Рішення

від 21.01.2025 по справі 904/4894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4894/24

За позовом Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092),

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40970588),

до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 20306037),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 32813880),

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Жукова К.Д.

Представники:

від позивача: Риженко М.С. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився

від відповідача: Солодухін М.В. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Розгляд справи просить здійснювати в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивач дотримувався положень Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.02.2004 № 325 (у редакції рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.2011 № 1148, з наступними змінами та доповненнями). У зв`язку із затвердженням виконавчим комітетом Дніпровської міської ради нових схем розташування окремо розташованих рекламних засобів, які визнавались рішеннями про зміну містобудівної ситуації щодо рекламних засобів, робочим органом (Департаментом торгівлі та реклами Дніпровської міської ради) в установлений строк листами повідомлено про це розповсюджувачів зовнішньої реклами, зокрема, Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ». Також позивач указує, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.12.2018 №№ 1285, 1291 не приймались, а засідання виконавчого комітету Дніпровської міської ради 28.12.2018 не проводились. Крім того, позивач повідомляє, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.01.2019 №№ 72, 73, 82 на час прийняття оскаржуваного рішення були нечинними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/4894/24 та призначено підготовче засідання на 26.11.2024 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ».

25 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджується з позовною заявою та просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

26 листопада 2024 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів, у якому представниця Виконавчого комітету Дніпровської міської ради просить залишити клопотання позивача про витребування доказів без розгляду та долучити до матеріалів справи № 904/4894/24 документи, заявивши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на їх подання.

У підготовчому засіданні 26.11.2024 представниця Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, присутня в залі суду, просила залишити без розгляду подане разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів та підтримала заявлені клопотання про поновлення строку для подання документів та долучення їх до матеріалів справи, а саме:

- листа Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 22.11.2024 № 2/2-37;

- засвідчених належним чином копій рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 №№ 1285, 1291 та документів, на підставі яких вони прийняті;

- засвідчених належним чином копій рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.01.2019 №№ 72, 73, 74, 79, 81, 82 та документів, на підставі яких вони прийняті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 залишено без розгляду клопотання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про витребування доказів, задоволені клопотання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про поновлення строку для подання документів та їх долучення, поновлено строк для подання документів та долучено до матеріалів справи наступні документи:

- лист Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 22.11.2024 № 2/2-37 (т. 2, а.с. 12);

- засвідчені належним чином копії рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18.12.2018 №№ 1285, 1291 та документів, на підставі яких вони прийняті (т. 2, а.с. 96-114);

- засвідчені належним чином копії рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.01.2019 №№ 72, 73, 74, 79, 81, 82 та документів, на підставі яких вони прийняті (т. 2, а.с. 13-95).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 904/4894/24 на 10.12.2024 о 12:30 год.

05 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 904/4894/24 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.12.2024 о 12:30 год.

24 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці Виконавчого комітету Дніпровської міської ради надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 24.12.2024 заслухано вступні слова представників позивача та відповідача та оголошено перерву до 21.01.2025, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, без оформлення її окремим документом.

У судовому засіданні 21.01.2025 представниця Виконавчого комітету Дніпровської міської ради підтримала заявлені позовну заяву, а представник Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ» пояснення у справі не надали, про дати, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У порядку ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є дотримання законодавчо встановлених вимог під час прийняття рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20.

Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі №54/6-20 (т. 1, а.с. 186-196) визнано дії виконавчого комітету Дніпровської міської ради, які полягали у прийнятті рішень від 28.12.2018 № 1285, від 28.12.2018 № 1291, від 22.01.2019 № 72, від 22.01.2019 № 73, від 22.01.2019 № 74, від 22.01.2019 № 79, від 22.01.2019 № 81, від 22.01.2019 № 82 «Про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів» за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення (проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які б зумовили необхідність зміни місць розташування рекламних засобів) і не включенням до них рекламних об`єктів ДП «Постер-Дніпропетровськ», на які раніше було видано дозволи (у тому числі строк дії яких не сплив), що призвело до обмеження конкуренції на ринку зовнішньої реклами у м. Дніпро, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначеним частиною першою статті 15 цього Закону, у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, які призвели до обмеження конкуренції.

Заявником у справі № 54/6-20 є Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ».

Відповідачем у справі № 54/6-20 є Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в розділі 5.1 рішення від 03.09.2024 № 54/76-р/к у справі №54/6-20 зазначає, що Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято низку рішень про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів, зокрема:

від 18.12.2018 № 1285, № 1290, № 1291;

від 22.01.2018 № 72, № 73, № 74, № 79, № 81, № 82 та

від 05.02.2019 № 113, № 114, № 117.

Пунктами 1 указаних рішень затверджено схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по низці ділянок у межах м. Дніпро та демонтаж рекламних засобів.

Пунктами 2 наведених рішень передбачено, що розповсюджувачам зовнішньої реклами, рекламні засоби яких не відповідають схемам (пункти 1 рішень) за місцем розташування та видом, забезпечити демонтаж рекламних засобів протягом 7 днів із дати прийняття цих рішень.

У подальшому розташування окремо розташованих рекламних засобів можливе тільки відповідно до затверджених схем.

Пунктами 3 зазначених рішень установлено, що у разі невиконання демонтажу розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений термін недемонтовані рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу на підставі цих рішень (без прийняття додаткових рішень про примусовий демонтаж).

При цьому адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, серед іншого, надає оцінку діям виконавчого комітету Дніпровської міської ради, які полягали у прийнятті рішень від 28.12.2018 № 1285, від 28.12.2018 № 1291.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради вказує, що рішення від 28.12.2018 №№ 1285, 1291 не приймались (т. 2, а.с. 12), а засідання виконавчого комітету Дніпровської міської ради 28.12.2018 не проводились, тому, на думку позивача, оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях, а справа не розглянута та не опрацьована належним чином.

Щодо рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради позивач повідомляє:

- рішення від 22.01.2019 № 72 втратило чинність на підставі рішення від 06.12.2019 № 1234 (т. 2, а.с. 87);

- рішення від 22.01.2019 № 73 втратило чинність на підставі рішення від 04.09.2019 № 848 (т. 2, а.с. 91);

- рішення від 22.01.2019 № 82 втратило чинність на підставі рішення від 14.05.2019 № 470 (т. 2, а.с. 25).

Таким чином, на час початку розгляду справи № 54/6-20 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (розпорядження адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2020 № 54/6-рп/к, т. 1, а.с. 23-26) та прийняття оскаржуваного рішення від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20 зазначені рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради вже були нечинними.

Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в рішенні від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20 указує, що Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради не надано обґрунтованих пояснень та/або копій документів щодо зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовлюють необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

Отже, на думку Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийняття виконавчим комітетом Дніпровської міської ради рішень про затвердження схем розташування рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів, які є предметом розгляду справи № 54/6-20, а саме: від 28.12.2018 №№ 1285, 1291, від 22.01.2019 №№ 72, 73, 74, 79, 81, 82, здійснювалось без фактичних змін містобудівної ситуації на зазначених ділянках та без урахування наявності дозволів на розміщення рекламних засобів, у тому числі строк дії яких не сплив, тому вказані рішення призвели до обмеження конкуренції на ринку зовнішньої реклами в м. Дніпро.

Також адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України звертає увагу, що зазначена правова позиція щодо затвердження схем розташування рекламних засобів та демонтажу рекламних засобів, які не можуть визнаватися рішеннями про зміну містобудівної ситуації щодо певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення знайшла відображення в постановах Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 160/2767/19 та від 06.04.2023 у справі № 160/9880/21, відповідачем у яких був виконавчий комітет Дніпровської міської ради.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради з висновками, наведеними в рішенні адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20 не погоджується, що стало причиною звернення з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивач указує, що на час прийняття зазначених у оскарженому рішенні адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів діяли положення Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.02.2004 № 325 (у редакції рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.2011 № 1148, з наступними змінами та доповненнями), який приймався як регуляторний акт згідно із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Таким чином, позивач указує, що, дотримуючись вищезазначених положень Порядку, у зв`язку із затвердженням виконавчим комітетом Дніпровської міської ради нових схем розташування окремо розташованих рекламних засобів, що визнавались рішеннями про зміну містобудівної ситуації щодо рекламних засобів, робочим органом (Департаментом торгівлі та реклами Дніпровської міської ради) в установлений строк листами повідомлено про це розповсюджувачів зовнішньої реклами, зокрема, Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ». Цими листами на підставі норм Порядку розповсюджувачам зовнішньої реклами також надано інформацію про інші рівноцінні місця, що запропоновані для перенесення рекламних засобів. Однак, за твердженням позивача, від Дочірнього підприємства «Постер-Дніпропетровськ» на адресу робочого органу (Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради) не надходили відповіді на такі листи.

Позивач переконаний, що рекламні засоби демонтовані законно (т. 1, а.с. 254, 255, 263, 264), з метою виконання рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради та згідно з процедурою, визначеною Порядком, а також у результаті ігнорування Дочірнім підприємством «Постер-Дніпропетровськ» інформації щодо можливості перенесення рекламних засобів на інші рівноцінні місця.

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не погоджується з доводами позивача. Вважає рішення від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20 таким, що відповідає закону, а позовну заяву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради такою, що не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами.

Також Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним та скасування повністю або частково оскаржуваного рішення, не доведено порушення або неправильне застосування відповідачем норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 03.12.2004 № 04-5/3180 підстави для визнання судом недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого щодо суб`єкта господарювання, мають бути зазначені й обґрунтовані в позовній заяві цього суб`єкта господарювання.

Отже, Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в межах компетенції, з дотриманням Конституції України, Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та інших законів і нормативно-правових актів, а висновки, викладені в ньому, зроблені на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Під час розгляду справи № 904/4894/24 розпорядженням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.11.2024 № 54/114-рп/к «Про виправлення описки» (т. 1, а.с. 197) виправлено описки в рішенні адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», а саме: по рішеннях виконавчого комітету Дніпровської міської ради №№ 1285, 1291 датою прийняття замість « 28.12.2018» зазначено дату « 18.12.2018».

Дослідивши обставини справи, надані сторонами матеріали, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, пов`язані із захистом економічної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, в тому числі Господарського кодексу України, тобто є господарськими, тому справи, що виникають із таких правовідносин, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розглядаються господарськими судами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах:

- законності;

- гласності;

- захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;

пряме або опосередковане примушення суб`єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об`єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб`єктів господарювання в інших формах;

пряме або опосередковане примушення суб`єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;

будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб`єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;

встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного реґіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного реґіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;

надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Згідно з п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України «Про санкції»;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Згідно з п. 1 розділу I Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за № 471/2911, з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок розгляду справ), цей Порядок визначає процедуру розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення), проведення слухань у справах органами Антимонопольного комітету України (далі органи Комітету) відповідно до Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» та встановлює порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах.

Згідно з абз. 1 п. 3 розділу VII Порядку розгляду справ уповноважені на розгляд справи працівники Комітету, територіального відділення, які здійснюють збір та аналіз доказів, проводять дії, спрямовані на всебічне, повне й об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін.

На підставі абз. 1 п. 4 розділу VIII Порядку розгляду справ у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності).

Згідно з п. 7 розділу VIII Порядку розгляду справ органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз`яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Про виправлення допущеної в рішенні описки чи явної арифметичної помилки, роз`яснення рішення приймається розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які брали участь у справі.

З огляду на вищевикладене, орган Антимонопольного комітету України приймає рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі чинного законодавства, за результатами всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про рекламу» перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений ч.ч. 3, 4 ст. 16 цього Закону, є вичерпним.

Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами регулюється Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (з наступними змінами та доповненнями, далі Типові правила).

Відповідно до абз.абз. 3, 4 п. 2 Типових правил виконавчий орган ради виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації.

Дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно з абз. 1 п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з абз. 1 п. 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі робочий орган).

Згідно з абз. 2 п. 6 Типових правил до повноважень робочого органу належать розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Відповідно до п. 23 Типових правил дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Згідно з абз. 1 п. 28 Типових правил у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.02.2004 № 325 (у редакції рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.2011 № 1148, з наступними змінами та доповненнями) затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі (далі Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку функції робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі здійснює робочий орган, яким визначено департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.

Згідно з абз. 1 п. 4.2 Порядку у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл. Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу. У разі недосягнення згоди щодо нового місця рекламний засіб підлягає демонтажу. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання іншого місця.

Згідно з п. 7.1 Порядку реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

До об`єктів, стосовно яких складаються схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, належать площі, проспекти, вулиці, провулки, бульвари, перехреста та інші території/об`єкти міського середовища, які потребують систематизації розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з п. 7.2 Порядку рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта.

На підставі п. 7.3 Порядку при впровадженні пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами ті існуючі рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами. У разі невиконання такого демонтажу, демонтаж рекламного засобу здійснюється у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради.

Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ» згідно з наведеними вище нормами повідомлено про зміну містобудівної ситуації листами Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 18.12.2018 № 3/2-3306 та від 24.01.2019 № 3/2-131 (т. 1, а.с. 15-19), однак відповідей чи заперечень у встановлений строк не надало, тому рекламні засоби демонтовані у примусовому порядку.

Таким чином, вищевикладені обставини щодо можливості вибору нових (інших) місць розташування рекламних засобів указують на те, що прийняття рішень про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів жодним чином не зменшувало для розповсюджувачів зовнішньої реклами, зокрема, Дочірнього підприємства «Постер-Дніпропетровськ», існуючий конкурентний тиск на ринку зовнішньої реклами в м. Дніпро, не обмежувало реальну конкуренцію між суб`єктами господарювання.

Крім того, згідно з Концепцією розміщення та розвитку зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради від 14.07.2004 №27/18, з метою впорядкування розташування великогабаритних носіїв зовнішньої реклами у місцях їх насиченого розміщення передбачено розробку схем, метою яких є приведення таких рекламоносіїв до загального конструктивного рішення і розміщення їх відповідно до особливостей містобудівної ситуації.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону «Про захист економічної конкуренції» суд може визнати недійсним та скасувати рішення органу Антимонопольного комітету України, зокрема, внаслідок неповного з`ясування органом Антимонопольного комітету України в його рішенні обставин, які мають значення для справи, недоведення ним обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Господарські суди під час розгляду справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення Антимонопольним комітетом України обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України, обставинам справи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 910/13306/18.

Підставою для визнання акта (рішення) недійсним та його скасування є його невідповідність вимогам чинного законодавства. Обов`язковою умовою визнання акта (рішення) недійсним та його скасування є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта (рішення) прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому необхідно враховувати, що позовна вимога про визнання акта (рішення) протиправним (неправомірним) є словесною формою вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача визнання акта (рішення) недійсним.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 54/6-20 та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку, що Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не дотримано вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за № 471/2911, з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин підлягає задоволенню позовна заява Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ», про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 № 54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 028 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40970588), до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 20306037), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Постер-Дніпропетровськ» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 32813880), про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2024 №54/76-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 54/6-20.

3. Стягнути з Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Олександра Поля, буд. 2, код ЄДРПОУ 20306037) на користь Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092) судовий збір у сумі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 31.01.2025.

Суддя В.О. Дичко