Ухвала

від 30.01.2025 по справі 638/1462/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1462/25

Провадження № 2-з/638/43/25

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2025 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Агапов Р.О., розглянувши заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради, Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Солоненське» про визнання договору недійсним та витребування майна,

встановив:

28.01.2028 керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради, Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми «Солоненське», в якому просив:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області (наразі - Борівської селищної територіальної громади);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, укладений 01.03.2018 між ОСОБА_2 , правонаступник якої ОСОБА_1 , та СВК а/ф «Солоненське», що зареєстрований 23.03.2018 державним реєстратором Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (номер запису про інше речове право 25503118).

Ухвалою суду від 30.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце судового засідання. Призначено підготовче судове засідання.

Також, 28.01.2028 керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області (наразі - Борівської селищної територіальної громади), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381058663254; номер відомостей про речове право 55741540, дата державної реєстрації: 05.07.2024, внесений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 73984538 від 05.07.2024), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), - до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь- які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області (наразі - Борівської селищної територіальної громади), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381058663254; номер відомостей про речове право 55741540, дата державної реєстрації: 05.07.2024, внесений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 73984538 від 05.07.2024), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 незаконно отримала земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261 площею 2,0000га, 23.11.2017 відчужила її за договором купівлі-продажу ОСОБА_2

01.03.2018 між ОСОБА_2 та СВК а/ф «Солоненське» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261 строком на 25 років.

Після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261 05.07.2024 успадкувала ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, прокурор зазначає, що на сьогодні існують об`єктивні ризики того, що відповідач може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду. На переконання прокурора, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту заяви керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору оренди землі б/н щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261 та витребування вказаної земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 385946200 від 08.07.2024 щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, вбачається, що право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381058663254; номер відомостей про речове право 55741540, дата державної реєстрації: 05.07.2024.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у cправі № 37з-23, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначені висновки викладено в постанові).

Таким чином, сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на майно, яке знаходиться у його власності, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цієї ділянки, отже можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірну земельну ділянку є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення.

Зазначене може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 19.12.2018 у справі № 910/9254/18.

Суд вважає обґрунтованим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб, враховуючи відсутність встановлених законом перешкод для цього, ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за вищевказаним позовом.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Разом з тим, згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду № 643/12369/19 від 19 лютого 2021 року арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

У даному випадку застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді арешту на земельну ділянку, враховуючи інші заявлені види забезпечення позову, на думку суду, буде непропорційним втручанням в права невизначеного кола осіб та повної заборони її використання, що фактично призведе до вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому є неспівмірним заявленим позовним вимогам.

Тому, враховуючи характер спірних правовідносин, обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, а також долучені до неї документи, подану заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме забезпечити позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь- які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, площею 2,0000 га.

Судом, враховано, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди власнику майна, оскільки мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди державі, в інтересах якої заявлено позов.

Керуючись ст.149-153,258-261,353-355ЦПК України,суд

у х в а л и в:

Заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Борівської селищної територіальної громади, Борівської селищної військової адміністрації про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь- які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6321081000:01:000:0261, площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області (наразі - Борівської селищної територіальної громади), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1381058663254; номер відомостей про речове право 55741540, дата державної реєстрації: 05.07.2024, внесений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко О.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 73984538 від 05.07.2024), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Р.О. Агапов