Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/10304/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/10304/24За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до 1) Фізичної особи-підприємця Лепеші Катерини Олександрівни;

2) Фізичної особи-підприємця Пронтенко Надії Петрівни;

3) Фізичної особи-підприємця Ночник Світлани Олексіївни;

4) Фізичної особи-підприємця Пронтенка Олексія Івановича

про виселення з нежилих приміщень

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Цимбаліст В.В.,

від відповідачів 1-4 - не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) про виселення Фізичної особи-підприємця Лепеші Катерини Олександрівни (далі - відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Пронтенко Надії Петрівни (далі - відповідач-2), Фізичної особи-підприємця Ночник Світлани Олексіївни (далі - відповідач-3), Фізичної особи-підприємця Пронтенка Олексія Івановича (далі - відповідача-4) з займаних ними нежилих приміщень з №1 по №6 групи приміщень №96, №1,2,3 групи приміщень №97 загальною площею 121,30 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Вимоги позову мотивовані тим, що спірне нерухоме майно повернуто в комунальну власність територіальної громади міста Києва та передано на праві господарського відання позивачу, натомість, відповідачі займають спірне майно на підставі договору оренди нерухомого майна від 29.11.2018 №ПР-29-11/18, який укладено з особою, що не мала права передавати в оренду спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10304/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2024 було відкладено підготовче судове засідання на 28.10.2024 у зв`язку з неявкою представників відповідачів.

23.10.2024 від адвоката відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 25.10.2024 ним же було подано заяву про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 28.10.2024 підготовче судове засідання було відкладено до 18.11.2024.

14.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-2 у якому останній не погодився із заявленими до нього позовними вимогами.

15.11.2024 позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено підготовче засідання на 04.12.2024.

Ухвалою суду від 04.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.01.2025.

У судовому засіданні 22.01.2025 представник позивача підтримав заявлені у позові вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Представники відповідачів у судове засідання 22.01.2025 не з`явилися. Усі ухвали, які надсилалися на адреси відповідачів (згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ) повернулися не врученими із відмітками працівників пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 між ОСОБА_1 як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Ночник Катериною Олександрівною, Фізичною особою-підприємцем Кравчук Іриною Анатоліївною, Фізичною особою-підприємцем Пронтенко Надією Петрівною, Фізичною особою-підприємцем Ночник Світланою Олексіївною як орендарями був укладений договір оренди нерухомого майна № ПР-29-11/18 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець надає в строкове платне володіння та користування, а орендар приймає нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (літера «А») № 1 по № 6 (групи приміщень № 96), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 97) загальною площею 121,30 кв.м. (далі - об`єкт нерухомості), які є власністю орендодавця на підставі права власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 20.10.2008.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили строк його дії з 29.11.2018 по 28.09.2021.

Як вбачається з наявного у справі копії акта прийому-передачі нерухомого майна від 29.11.2018 ОСОБА_1 передала, а Ночник (Лепеша) Катерина Олександрівна, Фізична особа-підприємець Кравчук Ірина Анатоліївна, Фізична особа-підприємець Пронтенко Надія Петрівна, Фізична особа-підприємець Ночник Світлана Олексіївна прийняли у своє користування об`єкт нерухомості.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №761/38793/14-ц було витребувано нежитлові приміщення з № 1 до № 6 групи приміщень № 96, № 1,2,3 групи приміщень № 97, загальною площею 121,30 кв.м, у будинку АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 на користь Київської міської ради, повернувши ці приміщення у комунальну власність територіальної громади міста Києва.

Актом головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Ю.О. від 27.08.2020 витребувано у ОСОБА_1 нежитлові приміщення з № 1 до № 6 групи приміщень № 96, № 1,2,3 групи приміщень № 97 загальною площею 121,30 кв. м у будинку АДРЕСА_1 на користь Київської міської ради та повернуто їх у комунальну власність територіальної громади міста Києва.

Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2021 № 322 вищевказані нежилі приміщення закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація». На виконання відповідного наказу позивачем було видано наказ від 18.06.2021 № 101 про зарахування вказаних вище нежилих приміщень загальною площею 121,30 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Як зазначено у частинах 1 та 2 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, позивач як особа на яку покладено обов`язок господарського відання за спірним майном набуває прав власника такого майна.

Під час обстеження позивачем спірних приміщень ним було встановлено, що зазначені приміщення фактично використовуються Фізичними особами-підприємцями Лепешою Катериною Олександрівною, Пронтенко Надією Петрівною , Ночник Світланою Олексіївною , Пронтенко Олексієм Івановичем для розміщення салону краси «Avantage», у зв`язку із чим позивачем було складено відповідний акт обстеження нежилих приміщень від 05.12.2023.

Позивач зазначає, що оскільки у відповідачів відсутній договір оренди з власником на вказані нежилі приміщення, використання їх ними є протиправним, у зв`язку із чим позивач просить суд виселити відповідачів зі спірного майна.

Відповідачка-2 підтвердила що Ночник К.О. , ОСОБА_6 , Пронтенко Н.П. , Ночник С.О., як фізичні особи-підприємці та орендарі нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ), № 1 по № 6 (групи приміщень № 96), №1,2,3 (групи приміщень № 97) загальною площею 121,30 кв.м., оформили та вступили у право оренди у листопаді 2018, що посвідчувалось Договором оренди нерухомого майна №ПР-29-11/18 від 29.11.2018, термін оренди до 28.09.2021 з правом автоматичної пролонгації, орендодавцем є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Відповідачка-2 вважає, що оскільки і після спливу строку оренди 28.09.2021 продовжувала з-поміж інших орендарів безперешкодно та на правових підставах займати приміщення, на її думку, відбулось поновлення договору оренди на той самий строк та на тих же умовах відповідно до положень ст.ст. 764, 770 Цивільного кодексу України.

Відповідачка-2 також вказує, що у лютому 2022 року, тобто, по спливу строку понад 4 місяці від дати закінчення терміну оренди, нею було одержано від позивача претензію від 11.02.2022 у котрій повідомлялось про необхідність звільнити приміщення та відсутність наміру у нового власника продовжувати договір. У відповідь на таку претензію відповідачка-2 повідомила відмовою з посиланням не тільки на пролонгацію договору, а й на звернення до КМДА щодо його укладення з новим власником. Оскільки таке повідомлення було надіслано вже після 28.09.2021 в силу приписів п.4.1 Договору оренди від 29.11.2018 правових підстав для задоволення претензії та звільнення приміщення у відповідачки-2 не було, адже вважає, що договір було пролонговано на наступні 34 календарні місці, тобто до 28.07.2024.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Преюдиційність у процесуальному праві - це обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені судовим рішенням або вироком, що набрало законної сили, у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи, щодо яких встановлено преюдиційні обставини, у інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Так, суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17.

Вирішуючи цей спір суд приймає до уваги обставини та факти, які були встановлені судами у своїх рішеннях прийнятих в межах справи №761/38793/14-ц, зокрема, наступне.

01.03.2000 між Державним комунальним підприємством житлового господарства Старокиївського району м. Києва та Правлінням товариства «Знання» укладено договір оренди нежилого приміщення за № 08/00, строком дії до 01.01.2011. За цим договором ВГОТ «Знання» отримало в оренду нежиле приміщення, загальною площею 133,0 кв. м, яке знаходиться на АДРЕСА_1, під розміщення редакції.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 01.04.2008 виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва, нежитлові приміщення з № 1 по № 6 групи приміщень № 96, №№ 1, 2, 3 групи приміщень № 97, загальною площею 121, 30 кв. м, у будинку АДРЕСА_1 належали на праві власності територіальній громаді Шевченківського району міста Києва.

Згідно з рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради від 30.08.2007 № 275 «Про приватизацію об`єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», зазначені нежитлові приміщення підлягали приватизації шляхом продажу на аукціоні.

16.07.2008 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та ТОВ «Лорбук» укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень на аукціоні, відповідно до умов якого право власності на спірні приміщення перейшло до ТОВ «Лорбук».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.10.2008 ТОВ «Лорбук» продало зазначені нежитлові приміщення ОСОБА_1 , яка 03.11.2008 зареєструвала своє право власності на них в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна». За умовами договору оренди нежилих приміщень від 04.01.2011 ОСОБА_1 надала в платне орендне користування ОСОБА_7 спірні нежитлові приміщення строком на 26 місяців.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 у справі №16/621 (05-5-30/24625), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду міста Києва від 13.10.2010, визнано недійсним аукціон з продажу приміщень, оформлений протоколом № 05-05/08 від 15.07.2008 про хід біржових торгів з продажу майна, відповідно до якого переможцем торгів обрано ТОВ «Лорбук», а також визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні від 16.07.2008, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ТОВ «Лорбук».

Однією із вимог заявлених у справі №761/38793/14-ц було визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1 по № 6 (групи приміщень № 96), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 97) загальною площею 121,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (літера «А») від 20.10.2008 укладеного між ТОВ «Лорбук» та ОСОБА_1 .

Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2019 у справі №761/38793/14-ц з приводу цієї вимоги зазначив, що позов про визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту прав власника, оскільки власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Як вже було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №761/38793/14-ц було витребувано спірні нежитлові приміщення від ОСОБА_1 на користь Київської міської ради, повернувши ці приміщення у комунальну власність територіальної громади м. Києва.

Предметом даного спору є неправомірне користування відповідачами спірним майном - нежитловими приміщеннями з № 1 до № 6 групи приміщень № 96, № 1,2,3 групи приміщень № 97, загальною площею 121,30 кв.м, у будинку АДРЕСА_1 , яке закріплене на праві господарського відання за позивачем та зареєстровано за ним право власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2021.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

З наявних у цій справі доказів та пояснень відповідачки-2 підтверджується факт передачі спірного майна в оренду Фізичним особам-підприємцям Ночник (Лепеші) Катерині Олександрівні, Кравчук Ірині Анатоліївні, Пронтенко Надії Петрівні та Ночник Світлані Олексіївні за договором оренди від 29.11.2018 від ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Лепеша Катерина Олександрівна з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 на час укладення договору оренди нерухомого майна № ПР-29-11/18 від 29.11.2018 була зареєстрована як ФОП з іншим прізвищем - Ночник, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А отже, це одна і та ж сама особа, враховуючи, що для фізичної особи присвоюється єдиний ідентифікаційний код, який є не змінним навіть у випадку реєстрації за цією особою ФОП.

Разом з тим, після встановленого судами у справах № 16/621 (05-5-30/24625) та №761/38793/14-ц факту належності спірного майна територіальній громаді міста Києва та витребування із володіння ОСОБА_1 цього майна, а отже остання не вправі передавати в оренду спірне майно та не може виступати орендодавцем цього майна.

У статті 398 ЦК України вказано, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

З наведених вище норм випливає, що саме власник речі, або особа якій належать майнові права на річ мають право на передачу такого майна в оренду. У даному випадку позивач є особою, якій належать майнові права на спірне майно, та саме він наділений правами на передачу спірного майна в оренду.

Таким чином, наявність договору оренди майна не з власником цього майна не наділяє орендарів відповідним правом користування цим майном.

Щодо посилань відповідачки-2 на приписи статей 764, 770 ЦК України та тверджень щодо обов`язку нового власника спірного майна в укладенні договору оренди, то суд зазначає, що орендарі за договором оренди майна від 29.11.2018 не є законними користувачами спірного майна, оскільки останнє було передано їм особою, яка не мала відповідних прав. Крім того, відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 передача в оренди майна державної чи комунальної власності здійснюється з проведенням відповідного конкурсу у спеціальному порядку.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України), витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Позивачем заявлено вимоги про виселення із належного йому спірного майна Фізичної особи-підприємця Лепеші Катерини Олександрівни, Фізичної особи-підприємця Пронтенко Надії Петрівни, Фізичної особи-підприємця Ночник Світлани Олексіївни, Фізичної особи-підприємця Пронтенка Олексія Івановича.

Наявним у справі актом прийому-передачі нерухомого майна від 29.11.2018 підтверджується, що нежилі приміщення з №1 по №6 групи приміщень №96, № 1, 2, 3 групи приміщень № 97 загальною площею 121,30 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 передано від ОСОБА_1 в оренду відповідачам 1, 2 та 3, факт чого було підтверджено відповідачкою-2. Доказів повернення ними цього майна з оренди матеріали справи не містять. Крім того, відповідачка-2 підтверджує, що нею продовжується використання спірного майна.

Судом також взято до уваги надану відповідачкою-2 копію відповіді на претензію, яка підписана 07.04.2022 Ночник (Лепеша) К.О., ОСОБА_6 , Пронтенко Н.П. , Ночник С.О. та направлена позивачу з відмовою у добровільному звільненні ними спірного майна, що також підтверджує протиправне використання цими особами належного позивачу майна.

Як вже було зазначено вище, договір оренди від 29.11.2018 не надає правових підстав його орендарям користуватися спірним майном, а нового договору із позивачем як законним власником спірного майна укладено не було, у зв`язку із чим заявлені позовні вимоги до Фізичних осіб-підприємців Лепеші К.О., Пронтенко Н.П., Ночник С.О. є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що Фізична особа-підприємець Пронтенко Олексій Іванович був стороною договору оренди від 29.11.2018 та, що йому також було передано в оренду спірне майно, а інших належних доказів які б підтверджували, що він користується спірним майном матеріали справи не містять. У зв`язку із чим суд не вбачає підстав для задоволенням вимог позову до відповідача-4.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в часті заявлених вимог до відповідачів 1,2,3 відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів 1,2,3, у зв`язку із відмовою у позові до відповідача-4, судовий збір в цій частині покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до Фізичної особи-підприємця Лепеші Катерини Олександрівни, Фізичної особи-підприємця Пронтенко Надії Петрівни та Фізичної особи-підприємця Ночник Світлани Олексіївни задовольнити.

Виселити Фізичну особу-підприємця Лепешу Катерину Олександрівну (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), Фізичну особу-підприємця Пронтенко Надію Петрівну (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), Фізичну особу-підприємця Ночник Світлану Олексіївну (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з нежилих приміщень з №1 по №6 групи приміщень №96, № 1, 2, 3 групи приміщень № 97 загальною площею 121,30 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лепеші Катерини Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пронтенко Надії Петрівни ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ночник Світлани Олексіївни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн судового збору.

У позові до Фізичної особи-підприємця Пронтенка Олексія Івановича відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 31.01.2025.

Суддя Сташків Р.Б.