Рішення

від 21.01.2025 по справі 191/2274/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2274/24

Провадження № 2/191/795/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся представник Органу піки та піклування Синельниківської міської ради із позовною заявою до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обгрунтування позовних вимог зазначали, що на обліку служби у справах дітей Синельниківської міської ради, як дитина, позбавлена батьківського піклування, перебуває малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула дитину у знайомих, а знайомі залишили дитину у службі у справах дітей Синельниківської міської ради, про що було складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 02 серпня 2023 року.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації. На даний час місце проживання ОСОБА_1 не відоме. З її пояснень встановлено, що вона проживає у знайомої, орендує одну кімнату, повідомити адресу не має можливості, оскільки знайома на це не дає згоди. Також з пояснень матері дитини з`ясовано, що 30 червня 2023 року дійсно перебувала за адресою: АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння. У результаті цього ОСОБА_3 було влаштовано до її знайомих, а саме ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку із тим, що їй не було куди забирати доньку, дитина стала проживати у ОСОБА_4 , періодично її навідувала. Зі слів, ОСОБА_4 . ОСОБА_1 матеріально їй не допомагала, та останній час не приходила провідувати дитину. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 було прийнято рішення відвести дитину до служби у справах дітей Синельниківської міської ради, оскільки займатися дитиною у неї не було можливості, зв`язку із матір`ю дитини не було, де знаходиться ОСОБА_1 не відомо.

Дитину ОСОБА_2 рішенням від 07.08.2023 № 253/0/8-23 влаштовано тимчасово до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 до встановлення місця перебування матері, вивчення її умов проживання та способу життя. ОСОБА_1 невдовзі з`явилася у службі у справах дітей Синельниківської міської ради для з`ясування місця перебування її дитини. Матері дитини було надано інформацію про перебування її дитини та роз`яснення щодо її дій, які повинні бути направлені на повернення їй ОСОБА_3 та запрошено на міждисциплінарну команду при виконавчому комітеті Синельниківської міської ради. На міждисциплінарній команді, яка відбулася 22 серпня 2023 року, було заслухано ОСОБА_1 , взято від неї зобов`язання щодо облаштування свого місця проживання за місцем реєстрації, влаштування на роботу, підписання договору про соціальний супровід Синельниківським міським центром соціальних служб та ведення нормального способу життя без зловживання алкоголем. Також члени команди надали дозвіл на побачення матері з дитиною на території домоволодіння патронатного вихователя.

Протягом трьох місяців з дати проведення засідання міждисциплінарної команди ОСОБА_1 декілька разів навідувала дитину, але на останні відвідування з`являлася у стані алкогольного сп`яніння через, що патронатний вихователь заборонила в такому стані приходити до ОСОБА_3 . З жовтня 2023 року ОСОБА_1 припинила приходити до дитини, не цікавилася її життям, успіхами у навчальному закладі, не з`являлася у центрі соціальних служб. На запрошення щодо участі у засіданнях міждисциплінарної команди не реагувала. За місцем реєстрації, у кімнаті гуртожитку нічого не зробила для покращення умов проживання.

У зв`язку із цим, рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 25 жовтня 2023 року № 370/0/8-23 малолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Заяв від ОСОБА_1 щодо повернення їй дитини в період з 07.08.2023 по теперішній час не надходило.

ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Протягом восьми місяців ОСОБА_1 поведінку не змінила, не цікавилася здоров`ям і життям своєї дитини. Співпрацювати зі службою у справах дітей міської ради та Синельниківським міським центром соціальним служб щодо вирішення питання їй на виховання дитину відмовилася. Постійного місця роботи не має, офіційно не працевлаштована. Відомості про батька дитини записані згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Тому представник позивача вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 31.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у сьогоднішнє судове засідання не з`явився, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, заперечень проти заочного розгляду справи не висловили.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 є малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6). Відомості про батька дитини ОСОБА_2 записані відповідно до частини першої статті 135 СКУ, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.7).

Відповідно до акту органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 02.08.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула дитину у знайомих за адресою: АДРЕСА_4 . Зі слів дитини вдалося встановити, що мати гр. ОСОБА_1 не може забрати її від знайомих, місце перебування матері невідоме (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 07.08.2023 року за №253/0/8-23 було вирішено влаштувати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на тимчасове виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 з 04.08.2023 по 04.11.2023 (а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 25.10.2023 року за №370/0/8-23 було вирішено надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 22.11.2023 року за №419/0/8-23 було продовжено термін перебування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на тимчасовому вихованні в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 по 04.02.2024 року (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 24.01.2024 року за №22/0/8-24 було вирішено влаштувати до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на спільне проживання та виховання малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 05.02.2024 року (а.с.15).

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 20.06.2023 року та від 30.06.2023 року, за адресою: АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для виховання та розвитку дитини наявне окреме спальне місце, стіл для навчання, іграшки, речі особистої гігієни. Однак, матері рекомендовано офіційно працевлаштуватися та приділити увагу до навчання дитини. Крім того, 30.06.2023 року ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння та спала, на зауваження поліції та працівників служби у справах дітей не реагувала (а.с.16-17).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 27.03.2024 року за №140/0/8-24, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_2 та стягнення аліментів на її утримання, доцільним є позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення аліментів на користь осіб, на утриманні яких перебуває дитина (а.с.32).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідними у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки остання не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, виховання, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на фізичний та психологічний розвиток дитини як складову виховання, а тому позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини, відповідно до ст.180, ст.181 СК України.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Позивач просить суд визначити аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1400,00 грн., але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто в мінімальному розмірі, встановленому ст.ст.182, 183 СК України.

Відтак, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст.192 СК України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь особи чи установи, у якої буде перебувати дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 (однієї тисячі чотирьохсот) грн. 00 коп. щомісяця, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

У порядку ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повне рішення складене 31.01.2025 року.

Суддя О.І. Окладнікова