Рішення

від 30.01.2025 по справі 925/1342/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Черкаси справа №925/1342/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (вул.Михайла Грушевського, 10, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 41240530)

до Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул.Шевченка, 48, м.Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19200, ідентифікаційний код 33353730)

про стягнення 285 320,00 грн,

30.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за зобов`язаннями, які передбачені положеннями договору про відступлення права вимоги від 02.07.2021.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4279,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.07.2021 за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.05.2009. Відповідач не виконав зобов`язання, які передбачені пунктом 1.6 договору про відступлення права вимоги, зокрема, за облік права вимоги на балансі первісного кредитора (позивача) більше одного року не сплатив позивачу 4000,00 доларів США, що еквівалентно 165 320,00 грн за період з 02.07.2022 до 02.07.2024 та пунктом 2.3.5 цього договору у частині фінансування нагороди арбітражного керуючого у розмірі 120 000,00 грн, за стягненням яких позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 05.11.2024, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи судом, у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Київської області у справі №Б3/161-12 від 25.06.2013 визнано банкрутом Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос», ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича.

02.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (первісний кредитор) та Іноземним підприємством «Агро-Вільд України» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.05.2009 (далі договір про відступлення прав вимоги, а.с.8-9). За умовами договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає права і обов`язки первісного кредитора (право вимоги) до Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос», код за ЄДРПОУ 14283800 (боржник) за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.05.2009, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», код за ЄДРПОУ 34480657 та боржником (основний договір), разом з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною (пункт 1.1 договору про відступлення прав вимоги).

Новий кредитор приймає право вимоги та сплачує його вартість на умовах, які визначені у цьому договору (пункт 1.2 договору про відступлення прав вимоги).

За відступлене право вимоги за цим договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову винагороду у сумі 460 952,00 грн без ПДВ, шляхом перерахування в день підписання договору на відповідний рахунок первісного кредитора (пункт 1.5 договору про відступлення прав вимоги).

У разі обліку активу у вигляді права вимоги на балансі первісного кредитора більше одного року, з дати набуття первісним кредитором права вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», грошова винагорода первісного кредитора збільшується на суму еквіваленту 2000,00 доларів США, за курсом НБУ на дату здійснення платежу, за кожен рік, протягом якого актив у вигляді права вимоги буде обліковуватись на балансі первісного кредитора (пункт 1.6 договору про відступлення прав вимоги).

Новий кредитор щорічно сплачує первісному кредитору грошову винагороду, яка зазначена у пункті 1.6 цього договору, протягом трьох календарних днів з дати початку кожного нового року обліку активу у вигляді права вимоги на балансі первісного кредитора (пункт 1.7 договору про відступлення прав вимоги).

Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору, після зарахування коштів на рахунок первісного кредитора відповідно до пункту 1.5 цього договору та передачі права вимоги на підставі акту прийому-передачі права вимоги (додаток №1), укладеного між сторонами (пункт 1.8 договору про відступлення прав вимоги).

Первісний кредитор зобов`язується в день укладення цього договору, за умови виконання новим кредитором умов пункту 1.5 цього договору, набути право вимоги за основним договором у Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (пункт 2.1.1 договору про відступлення прав вимоги).

У разі порушення новим кредитором умов пунктів 2.3.3-2.3.5 цього договору, первісний кредитор має право розірвати договір з адвокатом та відмовитись від своїх кредиторських вимог у справі Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №Б3/161-12 (пункт 2.2 договору про відступлення прав вимоги).

Новий кредитор зобов`язується: оплатити первісному кредитору вартість права вимогу в порядку, визначеному пунктом 1.5 цього договору; прийняти від первісного кредитора всі документи, які підтверджують право вимоги, що відступаються; вчасно оплачувати усі витрати, пов`язанні з укладенням та виконанням умов цього договору та договору з адвокатом; вчасно оплачувати усі грошові зобов`язання первісного кредиторах в рамках справи Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12, в тому числі винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на розрахунковий рахунок первісного кредитора, який вказаний в пункті 1.5 цього договору; в день укладення цього договору авансувати первісному кредитору винагороду арбітражного керуючого в рамках справи Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок первісного кредитора вказаний в пункті 1.6 цього договору грошових коштів в сумі винагороди арбітражного керуючого за трьохмісячний термін виконання арбітражним керуючим повноважень в рамках справи Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12 та щомісячно, кожного 1-го числа, кожного календарного місяця, починаючи з 01.07.2021, сплачувати на користь первісного кредитора грошові кошти в сумі винагороди арбітражного керуючого за місячний термін виконання арбітражним керуючим повноважень, в рамках справи Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12 (пункт 2.3 договору про відступлення прав вимоги).

Сторони підтверджують, що цей договір відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається у відповідності з волевиявленням сторін, без будь-якого застосування фізичного чи психічного примусу та на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин. Договір укладається сторонами без застосовування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення. Сторони однаково розуміють сутність, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання таких правових наслідків згідно з договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови (пункт 3.6 договору про відступлення прав вимоги).

Підписанням цього договору новий кредитор підтверджує, що до підписання цього договору він ознайомився з умовами основного договору, яким обумовлене право вимоги, а також всіма іншими документами, що стосуються прав вимоги, які йому передаються за цим договором; усвідомлює правові наслідки укладення цього договору; усвідомлює всі можливі ризики, пов`язані з укладенням цього договору та можливістю невиконання та/або неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором (пункт 3.7 договору про відступлення прав вимоги).

Сторони погоджуються, що цей договір не є договором новації і не передбачає зміну зобов`язання боржника, визначеного основним договором, у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (пункт 3.8 договору про відступлення прав вимоги).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами всіх зобов`язань за договором (пункт 6.3 договору про відступлення прав вимоги).

Договір про відступлення прав вимоги підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та Іноземного підприємства «Агро-Вільд України» та скріплений печатками підприємств.

На виконання пункту 1.5 договору про відступлення прав вимоги, відповідач 02.07.2021 перерахував на рахунок позивача 460 952,00 грн, у призначені платежу вказано «за Дог. Про відступлення прав вимоги за Дог.фін.лізингу №LC2563-06/08 від 27 травня 2009 року. Боржник Українсько-німец ТОВ Агрос код за ЄДРПОУ 14283800», а також на виконання пункту 2.3.5 цього договору перерахував суму винагороди арбітражного керуючого за трьохмісячний термін у розмірі 54000,00 грн, що підтверджено випискою за контрагентом за період з 01.12.2020 до 31.12.2024.

У цей же день, 02.07.2021, на виконання пункту 2.1.1 договору про відступлення прав вимоги, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (первісний кредитор, цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (новий кредитор, цесіонарій) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги (а.с.10-12). За умовами цього договору, первісний кредитор передає належні йому права вимоги (відступає) права вимоги, а новій кредитор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та зобов`язується оплатити розмір оплати за відступлені права вимоги, в порядку та відповідно до умов, визначених цим договором (пункт 2.1 договору купівлі-продажу права вимоги).

Права вимоги до нового кредитора переходять у повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правами вимоги на власний розсуд без згоди первісного кредитора (пункт 2.3 договору купівлі-продажу права вимоги).

Протягом п`яти робочих днів з дати відступлення права вимоги за цим договором первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, шляхом підписання між сторонами акту приймання-передачі документації до договору (пункт 5.1 договору купівлі-продажу права вимоги).

На виконання умов договору купівлі-продажу права вимоги від 02.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийняло такі документи: договір купівлі-продажу №Р2563-06/08 від 04.06.2008 з додатками; акт приймання-передачі предмету лізингу від 11.06.2008; договір фінансового лізингу №L2563-06/08 від 04.06.2008 з додатками; угода від 27.05.2009 про внесення змін до договору фінансового лізингу №L2563-06/08 від 04.06.2008; договір фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.06.2009 з додатками; копія рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2011 у справі №12/100-11 (з ЄДРСР); копія ухвали Господарського суду Київської області від 16.01.2013 у справі №БЗ/161-12 (з ЄДРСР), що підтверджене актом приймання-передачі документації до договору купівлі-продажу права вимоги від 02.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2021 у справі №Б3/161-12(910/1808/23) судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено кредитора боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп»».

Після укладення договору про відступлення прав вимоги від 02.07.2021, відповідач не вчинив дії щодо заміни кредитора у справі про банкрутство, у зв`язку з чим станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду поточним кредитором за правом вимоги за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.06.2009 є позивач.

Після укладення договору про відступлення прав вимоги, відповідач здійснив фінансування винагороди арбітражного керуючого, що підтверджується випискою по рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у сумі 183000,00 грн, які останній сплатив арбітражному керуючому Перепелиці В.В. у рахунок його винагороди у справі №БЗ/161-12, що підтверджується випискою по рахунку за період з 07.09.2021 до 04.02.2022.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист №27/08/24-1, у якому зазначив, що станом на 27.08.2024 відповідач не здійснив жодних дій щодо заміни його як нового кредитора (реалізація права вимоги) у справі про банкрутство. Також позивач зазначив, що в ліквідаційній масі боржника відсутнє майно за рахунок якого може бути здійснена виплата винагороди арбітражного керуючого за період 2021-2024 років, що зумовлює покладення цього обов`язку на позивача як основного кредитора у справі. У цьому листі позивач також просив відповідача повідомити про намір прийняти право вимоги та сплатити 4000,00 доларів США згідно з пунктом 1.6 договору за період обліку вимоги на балансі за 2022-2024 роки.

Цей лист був отриманий відповідачем, проте був залишений без відповіді та без задоволення, що підтверджене підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та трекінгом з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (а.с.33).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі №Б3/161-12 затверджено звіт арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період здійснення повноважень ліквідатора Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» з 01.04.2021 до 30.04.2024 у сумі 183 000,00 грн. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» від 06.09.2024 про відмову від кредиторських вимог, виключення їх з реєстру та зобов`язання вчинити дії призначено на 27.11.2024 о 15 год 00 хв.

Позивач стверджує, що ліквідаційна процедура Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» досі триває, що зумовлює необхідність подальшого фінансування витрат арбітражного керуючого. З 01.05.2024 винагорода арбітражному керуючому не затверджувалась, але в силу вимог частини 2 статті 30 Кодексу України з питань банкрутства підлягає нарахуванню, проте відповідач своїх зобов`язань за договором про відступлення прав вимоги не виконав та за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 не сплатив позивачу 120 000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що за облік права вимоги на балансі первісного кредитора позивача у справі, більше одного року, відповідач зобов`язався сплачувати йому 2000 доларів США за кожен рік, тому за період з 02.07.2022 до 02.07.2024 відповідач повинен сплати 4000,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату подачі позову є еквівалентом 165320,00 гривень.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором про відступлення прав вимоги становить 285 320,00 грн, за стягненням якої позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за договором про відступлення прав вимоги у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 610, 611 Цивільного кодексу України).

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).

Згідно з приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. Зміст зобов`язання, тобто сукупність прав та обов`язків його сторін, залишається незмінним.

Суд зазначає, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні, а не документи, що засвідчують права, які передаються. Документи ж, які засвідчують саме право (вимогу) не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а тому їх не передання цесіонарію означає лише не виконання цедентом додаткового юридичного обов`язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов`язань перед новим кредитором.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.05.2009, за умовами якого позивач відступив, а відповідач прийняв права і обов`язки первісного кредитора (право вимоги) до Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» (боржник) за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27 травня 2009 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та боржником (основний договір), разом з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною.

Умовами договору про відступлення прав вимоги визначено, що у разі обліку активу у вигляді права вимоги на балансі первісного кредитора більше одного року, з дати набуття первісним кредитором права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», грошова винагорода первісного кредитора збільшується на суму еквіваленту 2000,00 доларів США, за курсом НБУ на дату здійснення платежу, за кожен рік, протягом якого актив у вигляді права вимоги буде обліковуватись на балансі первісного кредитора. Новий кредитор щорічно сплачує первісному кредитору грошову винагороду, зазначену в пункті 1.6 цього договору, протягом трьох календарних днів з дати початку кожного нового року обліку активу у вигляді права вимоги на балансі первісного кредитора.

Судом встановлено та стверджується позивачем, що після підписання договору про відступлення прав вимоги відповідач за відступлене право вимоги сплатив позивачу кошти у сумі 460 952,00 грн, а також 183 000,00 грн витрат в рахунок оплати грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство боржника.

Матеріали справи свідчать, що станом на час розгляду справи відповідач не вчинив ніяких дій щодо заміни позивача, як кредитора, у справі про банкрутство Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос», тому право вимоги за договором фінансового лізингу №LC2563-06/08 від 27.05.2009 обліковується за позивачем. Отже, у відповідача виник обов`язок зі сплати грошової винагороду позивачу у сумі 2000,00 доларів США за кожен рік, тобто 4000,00 доларів США за два роки за період з 02.07.2022 до 02.07.2024.

Доказів сплати відповідачем цих коштів на рахунок позивача матеріали справи не містять, відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, не спростував доводів позивача у цій частині, тому суд вважає, що доводи позивача в частині стягнення з відповідача 4000,00 доларів США за облік вимоги на балансі первісного кредитора позивача у справі, більше одного року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення грошових коштів в іноземній валюті, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто за чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку боржника є сплата коштів у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц).

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 4000,00 доларів США в грошовому еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом до долару США, що станом на дату подання позову - 29.10.2024 еквівалентно 165 316,80 грн (за офіційним курсом Національного банку України курс долара США до гривні станом на 29.10.2024 становить 41,3292 грн).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 000,00 грн на відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» №Б3/161-12.

У пункті 2.3 договору про відступлення прав вимоги, позивач та відповідач узгодили, що новий кредитор зобов`язується: оплатити первісному кредитору вартість права вимоги у порядку пункту 1.5 цього договору; прийняти від первісного кредитора всі документи, які підтверджують право вимоги, що відступаються; вчасно оплачувати усі грошові зобов`язання первісного кредитора у справі Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12, у тому числі винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого; в день укладення цього договору авансувати первісному кредитору винагороду арбітражного керуючого в рамках справи Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12, шляхом перерахування грошових коштів в сумі винагороди арбітражного керуючого за трьохмісячний термін виконання арбітражним керуючим повноважень у справі Господарського суду Київської області про банкрутство боржника №БЗ/161-12 та щомісячно, кожного 1-го числа, кожного календарного місяця, починаючи з 01.07.2021, сплачувати на користь первісного кредитора грошові кошти в сумі винагороди арбітражного керуючого за місячний термін виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство боржника №БЗ/161-12.

Отже, позивачем та відповідачем було погоджено оплату відповідачем витрат, пов`язаних з участю позивача у справі про банкрутство Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос», як кредитора до моменту набуття відповідачем права вимоги.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи). Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 у справі №Б3/161-12 затверджено звіт арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період здійснення повноважень ліквідатора Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» з 01.04.2021 до 30.04.2024 у сумі 183 000,00 грн. Судом встановлено, що на виконання договору про відступлення прав вимоги, відповідач перерахував суму винагороди арбітражного керуючого за трьохмісячний термін у розмірі 54000,00 грн, а також сплатив на користь позивача 183 000,00 грн на відшкодування винагороди арбітражного керуючого.

Станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду, ліквідаційна процедура Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» триває. Позивач стверджує, що з 01.05.2024 винагорода арбітражному керуючому в силу вимог частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає нарахуванню.

З наведених вище норм слідує, що під час вирішення питання щодо стягнення грошової винагороди арбітражному керуючому слід врахувати наявність судового рішення про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди та визначення розміру такого нарахування. Тобто, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача винагороди арбітражного керуючого є наявність судового рішення про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника, яке набрало законної сили.

Матеріали справи не містять судового рішення про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди з 01.05.2024. Суд вважає позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача винагороди арбітражного керуючого у період з 01.05.2024 до 30.09.2024 є передчасними, тому ці позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2479,75 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул.Шевченка, 48, м.Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19200, ідентифікаційний код 33353730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (вул.Михайла Грушевського, 10, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 41240530) 4000,00 доларів США, що станом на дату подання позову еквівалентно 165 316,80 грн та 2479,75 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко