Рішення

від 23.01.2025 по справі 145/872/21

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/872/21

Провадження №2/145/57/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2025 р. с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О. ,

при секретарі Крикливій М.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про поділ майна.

Обгрунтовуючи позовнівимоги,посилалася нате,що з 06 серпня 1995 року і по 27 листопада 2012 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 .

Під час шлюбу ними було набуте певне майно, частина якого в подальшому була ними поділена.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі №223/2163/2012 в порядку поділу спільного майна подружжя їй виділено та визнано за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 469311 грн.; на земельну ділянку площею 1,76 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області вартістю 143 889 грн.; виділено ОСОБА_9 та визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,4000 га для охорони здоров`я та соціальних послуг по АДРЕСА_2 , вартістю 140 949 грн.; на 2/5 частини нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 , вартістю 70 337 грн.; на автомобіль "Lexus", д/н НОМЕР_1 вартістю 307 055,70 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 47429 грн. 15 коп. грошової компенсації різниці між частками.

При цьому інша частина спільного майна, а саме:

- будівля адміністративного корпусу "В" з навісами "в", "в1" та огорожею по АДРЕСА_2 , яку вони в подальшому переобладнали під житловий будинок з мансардою "М/В", верандою "в", терасою "вl";

- земельна ділянка кадастровий номер 0524585600:02:002:0218 площею 0,1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0, 1779 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 ;

- незавершена будівництвом будівля адміністративно-побутового комплексу літ "А" готовністю 8% та незавершена будівництвом будівля столової по АДРЕСА_4 ;

- 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "АТП - 10565" Код ЄДРПОУ 33528928, яке знаходиться по АДРЕСА_5 , -

не були предметом судового розгляду, не ділились та продовжують залишатись у спільній сумісній власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. За життя він належним йому майном не розпорядився.

Спадкоємцями першої черги за законом після нього є його мати - ОСОБА_8 , дружина - ОСОБА_7 , діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Вона бажає поділити неподілене спірне майно,яке оформлено на ОСОБА_9 , однак набуте ними під час шлюбу, в натурі, враховуючи його вартість.

Так, рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі №223/2163/2012 в порядку поділу спільного майна подружжя виділено, зокрема ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,4000 га для охорони здоров`я та соціальних послуг по АДРЕСА_6 , la., відповідно, на вищевказану земельну ділянку їхнє право спільної сумісної власності припинилось, ця земельна ділянка стала його особистою приватною власністю, та увійшла до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті.

Разом зтим,на вказанійземельній ділянцізнаходиться будівляадміністративного корпусу"В" з навісами "в", "в1" та огорожею по АДРЕСА_2 , яка була набута ними під час шлюбу та оформлена на неї. Питання щодо поділу цього майна за життя ОСОБА_9 ними не вирішувалось. Дане майно продовжує залишатись у спільній сумісній власності.

Тому враховуючипринцип цілісностіземельної ділянкиіз будівлею,яка наній розташована,закріплений ст.377ЦК Українита ст.120ЗК Українипропонує виділитибудівлю адміністративногокорпусу"В" з навісами "в","в1"та огорожеюпо АДРЕСА_2 в рахунок частки померлого ОСОБА_9 у спільну власність йоrо спадкоємців.

Крім того, пропонує виділити також в рахунок його частки спадкоємцям покійного ОСОБА_9 незавершену будівництвом будівлю адміністративно-побутового комплексу літ "А" готовністю 8% та незавершену будівництвом будівлю столової по АДРЕСА_4 , оскільки це майно за життя мало для нього велике значення, він бажав залишити його собі у власності.

Натомість в рахунок вартості даноrо майна, знову ж таки враховуючи принцип цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована, закріплений ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України бажає одержати в свою особисту власність 3/5 частки в нежитлових приміщеннях млина по АДРЕСА_3 та земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0218 площею 0, 1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 і земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0,1719 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_3 , які оформлені на ОСОБА_9 однак набуті ними під час шлюбу.

Так, під час шлюбу, а саме 21.04.2005 нею з ОСОБА_9 за спільні кошти було набуто 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "АТП - 10565" Код ЄДРПОУ 33528928, яке знаходиться по АДРЕСА_5 .

В даний час розмір 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП -10565" Код ЄДРПОУ 33528928 становить 3500000,00 грн, що стверджується витягом з Єдиного Державноrо реєстру юридичних осіб-фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 26.05.2021.

Крім того, за ТОВ "АТП -10565" Код ЄДРПОУ 33528928 рахується 1235/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_5 .

Просить в порядку ст. 71 СК України виділити в її особисту власнісrь 3/5 частки в нежитлових приміщеннях млина по АДРЕСА_3 та земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0218 площею 0,1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 і земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0,1779 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 ;

виділити в рахунок частки ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Селище Вінницького (бувшого Тиврівського) району Вінницької області у спільну власність відповідачів будівлю адміністративного корпусу "В"з навісами "в", "в1" та огорожею по АДРЕСА_2 , а також незавершену будівництвом будівлю адміністративно-побутового комплексу літ "А" готовністю 8% та незавершену будівництвом будівлю столової по АДРЕСА_4 ;

стягнути з відповідачів солідарно на її користь від вартості частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП -10565" Код ЄДРПОУ 33528928, яке знаходиться по АДРЕСА_5 та від вартості належних даному товариству 1235/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_5 .

Стягнути з відповідачів солідарно на її користь судові витрати згідно квитанцій.

В судовомузасіданні представникпозивача ОСОБА_1 змінив позовнівимоги посилаючисьна те,що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно у випадку належних ТОВ "АТП -10565" будівлі та споруди, допускається лише з а його згодою , за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007року №11"Пропрактику застосуваннясудами законодавства при розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним та поділ спільного майна подружжя"роз`яснено,що,вирішуючи питанняпро поділмайна,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,зокрема,неподільні речі,суди маютьзастосовувати положення ч.ч.4,5ст. 71СК України,щодо обов`язковоїзгоди одногоз подружжяна отриманнягрошової компенсаціїта попередньоговнесення другиміз подружжявідповідної грошовоїсуми надепозитний рахунок суду.

За відсутностітакої згодиприсудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разіколи жоденіз подружжяне вчинивтаких дій,а неподільніречі неможуть бутиреально поділеніміж нимивідповідно до їх часток, суд визнаєідеальні часткиподружжя вцьому майні без його реального поділу і залишає майно уїх спільній частковій власності.

Така позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначенав ухвалі від 05.12.2012 (справа 6-2204 І св12).

Крім того,в зв`язкуіз проведеноюоціночно-будівельноїта оціночно-земельноїекспертизи буловизначено вартістьта об`єммайна,яке є спірним по даному позову.

Вважає, що спірнемайно слідвизнати об`єктомправа спільноїсумісної власностісторін спору,як колишньогоподружжя,а такожслід провестиподіл спільногомайна шляхом визнання за кожним з них права власності на1/2 ідеальну частку в даному майні, а тому просить виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0524585600:02:002:0218, площею 0,1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 , і земельної ділянки кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0,1779 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 ;

виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину будівлі адміністративного корпусу адміністративного корпусу «В» з навісами «в», «в1» та огорожею по АДРЕСА_2 , а також незавершену будівництвом будівлю адміністративно-побутового комплексу означеного літерою «А» готовністю 8% та незавершеної будівництвом будівлі столової по АДРЕСА_4 ;

виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину 1235/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_5 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АТП - 10565" площею 1933.0 кв.м.

Стягнути звідповідачівпонесені позивачкою судові витрати.

Суд вважає, що змінені позовні вимоги є меншими, ніж перевісні, не змінюють предмету та підстав позову, та при розляді яких не будуть порушені права відповідачів.

Представники відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, наведені у відзиві.

21.09.2021 відповідачка ОСОБА_7 подала суду відзив, в якому заперечує проти вимог ОСОБА_4 , посилаючись на те, що зазначене позивачкою майно не є спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , крім того, позивачкою пропущено строк позовної давності.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_5 - ОСОБА_10 позов визнав та просить його задоволити.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зістаттею 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентуєтьсястаттею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено устатті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, другастатті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина другастатті 364 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. N 11).

За змістом статті 113 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі статrею 115 ЦК України та статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство: є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду У країни від 19 вересня 2012 року No17-рп/2012 положення частини 1 статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вкладом до статутного (складеноrо) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права), що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Висновок щодо застосування зазначених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 poку у справі No 6-38цс15, відповідно до якого грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у право вимоги виплати половини вартості, внесеного майна в разі поділу майна подружжя.

Судом встановлено,що позивачка ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з 06 серпня 1995 року і по 27 листопада 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що стверджується рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі №223/2163/2012 (а.с.16-18 т.1) та не оспорюється сторонами.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі №223/2163/2012 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Вирішено виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 469 311 грн.; на земельну ділянку площею 1,76 га для ведення особистого селянського господарства на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області вартістю 143 889 грн. Решту позовних вимог ОСОБА_4 залишено без задоволення. Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено: виділено ОСОБА_9 та визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,4000 га для охорони здоров`я та соціальних послуг по АДРЕСА_2 , вартістю 140 949 грн.; на 2/5 частини нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 , вартістю 70 337 грн.; на автомобіль "Lexus", д/н НОМЕР_1 вартістю 307 055, 70 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 47 429 грн. 15 коп. грошової компенсації різниці між частками.

Однак в період шлюбу сторонами було набуто також земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0218, площею 0,1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 , земельну ділянку кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0,1779 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 ; будівлю адміністративного корпусу «В» з навісами «в», «в1» та огорожею по АДРЕСА_2 , а також незавершену будівництвом будівлю адміністративно-побутового комплексу означеного літерою«А» готовністю8%та незавершеноїбудівництвом будівлістолової по АДРЕСА_4 ;1235/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_5 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АТП - 10565" площею 1933.0 кв.м.

Факт належності вищевказаного майна ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , як колишньому подружжю, підтверджується рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 березня 2014 року у справі No 223/2163/2012 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 241506363 від 22.01.2021.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-23/2109-ОБ від 09 липня 2024 року (а.с.198-248 т.1):

1. Ринкова вартість будівлі адміністративного корпусу літ. «В», загальною площею 169,5 м.кв. з навісами «в», «в1 » та огорожею № 1- № 4, (яка в подальшому переобладнана під житловий будинок з - мансардою «М/В», верандою «в», терасою «в1»), що розташована по АДРЕСА_2 , станом на момент проведення розрахунку 05.07.2024 становить: 3 329 733 гривні 00 копійок.

Вартість будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. «А», незавершена будівництвом, готовністю 8% та будівлі столової літ. «Б», незавершена будівництвом, готовністю 8%, що розташовані по АДРЕСА_4 , станом на момент проведення розрахунків 5.07.2024 становить: 4 596 гривень 00 копійок.

2. Вартість 2/5 частин нежитлових приміщень, загальною площею 102, 1 м.кв. (приміщення №1 та № 2) в будівлі млина літ. "А", розташованого по АДРЕСА_3 , станом на момент проведення розрахунків 05.07.2024 становигь: 109 857,00 грн.

Ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер 0524585600:02:002:0218, площею 0,1000 га, цільове призначення - для комерційного використання, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату проведення розрахунків 05.07.2024, становиrь 297 315,00 грн.

Ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер 0524585600:02:002:0265, площею 0,1779 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату проведення розрахунків 05.07.2024, становить 527 458,00 грн.

3. Ринкова вартість 1325/5000 частки будівель та споруд, загальною площею 1933,0 кв.м., які належать товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-10565» на підставі Свідоцтва № 453 від 25.06.2007, що знаходяться по АДРЕСА_5 , станом на момент проведення розрахунків 05.07.2024 становить: 11 426 176,00 грн., у тому числі:

- будівлі контрольно-пропускного пункту літ. "А" площею 13,5 м.кв. - 79 800,00 грн,

- приміщень № 1-№6, №9-№20 в будівлі адміністративного корпусу літ. «Б» площею 308,0 м.кв - 1 820 622 грн,

- приміщень в будівлі профілакторії (гараж) літ. «В» з підвалом літ. "П/В" загальною площею 550,7 м.кв. - 3 255 248,00 грн.,

- будівлі майстерні літ. «Д» площею 439,5 м.кв. - 2 597 933,00 гривні,

- приміщень №5-№13 в будівлі агрегатного цеху літ. «І» площею 197,2 м2 - 1 165 671,00 грн.,

- будівлі гараж (профілакторій краз) літ. «Р» площею 424,1 м2 - 2 506 902,00 грн.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 364 ЦК Україникожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

При цьому слід також враховувати, що в силу положень статей21,24,41 Конституції України, статей319,358 ЦК Українивсі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначаєтьсяглавою 26 ЦК Україниз урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з врахуванням закріплених в п. 6ст. 3 ЦК Українизасад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьоїстатті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Водночас у постанові ВерховногоСуду від8лютого2022рокуу справі№209/3085/20(провадження№14-182цс2) Велика Палата Верховного Суду відступила від сформульованого висновку, зокрема, у постанові ВСУ від 13січня 2016року у справі №6-2925цс15 зазначивши, що розглядаючи касаційну скаргу позивачки, ВП ВС зауважила, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте в шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту. За обставинами справи іншого майна, яке підлягало б поділу, сторони не мали.

Велика ПалатаВС вважала правильним висновок судів про те, що вимоги про визнання за відповідачем права власності на автомобіль і стягнення на користь позивачки відповідної грошової компенсації треба розглядати як вимогу про поділ цієї неподільної речі шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього компенсації замість частки позивачки у праві спільної сумісної власності на автомобіль. Крім того, ВПВС констатувала, що внаслідок його виділення у власність відповідачеві і такого стягнення право спільної сумісної власності на автомобіль припиняється. Тому окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту.

ВПВС зазначила, що приписи частин 4,5 ст.71 СК України і ст.365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: а)правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); б)якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Суд, враховуючи, що спірне майно належить подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності, доходить висновку, що таке майно підлягає поділу.

Суд вважає, що посилання представників відповідачів ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на строки позовної давності не підлягають до задоволення, оскільки спірне майно було у володінні та користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 до смерті ОСОБА_9 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом 16.06.2021.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1362(908+454)( а.с.1, 52 т.1)

Ухвалою суду від 27.08.2021 в забезпечення даного позову до набрання чинності рішенням у справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження, передачі в оренду, заставу, іпотеку та користування наступним майном: будівля млину, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; земельна ділянка 0,4000 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для охорони здоров`я та соціальних послуг, все рухоме і нерухоме майно "АТП-10565", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 . З набранням чинності рішенням вказані заходи підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 0524585600:02:002:0218, площею 0,1000 га несільськогосподарського призначення для комерційного використання по АДРЕСА_3 , і земельної ділянки кадастровий номер 0524585600:02:002:0265 площею 0,1779 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 .

Виділити ОСОБА_4 та визнатиза неюправо власностіна 1/2 частинубудівлі адміністративногокорпусу «В» з навісами «в», «в1» та огорожею по АДРЕСА_2 , а також незавершену будівництвом будівлю адміністративно-побутового комплексу означеного літерою «А» готовністю 8% та незавершеної будівництвом будівлі столової по АДРЕСА_4 .

Виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину 1235/5000 частки будівель та споруд по АДРЕСА_5 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АТП - 10565" площею 1933.0 кв.м.

Скасувати заходи, накладені ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.08.2021 у справі №145/872/21 в забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про поділ майна, до набрання чинності рішенням у справі вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження, передачі в оренду, заставу, іпотеку та користування наступним майном: будівля млину, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; земельна ділянка 0,4000 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для охорони здоров`я та соціальних послуг, все рухоме і нерухоме майно АТП-10565, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок, тобто по 340 (триста сорок) гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 29 січня 2025 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.