Ухвала

від 31.01.2025 по справі 916/305/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"31" січня 2025 р. Справа № 916/305/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ»

до відповідача-1- Підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД»

про визнання недійсним договору

встановив:

30.01.2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» до відповідача-1- Підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД», якою позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 28 серпня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 2145 та застосувати наслідки визнання недійсним правочину, а саме - скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 45416531) на нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., місто Одеса, вулиця Головатого отамана, будинок 67/69, загальною площею 1 679,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25513151101, Номер запису (відомостей) про речове право яке підлягає скасуванню: 56446653 від 28.08.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі № 914/466/23 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», якою зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідач-1 - Підприємство «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю є кредитором в цій справі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №914/466/23 припинено повноваження керівника ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» Марченко В.Г. та виконання обов`язків керівника покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Сокол Олексія Юрійовича.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», незважаючи на мораторій, за період з 16.02.2023 по 22.05.2023 перерахував Підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 41392000грн з призначенням платежу «повернення оплати за товар зг. рах. б/н від 01.04.22 без ПДВ», тобто за зобов`язаннями, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і відповідно на які діяв мораторій.

Позивач направив вимогу відповідачу-1 від 17.05.2023 про повернення коштів в сумі 41392000грн, яка не була виконана.

З огляду на викладене, ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» в межах справи про банкрутство подало позовну заяву до Підприємства «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про спростування майнової дії боржника та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 41392000 грн. 00 коп. Ухвалою від 13.01.2025 відкрито провадження у справі № 914/466/23(914/3180/24) в порядку спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 11.02.2025.

Крім того, позивач зазначає, що йому стало відомо, що за договором купівлі-продажу від 28.08.2024 відповідачем-1 відчужено його основні майнові активи Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД» (відповідачу-2), а саме нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., місто Одеса, вулиця Головатого отамана, будинок 67/69, загальною площею 1 679,9 кв.м.

Таким чином, позивач вважає, що договір купівлі-продажу від 28.08.2024 порушує його права, оскільки цим договором зменшено спроможність відповідача-1 погасити борг перед позивачем чи можливість позивача в примусовому порядку задовольнити вимоги за рахунок майна відповідача-1.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить накласти арешт на належне Відповідачу-2 - Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД» (ідентифікаційний код 45416531) нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., місто Одеса, вулиця Головатого отамана, будинок 67/69, загальною площею 1 679,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25513151101, Номер запису (відомостей) про речове право: 56446653 від 28.08.2024 року.

Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача. Так, в разі якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач-2 здійснить відчуження нерухомого майна, то позивач буде позбавлений можливості захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 14.12.2022 у справі №904/1513/22, від 11.01.2024 у справі №916/3599/23 та в низці інших постанов.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зауважує, що позивачем до позовної заяви додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.12.2024, з якої вбачається, що право власності на нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ГРУП ЛТД» (відповідач-2).

Позов надійшов через підсистему Електронний суд до Господарського суду Одеської області одночасно з заявою про забезпечення позову 30.01.2025.

Таким чином, суду не надано доказів того, що станом час звернення позивача до Господарського суду Одеської області, право власності на нерухоме майно зареєстровано ще за відповідачем-2.

Крім того, суд враховує, що не вбачається наявності спору саме між позивачем і відповідачем-2, на нерухоме майно якого позивач просить накласти арешт.

Так, як зазначено вище, спір виник між позивачем і відповідачем-1, через що позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в межах справи про банкрутство.

Також суд враховує те, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.12.2024 вбачається, що в реєстрі зареєстровано право іпотекодержателя на вищезазначене нерухоме майно, а саме зазначено, що Обтяжувачем є Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК.

Статтями 575, 577 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» про забезпечення позову

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 31.01.2025 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова