Ухвала

від 31.01.2025 по справі 910/14901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2025Справа № 910/14901/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни ( АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і Партнери» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 41) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) та до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання спільної часткової власності на нерухоме майно у справі №910/14901/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і Партнери»

до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни

та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни

про стягнення 1904788,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і Партнери» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни (далі - відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни (далі - відповідач-2) про стягнення 1904788,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі в порушення взятих на себе зобов`язань по договорах суборенди нежитлових приміщень №СО-17 від 27.11.2013 та №СО-18 від 27.11.2013 не забезпечили схоронність переданого в оренду нежитлового приміщення, як і не повернули об`єкт оренди у належному стані з усіма невід`ємними поліпшеннями, у зв`язку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 1392084,00 грн та недоотримано орендну плату (упущену вигоду) у розмірі 512704,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14901/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.01.2025.

23.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява від Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни (позивач-1 за зустрічним позовом) та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни (позивач-2 за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і Партнери» (відповідач-1 за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 (відповідач-2 за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 (відповідач-3 за зустрічним позовом) та до ОСОБА_2 (відповідач-4 за зустрічним позовом) про визнання спільної часткової власності на нерухоме майно.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі будучи суборендарями приміщення здійснили у ньому поліпшення, які не можна відокремити без шкоди, чим фактично створили нову річ у розумінні статті 778 Цивільного кодексу України, а відтак, на переконання позивачів, наявні правові підстави вважати, що вони стали співвласниками орендованого об`єкту нерухомості, як це визначають положення цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява підлягає поверненню з огляду на таке.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із вимогами частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частиною 4 та 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому: повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними; для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень); задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

При цьому, доцільність розгляду первісного і зустрічного позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію.

Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати: вимогу оперативного розгляду справи; вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі №907/749/19.

У даній справі предметом первісного позову є стягнення з відповідачів збитків за несхоронність переданого в суборенду об`єкту нерухомості і предметом доказування є наявність шкоди, протиправність дій того, хто завдав шкоду, вина, їх безпосередній взаємозв`язок, а також розмір таких збитків, тоді як позов про визнання спільної часткової власності на нерухоме майно потребує дослідження кола питань та доказів, які за своєю суттю є відмінними від тих, що є предметом дослідження під час розгляду первісного позову.

Як вбачається з висновків Верховного Суду викладених вище, зустрічний позов може бути поданий у разі його взаємопов`язаності з первісним позовом відповідно до положень статті 180 Господарського процесуального кодексу України, при цьому взаємопов`язаність передбачає, що розгляд зустрічного позову має вплив на вирішення первісного позову або може зумовлювати відмову в його задоволенні повністю чи частково. Якщо ж між позовними вимогами відсутній такий зв`язок, тобто задоволення зустрічного позову жодним чином не впливає на обсяг або дійсність вимог за первісним позовом, об`єднання цих вимог в межах одного провадження суперечить засадам господарського судочинства.

Зміст заявлених вимог про стягнення збитків за несхоронність нерухомого майна, переданого в суборенду, та зустрічних вимог про визнання права спільної часткової власності на майно, свідчить про відсутність між ними такої взаємопов`язаності, що виправдовувало б їх спільний розгляд.

Потенційне задоволення зустрічного позову про визнання права спільної часткової власності не змінює факту порушення обов`язку щодо схоронності майна за договором суборенди та не виключає можливості стягнення завданих цим збитків, а відсутність правового зв`язку між позовними вимогами виключає можливість зарахування їх у порядку взаємних однорідних вимог, що в тому числі є ключовим критерієм для визначення взаємозв`язку зустрічного позову з первісним, з огляду на положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Тоді як, неправомірне об`єднання таких позовних вимог в одне провадження не тільки суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, а й створює загрозу порушення права сторін на розгляд справи упродовж розумного строку, що є основоположним принципом правосуддя відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов подано відповідачами з порушенням вимог ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, заявники не позбавлені права у встановленому законом порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Керуючись статтями 46, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни та Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про визнання спільної часткової власності на нерухоме майно у справі №910/14901/24 повернути.

Ухвала набрала законної сили 31.01.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

СуддяТ.В. Васильченко