Постанова

від 14.01.2025 по справі 917/1300/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/1300/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Баранця О. М., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представника позивача - Даниляк О. С. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.01.2024

(суддя Кльопов І. Г.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024

(головуючий Крестьянінов О. О., судді: Білоусова Я. О., Здоровко Л. М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз"

про стягнення грошових коштів.

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор, позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 3 150 007,08 грн основного боргу, 638 631,57 грн пені, 118 138,23 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 38 317,89 грн, а всього 3 945 094,77 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог Оператор послався на порушення Товариством умов договору на експлуатацію складових газотранспортної системи від 29.08.2022 № 55000731, оскільки останнє своєчасно не розрахувалося за виконані позивачем ремонтні роботи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 29.08.2022 Оператор як виконавець і Товариство як замовник уклали названий вище договір, згідно з умовами якого останній передає виконавцю в експлуатацію складові газотранспортної системи (об`єкт, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, визначений у додатку № 1 до цього договору), які безпосередньо підключені (приєднані) до його газових мереж та використовуються для забезпечення транспортування природного газу, підключеним (приєднаним) до складових газотранспортної системи замовника. До надання послуг з експлуатації об`єкта входить здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення транспорту природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту. Вартість послуг визначена у плановій калькуляції (додаток № 2 до договору), яка склала 41 048,20 грн з ПДВ, і сторони домовилися про можливість зміни ціни, що засвідчують укладенням додаткової угоди та планової калькуляції у новій редакції.

4. У пунктах 2.5, 2.6 договору сторони погодили, що фактичні обсяги наданих послуг оформлюються щомісячно актом, який складається та подається виконавцем на розгляд замовника у двох примірниках. Замовник зобов`язується протягом 5 днів від дати передачі акта підписати його та повернути один примірник виконавцю або надати у письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення замовником акта наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк він вважається погодженим замовником у редакції виконавця; остаточний розрахунок за послуги, визначені пунктом 2.4, а також за надання додаткових послуг здійснюється не пізніше 5 календарних днів після підписання акта наданих послуг на підставі рахунка виконавця.

5. За несвоєчасну оплату послуг виконавця сторони домовилися про сплату замовником пені в обумовленому у пункті 5.2 договору розмірі.

6. 30.08.2022 Оператор повідомив Товариство у порядку пункту 2.4 договору про необхідність проведення капітального ремонту ГРС відповідно до дефектного акта від 18.08.2022, складеного виконавцем, на що Товариство дало згоду.

7. 10.10.2022 Оператор поставив до відома Товариство про початок ремонтних робіт згідно з оновленим дефектним актом та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт, складеним станом на 07.10.2022, на суму 2 329 660 грн з ПДВ, які надіслав останньому як додатки.

8. 21.12.2022 Оператор надіслав Товариству для підписання у 2-х примірниках акт виконаних робіт, рахунок-фактуру № 4 та копію фактичної калькуляції капітального ремонту складових газотранспортної станції. В акті виконаних робіт визначена сума 3 150 007,08 грн з ПДВ.

9. 22.12.2022 Товариство відмовилося від підписання цього акта за відсутності додаткових угод про зміну вартості послуг та складення сторонами нової планової калькуляції відповідно до пункту 2.2 договору, тоді як різниця вартості ремонтних робіт між актом та кошторисом склала 820 347,08 грн.

10. 13.01 та 07.02.2023 Оператор повторно наполягав на підписанні Товариством акта виконаних робіт та оплати вартості виконаних робіт у сумі 3 150 007,08 грн.

11. Оскільки Товариство не розрахувалося з Оператором за виконані роботи, то останній звернувся з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. 09.01.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про задоволення позову повністю. Послався на те, що відповідач не спростував тверджень позивача про виконання ним ремонту об`єкта відповідно до умов договору. Визнав доведеною та правильно розрахованою суму основного боргу відповідача перед позивачем за ці роботи, яка відображена в акті виконаних робіт, та вказав на підставність нарахування Оператором пені, інфляційних втрат і 3 % річних у заявлених розмірах унаслідок прострочення Товариством оплати вартості виконаних робіт.

13. 27.03.2024 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення й ухвалив нове рішення про відмову у позові повністю. Указав на помилковість висновків місцевого господарського суду про правильно розраховану Оператором суму основного боргу, оскільки договірна ціна на виконання ремонту сторонами не узгоджена.

14. 16.07.2024 Верховний Суд прийняв постанову про скасування цієї постанови апеляційного господарського суду та направив справу до цього ж суду на новий розгляд.

15. 22.10.2024 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою змінив рішення Господарського суду Полтавської області від 09.01.2024, позов задовольнив частково, присудив до стягнення з Товариства на користь Оператора 2 329 660 грн заборгованості, 472 314,63 грн пені, 87 371,84 грн інфляційних втрат та 3 % у розмірі 28 338,88 грн, а всього 2 917 685,35 грн, у решті позову відмовив. Виходив з того, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума вартості виконаних робіт частково визначена у кошторисі, проти якого замовник заперечень не висловив, тому зведений кошторисний розрахунок є підставою для покладення на останнього суми, визначеної у ньому. Оскільки сума заборгованості по сплаті вартості виконаних робіт є меншою, ніж заявив Оператор, то суд частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з Товариства пені, інфляційних втрат і 3 % річних.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

16. Оператор оскаржив постанову суду апеляційної інстанції у відмовленій частині позову на суму 1 027 409,42 грн, у тому числі з пенею, інфляційними втратами і 3 % річних, просить у цій частині її скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

17. На обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції статей 525, 526, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 14.07.2021 та від 05.10.2023 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 29.11.2021 та від 21.03.2023 у справі № 910/11215/20, від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 у подібних правовідносинах. Скаржник наполягає на неврахуванні судом апеляційної інстанції того, що слід оцінювати вжиті сторонами на виконання договору дії у сукупності, тоді як умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг, чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

18. Узагальнено доводи Оператора зводяться до того, що правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи, тоді як Товариство не заперечує здійснення Оператором капітального ремонту об`єкта.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. Відзиву на касаційну скаргу від Товариства не надходило.

Позиція Верховного Суду

20. Оскільки Оператор не згоден із оскаржуваною постановою лише у відмовленій частині позову, то її касаційній перегляд здійснюється лише у цій частині. Отже, предметом касаційного перегляду є різниця у заборгованості за підрядні роботи (820 347,08 грн), визначеній Оператором в акті виконаних робіт (3 150 007,08 грн), а також відображеній у зведеному кошторисі, який надсилався виконавцем замовнику разом з дефектними актами (2 329 660 грн). Також скаржник не згоден із відмовою у задоволенні його вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на цю суму боргу.

21. Слід зазначити, що ця справа неодноразово розглядалася судами.

22. У постанові від 16.07.2024 у цій справі Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції, вказав, зокрема, таке:

- Оператор, як підрядник, виконав обумовлені договором роботи, що не заперечується Товариством, як замовником, однак останнє не розрахувалося з Оператором;

- у зведеному кошторисі, надісланому 10.10.2022 Оператором Товариству, вартість робіт визначена у розмірі 2 329 660 грн з ПДВ, тоді як у складеному Оператором в односторонньому порядку акті виконаних робіт їх вартість визначена у розмірі 3 150 007,08 грн з ПДВ, різниця склала 820 347,08 грн;

- суд апеляційної інстанції передчасно відмовив позивачеві повністю, залишивши поза увагою різницю у сумах, проти якої Товариство не висловило заперечень, визначених Оператором у зведеному акті й акті виконаних робіт.

23. Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

24. Отже, слід з`ясувати питання виконання/невиконання судом апеляційної інстанції під час нового розгляду вказівок, що містяться у постанові Верховного суду від 16.07.2024 у цій справі.

25. За наслідками нового розгляду суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції, позов задовольнив частково, присудив до стягнення з Товариства на користь Оператора борг за виконані роботи у сумі, визначеній останнім у зведеному кошторисі, який пред`являвся 10.10.2022 Товариству, проти якого відповідач не висловив заперечень.

26. У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, суть якої полягає у тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Зі свого боку, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

27. Суд апеляційної інстанції, зазначивши про невиконання Товариством обов`язку оплатити вартість робіт, факт виконання яких останнє не заперечує, на підсумку дійшов висновку про наявність у відповідача такого обов`язку про оплату у сумі, визначеній у надісланому йому кошторисі, змін до якого не вносилося, тоді як підрядник не підтвердив і не обґрунтував збільшення вартості цих робіт в акті, надісланому на підписання замовнику. З цього приводу замовник висловлював заперечення щодо розбіжностей сум, визначених у кошторисному розрахунку, й акті виконаних робіт, мотивувавши відсутністю додаткових угод про зміну вартості робіт та складення сторонами нової планової калькуляції відповідно до пункту 2.2 договору.

28. Цей висновок апеляційний господарський суд зробив за наслідком установлення таких обставин.

29. Оператор повідомив Товариство про необхідність капітального ремонту ГРС через те, що ГРС не експлуатувалася понад 20 років, обладнання застаріле та знаходиться у непрацездатному стані, не відповідає сучасним вимогам.

30. Товариство надало згоду Оператору на виконання ремонтних робіт і просило останнього надати орієнтовну вартість витрат на цей ремонт.

31. Оператор надіслав Товариству дефектний акт і зведений кошторисний розрахунок вартості проведення ремонтних робіт на загальну суму 2 329 660 грн і відповідач не висловив зауважень щодо цього.

32. Товариство не заперечувало обставин проведення Оператором ремонту, тоді як не погоджувалося лише з їх вартістю, визначеною до оплати Оператором в акті виконаних робіт на суму 3 150 007,08 грн, що значно більша, ніж обумовлена кошторисом.

33. За цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про покладення на Товариство обов`язку оплатити Оператору лише вартість робіт, визначену у зведеному кошторисі, проти якого замовник заперечень не висловлював, адже позивач не довів існування згоди відповідача на виконання робіт на більшу суму.

34. Відповідно у цій справі не відбулося порушень статей 525, 526, 610 ЦК України і статті 193 ГК України, про що намагається переконати суд скаржник. З боку відповідача порушено зобов`язання лише стосовно оплати вартості виконаних Оператором робіт, що виставлялася у зведеному кошторисі, тоді як аргументи скаржника з приводу помилковості висновку суду про не покладення на відповідача обов`язку оплатити у тому числі суму 820 347,08 грн, включену до вартості робіт, визначених в акті виконаних робіт, не знайшли підтвердження у неправильному застосуванні судом названих вище норм, які, як намагається переконати скаржник, застосовані судом касаційної інстанції у визначених ним постановах інакше.

35. Звідси колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повністю виконав вказівки Верховного Суду на новому розгляді справи. Висновки апеляційного господарського суду щодо встановлених обставин є вичерпними та обґрунтованими. Неправильного застосування чи порушення правових норм з боку апеляційного суду суд касаційної інстанції у вказаній частині не знайшов.

36. Твердження скаржника щодо здійсненого апеляційним судом застосовування норм статей 525, 526, 610 ЦК України і статті 193 ГК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у наведених ним постановах, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на таке.

37. Скаржник посилається на необхідність врахування висновків Верховного Суду щодо застосування названих вище статей, які регулюють обов`язковість своєчасного виконання узятого на себе зобов`язання, у наведених ним постановах. У цьому аспекті скаржник наполягає на неврахуванні судом апеляційної інстанції того, що правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт, яке у цьому випадку не заперечує Товариство), а не первинні документи.

38. У постановах, на які посилається скаржник, висновки суду касаційної інстанції стосуються правовідносин у спорах про стягнення заборгованості за договором підряду у випадку підписання акта виконаних робіт однією стороною. Правова позиція Верховного Суду у справах, до яких звертається скаржник, полягає у тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за ним прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. У цьому аспекті Верховний Суд дійсно неодноразово наголошував (у тому числі у постановах, на які посилається скаржник), що виникнення за підписаним в односторонньому порядку актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, вказаних у цьому акті.

39. Суд наголошує, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

40. Натомість у справі, що переглядається, спір не про обов`язок замовника оплатити виконані іншою стороною роботи у тому числі у випадку відмови від підписання акта виконаних робіт, а про обов`язок замовника оплатити різницю у вартості робіт, визначену кошторисом і актом виконаних робіт, про яку відсутня домовленість у сторін. Тому постанови Верховного Суду у наведених скаржником справах прийняті за суттєво інших фактичних обставин, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами, тобто ці справи і справа, яка розглядається, є відмінними.

41. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови з наведених підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

43. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

44. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 917/1300/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко