Постанова

від 21.01.2025 по справі 918/437/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/437/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

прокуратури - Ковальчук І. Л. (в режимі відеоконференції), Прищепи О. М. (в режимі відеоконференції), Шапки І. М.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - Оксенюк Я. О. (самопредставництво),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (колегія суддів: Гудак А. В. - головуючий, Мельник О. В., Олексюк Г. Є.) у справі

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави

до: 1) Рівненської міської ради, 2) Фізичної особи - підприємця Муляренка Андрія Олексійовича, 3) Приватного акціонерного товариства "Мехбудсервіс",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Тетяни Василівни, 2) Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради,

про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2023 року керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради, Фізичної особи - підприємця Муляренка Андрія Олексійовича (далі - ФОП Муляренко А. О.), Приватного акціонерного товариства "Мехбудсервіс" (далі - ПАТ "Мехбудсервіс"), в якій просив (відповідно до нової редакції позовної заяви):

- скасувати державну реєстрацію права власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл. , проведену державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетухою О. М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35065729 від 05.05.2017);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92, укладений між ПрАТ "Мехбудсервіс" та Муляренком А.О. , про передачу у приватну власність 1/2 (одної другої) частки у праві власності на пожежний резервуар;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.08.2017 № 109, укладений між ПрАТ "Мехбудсервіс" та Муляренком А. О. , про передачу у приватну власність 1/2 (одної другої) частки у праві власності на пожежний резервуар;

- скасувати державну реєстрацію права власності за Муляренком А. О. на 1/2 (одну другу) частки у праві власності на пожежний резервуар, здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36459859 від 03.08.2017), припинивши право власності Муляренка А. О. на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл. ;

- скасувати державну реєстрацію права власності за Муляренком А. О. на 1/2 (одну другу) частки у праві власності на пожежний резервуар, здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36482637 від 04.08.2017), припинивши право власності Муляренка А. О. на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл. ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 ".

1.2. Позов мотивовано тим, що Рівненською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено порушення інтересів держави під час продажу земель комунальної власності та державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна, розташованого на ній.

Прокурор у позові зазначав, що реєстрація речового права на пожежний резервуар здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта, та не може бути самостійною підставою виникнення права власності. Прокурор посилався на те, що ПрАТ "Мехбудсервіс" не подало жодних інших документів або відомостей для державної реєстрації, які можуть бути підставою для реєстрації права власності на пожежний резервуар, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне . На думку Прокурора, державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетуха О. М. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо об`єкта нерухомого майна - пожежний' резервуар (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1240809256101) незаконно, всупереч встановленому порядку реєстрації, за відсутності всіх необхідних документів, тому держана реєстрація права приватної власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар є незаконною та підлягає скасуванню.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92 та від 04.08.2017 № 109, посилався на те, що право власності на предмети цих правочинів зареєстровано незаконно, ПрАТ "Мехбудсервіс" не може бути власником вказаного об`єкта нерухомості та розпоряджатися ним, зокрема відчужувати його, тому зазначені договори підлягають визнанню недійсними.

Прокурор, зазначаючи про наявність порушень вимог земельного законодавства та підстав для скасування рішення Рівненської міської ради про продаж земельної ділянки, посилався на те, що підставою для продажу Муляренку А. О. у власність шляхом викупу земельної ділянки площею 3052 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування виробничої бази) є розташування на ній об`єкта нерухомого майна - пожежного резервуара. Прокурор зазначав, що до заяви про продаж земельної ділянки площею 3052 м2 га Муляренко А. О. не додав визначених законом документів на підтвердження необхідності використання для обслуговування пожежного резервуара земельної ділянки площею 3052 м2. Земельна ділянка площею 3052 м2 суттєво перевищує площу нерухомості, яка на ній розташована (пожежний резервуар площею 33,6 м2, додаткові відомості: навіс площею - 70 м2, дві залізобетонні огорожі площею основи 193,6 м2 та 47,2 м2). Площа забудови становить 104,5 м2, тобто, як зазначав Прокурор, 3,4 % від загальної площі земельної ділянки. Прокурор стверджував, що такі документи відсутні й у технічній документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код КВЦПЗ - 11.02 в м. Рівному, на вул. Соборній, 370 кадастровий номер 5610100000:01:017:0236, відповідно до якої сформовано продану земельну ділянку.

Прокурор у позовній заяві зазначав, що рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 суперечить вимогам частини 3 статті 66, частинам 1, 2 статті 127, частинам 2-5 статті 128, частині 1 статті 134 Земельного кодексу України, а тому наявні підстави для визнання його незаконним та скасування.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.07.2023 у справі № 918437/23 (суддя Політика Н. А.) позов Прокурора задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл. , здійснену державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетухою О. М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35065729 від 05.05.2017).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92, укладений між ПрАТ "Мехбудсервіс" та Муляренком А. О. , про передачу у приватну власність 1/2 (одної другої) частки у праві власності на пожежний резервуар.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.08.2017 № 109, укладений між ПрАТ "Мехбудсервіс" та Муляренком А. О. , про передачу у приватну власність 1/2 (одної другої) частки у праві власності на пожежний резервуар.

Скасовано державну реєстрацію права власності за Муляренком А. О. на 1/2 (одну другу) частки у праві власності на пожежний резервуар, здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36459859 від 03.08.2017), припинивши право власності Муляренка А. О. на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл .

Скасовано державну реєстрацію права власності за Муляренком А. О. на 1/2 (одну другу) частки у праві власності на пожежний резервуар, здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36482637 від 04.08.2017), припинивши право власності Муляренка А. О. на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл .

Визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 ".

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції, посилаючись на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, виходив із того, що матеріали справи не містять жодних підтверджуючих документів, щодо переходу права власності на об`єкт нерухомості - пожежний резервуар до ПрАТ "Мехбудсервіс", зокрема, відповідних договорів, рішень уповноважених органів, тощо.

Суд першої інстанції зазначив, що ПрАТ "Мехбудсервіс" до відзиву долучив копію договору купівлі-продажу державного майна від 18.06.1993, предметом якого є цілісний майновий комплекс на вул. Соборній, 370 у м. Рівне. Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1 цього договору майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з додатком-1 до цього договору. Проте, як установив суд першої інстанції, вказаний додаток-1, що є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу державного майна від 18.06.1993, ПрАТ "Мехбудсервіс" не надало. Суд першої інстанції також установив, що згідно з умовами договору купівлі-продажу державного майна від 18.06.1993 цілісний майновий комплекс знаходився на земельній ділянці площею 4,05 га, тобто на земельній ділянці, яка існувала до здійснення її поділу. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, з наданого плану бази Рівненського управління механізації 1971 року неможливо встановити розміщення на ній спірного пожежного резервуара.

Суд першої інстанції встановив, що для державної реєстрації права власності на пожежний резервуар ПрАТ "Мехбудсервіс" подано такі документи: 1) технічний паспорт від 25.07.2017; 2) Державний акт на право постійного користування землею серії та номер II- РВ № 001621 від 10.09.2001. Проте суд першої інстанції виснував, що технічний паспорт та Державний акт на право постійного користування землею, на підставі яких зареєстровано право власності на пожежний резервуар, не підтверджують право власності на зареєстрований об`єкт нерухомості та не дають можливості встановити підстави для набуття права ПрАТ "Мехбудсервіс" на вказаний об`єкт нерухомості. Тому суд першої інстанції зазначив, що державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетухою О. М. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35065729 від 05.05.2017 щодо об`єкта нерухомого майна - пожежний резервуар, за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 370 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1240809256101) прийнято незаконно, всупереч встановленому порядку реєстрації, за відсутності усіх необхідних документів. Відтак суд першої інстанції зазначив, що державна реєстрація права власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на зазначений пожежний резервуар, проведена державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетухою О. М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35065729 від 05.05.2017), підлягає скасуванню в судовому порядку.

Суд першої інстанції, посилаючись на статті 203, 216, 658 Цивільного кодексу України, зазначив про те, що спірні правочини підлягають визнанню недійсними, оскільки право власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на спірний пожежний резервуар, який є предметом договору купівлі-продажу 1/2 частки на пожежний резервуар від 03.08.2017 № 92 та договору купівлі-продажу 1/2 частки на пожежний резервуар від 04.08.2017 № 109, зареєстровано незаконно, тому ПрАТ "Мехбудсервіс" не може бути власником вказаного об`єкта нерухомості та розпоряджатися ним, зокрема відчужувати. Скасування державної реєстрації права приватної власності Муляренка А. О. на пожежний резервуар та припинення такого права, за висновком суду, є похідними вимогами.

Суд першої інстанції також установив, що спірним рішенням Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 земельну ділянку площею 0,3052 га продано без обов`язкового врахування імперативних вимог частини 3 статті 66 Земельного кодексу України щодо порядку визначення її розміру та наявності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не для експлуатації придбаного пожежного резервуара і використання його за функціональним призначенням, а для розміщення виробничої бази, тобто майна, яке відсутнє на цій земельній ділянці. Тому суд першої інстанції виснував, що рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 " прийняте з порушенням вимог статей 66, 120, 134 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції також зазначив, що, враховуючи відсутність правових підстав для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та її незаконність, у Рівненської міської ради не було підстав для продажу земельної ділянки поза аукціоном, тобто без дотримання порядку, передбаченого статтями 134, 135 Земельного кодексу України.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 порушені права та інтереси держави в особі Рівненської територіальної громади, яка відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів. Тому суд першої інстанції виснував, що зазначені права та охоронювані законом інтереси підлягають захисту шляхом визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 ".

При цьому суд першої інстанції зазначив, що Рівненська міська рада прийняла незаконне рішення та без дотримання визначеного законом порядку продала земельну ділянку комунальної власності, а тому є відповідачем у спірних правовідносинах. Рівненська міська рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не може бути позивачем, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, а відтак прокурор звернувся до суду як самостійний позивач.

2.3. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 09.10.2024 у справі № 918/437/23, якою рішення Господарського суду Рівненської області від 31.07.2023 у справі № 918/437/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що у цій справі Рівненська територіальна громада в особі Рівненської міської ради не є стороною спірних правовідносин щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості - пожежний резервуар за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 370, за ПрАТ "Мехбудсервіс". Як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки земельна ділянка, на якій розташований пожежний резервуар, перебувала на праві постійного користування землею у ПрАТ "Мехбудсервіс" в результаті реєстрації права власності на пожежний резервуар за ПрАТ "Мехбудсервіс" та не вибула з власності територіальної громади, тому безпідставними є твердження Прокурора про те, що державна реєстрація права власності за ПрАТ "Мехбудсервіс" на спірний пожежний резервуар призвела до порушення інтересів територіальної громади в частині розпорядження землями комунальної власності.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Прокурор не довів наявність порушеного права чи інтересу територіальної громади. Тому суд апеляційної інстанції зазначив, що в цій частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора до ПрАТ "Мехбудсервіс" про скасування державної реєстрації права власності ПАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл., здійснену державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Репетухою О. М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35065729 від 05.05.2017.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та інтереси Рівненської територіальної громади не є порушеними у цих правовідносинах, оскільки Рівненська територіальна громада не є стороною спірних договорів купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92 та від 04.08.2017 № 109 та в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження прав чи інтересів територіальної громади на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл., який є предметом вказаних договорів. Тому, як зазначив суд апеляційної інстанції, Прокурор не довів порушення прав територіальної громади, що надають право на оспорення цих договорів купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92 та від 04.08.2017 № 109 і державної реєстрації права власності за Муляренком А. О. на пожежний резервуар за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне, Рівненська обл. , здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т. В. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36459859 від 03.08.2017, № 36482637 від 04.08.2017, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позовна вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування, виконаного після звернення до суду шляхом укладення договору, також є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права територіальної громади, яке Прокурор вважає порушеним, що є підставою для відмови в позові. Правовстановлюючим документом для набуття прав ФОП Муляренка А. О. на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 , є не рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370", а договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.05.2023, укладений на його виконання.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/969/23 за позовною заявою керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Рівненської міської ради, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ФОП Муляренка А. О., Фізичної особи - підприємця Муляренка Олексія Віталійовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.05.2023, укладеного на підставі рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та ФОП Муляренком А. О., зареєстрованого в реєстрі за № 3312 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67783793 від 29.05.2023, номер відомостей про речове право: 50426775); витребування у Фізичної особи - підприємця Муляренка Олексія Віталійовича на користь Рівненської міської територіальної громади в особі Рівненської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255, площею 0,3052 га, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ФОП Муляренку А. О., на підставі рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 та договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.05.2023 № 3312; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права приватної власності Фізичної особи - підприємця Муляренка Олексія Віталійовича на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274, площею 0,5252 га, яка розташована за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370, 370 д (реєстраційний номер: 2783629656101, номер відомостей про речове право: 51426359), з одночасним припиненням права приватної власності Фізичної особи - підприємця Муляренка Олексія Віталійовича на вказану земельну ділянку; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0274; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки з розташованим на ній пожежним резервуаром від 13.06.2023 № 3906, укладеного між ФОП Муляренком А. О. та Фізичною особою - підприємцем Муляренком Олексієм Віталійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67997451 від 13.06.2023; скасування державної реєстрації права власності за Фізичною особою - підприємцем Муляренком Олексієм Віталійовичем на пожежний резервуар, здійсненої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рибак Ю. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 67997451 від 13.06.2023), припинивши право власності Фізичної особи - підприємця Муляренка Олексія Віталійовича на пожежний резервуар, що розташований за адресою: вул. Соборна, 370, м. Рівне. Згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2023 провадження у справі № 918/969/23 зупинено до вирішення справи № 918/437/23, що розглядається.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, зважаючи на викладене, на сталу судову практику, за встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених позовних вимог Прокурора на повернення майна територіальній громаді, позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним, що є підставою для відмови в позові.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, не погодившись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 та залишити без змін рішення господарського суду Рівненської області від 31.07.2023 у справі № 918/437/23.

3.2. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 22, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 41, 42, 43 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, статей 66, 120, 134, 152 Земельного кодексу України, статей 15, 16, 21, 203, 215, 377, 391, 658 Цивільного кодексу України, та з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 4, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 та в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 12.12.2019 у справі № 924/817/16, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14.

Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, посилаючись на підстави, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що скаржником не встановлено випадків розгляду Верховним Судом справ у подібних правовідносинах, зокрема, які склались у справі № 918/437/23. На думку скаржника, відсутній висновок стосовно того, що орган місцевого самоврядування як власник земельної ділянки згідно зі статтями 15, 16, 203, 215, 391 Цивільного кодексу України, статтями 22, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вправі звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухомість та визнання недійсними договорів її купівлі-продажу у випадках встановлення обставин незаконної державної реєстрації за постійним землекористувачем права власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці з подальшим відчуженням третій особі об`єкта нерухомості, що стало підставою для її викупу такою особою на позаконкурентних засадах.

Скаржник також зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду, відповідно до якого згідно зі статтями 15, 16, 21, 391 Цивільного кодексу України, статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки на підставі рішення органу місцевого самоврядування після звернення до суду з позовом про визнання такого рішення незаконним та скасування є підставою для висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки на момент пред`явлення позову такого правочину не існувало.

3.3. Рівненська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 залишити без змін. Як зазначає Рівненська міська рада, доводи скаржника про те що, спірне рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 є незаконним, є безпідставними.

3.4. Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 - без змін. При цьому зазначає, що доводи скаржника про те що, спірне рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 є незаконним, є необґрунтованими.

3.5. ПрАТ "Мехбудсервіс" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 - залишити без змін. ПрАТ "Мехбудсервіс" зазначає, що доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не спростовують законних та обґрунтованих висновків, викладених у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23.

3.6. ФОП Муляренко А. О. надіслав 20.01.2025 до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Прокурора. Оскільки відзив подано з порушенням строку, встановленого Верховним Судом (на 34 дні), ФОП Муляренко А. О. просить поновити йому строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку мотивовано тим, що ФОП Муляренко А. О. не отримував ухвалу суду про відкриття касаційного провадження, 10.01.2025 зареєструвався в електронному кабінеті системи Електронний суд та отримав доступ до матеріалів у справі № 918/437/23.

Верховний Суд, розглянувши зазначене клопотання, встановив, що копію ухвали Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 918/437/23 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 було направлено засобами поштового зв`язку ФОП Муляренку А. О. на адресу: АДРЕСА_2 , яка була зазначена в тексті касаційної скарги як адреса місця проживання скаржника. 23.12.2024 на адресу Верховного Суду повернулося поштове відправлення з копією ухвали Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 918/437/23 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - Суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).

Отже, колегія суддів враховує те, що ухвалу Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 918/437/23 було надіслано ФОП Муляренку А. О. за адресою його місця проживання, тому Верховний Суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення ФОП Муляренка А. О. про ухвалене судове рішення. Натомість ФОП Муляренко А. О. не вживав усіх залежних від нього заходів для отримання поштової кореспонденції від Суду, не вживав заходів для отримання інформації про рух касаційної скарги Прокурора, яка також була направлена за адресою: АДРЕСА_2 , що зазначена, зокрема, ФОП Муляренком А. О. у відзиві на касаційну скаргу. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у клопотанні ФОП Муляренка А. О., є неповажними, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ФОП Муляренка А. О. про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу. Тому Верховний Суд зазначає, що відзив ФОП Муляренка А. О. має бути залишений без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

3.7. Рівненська обласна прокуратура надіслала 20.01.2025 до Верховного Суду додаткові пояснення щодо аргументів, викладених у відзивах на касаційну скаргу, які просить врахувати при прийнятті судового рішення.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Акціонерному товариству закритого типу "Мехбудсервіс" на підставі рішення Рівненської міської ради народних депутатів від 26.10.2000 року № 339 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001621 на земельну ділянку площею 4,164 га для обслуговування виробничої бази та гуртожитку для малосімейних, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 10.09.2001 за № 329.

4.2. Відповідного до плану зовнішніх меж землекористування вказаного Державного акта земельна ділянка складалася із ділянки № 1 на вул. Соборній, 370 площею 4,004 га зі змінами в землекористуванні у зв`язку з вилученням частини цієї земельної ділянки площею 3,9375 га та ділянки АДРЕСА_3 площею 0,18 га.

4.3. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Репетухою О. М. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради на підставі технічного паспорта від 25.07.2017 та Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001621 від 10.09.2001 зареєстровано 05.05.2017 право власності на об`єкт нерухомого майна - пожежний резервуар, який розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, буд. 370 , за ПрАТ "Мехбудсервіс", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1240809256101.

4.4. Суди попередніх інстанцій встановили, що 03.08.2017 між ПАТ "Мехбудсервіс" (продавець) та Муляренком А. О. (покупець) укладено договір купівлі-продажу 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на пожежний резервуар. 03.08.2017 державний реєстратором прав на нерухоме майно Фесюк Т.В. прийнято рішення №36459859 про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на 1/2 частки пожежного резервуара за Муляренком А.О .

4.5. 04.08.2017 між ПАТ "Мехбудсервіс" (продавець) та Муляренком А. О. (покупець) укладено договір купівлі-продажу 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на пожежний резервуар. 04.08.2017 державний реєстратором прав на нерухоме майно Фесюк Т.В. прийнято рішення №36482637 про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на 1/2 частки пожежного резервуара за Муляренком А.О .

4.6. У подальшому ПрАТ "Мехбудсервіс" розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 39 375 м2 на вул. Соборній, 370 у м. Рівному з присвоєнням їй кадастрового номера 5610100000:01:017:0236, яка затверджена рішенням Рівненської міської ради від 06.02.2020 № 7173, та зареєструвало 24.02.2020 право постійного користування земельною ділянкою, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2040703656101.

4.7. Згідно з рішенням Рівненської міської ради від 29.10.2020 року № 8212 ПрАТ "Мехбудсервіс" надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0236 на земельну ділянку № 1 площею 3 052 м2 та земельну ділянку № 2 площею 36 323 м2.

4.8. На виконання рішення Рівненської міської ради від 29.10.2020 року № 8212 ПрАТ "Мехбудсервіс" розробило технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код КВЦПЗ - 11.02. ПрАТ "Мехбудсервіс" в м. Рівному, на вул. Соборній, 370, кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:017:0236, яка містить план земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 площею 0,3052 га.

4.9. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2354047556101) зареєстровано 06.05.2021 право комунальної власності за Рівненською міською радою, 24.02.2020 право постійного користування за ПрАТ "Мехбудсервіс" (номер запису про інше речове право 41854566).

4.10. 01.06.2021 ПрАТ «Мехбудсервіс» подано заяву про добровільну відмову від права постійного користування на земельну ділянку загальною площею 0,3035 га з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255.

4.11. Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 Муляренку А. О. вирішено продати у власність шляхом викупу земельну ділянку площею 3052 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:017:0255 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування виробничої бази), як власникові розташованого на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, за умови погодження експертної грошової оцінки цієї ділянки контрольною комісією з продажу земельних ділянок, створеною згідно з рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2002 № 74 (зі змінами та доповненнями).

4.12. Спір виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурорів, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки.

Прокурор в позовній заяві зазначав, що для державної реєстрації права власності на пожежний резервуар не подано жодних документів, які відповідають вимогам Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, тому право власності за ПрАТ "Мехбудсервіс" на цей пожежний резервуар зареєстровано безпідставно. За твердженням Прокурора, ПрАТ "Мехбудсервіс" не могло відчужувати пожежний резервуар, тому спірні договори купівлі-продажу пожежного резервуара суперечать статті 658 Цивільного кодексу України, відтак підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Прокурор посилався на те, що рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 суперечить вимогам частини 3 статті 66, частинам 1, 2 статті 127, частинам 2- 5 статті 128, частині 1 статті 134 Земельного кодексу України, тому його слід скасувати.

5.4. Колегія суддів зазначає, що за змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

5.5. У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.6. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

5.7. Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 918/350/16.

5.8. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

5.9. Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом, установленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть відновлені. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17, від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17, від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17.

5.10. Водночас питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

5.11. Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

5.12. Суд першої інстанції, розглянувши цю справу, визнав обґрунтованими позовні вимоги Прокурора та їх задовольнив.

5.13. Натомість суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Прокурора про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на пожежний резервуар, виходив із того що земельна ділянка, на якій розташований пожежний резервуар, перебувала на праві постійного користування у ПрАТ "Мехбудсервіс" та не вибула з власності територіальної громади. Суд апеляційної інстанції зазначив, що безпідставними є твердження Прокурора про те, що державна реєстрація права власності за ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар призвела до порушення інтересів територіальної громади в частині розпорядження землями комунальної власності. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, позивач не довів наявності порушеного права чи інтересу територіальної громади шляхом проведення державної реєстрації права власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу від 03.08.2017 № 92 та від 04.08.2017 № 109, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та інтереси Рівненської територіальної громади у цій справі не є порушеними, оскільки Рівненська територіальна громада не є стороною спірних договорів та в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження прав територіальної громади на пожежний резервуар.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позовна вимога Прокурора про оскарження рішення органу місцевого самоврядування, виконаного після звернення до суду шляхом укладення договору, також є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права територіальної громади, яке Прокурор вважає порушеним, що є підставою для відмови в позові. Правовстановлюючими документами для набуття прав ФОП Муляренком А. О. на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370 , є не рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 "Про продаж громадянинові Муляренку А. О. земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 370", а договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.05.2023, укладений на його виконання.

5.14. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.15. Пунктами 1, 3, частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.16. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 та в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 12.12.2019 у справі № 924/817/16, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14.

5.17. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій прийнято постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.18. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що державна реєстрація права власності ПрАТ "Мехбудсервіс" на пожежний резервуар, який розташований на земельній ділянці комунальної власності, створює для її власника - Рівненської територіальної громади в особі Рівненської міської ради перешкоди у реалізації нею прав, зокрема щодо відчуження або передачі у користування цієї ділянки іншим особам.

5.19. Як зазначає перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 вказувала, що "правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

5.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий висновок:

"84. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що правомірне розміщення на земельній ділянці одного власника об`єкта рухомого майна (зокрема, малої архітектурної форми) іншого власника, наприклад, на умовах оренди, не обмежує прав власника після того, як строк користування землею власника рухомого майна закінчиться (зокрема, після закінчення строку договору оренди). Натомість знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі".

5.21. Колегія суддів установила, що в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (про визнання договору укладеним, визнання протиправними та скасування рішень) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (про скасування реєстраційної дії - державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (про визнання неправомірними дій державного реєстратора, визнання недійсним рішення, визнання права власності на нерухоме майно та зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно) Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Водночас суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, та передчасно зазначив, що прокурор не довів наявність порушеного права чи інтересу територіальної громади, а заявлена Прокурором позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним.

При цьому колегія суддів зазначає, що висновок про наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу може бути зроблений судом лише після оцінки та дослідження предмета і підстав позову, оцінки доказів, наданих учасниками справи, встановлення та дослідження фактичних обставин справи.

5.22. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в касаційній скарзі також зазначає, що правові висновки щодо застосування частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України викладені в постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 12.12.2019 у справі № 924/817/16.

Як стверджує скаржник, у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 927/580/19, від 12.12.2019 у справі № 924/817/16 Верховний Суд зазначав про те, що відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

5.23. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 927/580/19 (про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про скасування рішення сільської ради про безоплатну передачу колишнього приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно визнали спірне рішення сільської ради незаконним, оскільки спірне рішення не відповідає вимогам закону, порушує права та інтереси позивача у справі.

5.24. У постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 924/817/16 (про визнання незаконним та скасування рішення міської ради про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради) Верховний Суд зазначив про правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що спірне рішення прийнято відповідачем за відсутності необхідного обсягу повноважень та з численними порушеннями порядку встановлення, зміни цільового призначення земель та передачі земель в запас міста, а також виснував про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним та скасування рішення відповідача.

5.25. Як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції не врахував того, що відчуження земельної ділянки площею 0,3052 га власнику нерухомого майна здійснювалося за рахунок земель промисловості, без обов`язкового врахування імперативних вимог частини 3 статті 66 Земельного кодексу України щодо порядку визначення її розміру, наявності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не для експлуатації придбаного об`єкта нерухомого майна і використання його за функціональним призначенням, а для розміщення виробничої бази, тобто майна, яке відсутнє на цій земельній ділянці. Крім того, як стверджує скаржник, 96,6 % площі земельної ділянки, відведеної у власність Муляренку А. О. , є вільною від забудови, а площа, яку займає майно, становить 3,4 %. На думку першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, отримання у власність земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної Муляренку А. О. нерухомості, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статтями 134, 135 Земельного кодексу України, щодо землі, вільної від забудови.

При цьому скаржник посилається на те, що аналогічна правова позиція (щодо порядку і підстав надання земельної ділянки) викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

5.26. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134,135 Земельного кодексу України.

5.27. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в касаційній скарзі також посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14:

"85. У порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди взагалі залишили поза увагою та не надали оцінки істотним доводам скаржника-2 про те, що у зв`язку з набуттям АТВТ "Родон" права власності на транспортну прохідну загальною площею 22,6 м2, яка за умовами договору розташована на земельній ділянці площею 6,3201 га, Товариство всупереч вимог статей 120, 124, 134 ЗК України придбало не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 6,3201, що більш ніж у 2 тисячі разів перевищує площу нерухомого майна, на яке було оформлено право власності АТВТ "Родон".

5.28. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в касаційній скарзі зазначає, що висновки щодо необхідності врахування пропорційності площі наявного у власності об`єкта нерухомого майна та переданої для його обслуговування земельної ділянки також зроблені у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г.

5.29. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14 (про скасування рішення Вовчинецької сільської ради, визнання недійсними договорів та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку), на яку посилається скаржник, Верховний Суд виснував про те, що отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України.

5.30. У постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г (про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутності прав) Верховний Суд дійшов висновку про те, що прийняття оскаржуваного міською радою рішення про передачу в оренду земельної ділянки у розмірах, що більше ніж у 10 разів перевищує площу належної товариству на праві власності нежитлової будівлі, без проведення земельних торгів є порушенням вимог статей 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

5.31. У постанові від 09.04.2020 Верховного Суду у справі № 910/2942/19 (про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки) Верховний Суд зауважив, що спірним рішенням міської ради земельну ділянку надано відповідачу не для обслуговування розташованого на ній об`єкта нерухомого майна, а для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, тобто з порушенням конкурентної процедури (земельних торгів), передбаченої статтями 124, 134, 135 Земельного кодексу України; право власності чи право користування на земельну ділянку не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, а тому в подальшому не міг відбутися перехід такого права до відповідача.

5.32. Колегія суддів зазначає, що постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19 містять висновки щодо застосування положень статей 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України. Зміст спірних правовідносин у наведених справах є подібним зі змістом спірних правовідносин у справі № 918/437/23, що розглядається. У справах, на які посилається скаржник, Верховний Суд наголошував, що для набуття в оренду чи у власність земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної суб`єкту будівлі для нового будівництва, необхідне дотримання такими суб`єктами процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України. Водночас предметом дослідження у справі № 918/437/23, що розглядається, є, зокрема, законність прийняття рішення про продаж земельної ділянки у власність ФОП Муляренку А. О. з мотивів, у тому числі неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно із площею зареєстрованого пожежного резервуара, що розташований на спірній земельній ділянці, а також формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав саме у зв`язку з реєстрацією права власності на пожежний резервуар.

5.33. Натомість суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, зокрема, передчасно зазначив, що заявлена Прокурором позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, яке Прокурор вважає порушеним.

Колегія суддів також зазначає, що суд апеляційної інстанції з порушенням положень статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України не перевірив доводи Прокурора щодо невідповідності рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 вимогам частини 3 статті 66, частин 1, 2 статті 127, частин 2- 5 статті 128, частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, які наводив Прокурор у позовній заяві.

При цьому перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в касаційній скарзі зазначає, що на момент звернення Прокурора до суду з позовом у цій справі (08.05.2023) договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.05.2023 не був укладений, а тому рішення Рівненської міської ради від 10.02.2022 № 2072 про передачу у власність Муляренку А. О. спірної земельної ділянки не вичерпало свою дію на момент звернення з позовом до суду. На думку скаржника, таке рішення не відповідає вимогам закону та порушує права та інтереси територіальної громади м. Рівне.

Тому доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися.

5.34. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що при вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 73-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дослідження доказів, наданих сторонами, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

5.35. Отже, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи (про які зазначає скаржник у касаційній скарзі), та які не можуть бути усунуті Верховним Судом, ураховуючи межі повноважень касаційного суду, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України. Тому колегія суддів вважає передчасним надання висновків щодо застосування статей 15, 16, 21, 391 Цивільного кодексу України, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 22, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах.

5.36. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не врахував вимог матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки доводам сторін, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а відтак, висновки цього суду про наявність правових підстав для відмови у задоволення позову є передчасними. Тому під час нового розгляду справи № 918/437/23 апеляційному господарському суду слід врахувати викладене в цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від установленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права тільки цим судом.

6.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

6.4. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 918/437/23 скасувати, справу № 918/437/23 передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак