Ухвала

від 31.01.2025 по справі 918/33/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/33/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., перевіривши матеріали заяви позивача від 28.01.2025 про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" про визнання відсутнім права користування земельними ділянками та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

16.01.2025 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до СТОВ "ДАК", в якому просить визнати відсутнім право користування земельними ділянками та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Одночасно з позовною заявою від ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надійшла заява про забезпечення позову, в якій останнє просило забезпечити позов шляхом заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам, крім ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вчиняти будь-які підготовчі, земельні, інші аграрні (сільськогосподарські) роботи на земельних ділянках, право оренди яких належить ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" користуватися орендованими земельними ділянками за кадастровими номерами, перелік яких наведено вище.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На думку заявника, запропоновані заходи не призведуть до порушення прав СТОВ "ДАК" та спрямовані на запобігання негативним наслідкам до вирішення спору по суті та набрання кінцевим судовим рішенням у справі законної сили. У зв`язку з чим просить суд задовольнити вказану заяву в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Селівону А.О.

Ухвалою суду від 20.01.2025 у задоволенні заяви ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відмовлено.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов наступних висновків:

- позовні вимоги, які заявляються ТОВ "Західна агровиробнича компанія", не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування земельних ділянок на його користь, а також не стосуються питання приналежності посівів, право власності на які фактично буде встановлено судом у разі задоволення заяви про забезпечення позову;

- відсутній зв`язок між обраним ТОВ "Західна агровиробнича компанія" заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, що, у свою чергу, враховуючи положення статей 136, 137 ГПК України, унеможливлює задоволення заяви про забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам, крім ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вчиняти будь-які підготовчі, земельні, інші аграрні (сільськогосподарські) роботи на земельних ділянках, право оренди яких належить ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" користуватися орендованими земельними ділянками;

- за твердженням заявника, роботи на спірних земельних ділянках по засіюванню кукурудзою мають розпочатись у березні 2025 року, у той час як заява про забезпечення позову подається у січні 2025 року, що, у свою чергу, свідчить про її передчасність, оскільки за цей час розгляд справи може бути закінчений, прийняттям судом відповідного процесуального документа та є додатковим підтвердженням необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову;

- задоволення заяви про забезпечення позову є фактично встановленням обставин, що мають бути предметом дослідження під час розгляду спору по суті, а також, що у заяві про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими заявник пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову;

- при цьому фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Ухвалою від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.02.2025.

Однак, 29.01.2025 до суду повторно надійшла заява ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про забезпечення позову шляхом заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам, крім ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вчиняти будь-які підготовчі, земельні, інші аграрні (сільськогосподарські) роботи на земельних ділянках, право оренди яких належить ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та заборони СТОВ "ДАК" та іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" користуватися орендованими земельними ділянками за кадастровими номерами, перелік яких наведено вище.

Згідно табелю суддя Селівон А.О. перебуває на лікарняному з 28.01.2025 по 04.02.2025.

З метою дотримання передбаченого законодавством строку розгляду заяви про забезпечення позову, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025, справу розподілено для розгляду судді Романюк Ю.Г.

Ухвалою суду від 30.01.2025 справу прийнято до свого провадження судом у новому складі, та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про забезпечення позову від 28.01.2025, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В той же час, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову від 28.01.2025, суд констатує, що дана заява за своїм змістом, обгрунтуванням і вимогами є аналогічною (тотожною) заяві від 16.01.2025, яка вже була розглянута судом та, за результатами розгляду, винесено ухвалу від 20.01.2025.

Фактично, обидві заяви дублюють одна одну за підставами, з якими позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову та за вимогами, а обрані позивачем заходи - є ідентичними.

Виключенням є описова частина заяви, яка містить оцінку ТОВ "Західна агровиробнича компанія" висновків суду, які викладені в ухвалі від 20.01.2025.

Так, позивач зазначає:

- вимога про безпосереднє повернення/витребування земельних ділянок передбачає пред`явлення віндикаційного позову, характерною рисою якого є порушення правомочності володіння. Якщо володіння збереглося, але створюються перешкоди в користуванні (як у спірному випадку) пред`явленню підлягає негаторний позов. У межах цієї справи позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права та пред`явлено позов про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками (негаторний позов), що відповідає усталеній судовій практиці;

- перше підготовче судове засідання у справі призначено судом на 20.02.2025, тобто лише за 8 днів до початку весняної посівної кампанії. З урахуванням строків для розгляду справ за правилами загального позовного провадження, передбачених ст.ст. 177 та 195 ГПК України (а це 120 днів, що становить 4 місяці з дня відкриття провадження у справі), та порядку набрання рішеннями законної сили існує обґрунтована можливість зриву весняної посівної кампанії для ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на орендованих нею землях, що матиме наслідком завдання Позивачу збитків в особливо великих розмірах, орієнтовний розмір яких складає 14 236 928,89 грн та необхідність звернення до суду із іншим позовом;

- Зазначене в сукупності свідчить про наявність обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача у цій справі, за захистом яких він звернувся до суду. Відтак Позивач звертається із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 918/33/25 та просить суд надати належну оцінку усім долученим до матеріалів справи доказам, які свідчать про необхідність такого вжиття.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що за своєю суттю заява про забезпечення позову, що розглядається, є повторно поданою, яка не містить нових обставин, що стосуються підстав обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову, а доводи заявника фактично зводяться до незгоди останнього з ухвалою суду від 20.01.2025, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ "Західна агровиробнича компанія" від 16.01.2025 відмовлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанці, зокрема, про відмову у забезпеченні позову (п.4 ч.1 ст. 255 ГПК України).

Тобто, повноваженнями перегляду рішення (ухвали) суду першої інстанції наділений суд апеляційної інстанції, який, за приписами п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, за змістом чинного процесуального законодавства сторони наділені правом ініціювання апеляційного перегляду уже існуючого судового рішення (у даному випадку ухвали суду від 20.01.2025) з того ж самого питання, винесеного за результатами розгляду заяви про забезпечення позову від 16.01.2025; натомість можливість звернення з повторною заявою аналогічного змісту (з тотожних підстав і з тотожними вимогами) до суду першої інстанції - не вбачається.

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Пунктом 3 ч.1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд вважає, що вказаною процесуальною нормою врегульовано питання щодо завершення розгляду повторно поданої заяви про забезпечення позову.

В той же час, суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено судом повністю або частково, може бути подана повторно, але за умови якщо змінились обставини, які були підставою для попередього рішення, про що заявник вказує у новій заяві.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору на підставі п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись п.5 ч.1 ст. 226, а також ст.ст. 234 - 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про забезпечення позову від 28.01.2025 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст. 235 ГПК України, з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК