Рішення від 30.01.2025 по справі 644/10557/24

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/10557/24

Провадження № 2-а/644/25/25

30.01.2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Рибалка В.О.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

29 листопада 2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електрнний суд», звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 /позивач), в особі представника - адвоката Бєлєвцової Ольги Олегівни, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1223714 від 28.11.2024 (а.с. 18), з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) (надалі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_1 /відповідач) про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 267-1П від 18.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він оновив свої військово-облікові дані вчасно, зокрема й через застосунок «Резерв +». Після цього 25.08.2024 він звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». У вказаній вище заяві, складеній за зразком встановленим постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16 травня 2024 року, позивач зазначив своє прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження, адресу місця проживання, електронну пошта та номери мобільного телефону ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), що також свідчить про належне оновлення своїх військово-облікових даних, тому станом на 25 серпня 2024 року у відповідача були наявні всі військово-облікові дані ОСОБА_1 .

Крім цього, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації вих. № 26/51 від 27 серпня 2024 року. Згідно даної довідки позивачу як батьку, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» терміном до 09 листопада 2024 року.

03 листопада 2024 року в особистий кабінет ОСОБА_1 у «Резерв +» надійшло повідомлення про те, що він порушив правила військового обліку.

06 листопада 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із усним запитом, аби встановити, в чому ж саме він порушив правила військового обліку. У відповідь оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 06.11.2024 було складено відносно ОСОБА_1 протокол № 267-1 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 06 листопада 2024 року (вих. № 4/1960 від 06 листопада 2024 року), а 18.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 складено постанову № 267-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.

ОСОБА_1 вважає зазначену постанову № 267-1П відповідача незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

1.2.заперечень відповідача

16 листопада 2024 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважав їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також просив суд залишити постанову № 267-1П від 18.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп без змін, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вказаного вище, відповідач зазначив, що відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

04.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 296320 за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_3 , остання була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, що свідчить про оповіщення ОСОБА_1 належним чином щодо необхідності явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.10.2024 об 11 годині 00 хвилин, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

06.11.2024 відносно правопорушника ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою, був складений протокол №267-1 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що ОСОБА_1 було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі № 267-1. 18.11.2024 року о 10 год 00 хв відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення скоєне громадянином ОСОБА_1 та складено постанову № 267-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн 00 коп.

2.заяви, клопотання

09.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача Бєлєвцової О.О., про усунення недоліків зазначених в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.12.2024. Просила прийняти позовну заяву до розгляду, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 16).

16.122024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні, а також просив розглядати справу за відсутності представника відповідача (а.с. 26-33).

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 29.11.2024, справа № 644/10557/24 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 11).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 позовну заяву залишено без розгляду, та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали (а.с. 12-13).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.12.2024 провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 21-23).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бєлєвцова Ольга Олегівна, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1223714 від 28.11.2024, у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, надали заяву, щодо розгляду справи у їх відсутність (а.с. 56-58).

Представник відповідача ОСОБА_2. у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, у якій просить провести розгляд справи у його відсутність (а.с. 53-55).

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та докази.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли адміністративні правовідносини у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також щодо порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Судом досліджено позов та відзив на позов, проаналізовано матеріали судової справи № 644/10557/24, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

06.11.2024 оператором мобільного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 солдатом ОСОБА_3 складено протокол № 267-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому зазначено, що 04.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаному ОСОБА_1 поштовим зв`язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 296320 за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_3 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.10.2024 об 11 год 00 хв для звірки військово-облікових даних (а.с. 39).

11 жовтня 2024 року вищезазначена повістка № 296320 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою (а.с. 43).

У графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що повідомлення працівниками Укрпошти не було доставлено (а.с. 39/на звороті).

18.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 267-1П від 18.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп за порушення ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 10), оскільки ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16.10.2024 об 11 год 00 хв для звірки військово-облікових даних, однак у зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився, про поважні причини неприбуття не повідомив.

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 не з`явився за викликом по повістці, яка була направлена за адресою зареєстрованого місця проживання, та повернулася без вручення адресату з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38).

Згідно електронного військово-облікового документу Резерв +, дані якого сформовано 27.11.2024 о 15 год 26 хв, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ідентифікатором військовозобов`язаного НОМЕР_5 перебуває на обліку як непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Має відстрочку типу: п.5 ч.1 ст.23 до 07.02.2025 та вчасно оновив військово-облікові дані, з подальшим їх уточненням 25.08.2024 (а.с. 40).

Довідка № 26/51 від 27.05.2024 видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв`язку із доглядом за дитиною інвалідом на строк до 09.11.2024 (а.с. 41).

Відповідно скриншоту електронного військово-облікового документу Резерв +, дані якого сформовано 03.11.2024 о 21 год 12 хв, ОСОБА_1 надійшло повідомлення про порушення правил військового обліку. У цьому ж документі вказано, що ОСОБА_1 має відстрочку до 09.11.2024 (а.с. 42).

Представником позивача адвокатом Бєлєвцовою О.О. зроблено адвокатський запит до АТ «Укрпошта» про надання інформації щодо направлення повістки № 296320 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаному ОСОБА_1 поштовим зв`язком АТ «Укрпошта».

АТ «Укрпошта» надало відповідь, що проводить перевірку та надає інформацію/копії документів щодо пересилання поштових відправлень за наявності номеру поштового відправлення та не здійснює ідентифікацію поштових відправлень за прізвищем/назвою юридичної особи та адресою користувачів поштових послуг.

13.11.2024 представник позивача звернулася з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про повідомлення номера поштового відправлення, яким булу надіслано повістку № 296320 від 04.10.2024 на адресу ОСОБА_1 та надання завіреної копії повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

5. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд бере до уваги, що згідно з протоколом № 267-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , викликано ІНФОРМАЦІЯ_1 для звірки військово-облікових даних (а.с. 39).

Суд бере до увагу, що станом на дату надіслання повістки від 04.10.2024 № 296320 відповідач володів інформацією про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову, у зв`язку із доглядом за дитиною інвалідом на строк до 09.11.2024, про що свідчить довідка № 26/51 від 27.05.2024 (а.с. 41).

Суд ставиться критично, до аргументів відповідача щодо невиконання вимог відповідача та порушення позивачем ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо не прибуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки 06.11.2024 позивач з`явився до відповідача, надав відповідні пояснення, отже відповідач мав нагоду звірити у позивача всі необхідні дані, однак, такою можливістю не скористався, а 18.11.2024 виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративне стягнення (а.с.10).

Важливо наголосити на тому, що відповідач у відзиві не зазначає мету з якою викликався позивач, так як за приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 від № 1487, у повістці про виклик обов`язково зазначається мета виклику.

Суд бере до уваги, що мета вказана у протоколі про адміністративне правопорушення: звірка військово-облікових даних, не передбачена нормами чинного законодавства України, що дає підстави вважати, що відповідач у відзиві усвідомлено не зазначає мету з якою викликався позивач, оскільки дані ОСОБА_1 було оновлено та уточнено вчасно в електронному військово-обліковому документі, щодо дат відстрочок та зазначення їх типу, суд ставиться критично та не бере до уваги твердження відповідача, що неявка позивача по повістці за викликом для звірки військово-облікових даних є підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд ставиться критично до вимог позивача пред`явлених до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) як другого відповідача, оскільки підполковник ОСОБА_2 є посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 та може виступати лише представником, а не безпосереднім відповідачем, оскільки перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 є посадовою особою, яка виконує свої функціональні обов`язки згідно посадової інструкції в межах повноважень визначених постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».

Не бере до уваги суд залучені позивачем адвокатський запит до АТ «Укрпошта» та надана ними відповідь, оскільки вони не впливають рішення по суті розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

6.Мотивована оцінка.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач у своєму позові та відповідач у наданому відзиві на позов, оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню у повному обсязі, та з урахуванням вищевикладених обставин, законним і справедливим буде скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 267-1п від 18.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Суд наголошує, що норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Так, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний звірити, як наслідок, відповідачем не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У відповідача були відсутні фактичні підстави для виклику ОСОБА_1 за повісткою для звірки військово-облікових даних, оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ), абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та уточнив, що підтверджується довідкою № 26/51 від 27.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв`язку із доглядом за дитиною інвалідом на строк до 09.11.2024 (а.с.41), а також знятком електронного військово-облікового документу Резерв +, дані якого сформовано 27.11.2024 та 03.11.2024, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дані уточнив вчасно має відстрочку до 09.11.2024 та до 07.02.2025 відповідно (а.с.42, 40).

Як вбачається зі змісту протоколу повістка № 1203118 направлялась з метою виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для звірки військово-облікових даних. При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані відповідач бажає звірити.

Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 06.11.2024 після отримання сповіщення, в електронному військово-обліковому застосунку Резерв +, що виявлені порушення правил військового обліку (а.с. 42), але відповідачем цього ж дня винесено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача, а не звірено ті дані, відносно яких викликався ОСОБА_1 попередньо.

Суд дійшов переконання, що станом на дату надіслання повістки від 04.10.2024 № 296320 відповідач володів даним стосовно наявності відстрочки від призову у ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою № 26/51 від 27.05.2024 виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , отже, в зазначеному випадку, за встановлених обставин, з урахуванням виконання позивачем вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо вчасного оновлення даних та наявності в електронному військово-обліковому документі дат відстрочок та зазначення їх типу, неявка позивача по повістці за викликом для звірки військово-облікових даних не може бути підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Також, суд зазначає, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (надалі за текстом - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (надалі за текстом - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, зокрема й надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв`язку для висновку про задоволення позову.

7.Порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

ОСОБА_1 незаконно та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, чим порушено його права передбачені Конституцією України, а також положеннями чинного законодавства щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема, відповідачем не доведено складу адміністративного правопорушення, а при складанні протоколу та постанови допущено значні порушення вимог закону, зокрема рішення відповідача ґрунтується на загальних нормах права, без конкретики у посиланні на обставини справи, проігноровано наявні докази надані позивачем, що підтверджують факт виконання ним норм чинного законодавства щодо постановки на військовий облік тощо, чим грубо порушено право на об`єктивний розгляд справи тощо, що стало причиною звернення за захистом до суду, гарантованим ч.4 ст. 32 Конституції.

8.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Встановленим судом фактам відповідають адміністративним правовідносинам щодо порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, які регулюються Конституцією України, Закону України «Про оборону України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ), Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.210, 210-1 КУпАП). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024№ 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 п.1 ч. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню.

При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, адже у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

9.Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Усі норми права на які посилались сторони судом розглянуті та застосовані.

10.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028 грн 00 коп.

На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідатиме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 605 грн 60 коп, станом на час подання позовної заяви.

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (0,8*605,60 = 484 грн 48коп).. Отже, судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 становить 484,48 грн.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 484,48 гривень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 2, 6-9, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст. 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 267-1П від 18.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210? КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Д.Г. Паляничко