №2/3 від 26.04.2022, №2/4 від 18.05.2022, №2/5 від 28.06.2022, №3 від 16.01.2023.

Відповідно до пункту 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2/2 від 20.01.2022 до договору), оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

5.1.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об`ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;

5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;

5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого);

5.1.4. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Згідно пункту 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем за період з листопада 2021 року по серпень 2022 року відповідачу був поставлений природний газ на загальну суму 97 773,86 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними між сторонами від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 25.04.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022 та 31.07.2022.

Відповідач поставлений природний газ оплатив не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 29.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 65 342,59 грн.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Також через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати природного газу позивачем останньому нараховані до стягнення 13 884,82 грн. пені, 3 676,04 грн три проценти річних та 13 712,84 грн інфляційних втрат.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги частково, присудивши до стягнення суму основної заборгованості, та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Апелянт оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 13 884,82 грн пені, 3 676,04 грн три проценти річних та 13 712,84 грн інфляційних втрат.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з положеннями статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відносини, що виникають у процесі надання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до положень статті 13 наведеного закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Таким чином, відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.

Згідно із ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, зокрема, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна (ст. 12 вказаного Закону).

За приписами ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Таким чином, у даному випадку ОСББ шляхом самозабезпечення утримує системи теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, та в їхніх інтересах уклало договір з позивачем про постачання природного газу для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Судова колегія зауважує, що відповідач не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа не має свого власного споживання.

ОСББ згідно норм чинного законодавства сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу, що постачається виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.

Діяльність відповідача спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку, а тому теплова енергія, в яку перетворює природний газ як сировину відповідач, призначена не для її подальшої реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень.

Тобто, ОСББ фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно, шляхом самозабезпечення, і у відносинах з позивачем виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах мешканців будинку.

При цьому, зазначена в спірному договорі між сторонами мета отримання природного газу не впливає на вищенаведений статус відповідача та не надає йому ознак виробника теплової енергії та постачальника послуг з опалення та гарячої води населенню, оскільки відповідач в силу свого статусу не перебуває в договірних відносинах з мешканцями квартир (населенням), а все майно багатоквартирних будниках, за змістом Закону, знаходиться в спільній власності власників квартир, а не відповідача.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-ІХ встановлено, що з 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (із змінами внесеними постановою КМУ від 29.12.2023) встановлено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1362 (зі змінами та доповненнями) «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, зокрема наступне:

- до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;

- до територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв: (1) межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями; (2) межують з державним кордоном держави-агресора;

- у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

- території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією;

- прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до: (1) зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження; (2) надання доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції; (3) цілей реалізації положень пунктів 8-16 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування; (4) для реалізації положень пункту 7-4 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про приватизацію державного і комунального майна до територій адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, на яких тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не проводиться приватизація, належать території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку.

У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), Харківська міська територіальна громада віднесена з 15.09.2022 до території можливих бойових дій.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на правовідносини з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, розташованого в Харківській міській територіальній громаді, як юридичної особи, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, а позивачем здійснено нарахування до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період дії карантину та воєнного стану, вказане не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів, а тому вимоги про стягнення 13 884,82 грн пені, 3 676,04 грн 3 % річних та 13 712,84 грн інфляційних втрат - не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/3280/24 є обґрунтованим, законним та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права.

У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"(вх. № 2829 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі № 922/3280/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2024 у справі №922/3280/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.01.2025

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко