Рішення

від 22.01.2025 по справі 643/9389/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9389/24

Провадження № 2/643/550/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Скотаря А.Ю.,

за участю

секретарів судового засідання Ширіної Я.В., Серікової Я.В.,

представника позивача адвоката Букіна А.І.,

представника відповідача АТ «ЗНВКІФ «Вілард» адвоката Павлова Є.О.,

представника відповідача ТОВ «Строй Сіті Фінанс» адвоката Головко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про застосування наслідків недійсності правочину та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021,-

установив:

22.08.2024 адвокат Букін О.О., представник ОСОБА_1 , звернувся до Московського районного суду м. Харкова через систему Електронний суд з позовною заявою в обґрунтування якої зазначив, що 18.10.2021 між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (далі Фонд, Інвестиційний фонд, Вілард) (Продавець) від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 01/02-2021-1ВЛД діяло ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE -139 (далі Попередній договір) у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений.

Умовами договору передбачений обов`язок сторін у майбутньому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та узгоджено сторонами орієнтовну загальну вартість нерухомого майна, за яку воно буде продано покупцю згідно з основним договором 500700,69 грн без ПДВ, що є еквівалентом 18873,00 доларів США.

На виконання умов договору позивачем сплачено на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (далі Товариство) забезпечувальний платіж у розмірі 498047,70 грн.

Відповідно до п. 3.2 Попереднього договору Продавець зобов`язується ввести в експлуатацію Багатоквартирний будинок не пізніше 30.10.2023, але будь-яких дій зі сторони відповідачів по справі на виконання умов Попереднього договору за 2 роки і 10 місяців вчинено не було, будівництво будинку не розпочато, Основний договір купівлі-продажу не укладений. Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021 не був нотаріально посвідчений, отже є нікчемним.

Позивач посилається на правові висновки Верховного Суду та зазначає, що для повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання, правила статті 216 ЦК України не застосовуються, а повернення виконаного здійснюється на підставі положень глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України.

Оскільки лише позивачем вчинено реальні дії з виконання оспорюваного Попереднього договору, а саме сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 498047,70 грн, до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 1212 ЦК України і сплачені кошти мають бути повернуті позивачеві, як безпідставно набуті відповідачем.

Позивач просить суд застосувати до Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021, укладеного між Фондом, від імені та в інтересах якого діяло Товариство та ОСОБА_1 наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки 498047,70 грн безпідставно набутих коштів, здійснити розподіл судових витрат у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.

18.09.2024 через систему Електронний суд надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Строй Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» в обґрунтування якої позивач за зустрічним позовом зазначив таке: пунктом 5.1. Попереднього договору Сторони засвідчили, що укладення Попереднього договору відповідає їх інтересам, дане волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, Попередній договір вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), Попередній договір не приховує іншого правочину (не є удаваним) і спрямований на настання реальних наслідків, які обумовлені у ньому. Тим самим сторони письмово підтвердили, що домовилися щодо усіх істотних умов договору.

На виконання пунктів 2.2 та 2.4 Попереднього договору ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» 498047,70 грн., тобто Покупцем ОСОБА_1 частково виконане зобов`язання за Попереднім договором.

На підтвердження проведення будівництва позивачем за зустрічним позовом надано докази, отже продавцем за Попереднім договором, в тому числі за рахунок інвестованих коштів Покупця, здійснюються заходи з будівництва об`єкту нерухомого майна, що є предметом Попереднього договору багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про часткове виконання зобов`язання за Попереднім договором, тому твердження Покупця про не вчинення Продавцем будь-яких дій на виконання умов Попереднього договору не відповідають дійсності.

З початком повномасштабного вторгнення та введенням військового стану в Україні виникли певні обставини, у тому числі часті повітряні тривоги, що ускладнили здійснення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , унеможливили належне та своєчасне проведення будівельних робіт, зокрема здійснення монолітних бетонних робіт за проектною документацією та технологією його будівництва.

В дійсності учасниками будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , у тому числі Продавцем, за всіма укладеними ним договорами належним чином виконувались всі можливі та необхідні дії в межах його повноважень з будівництва як до початку, так і після повномасштабного вторгнення та введенням військового стану в Україні.

Вказані вище обставини свідчать про те, що укладений Продавцем Попередній договір в дійсності був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже повністю відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Крім того представник Товариства посилається на умови договору, визначені п.п. 7.1, 7.2, 7.4 щодо форс-мажору та відповідно продовження строку виконання зобов`язання за попереднім договором.

Таким чином, сторони за Попереднім договором № BASE-139 домовилися щодо усіх істотних умов договору, про що підтвердили письмово в самому договорі, і відбулося часткове виконання договору обома сторонами.

Також у п. 5.1. Попереднього договору сторони засвідчили, що розуміють свої права та обов`язки та інші умови Попереднього договору. А у п. 9.3. Попереднього договору що у випадках, не передбачених даним Попереднім договором, сторони керуються нормами чинного законодавства.

Таким чином Покупець фактично засвідчив, що укладаючи Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, він був обізнаний про необхідність дотримання вимог законодавства при його укладенні, зокрема про необхідність його нотаріального посвідчення. Умовами Попереднього договору не було передбачено обов`язок саме Продавця визначати час та місце (нотаріуса) для здійснення його нотаріального посвідчення. Покупець з метою дотримання вимог законодавства мав право та можливість ініціювати та організувати проведення процедури нотаріального посвідчення Попереднього договору, Продавець не висловив будь-яких усних або письмових заперечень щодо цього ні в Попередньому договорі, а ні в будь-яких інших документах (окремих листах, угодах та ін.).

Покупець будь-якихпропозицій щодоорганізації проведенняпроцедури нотаріальногопосвідчення Попередньогодоговору наадресу Продавцяне направивта невикористав зазначенеправо (проігнорував)з невідомихПродавцю підстав.

Отже можна стверджувати, що Покупець своєю бездіяльністю фактично ухилився від нотаріального посвідчення Попереднього договору № BASE-139.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати дійсним Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021, укладений між Акціонерним товариством «ЗНВКІФ «Вілард» (Продавець) від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 01/02-2021-1ВЛД діяло ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.08.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.08.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: однокімнатної квартира за адресою: АДРЕСА_3 , що належить Віларду.

Ухвалою суду від 24.09.2024 вимоги за первісним та зустрічним позовами об`єднані в одне провадження.

30.09.2024 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якому представник позивача посилається на те, що ТОВ «Строй Сіті Фінанс» відповідно до умов Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 є лише повіреним Продавця Інвестиційного фонду, який є фактичним забудовником.

Ураховуючи наведене, не зрозумілим видається джерело інформації та доказів, що надані Товариством на підтвердження часткового виконання обов`язків за Попереднім договором зі сторони другого відповідача. Надані ТОВ «Строй Сіті Фінанс» документи жодним чином не підтверджують виконання обов`язків за Попереднім договором зі сторони відповідачів по справі.

Будь-який доказів виконання реальних будівельних робіт зі сторони Товариства або Інвестиційного фонду не надано.

Таким чином позовні вимоги за зустрічним позовом не відповідають дійсним намірам ТОВ «Строй Сіті Фінанс». Заявляючи позовні вимоги про визнання Попереднього договору дійсним, ТОВ «Строй Сіті Фінанс» фактично намагається уникнути фінансової відповідальності та повернення безпідставно набутих коштів. Відсутність будь-якої реакції на первинний позов зі сторони Фонду свідчить також про свідоме бажання підприємства лише продовжити користуватися безпідставно набутими за нікчемним договором коштами. Представник позивачки поросив повністю відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

15.11.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій ТОВ «Строй Сіті Фінанс» посилалось на належність наданих в обґрунтування проведення будівельних робіт доказів, наполягало на позиції, висловленій у зустрічній позовній заяві.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 підготовче провадження закрите, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Букін О.С. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, надав пояснення, відповідні обставинам, викладеним у первісній позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом Інвестиційного фонду адвокат Павлов Є.О. у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував у повному обсязі, посилався на те, що будівельні роботи ведуться, проте через воєнний стан закінчити їх у строк, обумовлений попереднім договором, не виявилось можливим, просив у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ТОВ «Строй Сіті Фінанс» адвокат Головко А.І. у судовому засідання проти первісного позову заперечувала у повному обсязі, зустрічний позов підтримала, надала пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у зустрічному позові.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, установив таке: 18.10.2021 між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець), від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 01/02-2021-1ВЛД діяло ТОВ «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 (т. 1, а.с. 9-16).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Попереднього договору сторони зобов`язуються в майбутньому, а саме в строки, передбачені абзацом другим пп. «б» п. 3.2. цього Попереднього договору, та в чіткій відповідності до усіх його умов та положень, укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна та нотаріально посвідчити його (Основний договір), предметом якого буде виступати однокімнатна квартира АДРЕСА_1 будинок). Станом на дату укладення Попереднього договору Продавцю, який виступає замовником будівництва Багатоквартирного житлового будинку, належить весь об`єм майнових прав на Нерухоме майно. План Нерухомого майна є додатком до цього Попереднього договору. На дату укладення Попереднього договору Багатоквартирний житловий будинок знаходиться на стадії будівництва.

Відповідно до п. 2.1 Попереднього договору сторонами узгоджено, що орієнтовна загальна вартість Нерухомого майна, за яку воно буде продано Покупцю згідно Основного договору становитиме 500700,69 грн без ПДВ, що є еквівалентом 18873,00 доларів США.

Пунктом 2.2 Попереднього договору передбачено, що Покупець на підтвердження власної платоспроможності та наміру щодо укладення Основного договору та виконання інших обов`язків, що покладені на нього згідно Попереднього договору, зобов`язаний на умовах та в строки, визначені п. 2.5 Попереднього договору, сплатити Продавцю, шляхом перерахування на поточний рахунок Повіреного Продавця, грошові кошти в якості Забезпечувального платежу, розмір якого становитиме 498047,69 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 18773,00 доларів США.

Кошти вважаються сплаченими Повіреному Продавця з моменту їх зарахування на поточний рахунок Повіреного Продавця.

Пунктом 2.3 Попереднього договору визначено, що забезпечувальний платіж за своєю правовою природою не є авансом, попередньою оплатою, поворотною фінансовою допомогою, та не є неустойкою порукою, гарантією, заставою, притиранням, завдатком в розумінні Цивільного кодексу України. Забезпечувальний платіж є іншим, встановленим Сторонами згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, видом забезпечення виконання зобов`язання, умови здійснення якого визначаються Попереднім договором та не повинні суперечити чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.2 Попереднього договору Продавець зобов`язується ввести в експлуатацію Багатоквартирний будинок не пізніше 30.10.2023.

Пунктами 7.1., 7.2. Попереднього договору передбачено, що жодна зі сторін не буде нести відповідальність за повне чи часткове невиконання будь-якого зі своїх обов`язків, якщо невиконання буде наслідком форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виникли після укладання Попереднього договору. Під такими обставинами непереборної сили сторони домовились розуміти зовнішні та надзвичайні обставини, які не мали місце на момент укладення Попереднього договору, виникли всупереч волі сторін та які безпосередньо унеможливлюють виконання відповідного обов`язку за Попереднім договором. Такими обставинами непереборної сили, в тому числі визнаються наступні обставини: збройний конфлікт, блокада, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення на території м. Харкова та/або Харківської області військового стану.

Згідно з п. 7.3 Попереднього договору сторона, для якої виникла неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна у письмовій формі повідомити іншу сторону про це протягом 60 робочих днів з моменту настання таких обставин та надати сертифікат Торгово-промислової палати України, або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, або відповідний документ іншого уповноваженого органу на підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до п. 7.4. Попереднього договору, виникнення непереборної сили подовжує строки виконання зобов`язань за Попереднім договором на строк, що дорівнює строку дії таких обставин, необхідного для усунення наслідків їх дії.

Згідно з квитанцією 28.10.2021 ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Строй Сіті Фінанс» забезпечувальний платіж у розмірі 498047,70 грн (т. 1, а.с. 45).

У рекомендаціях щодо виконання будівельних робіт за монолітно-каркасною технологією на етапі заливки бутону в умовах систематичних повітряних тривог у м. Харкові № 330 від 21.02.2024 зазначено про виконання бетонних робіт, час твердіння бетонної суміші залежно від температури та зупинок роботи під час повітряних тривог та не рекомендовано виконання бетонних робіт при відсутності перевірених рецептурно-технологічних рішень, що враховують виконання рекомендацій, вимог з заходів безпеки та забезпечують можливість зведення монолітних залізобетонних конструкцій відповідно до проєкту (т. 1, а.с. 158-159).

Акт обстеження земельної ділянки від 22.11.2021 не містить згадування про будь-які будівельні роботи зі сторони відповідачів за первісним позовом та не містить відомостей про будівельні роботи за адресою будинку, що є предметом попереднього договору АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 160-161).

Надані представником Товариства фототаблиці відображають недобудови за невідомими адресами (т. 1, а.с. 162-170).

Листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору та іншим зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (т. 1, а.с. 175).

Згідно з копією договору № 10-06-2021 від 10.06.2021 ТОВ «РІЕЛТІ ЛЮКС» передало функції забудовника будівництва по організації спорудження житлового комплексу по АДРЕСА_2 в інтересах якого діє на підставі договору доручення ТОВ «Строй Сіті Фінанс». Вказаний договір регулює умови та порядок фінансування будівництва вказаного житлового комплексу (т. 2, а.с. 25-26).

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України (в редакції станом на час укладення попереднього договору) попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 4 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Отже судом встановлено, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021 підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню, однак сторони уклали такий договір у простій письмовій формі.

Статтею 220 ЦК України визначені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Ураховуючи викладене, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021, який не був належним чином нотаріально посвідчений, є нікчемним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення змісту наведеної норми свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Водночас частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Верховний Суд у постановах від 27.11.2019 у справі № 396/29/17, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20 зробив висновки, що системне тлумачення абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України та пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що: а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; б) правила абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.

Ураховуючи наведене, для повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання, правила статті 216 ЦК України не застосовуються, а повернення виконаного здійснюється на підставі положень глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України.

Вказані вище висновки також зазначені у постанові Верховного Суду від 21.01.2024 у справі № 369/14337/19.

Позивачем вчинено дії з виконання Попереднього договору, а саме сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 498047,70 грн, за таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України і сплачені нею кошти мають бути повернуті позивачці, як безпідставно набуті відповідачем Інвестиційним фондом.

Отже, суд вважає первісну позовну заяву обґрунтованою та доведеною, тому задовольняє її, проте частково, виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу..

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Як установлено судом та не оспорювалось сторонами, ТОВ «Строй Сіті Фінанс» під час укладення попереднього договору діяло на підставі Договору доручення № 01/02-2021-1ВЛД від імені та в інтересах Інвестиційного фонду, тобто виступало повіреним, відтак ТОВ «Строй Сіті Фінанс» не несе цивільну відповідальність замість довірителя.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином,вимога просолідарне стягненняз Товариства та Фонду 498047,70 грн безпідставно набутих коштів за нікчемним договором не може бути задоволена через пред`явлення до неналежної особи ТОВ «Строй Сіті Фінанс».

З погляду на це суд задовольняє первісний позов частково та стягує 498047,70 грн безпідставно набутих коштів з належного відповідача Інвестиційного фонду «Вілард».

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У зустрічній позовній заяві не зазначено, яким чином визнання дійсним попереднього договору захистить права повіреного або яке саме право повіреного було порушено та має бути відновлено унаслідок задоволення зустрічної позовної заяви. Під час судового розгляду справи цих обставин не встановлено та пояснень з цього приводу сторонами не надавалось. За змістом зустрічна позовна заява викладена так, ніби ТОВ «Строй Сіті Фінанс» є стороною попереднього договору, а не повіреним.

Доказів того, що ТОВ «Строй Сіті Фінанс» може виступати в цій справі від імені та в інтересах Фонду, нести відповідальність за дії останнього матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене суд вважає, що зустрічний позов пред`явлений неналежною особою, відтак оцінку обставинам, викладеним у зустрічній позовній заяві через неналежність сторони позивача за зустрічним позовом, суд не надає.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 141 ЦК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем за первісним позовом при зверненні до суду сплачені: 3985,00 грн судовий збір за подання позовної заяви, 485,00 грн - за подання заяви про забезпечення позову, отже з Інвестиційного фонду на користь позивача має бути стягнуто 4470,00 грн.

Крім того, представником позивача заявлено про стягнення на користь позивачки витрат на правничу допомогу, але до судових дебатів детального розрахунку та доказів понесення вказаних витрат не подано, тому судом питання про стягнення витрат на правничу допомогу під час ухвалення рішення не розглянуто.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про застосування наслідків недійсності правочину задовольнити частково.

Застосувати до Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021, укладеного між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець) від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 498047,70 грн (чотириста дев`яносто вісім тисяч сорок сім гривень сімдесят копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4470,00 грн (чотири тисячі чотириста сімдесят гривень 00 копійок).

У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № BASE-139 від 18.10.2021, укладеного між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець) від імені та в інтересах якого на підставі доручення № 01/02-2021-1ВЛД діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) відмовити.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 .

Дані відповідачів:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», код ЄДРПОУ 42947330, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, кім. 307.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 43494969, місцезнаходження: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190А.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Повне рішення складено 31.01.2025.

Суддя А.Ю. Скотар