Рішення від 25.07.2024 по справі 911/733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/733/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/733/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни

про стягнення 204 593, 68 грн.

за участю представників:

від позивача: Щукіна І.В., ордер серія ВВ №1041269 від 12.07.2024

від відповідача: Пономаренко В.М., довіреність №б/н від 20.06.2024

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Крикун Володимир Анатолійович звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 21.03.2024 до Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни про стягнення 204 593, 68 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 02.04.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича за вих. №б/н від 21.03.2024 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

03.04.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 30.05.2024 о 12:00.

23.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

30.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, у зв`язку з наступним:

- з господарських відносин між сторонами були тільки оплата матеріалів, всі усні договори та інші відносини відбувались з ТОВ «Арт Хол Буд» та його директором Решетилом М.О.;

- постачання товару та подальше його встановлення та використання було задіяне в ремонті конструкцій алюмінієвих вікон. Завезення товару та подальше використання відбувалось за адресою: вул. Межигірська, 11, м. Київ, будівля Міністерства фінансів України;

- на об`єкті виконання робіт контролюючою та приймаючою стороною виступали представники Міністерства фінансів України, представники Фонду «Східна Європа». Представника ФОП Крикуна В.А. не було, з цієї причини видаткові накладні не були підписані зі сторони платника;

- представник фонду «Східна Європа» фіксував кількість поставленої фурнітури на об`єкт, та кількість відремонтованих вікон;

- загальна сума товару, відвантаженого по рахунку №96 від 11.10.2024 становить 102 394, 08 грн.;

- загальна сума товару, відвантаженого по рахунку №99 від 23.10.2024 становить 101 243, 29 грн.;

- загальна сума товару, відвантаженого по рахункам №96 від 11.10.2024 та №99 від 23.10.2024 становить 203 637, 37 грн.

Ухвалою суду від 30.05.2024 відкладено розгляд справи на 20.06.2024 о 12:00.

18.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд долучити до матеріалів справи докази відвантаження товару на об`єкт виконання робіт за адресою вул. Межигірська, 11, м. Київ, будівля Міністерства фінансів України.

19.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає таке:

- відсутність письмової угоди не зумовлює той факт, що позивачем було сплачено кошти на банківський рахунок відповідача, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з передачі оплаченого товару;

- позивач нікого не уповноважував приймати сплачений товар по кількості та якості. Відповідачем не надано документ, який би свідчив, що позивач доручив комусь приймати оплачений ним товар та ставити підпис на видаткових накладних;

- видаткові накладні надані відповідачем містять ознаки підробки та вказують, що відповідач свідомо вводить суд в оману та надає суду завідомо неправдиву інформацію.

19.06.2024 на адресу суду від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.06.2024 відкладено розгляд справи на 18.07.2024 о 15:30.

18.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує наступне:

- Решетило М.О. повідомив, що за матеріали буде сплачувати ФОП Крикун В.А. і попросив рахунки для сплати;

- ФОП Пономаренко Н.Ю. відправлено запити до Фонду «Східна Європа», Міністерства фінансів України, ДП «УзЕМК» стосовно надання відомостей про те, що в термін з 18.10.2023 до 30.11.2023 наші співробітники були допущені через систему перепусток у будівлю Міністерства Фінансів України і виконували роботи з ремонту вікон алюмінієвих. Також, запитано підтвердження поставки матеріалів та інструментів.

У вказаних вище запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить суд надати час для отримання відповідей від Міністерства фінансів України, ДП «УзЕМК», Фонду «Східна Європа», викликати до суду директора ТОВ «Арт Хол Буд» Решетило М.О. для подачі роз`яснень та залучити при необхідності свідків, а саме представника Фонду «Східна Європа» Смаглюкова Г.В., представника Міністерства фінансів України Захарцева Євгена, ФОП Гусака М.В.

В судовому засіданні 18.07.2024 судом було відмовлено в задоволенні поданих відповідачем клопотань, з заявлених в них підстав.

В судовому засіданні 18.07.2024 судом було оголошено перерву до 25.07.2024 о 16:00.

В судове засідання 25.07.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2024 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2024 проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позицію позивача та заперечення відповідача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що як зазначає позивач, він у жовтні 2023 року звернувся до відповідача із замовленням на товар, кількість та вартість якого зазначена в рахунку-фактурі №99 від 23.10.2023 та рахунку-фактурі №96 від 11.10.2023.

Позивач наголошує на тому, що в підтвердження намірів виконання зобов`язань усного правочину відповідачем було виставлено йому рахунок №96 від 11.10.2023 та рахунок №99 від 23.10.2023 на оплату замовленого товару.

В порядку виконання положень договору поставки, укладеного в усній формі, Фізична особа-підприємець Крикун Володимир Анатолійович сплатив на користь Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни, в якості оплати за товар, грошові кошти у розмірі 204 593, 68 грн., на підставі виставлених рахунків:

- рахунку-фактури №96 від 11.10.2023 на суму 104 593, 68 грн.;

- рахунку-фактури №99 від 23.10.2023 на суму 175 783, 08 грн.

В якості підтвердження оплати вказаних вище рахунків-фактури позивачем долучено до позову наступні платіжні інструкції:

- платіжну інструкцію №118 від 13.10.2023 на суму 104 593, 68 грн.;

- платіжну інструкцію №122 від 25.10.2023 на суму 100 000, 00 грн.

Позивач вказує, що договір поставки між сторонами підписано не було, але було укладено відповідний договір шляхом акцепту позивачем оферти відповідача, а саме шляхом оплати надісланих йому рахунків.

В позові позивач наголошує на тому, що незважаючи на те, що відповідач отримав оплату, останній не поставив товар позивачу.

Позивач вказує, що 19.01.2024 надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав у строк до 20.12.2023 перерахувати йому грошові кошти за не поставлений вчасно товар у сумі 204 593, 68 грн. В якості підтвердження направлення вказаної претензії позивачем долучено до матеріалів справи фіскальний чек від 19.01.2024.

Матеріали справи відповіді на вказану вище претензію не містять.

Відсутність поставки відповідачем сплаченого позивачем товару стало підставою звернення Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 204 593, 68 грн. в примусовому порядку.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Нормою ч. 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. В такому разі договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать, що Фізичною особою-підприємцем Пономаренко Наталією Юріївною була здійснена пропозиція укласти договір поставки з Фізичною особою-підприємцем Крикуном Володимиром Анатолійовичем шляхом оформлення рахунків-фактури №96 від 11.10.2023 на суму 104 593, 68 грн. та №99 від 23.10.2023 на суму 175 783, 08 грн.

Вказані вище рахунки-фактури не підписані відповідачем, однак, представник відповідача в судовому засіданні 18.07.2024 підтвердив факт складання відповідних рахунків Фізичною особою-підприємцем Пономаренко Наталією Юріївною та направлення їх шляхом електронного листування.

У вказаних вище рахунках визначались умови правочину з поставки товарів, а саме поставки жгуту ущільнюючого, ущільнювача середнього, к-кт фурнітур для стулок пов. відк., тяги фурнітурної поліамідної, ущільнювача притворного, ущільнювача розпірного, ущільнювача склопакету, у кількості зазначеній у відповідних рахунках.

Докази у справі свідчать, що в підтвердження прийняття запропонованих відповідачем умов, позивач здійснив оплату за вищевказаними рахунками-фактури на загальну суму 204 593, 68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №118 від 13.10.2023 на суму 104 593, 68 грн. та №122 від 25.10.2023 на суму 100 000, 00 грн.

Також, представник відповідача в судовому засіданні 18.07.2024 підтвердив, що відповідач отримала грошові кошти від позивача у розмірі 204 593, 68 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладений договір поставки у спрощений спосіб. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, кількість, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Докази у справі свідчать, що позивач здійснив на користь відповідача передоплату в загальній сумі 204 593, 68 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №118 від 13.10.2023 на суму 104 593, 68 грн. та платіжною інструкцією №122 від 25.10.2023 на суму 100 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи вказане вище, оскільки представник відповідача підтвердив факт складання рахунків-фактур №96 від 11.10.2023 та №99 від 23.10.2023 відповідачем, а також факт отримання ним грошових коштів від позивача у розмірі 204 593, 68 грн., відповідні обставини є такими, що не підлягають доказуванню.

В метеріалах справи міститься претензія, яку позивач направляв відповідачу та в якій просив останнього перерахувати йому грошові кошти за непоставлений товар у розмірі 204 593, 68 грн. В якості підтвердження факту направлення відповідачу вказаної претензії позивач надав суду фіскальний чек від 19.01.2024 та роздруківку статусу відстеження відправлення за трекінгом №5003102951872.

З роздруківки статусу відстеження відправлення за трекінгом №5003102951872, вбачається, що відповідач отримав претензію 17.02.2024.

Під час розгляду справи, відповідачем не було заперечено факту отримання вказаної вище претензії, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідну претензію Фізичною особою-підприємцем Пономаренко Наталією Юріївною дійсно отримано 17.02.2024.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами не встановлений конкретний строк (термін) повернення Покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів.

Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зі змінами та доповненнями, (далі Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов`язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред`явлення вимоги.

Відтак, семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов`язання від дня пред`явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 24.02.2024.

Проте, відповідач обов`язок з повернення попередньої оплати за товар в розмірі 204 593, 68 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на користь позивача не перерахував. Доказів поставки позивачу відповідачем товару матеріали справи також не містять.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором, а саме невиконання останнім обов`язку з передачі товару та неповернення на вимогу позивача суми сплаченої передоплати за товар в розмірі 204 593, 68 грн.

Відповідач не довів суду належними доказами факт виконання обов`язку з передачі товару позивачу, а також не надав доказів повернення останньому попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича до Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни про стягнення 204 593, 68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги долучені відповідачем до матеріалів справи видаткові накладні, які на його думку підтверджують факт поставки спірного товару, оскільки в графі «Отримав (ла)» відповідних видаткових накладних вказано: «немає в Києві» та «відсутн.».

З приводу тверджень відповідача стосовно того, що товар був поставлений за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 11, будівля Міністерства фінансів України, однак, представник ФОП Крикуна В.А. не був в цей момент присутній, у зв`язку з чим не підписав видаткові накладні, не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що сторони домовились про поставку товару за вказаною адресою.

Аргументи відповідача щодо того, що на об`єкті за вказаною вище адресою контролюючою та приймаючою товар стороною виступали представники Міністерства фінансів України та Фонду «Східна Європа», а також що всі перемовини стосовно спірного товару відбувались з директором ТОВ «Арт Хол Буд» Решетилом М.О. сприймаються судом критично, оскільки доказів цьому відповідач не надав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у справі Фізичну особу-підприємця Пономаренко Наталію Юріївну, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2024, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича до Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пономаренко Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Крикуна Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 204 593 (двісті чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 3 068 (три тисячі шістдесят вісім) грн. 91 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 30.01.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.