Ухвала від 31.01.2025 по справі 519/270/25

Справа №519/270/25

2/519/316/25

У Х В А Л А

31.01.2025 року м. Південне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та встановлення факту перебування на утриманні, за участю третьої особи Служба у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

При дослідження позовної заяви та доданих документів суддею встановлено наступне.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати вимогам, які передбачені статтями 175 та 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем в позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, натомість судовий збір сплачено лише за дві позовні вимоги.

Тобто позивачу, необхідно усунути недоліки шляхом сплати судового збору за усі позовні вимоги немайнового характеру, зазначені у позовній заяві.

Окрім того, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зокрема, за змістом ч.1 ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Вимога про зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту є обов`язковою, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки, так як встановлення юридичного факту має відбуватися лише з метою захисту чи визнання конкретного права заявника. Від мети встановлення юридичного факту також залежить коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі.

Встановлення факту судом можливе, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення. Разом з тим, підтвердженням того факту, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна, є довідка, видана органом місцевого самоврядування за місцем проживання заявника.

Разом із тим, заявником зазначені вимоги закону виконано не було, а саме: ним не зазначено, з якою метою він просить встановити відповідні факти, та яке значення для нього має встановлення зазначених ним фактів.

Тобто заявнику слід вказати мету, з якою необхідно встановити певний факт та неможливість іншого порядку його встановлення.

Більше того, суд вважає за необхідне зауважити, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Згідно з ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько дитини, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.4-5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Водночас позивачем не надано суду доказів наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей. Зокрема, позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дітей або вмотивованої відмови даних органів у розгляді її звернення. Крім того, позовна заява не містить відомостей щодо обстеження умов проживання дітей, що були проведені компетентними органами, висновку даного органу щодо доцільності визначення місця проживання дітей.

Отже, позивачу необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача, а саме матері дітей, на визначення місця проживання дітей з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини.

На виконання зазначених норм, зокрема ст.19 СК України, а також на виконання п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України до матеріалів позовної заяви не додано актів обстеження житлових умов, на предмет визначення місця проживання дітей та інших документів, що стосуються справи (документів, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, їх майновий стан та житлові умови).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, підтверджують вказані обставини наявності спору між батьками малолітніх дітей щодо місця їх проживання та утримання.

Проте, дана вимога законодавства не дотримана. Подана до суду позовна заява не містить посилань на докази, які підтверджують порушення відповідачем права позивача на те, щоб діти проживали з батьком. До позовної заяви не долучено належних та достовірних доказів, які підтверджують вказані обставини.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається що батьки проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, але позивач залучив у якості третьої особи службу у справах дітей не за місцем свого проживання.

Позивач в обґрунтування надав договір між батьками про участь батьків у вихованні та утримання спільних дітей, щодо досягнення згоди між батьками про проживання дітей з батьком та здійснення виховання, утримання дітей самостійно та одноосібно батьком, який підписаний батьками та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. від 22.01.2025.

Разом із тим, за наявності зазначеного договору, незрозумілим є формулювання вимоги про визначення місця проживання дітей та їх перебування на утриманні батька, оскільки такий факт за відсутності участі матері (батька) у вихованні дитини може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав, тобто в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги: про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та встановлення факту перебування на утриманні. Ці вимоги не є основними та похідними одні до одних, тобто, вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та встановлення факту перебування на утриманні, не залежить від вирішення одна від одної. Крім того, діючими нормами процесуального права передбачений різний порядок позовного провадження у справах за такими вимогами та різні способи доказування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Оскільки подана заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, то заявнику слід надати строк для усунення зазначених недоліків.

Недоліки заявимають бутиусунуті шляхомподання належнооформленої заяви в новій редакції, з урахуванням вимог ст.175, 177 ЦПК України та даної ухвали, долучення доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.175-177, 185, 260, 293-294 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітніх дітей та встановлення факту перебування на утриманні, за участю третьої особи Служба у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області залишити без руху.

Надати позивачустрок п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви та заяви про забезпечення доказів без руху для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І.Барановська