Ухвала

від 31.01.2025 по справі 489/9877/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 489/9877/24

Провадження № 2/488/891/25

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в цивільній справі

31.01.2025 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва ЩегловаЯ.В., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНОЛ ГРУПП» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК ВИКЕРКААР», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СМА ЛОДЖИСТИК», про стягнення коштів, отриманих в результаті обману,

ВСТАНОВИЛА:

28.01.2025 до Корабельного районного суду м.Миколаєва за підсудністю з Ленінського районного суду м.Миколаєва надійшла цивільна справа № 489/9877/24 за позовом ТОВ «ВЕНОЛ ГРУП» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР» коштів, отриманих в результаті обману, в сумі 1300000грн.

Вважаю, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, за приписами частини другої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

-справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП;

-справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, вирішення питання про юрисдикцію спору залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах із суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Під час ознайомлення з позовною заявою встановлено, що позивач просить стягнути з відповідачів кошти, незаконно набуті ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР», в результаті укладення господарсько-правової угоди між іншими юридичними особами ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» та ТОВ «ВЕНОЛ ГРУП». А безпосередньо ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР» отримав спірні кошти в межах здійснення виконавчого провадження № 71113644 з примусового виконання судового наказу №916/1442/22 від 08.02.2023 про стягнення коштів з ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» на користь ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР», виданого Господарським судом Одеської області.

При цьому, у спірних правовідносинах співвідповідач фізична особа

Тому, з оглядуна змістпозовних вимогта обранийпозивачем спосібзахисту порушеногоправа, не зважаючи на залучення позивачем у якості співвідповідача фізичної особи ОСОБА_1 (засновника ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР»), цей спір неможливо розглянути за правилами цивільного судочинства, а необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.

За приписами ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1). Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 186 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №489/9877/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНОЛ ГРУПП» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК ВИКЕРКААР», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СМА ЛОДЖИСТИК», про стягнення коштів, отриманих в результаті обману.

Роз`яснити, що розгляд справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНОЛ ГРУПП» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК ВИКЕРКААР», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СМА ЛОДЖИСТИК», про стягнення коштів, отриманих в результаті обману, віднесено до господарської юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту цієї ухвали.

Ухвалу складено та підписано суддею 31.01.2025.

Суддя Я.В.Щеглова