Ухвала

від 31.01.2025 по справі 904/364/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

31.01.2025м. ДніпроСправа № 904/364/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі № 904/364/25

за позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд. 77-Г, код ЄДРПОУ 43214235)

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 173 722,67 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної вимоги зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018, власником якої є Дніпровська міська рада. Проте з останньою договір оренди земельної ділянки не укладено, тобто відповідач фактично користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберіг у себе грошові кошти в сумі 173722,67грн, які мав заплатити за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2021 до 26.09.2024 року.

Разом із позовом Дніпровською міською радою подано заяву про забезпечення позову.

Дніпровська міська рада просить до набрання рішенням суду законної сили накласти арешт на:

- нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт", а саме: нежитлове приміщення загальною площею 90,2 кв.м, що складається з буділі туалету (літ. А-1), хвіртки, огорожі, тимчасового кіоску (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 191281512101), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Мануйлівський, 77Г, у межах суми стягнення в розмірі 173 722,67 грн;

- грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт", у сумі 173 722,67 гривень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Дніпровська міська рада вказує, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 173 722,67 гривень.

Заявник вважає, що у разі задоволення позовної заяви виконання рішення в даній справі буде пов`язано з наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" присудженої до стягнення суми грошових коштів.

Накладення арешту на нерухоме майно, не обмежуючись грошовими коштами, Дніпровська міська рада вважає додатковою гарантією того, що в разі задоволення позову рішення суду буде виконано та позивач захистить своє порушене право.

Зазначає також, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Розглянувши подану Дніпровською міською радою заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявленої позовної вимоги є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позовної заяви.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3)необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовній вимозі.

Дніпровською міською радою надано інформаційну довідку № 380617993 від 29.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно з якою з 09.09.2019 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" зареєстровано на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 90,2 кв.м, а саме: буділя туалету (літ.А-1), хвіртка, огорожа, тимчасовий кіоск (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 191281512101), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Мануйлівський, 77Г.

Документів, які би містили дані про вартість указаного нерухомого майна, Дніпровською міською радою до суду не подано.

Крім того, не надано суду доказів, які би свідчили, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" вчиняються будь-які дії щодо відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна з метою уникнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, Дніпровською міською радою не наведено конкретних обставин та не долучено до заяви про забезпечення позову будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, а невжиття заходів щодо забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведені в заяві про забезпечення позову доводи Дніпровської міської ради ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому такі припущення щодо можливості вчинення дій Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" з метою уникнення відповідальності позивачем документально не підтверджені. Крім того, серед наданих до суду документів відсутні будь-які докази, які би свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення у справі.

Господарський суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог Дніпровської міської ради, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовної заяви, дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Ураховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Дніпровської міської ради від 27.01.2025 № 7/11-206 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп "Істейт" у сумі 173 722,67 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою, за наявності належного обґрунтування.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись статтями 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Дніпровської міської ради від 27.01.2025 № 7/11-206 про забезпечення позову - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на заявника.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в порядку та строк, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Дичко