Рішення

від 28.01.2025 по справі 227/2947/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 227/2947/24

(2/199/1640/25)

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

28.01.2025

м. Дніпро

справа №227/2947/24

провадження № 2/199/1640/25

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.11.2021 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1715757394, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 33833,00 грн. на умовах стороковості, платності та возвратності.

07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАКСОМБАНК» було укладено Договір відсутплення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» передає АТ «ТАКСОМБАНК» за плату належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами.

02.12.2022 між АТ «ТАКСОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого, АТ «ТАКСОМБАНК» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру.

Відповідно до витягу реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 45495,34 грн., з яких 30 046,57 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 4,03 грн. загальна заборгованість за відсотками та 15444,74 грн. загальна заборгованість по комісії.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1715757394 від 29.11.2021, а також понесені ним судові витрати по справі (а.с.3-5).

Ухвалою Добропільськогоміськрайонного судуДонецької областівід 25.09.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.38).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №2797/0/15-24 від 24 вересня 2024 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області» з 7 жовтня 2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана цивільна справа 24.12.2024 надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б. (а.с.39).

26.12.2024 ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська дану справу прийнято до розгляду. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.40).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, у встановленому законом порядку, а також шляхом направлення СМС-повідомлення на номер телефону, зазначений у позовній заяві.

Відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 29.11.2021 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1715757394, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 33 833,00 грн., строком на 18 місяців, на умовах стороковості, платності та возвратності (а.с.6).

07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАКСОМБАНК» було укладено Договір відсутплення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» передає АТ «ТАКСОМБАНК» за плату належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с.16).

02.12.2022 між АТ «ТАКСОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/7-Ф, у відповідності до умов якого, АТ «ТАКСОМБАНК» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру (а.с.18-19).

Відповідно до витягу реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 45 495,34 грн., з яких 30 046,57 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 4,03 грн. загальна заборгованість за відсотками та 15 444,74 грн. загальна заборгованість по комісії (а.с.21).

Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Суд враховує, що за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу.

З матеріалівсправи вбачається,що договірвідступлення прававимоги № ТАСЦФР-10-2016, за яким згідно доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором №1715757394 від 29.11.2021, було укладено між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАКСОМБАНК» 07.10.2016, тобто за п`ять років до укладення кредитного договору між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 .

Вказане свідчить про те, що предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №1715757394 від 29.11.2021.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» до АТ «ТАКСОМБАНК», наступний перехід права вимоги, який є похідним, не може підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором №1715757394 від 29.11.2021, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279,280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Понесені позивачем по справі судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 30 січня 2025 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець