Рішення

від 29.01.2025 по справі 916/3814/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3814/24

Господарський суд Одеської області у складі

судді Малярчук І.А.,

секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чаленко В.В.,

від відповідача та позивача (за зустрічним позовом): Литовченко О.С. - на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4822/10 від 03.29.03.2012,

дослідивши матеріали справи №916/3814/24 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 1076424,15 грн та матеріали зустрічної позовної заяви від 26.09.2024 за вх.№4391/24 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604) про розірвання договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач за первісним позовом позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.12.2021 між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» було укладено кредитний договір № 21-20KО0006 (далікредитний договір, овердрафт), згідно умов якого банк надав позичальнику овердрафт у розмірі 1 000 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути овердрафт в строк до 20.12.2022 та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. 21.12.2021 між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки. У зв`язку з невиконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним кредитним договором, на момент подання позовної заяви заборгованість ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» перед АТ «Державний експортно-імпортний банк України» складає 950 950,67 грн кредитної заборгованості, 116 903,20 грн процентів за користування кредитом, 8 570,28 грн комісії за управління, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів.

У відзивах на позовну заяву від 25.09.2024 за вх.№ 35077/24 та від 26.09.2024 за вх.№ 35252/24 ОСОБА_1 заперечує щодо заявлених позовних вимог та зазначає про те, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України і Херсонська область вже в перші години вторгнення опинилась під окупацією ворожих військ. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан, який діє досі. 28.02.2022 Торгово-промислова палата України (ТПП), листом №2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресії російської федерації проти України.

Так, всі активи та майно ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» розташоване в м. Херсон, м. Каховка, селищі Велика Лепетиха, зокрема: у Херсонському районі, селищі Чорнобаївка, вул. Овочева, 2 - «а»., та інших населених пунктах Херсонської області фактично з березня 2022 року опинились на непідконтрольній Україні території, на території окупованої збройними силами російської федерації. Неодноразово засоби масової інформації та інформаційні телеграм канали повідомляли про факти мародерства військовослужбовців збройних сил російської федерації очевидцями яких ставали жителі Херсонської області, які опинились на окупованій території. Протягом періоду окупації Херсонської області невідомими особами, ймовірно, військовослужбовцями збройних сил російської федерації, було викрадено майно ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД», зокрема пальне на суму 7 552 314,55грн, яке знаходилось на зберіганні на ліцензійних складах товариства. За фактом викрадення майна було порушено кримінальне провадження, яке внесено в ЄРДР за №12023231080000703 від 14.03.2023, досудове розслідування триває. ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» не змогло провести релокацію та евакуювати офісну техніку, майно та бухгалтерські документи і не має наразі доступу до первинних бухгалтерських документів, оскільки офіс товариства, в якому зберігалась господарська документація, в тому числі і бухгалтерська, і на даний час перебуває на окупованій частині Херсонської області, у зв`язку з чим надати документи про реальний фінансовий стан товариство не має можливості. З огляду на вищевикладене, товариство перебуває в досить скрутному фінансовому становищі, що не дає змоги здійснювати платежі по кредитному договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021.

26.05.2023 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» звернулось до банку із заявою в якій просило відтермінувати виконання зобов`язань по кредитному договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, однак позивач не надав товариству такого відтермінування, у зв`язку з цим, ОСОБА_1 вважає, що банк неправомірно не надав відтермінування виконання зобов`язань за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, адже у відносинах сторін відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні даного кредитного договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Щодо виконання зобов`язань за договором поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, ОСОБА_1 зазначає про те, що він є керівником ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» та кінцевим бенефіціарним власником товариства. Як керівник товариства, ОСОБА_1 розумів те, що фінансовий стан товариства та існуючі фінансові зобов`язання контрагентів перед товариством дозволяли товариству виконати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, однак, ОСОБА_1 не міг спрогнозувати початок війни, окупацію Херсонської області та втрату майна ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД».

26.09.2024 за вх.№ 35224/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій банк підтримує раніше заявлену правову позицію та вказує про те, що докази надані ОСОБА_1 не можуть вважатися форсмажорними, а тому не звільняють від виконання зобов`язань за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021. Так, позивач звертає увагу суду на встановлену законодавством форму підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання. При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Також, ОСОБА_1 вважає, що не повинен відповідати за зобов`язаннями ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД», але він вводить суд в оману, оскільки відповідно до п. 8.3.3. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 вказує, що будь яке повідомлення, надіслане кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси поручителя та/або позичальника, вважається таким, що отримане поручителем та/або позичальником (залежно від того, кому надіслане таке повідомлення) через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов`язана з датою отримання однією стороною повідомлень іншої сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна сторона такі повідомлення особисто.

26.09.2024 за вх.№4391/24 ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву по справі №916/3814/24 в якій просить суд розірвати договір поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021 за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, укладений між Акціонерним товариством «Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 . В обґрунтування підставності зустрічного позову заявник посилається на те, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України і Херсонська область вже в перші години вторгнення опинилась в зоні бойових дій а згодом і під окупацією ворожих військ. Протягом періоду окупації Херсонської області невідомими особами (ймовірно, військовослужбовцями збройних сил російської федерації) було викрадено майно належне товариству, зокрема пальне на суму 7 552 314,55грн, яке знаходилось на зберіганні на ліцензійних складах Товариства. За фактом викрадення майна було порушено кримінальне провадження, яке внесено в ЄРДР за №12023231080000703 від 14.03.2023, досудове розслідування триває. Офіс товариства, в якому зберігались господарські та бухгалтерські документи знаходиться за адресою: Семенівське шосе 3 Б, м. Стара Каховка, Херсонська область, за цією ж адресою знаходиться і ліцензійний склад палива, оскільки зазначений населений пункт перебуває під окупацією армії російської федерації, а також переміщення окупованою територією для цивільних осіб несе загрозу для їх життя та здоров`я а ні позивач, а ні персонал позивача доступу до вказаного об`єкту не має.

У зв`язку із швидким та стрімким просуванням ворожих військ в напрямку Херсона, товариство не змогло провести релокацію та евакуювати свої активи, офісну техніку, майно та бухгалтерські документи і не має наразі доступу до первинних бухгалтерських документів, оскільки офіс товариства, в якому зберігалась господарська документація (в тому числі і бухгалтерська), і на даний час перебуває на окупованій частині Херсонської області, у зв`язку з чим надати документи про реальний фінансовий стан товариство не має можливості. Відновлення бухгалтерської документації товариства на даний час також неможливе з огляду на те, що посадова особа товариства - бухгалтер, в зв`язку з бойовими діями на території України, виїхала за кордон і наразі зв`язок з цією особою невідновлений. З огляду на завдані викраденням майна товариства збитки, руйнування нерухомого майна товариства, перебування частини майна товариства наразі на окупованих територіях (лівий берег Херсонської області), виїздом частини працівників товариства за межі Херсонської області в більш безпечні регіони, товариство на даний час не має можливості відновити господарську діяльність, яка могла б забезпечувати отримання хоч якогось прибутку, і наразі товариство перебуває в досить скрутному фінансовому становищі, що не дає змоги здійснювати платежі по кредитному договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021.

26.05.2023 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» звернулось до позивача із заявою в якій просило відтермінувати виконання зобов`язань за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, однак банк не надав такого відтермінування. Так, керівництво товариства не відмовилось від своїх зобов`язань за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, вказувало про свою готовність виконати зобов`язання після деокупації частини Херсонської області де знаходиться майно товариства та повернення всіх боргів контрагентів товариству. Відповідач звертає увагу суду на те, що у зверненні зазначалось про можливість виконання кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, що реальність виконання кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 підтверджується дебіторською заборгованістю контрагентів перед ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД», зокрема: договорами поставки нафтопродуктів укладених ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» з ТОВ «Спільне Українсько-Шведське підприємство «ЯМАК». Станом на 01.09.2024 року заборгованість ТОВ «Спільне Українсько-Шведське підприємство «ЯМАК» перед ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» складає 1059775,00грн. Так, товариство розраховує повернути вказані кошти. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивач неправомірно не надав відтермінування виконання зобов`язань по кредитному договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, адже, на переконання відповідача, у відносинах сторін відбулась істотна зміна обставин, якими вони керувались при укладенні кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 та договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021.

Позичальник взяте на себе зобов`язання за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 у строк до 20.12.2022 не виконав. Для відновлення взаємодії із банком відповідач звертався із запитом до Національного банку України щодо надання інформації стосовно припинення/ відновлення діяльності відокремлених підрозділів АТ «Укрексімбанк» у м. Херсон та Херсонській області у 2022 році.

Поряд із цим, позивач за зустрічним позовом також відмічає, що повідомлення від банку за положеннями п.4.2.1 договору поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021 не було виконано, так як товариством не було отримане повідомлення про заборгованість за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021. З чого позивач робить висновок, що банк не очікував на відповідь або на виконання його вимоги, відповідач навіть не переконався у врученні поштового відправлення та у причинах його невручення. Із зазначеного можна виснувати, що основна умова щодо сплати кредиту поручителем - а саме отримання поручителем письмового повідомлення від кредитора не була виконана, а отже зобов`язання поручителя відповідно до умов договору не настало, оскільки останній не отримав повідомлення від банку, що в свою чергу вказує на те, що на час звернення позивача за первісним позовом із позовом до суду між сторонами відсутній спір відсутнє невиконання письмового повідомлення - вимоги.

Отже, з огляду на вищевикладене, а саме на формальний підхід відповідача за зустрічним позовом до обставин непереборної сили з якими зіштовхнувся позивач та третя особа, небажання йти на зустріч у питанні відтермінування виконання зобов`язання та реструктуризації заборгованості позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню.

На думку позивача за первісним позовом має місце істотна зміна обставин, при яких сторони укладали договір поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021, адже зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. На думку позивача за зустрічним позовом, очевидним є те, що за умови обізнаності банку про наявні ризики щодо повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації, вплив зазначених подій на територію Херсонської області та населені пункти де перебуває майно товариства ОСОБА_1 би не виступив поручителем для забезпечення кредитного договору, і не поставив би себе та свою родину у завідомо невигідне (погіршене) фінансове становище, або маючи можливість передбачити розвиток політичних подій у майбутньому не укладав би такого договору. Також потрібно зважити на те, що спроби внести зміни в умови основного зобов`язання не були успішними, відповідач за зустрічним позовом не погодився на внесення відповідних змін до кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, що прямо вплинуло на зобов`язання позивача за зустрічним позовом за договором поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021.

Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що всі чотири умови одночасно є наявними виходячи з наступного: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане укладаючи договір поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021 для забезпечення виконання кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 позивач не мав чітких та переконливих даних про початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, більш того ймовірність повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відкидалась на всіх рівнях управління державою; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися позивач, як цивільна особа не має достатньо сил щоб змінити замисли політичного та військового керівництва і зупинити вторгнення російських військ на територію України та подальшу окупацію та анексію територій; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору за умов які виникли з настанням 24.02.2022 виконання умов договору поруки №21-20ZP0016 від 21.12.2021 вочевидь порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило позивача того на що він розраховував, адже ТОВ «ЄВРОНАФТА ЛТД» вимушено припинило свою господарську діяльність і не може наразі користуватись та розпоряджатись власним майном і як наслідок сплатити заборгованість за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона очевидним є те, що позивач та відповідач не могли спрогнозувати виникнення ризику у вигляді повномасштабного наступу військ російської федерації на територію України та Херсонської області і те, що наслідки дії такого ризику буде нести тільки позивач, в той час коли на окупованих територіях зачинялись державні установи, установи банків, відділення поштового зв`язку і окуповані території фактично перешли під управління військовим адміністраціям військ рф. Зміна умов договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити заявлені ним вимоги за зустрічним позовом та відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог відповідачем за первісним позовом.

17.10.2024 за вх.№ 37814/24 до суду від АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, де останній зазначає про те, що так як відповідач/ позивач за зустрічним позовом і третя особа за зустрічним позовом не надали банку сертифікат Торгово промислової палати України з висновком про те, що підприємство не могло виконати свої зобов`язання за кредитним договором № 21-20КО0006 від 21.12.2021, вимога позивача, щодо застосування форс мажорних обставин є необґрунтованою.

Стаття 559 Цивільного кодексу України чітко вказує на підстави припинення договору поруки, зокрема: порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу; порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання; ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання. З вищевикладеного, підстави для припинення договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 відсутні, так як жоден з пунктів ст. 559 ЦКУ в даному випадку не може бути застосований.

01.07.2024 банком було направлено: вимогу на адресу позичальника про сплату всієї суми боргу; вимогу на адресу поручителя про сплату всієї суми боргу. На даний час вимоги позичальником та поручителем не виконані, отже позивач має право на звернення з відповідним позовом про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя. Листи повернулися по закінченню строку зберігання 22.07.2024, відповідачі відмовилися їх отримувати. Також, до речі позовні заяви з додатками, що направлялися листами з оголошеною цінністю також повернулися без вручення, бо відповідачі також відмовилися їх отримувати.

З вищевикладеного, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви та задовольнити заявлені первісні позовні вимоги.

25.10.2024 за вх.№ 38823/24 до суду від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом, в якому ОСОБА_1 підтверджує раніше викладену правову позицію.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відкрито провадження у справі №916/3814/24, постановлено розглядати справу №916/3089/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для реалізації процесуального права на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позов.

26.09.2024 за вх.№4391/24 до суду від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про розірвання договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на підставі основного кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, укладеного АТ «Державний експортно-імпортний банк України» з ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД». Також, ОСОБА_1 просив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД».

Ухвалою суду від 01.10.2024 було об`єднано в одне провадження із первісним позовом по справі №916/3814/24 вимоги за зустрічним позовом від 26.09.2024 за вх.№4391/24 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) про розірвання договору поруки; призначено розгляд справи №916/3814/24 в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання на 06.11.2024 о 11год.40хв.; залучено до участі у справі №916/3814/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604).

Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження по справі №916/3814/24; призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.12.2024 о 10:15.

У судовому засіданні 02.12.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 16.12.2024 о 12:10.

Ухвалою суду від 16.12.2024 відкладено підготовче засідання по справі №916/3814/24 на 15.01.2025 о 12год.15хв., у зв`язку із мінуванням будівлі Господарського суду Одеської області.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 29.01.2025 о 10:40.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

21.12.2021 між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (позичальник) було укладено кредитний договір № 21-20KО0006 (кредитний договір, овердрафт), відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник зобов`язується повернути овердрафт та сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості. Ліміт овердрафту: 1 000 000,00 грн. Кінцевий термін погашення овердрафту позичальником: 20.12.2022. Позичальник сплачує банку проценти, комісію за надання кредиту овердрафт, комісію за управління кредитом та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього договору (п.п. 2.1. 2.5. кредитного договору).

Згідно п.п. 3.1.2., 3.2.2.1., 3.2.2.2. кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 розмір процентної ставки становить 13,8 % річних. Проценти за Кредитним договором нараховуються протягом усього строку користування овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування овердрафтом на основі банківського року. Розмір ставки комісії за управління овердрафтом 1,0 (один) % річних від ліміту овердрафту, визначеного у графіку зміни ліміту овердрафту. У разі перевищення суми основного боргу над сумою ліміту овердрафту, визначеного у графіку зміни ліміту овердрафту, базою для нарахування комісії за управління овердрафтом є сума основного боргу. Комісія за управління овердрафтом нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору (з дати підписання обома сторонами) і закінчуючи датою повного виконання зобов`язань з погашення овердрафту (включно).

Банк має право скасувати ліміт овердрафту та вимагати виконання грошових зобов`язань за цим договором у повному обсязі у випадках передбачених підпунктом 9.2.3 цього договору, у строк, передбачений підпунктом 9.2.3 договору. Позичальник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі погашати банку овердрафт, сплатити проценти за овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором. Позичальник зобов`язаний здійснити погашення основного боргу, процентів за овердрафтом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 15 календарних днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про реалізацію банком права на скасування ліміту овердрафту у відповідності до підпункту 8.1.2 цього договору, якщо у позичальника та/ або поручителя виникла прострочена заборгованість перед банком за будь яким договором, укладеним з банком (п.п. 8.1.2., 9.2.1., 9.2.3. кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021).

Додатком №1 до кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 є графік зміни ліміту овердрафту на період часу з 21.12.2021 по 20.12.2022.

Додатком №2 до кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021 є розмір комісії за управління кредитом/кредитною лінією/овердрафтом при зміні вимог щодо забезпечення (за ініціативою позичальника//іпотекодавця/заставодавця/поручителя), що складає 0,24%, але не менше 600,00грн та не більше 3000,00грн від ліміту овердрафту.

21.12.2021 між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (банк) та ОСОБА_1 (поручителем) було укладено договір поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 (договір поруки) за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, за яким поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі (п. 2.1. договору поруки).

Згідно п.п. 3.1.1., 4.2.1. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 банк вправі у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у поручителя як у солідарного боржника. Поручитель зобов`язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання та/або неналежне виконання позичальником основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні кредитора без будь яких заперечень сплатити кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання.

Пункт 8.3.3. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 вказує на те, що будь яке повідомлення, надіслане кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси поручителя та/або позичальника, вважається таким, що отримане поручителем та/або позичальником (залежно від того, кому надіслане таке повідомлення) через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов`язана з датою отримання однією стороною повідомлень іншої сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна сторона такі повідомлення особисто.

01.07.2024 за вих.№0000608/19524-24 від 05.07.2024 та за вих.№0000608/19523-24 від 05.07.2024 банком було направлено на адресу відповідачів повідомлення про сплату кредитної заборгованості у розмірі 950 950,67 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн, комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 та договором поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями форми Ф.119 №0504007334662 від 05.07.2024 та №0504007332201 від 05.07.2024, які були повернуті банку.

В рахунок заборгованості за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 станом на 04.08.2024 банком встановлено заборгованість ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» перед АТ «Державний експортно-імпортний банк України» у розмірі 950 950,67 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн та комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн.

В підтвердження заборгованості за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» перед АТ «Державний експортно-імпортний банк України» банком також надано до суду виписку по руху коштів ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» у період з 21.12.2021 по 04.08.2024.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши позиції сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмовити у задоволенні позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1,2 ст. 652 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Як встановлено судом за первісним позовом, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 надав ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» овердрафт у розмірі 1000000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 04.08.2024 за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 та не заперечується сторонами. З підстав не оплати даної заборгованості та нарахованих процентів за користування кредитом вбачається наявність заборгованості ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» перед банком за кредитом у розмірі 950 950,67 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн та комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн.

Разом з цим, між АТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_1 та ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» було укладено договір поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, за яким ОСОБА_1 поручився за ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» по виконанню зобов`язань останнього за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, у випадку не сплати ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» грошових зобов`язань за даним договором кредитної лінії. Відповідно до п. 4.2.1. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 банком були направлені позичальнику та поручителю на їх поштові адреси вимоги про сплату заборгованості позичальника за кредитним договором, що підтверджується повідомленнями за вих.№0000608/19524-24 від 05.07.2024 та за вих.№0000608/19523-24 від 05.07.2024, однак отримані відповідачами не були. Разом з цим, відповідно до положень п. 8.3.3. договору поруки не залежно від того, що відповідачами не отримано вимоги про сплату заборгованості, зобов`язання по наявному боргу вважаються такими, що настали

Враховуючи викладене, оскільки по договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 ОСОБА_1 є солідарним боржником по виконанню ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД» зобов`язань за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, за яким у позичальника наявна заборгованість на загальну суму 1 076 424,15грн, дана заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Що ж стосується позиції позивача за зустрічною позовною заявою щодо настання форс-мажорних обставин та відсутності доступу до первинних бухгалтерських документів, оскільки офіс товариства, в якому зберігалась господарська документація, в тому числі і бухгалтерська, суд зазначає наступне.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-IX. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-IX.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ч.1 ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні»).

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим листом засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердили, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Так, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, вказаний позивачем лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Що ж стосується доводів позивача за зустрічним позовом щодо порушення банком вимог п. 4.2.1. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 щодо неповідомлення поручителя про наявну заборгованість за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021, слід зазначити, що за вих.№0000608/19524-24 від 05.07.2024 та за вих.№0000608/19523-24 від 05.07.2024 банком було направлено на адреси відповідачів повідомлення про сплату кредитної заборгованості у розмірі 950 950,67 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 116 903,20 грн, комісії за управління у розмірі 8 570,28 грн за кредитним договором № 21-20KО0006 від 21.12.2021 та договором поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями форми Ф.119 №0504007334662 від 05.07.2024 та №0504007332201 від 05.07.2024, які були повернуті банку. Між тим, п. 8.3.3. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 передбачено, що будь яке повідомлення, надіслане кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси поручителя та/або позичальника, вважається таким, що отримане поручителем та/або позичальником (залежно від того, кому надіслане таке повідомлення) через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов`язана з датою отримання однією стороною повідомлень іншої сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна сторона такі повідомлення особисто. Отже, банком не були порушені вимоги встановлені п. 4.2.1. договору поруки № 21-20ZP0016 від 21.12.2021 та у визначений договором спосіб заявлено даний позов до відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Як вбачається з наведеного вище, можливість розірвати договір у разі істотної зміни обставин пов`язана із наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України.

Так, Рижик І.В. послався на такі змінені обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору № 21-20KО0006 від 21.12.2021, як початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупації Херсонської області, що призвело до припинення господарської діяльності ТОВ «ЕВРОНАФТА ЛТД».

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Поняття «істотна зміна обставин» є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці другому частини першої статті 652 ЦК України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень ст. 652 ЦК України не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду. Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання договору.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання. Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Наведені висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №925/81/21.

Разом з тим, не може вважатись істотною зміною обставин в даному випадку невиконання зобов`язань позичальником за кредитним договором (ризик такого невиконання), оскільки із суті договору поруки та законодавства, яким регулюються правовідносини поруки, ризик невиконання основного зобов`язання покладається саме на поручителя незалежно від причин такого невиконання. Зміна обставин, внаслідок яких боржник не може виконати свої зобов`язання за кредитним договором, не є істотною в розумінні статті 652 ЦК України.

Враховуючи викладене, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів в сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про не обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відповідно відмовляє у їх задоволенні в повній мірі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню з відповідачів підлягає на користь позивача 12917,09грн судового збору сплаченого за подання даної позовної заяви, тобто, по 6 458,55грн з кожного із відповідачів.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічною позовною заявою суд покладає на ОСОБА_1 , у зв`язку із відмовою у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 1076424,15 грн.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 950950 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 67 коп кредитної заборгованості, 116903 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот три) грн 20 коп заборгованості за процентами, 8570 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят) грн 28 коп заборгованості по комісії за управління.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 6458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 55 коп судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 6458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 55 коп судового збору.

5.Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОНАФТА ЛТД» (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, оф. 608, код ЄДРПОУ 39183604) про розірвання договору поруки.

6.Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 січня 2025 р.

Суддя І.А. Малярчук