Рішення

від 31.01.2025 по справі 904/5421/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5421/24За позовом Фізичної особи-підприємця Гонтаренко Юлії Володимирівни, м. Златопіль Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", с. Покровське Дніпропетровської області

про стягнення 322 923,02грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець Гонтаренко Юлія Володимирівна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" заборгованість у розмірі 316 282,32грн, з яких:

- основний борг у розмірі 288 960,91грн;

- пеня у розмірі 4 576,56грн;

- 3 % річних у розмірі 3 751,28грн;

- втрати від інфляції у розмірі 18 993,57грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КСО-114-В суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 25 червня 2024 в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 553,14грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 562,92грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 162.12.2024 справу №904/5421/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Ухвалу суду від 16.12.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 16.12.2024 (о 20:06год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 38).

Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 01.01.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

28 січня 2025 року від Фізичної особи-підприємця Гонтаренко Юлії Володимирівні до господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. 3980/25), якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" заборгованість у розмірі 322 923,02грн, з яких:

- основний борг у розмірі 288 960,91грн;

- пеня у розмірі 5 905,78грн;

- 3 % річних у розмірі 4 866,24грн;

- втрати від інфляції у розмірі 23 190,09грн.

Ухвалою суду від 28.01.2025 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Гонтаренко Юлії Володимирівні про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 28.01.2025.

Ухвалу суду від 28.01.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 28.01.2025 (о 22:01год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Гонтаренко Юлією Володимирівною (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (суборендар, відповідач) укладено договір №КСО-114-В суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (а.с. 13-14).

У порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендаря, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань суборендаря) (далі іменуються - техніка), а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату (п. 1.1 договору).

Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору техніка, що передається в суборенду, повинна використовуватися суборендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу виробника. Техніка передається в суборенду суборендарю з метою проведення збирання врожаю.

Передача техніки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

Передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в суборенду, а також повернення її з суборенди, здійснюється на підставі Актів приймання передачі техніки (п. 4.1 договору).

Згідно пункту 4.2 договору строк суборенди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 25 червня 2024 року по 10 липня 2024 року. Фактичні строки суборенди техніки з екіпажем визначаються відповідно до Актів приймання - передачі техніки, без внесення змін до умов договору, техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

Плата за договором суборенди становить загальну вартість наданих послуг з суборенди, сплачених суборендарем орендарю протягом дії договору на підставі актів виконаних робіт. Розмір орендної плати за договором суборенди погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід`ємною частиною (п. 5.1 договору).

Орендна плата згідно договору суборенди визначається в акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його від орендаря або в цей же строк направити орендарю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту (п. 5.2 договору).

Згідно пункту 5.3 договору сплата орендної плати згідно договору суборенди проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Суборендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.

Суборендар за цим договором зобов`язується своєчасно сплачувати орендні платежі відповідно до умов договору (п. 6.3.2 договору).

У разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 8.1 договору).

Пунктом 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.3 цього договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 30.12.2024, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від проведення взаєморозрахунків у частині фактично виконаних за договором зобов`язань (п. 9.5 договору)

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

25 червня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Гонтаренко Юлією Володимирівною (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (суборендар, відповідач) укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №КСО-114-В від 25.06.2024 (а.с. 16).

На виконання умов договору сторони дійшли згоди погодити істотні умови договору та визначити вартість суборендної плати, встановити, що:

- техніка передається в суборенду з метою проведення збирання врожаю;

- розрахунок суборендної плати складає 1 300,00грн без ПДВ, за один гектар зібраної площі пшениці однією одиницею техніки;

- розрахунок суборендної плати складає 1 350,00грн без ПДВ, за один гектар зібраної площі ріпаку однією одиницею техніки;

- загальна кількість наданих послуг з суборенди фіксується Актом виконаних робіт (п. 1 додаткової угоди).

За актом приймання передачі техніки №1 від 27.06.2024 орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду техніку з екіпажем: комбайн зернозбиральний New Holland CХ 860, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане ДІСГ в Харківській області 21.06.2016. Претензії до стану техніки у суборендаря відсутні (а.с. 17).

За актом приймання передачі (повернення) техніки №2 від 06.07.2024 суборендар передав, а орендар прийняв з суборенди техніку з екіпажем. Претензії до стану техніки у орендаря відсутні (а.с. 18).

05 липня 2024 року сторонами складено Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №9 на загальну суму 388 960,91грн: суборенда сільськогосподарської техніки з екіпажем, 299,2007га (а.с. 19).

Акт містить посилання на договір №КСО-114-В від 25.06.2024, підписаний та скріплений печатками підприємств. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Також, 05.07.2024 ФОП Гонтаренко Юлією Володимирівною виставлено рахунок на оплату №9 на суму 388 960,91грн (а.с. 20).

20.09.2024 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 100 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3896 (а.с. 21).

Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 288 960,91грн (388 960,91грн 100 000,00грн)

Позивач просить стягнути основний борг у розмірі 288 960,91грн, пеню у розмірі 5 905,78грн, 3% річних у розмірі 4 866,24грн та втрати від інфляції у розмірі 23 190,09грн, що і є причиною виникнення спору.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст. 774 ЦК України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено частинами першою, третьою та п`ятою ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору суборенди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами пункту 5.3 договору сплата орендної плати згідно договору суборенди проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Відповідно до Порядку здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою правління НБУ від 03.12.2003 №514 (зі змінами) банківський день це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА (Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів) або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП (Міжнародною торговельною палатою).

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити орендну плату, за актом №9 від 05.07.2024 не пізніше 02 серпня 2024 року, прострочка виконання настає з 03.08.2024.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 288 960,91грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості 288 960,91грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В пункті 8.3 договору визначено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.3 цього договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 5 905,78грн за загальний період з 26.07.2024 до 26.01.2025 (а.с. 46).

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання.

Так, на суму боргу 388 960,91грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 03.08.2024 до 19.09.2024 (48дн) у розмірі 1 867,01грн.

В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.

Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 5 594,61грн (1 867,01грн + 3 727,60грн), в решті заявлених вимог про стягнення пені (311,17грн) слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4 866,24грн за період з 26.07.2024 до 27.01.2025 та інфляційні втрати за серпень - грудень 2024 року у розмірі 23 190,09грн (а.с. 46 на звороті).

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.

Так, на суму боргу 388 960,91грн підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 03.08.2024 до 19.09.2024 (48дн) у розмірі 1 530,34грн.

В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.

Вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом частково у розмірі 4 611,19грн (1 530,34грн + 2 439,59грн + 641,26грн), в решті заявлених вимог про стягнення 3% річних (255,05грн) слід відмовити.

Окрім того, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).

Сума інфляційних втрат складає:

на суму боргу 388 960,91грн * 102,1% (індекс інфляції за серпень вересень 2024 року) = 397 129,09грн 388 960,91грн = 8 168,18грн;

на суму боргу 288 960,91грн * 105,2% (індекс інфляції за жовтень грудень 2024 року) = 303 986,88грн 288 960,91грн = 15 025,97грн.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 23 155,08грн (8 168,18грн + 14 986,90грн), в решті заявлених вимог (35,01грн) слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 288 960,91грн, пеня у розмірі 5 594,61грн, 3% річних у розмірі 4 611,19грн та втрати від інфляції у розмірі 23 155,08грн, а всього 322 321,79грн.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 322 923,02грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 3 875,08грн (322 923,02грн * 1,5% * 0,8).

Відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 875,10грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №154 від 09.12.2024 на суму 3484,83грн (а.с. 31); №155 від 11.12.2024 на суму 68,32грн (а.с. 32); №152 від 14.11.2024 на суму 242,24грн (а.с. 49); №157 від 28.01.2025 на суму 79,71грн (а.с. 47). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено виписками (а.с. 35, 36, 50, 51).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 0,02грн (3 875,10грн 3 875,08грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 867,87грн (322 321,79грн * 3 875,08грн / 322 923,02грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гонтаренко Юлії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення 322 923,02грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (ідентифікаційний код 30699186; вул. Центральна, буд. 17-А, с. Покровське, Синельниківський р-н, Дніпропетровська область, 53600) на користь Фізичної особи-підприємця Гонтаренко Юлії Володимирівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) основний борг у розмірі 288 960,91грн (двісті вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 91коп.), пеню у розмірі 5 594,61грн (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні 61коп.), 3% річних у розмірі 4 611,19грн (чотири тисячі шістсот одинадцять гривень 19коп.), втрати від інфляції у розмірі 23 155,08грн (двадцять три тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 08коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 867,87грн (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 87коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 31.01.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва