Рішення

від 23.01.2025 по справі 931/713/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/713/24

Провадження № 2/931/23/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

представника позивача Шевчука В.В. (у режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "НАТАЛІЯ І.П" про розірвання договору оренди землі,

встановив:

27 вересня 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача Фермерського господарства «НАТАЛІЯ І.П» про розірвання договору оренди землі. Позов мотивує тим, що він є власником двох земельних ділянок, розташованих на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області: кадастровий номер: 0722484200:03:000:1467, площею 1,6623 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства та кадастровий номер: 0722484200:03:000:1463, площею 1,5121 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Зазначає, що 01 жовтня 2021 року між ним, як власником земельної ділянки, та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П» було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка, площею 1,6623 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1467 строком на 10 років. Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754147. Також 01 жовтня 2021 року між ним, як власником земельної ділянки, та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П» було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка, площею 1,5121 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1463 строком на 10 років. Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754146. Вказує, що відповідно до пунктів 9, 10, 11 даних договорів відповідач зобов`язався протягом строку дії договору сплачувати орендну плату у формі та розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції щорічно до 15.10 поточного року. Пункт 31 даних договорів встановлює обов`язок для ФГ «НАТАЛІЯ І.П» своєчасно сплачувати орендну плату. На даний час ФГ «НАТАЛІЯ І.П» не сплачено орендну плату за договорами оренди землі за 2022 та за 2023 рік, що є неналежним виконанням зобов`язань. Вважає, що систематична несплата орендної плати за користування даними земельними ділянками у 2022 та 2023 роках є істотним порушенням умов договору, що слугує підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання таких договорів.

Крім того, зазначає, що ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 10000 грн, від сплати судового збору позивач звільнений як учасник бойових дій.

Просить: розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,6623 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1467, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», на підставі якого зареєстроване право оренди земельної ділянки державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754147; розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,5121 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1463, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», на підставі якого зареєстроване право оренди земельної ділянки державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754146 та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

16 жовтня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що несплата орендних платежів відповідачем пояснюється відсутністю у відповідача реквізитів позивача. Зокрема, в договорі оренди не вказано, на які реквізити повинна бути зарахована орендна плата, позивач своїх реквізитів не надав ні при підписанні договору ні в подальшому. З метою виконання умов договору оренди землі в частині сплати орендної плати представники відповідача звертались до Лящука А.Р. з метою отримати його банківські реквізити. Однак відповіді на такі звернення не отримали. У зв`язку із тим, що позивач не надав свої банківські реквізити та уникав будь-якого контакту з представниками ФГ «Наталія І.П», відповідачем поштовим переказом направлено позивачу грошові кошти як оплата за оренду земельних ділянок за 2022, 2023 роки. Однак, грошовий переказ позивач не отримав, у зв`язку із чим він повернувся відправнику. Стверджує, що своїми діями позивач умисно уникав отримання коштів задля того, щоб у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендних платежів, і щоб була підстава для розірвання договору оренди. Вказане також підтверджується тим, що у позовній заяві позивач просить розірвати договір оренди землі, однак, не ставить вимогу про сплату орендних платежів.

Таким чином, ФГ «Наталія І.П» вчинило всі можливі дії для сплати орендних платежів, однак, не мало можливості здійснити виплату у зв`язку з відсутністю реквізитів позивача. Вважає, що у ФГ «Наталія І.П.» відсутня винна поведінка яка б слугувала причиною невиконання такої істотної умови договору як сплата орендної плати. Отже, твердження позивача про істотне порушення умов договору відповідачем є безпідставним. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

До відзиву було долучено докази надсилання коштів позивачу в рахунок сплати орендних платежів поштовим переказом, що повернувся не врученим позивачу, копії адвокатських запитів та відповіді на них.

30.10.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

29.11.2024 року до суду надійшла заява голови ФГ «Наталія І.П» про заміну адвоката.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідків.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача Шевчук В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того зазначила, що у 2024 році головний бухгалтер ФГ «Наталія І.П.» особисто приїжджала до позивача та пропонувала отримати кошти за оренду спірних земельних ділянок, однак позивач відмовився отримати їх в категоричній формі.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником двох земельних ділянок, розташованих на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області: кадастровий номер: 0722484200:03:000:1467, площею 1,6623 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства та кадастровий номер: 0722484200:03:000:1463, площею 1,5121 га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що сторонами не заперечується.

01 жовтня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталія І.П» в особі голови Політило Н.І. укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 1,5121 га, у тому числі 1,5121 га угідь (рілля), кадастровий номер 0722484200:03:000:1463 (п.1, 2 Договору) з додатками: Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди площею 1,5121 га (а.с. 9-11).

Згідно п.п. 8, 8.2 Договір укладено на 10 (десять) років. Право оренди виникає з моменту підписання сторонами цього договору та державної реєстрації право оренди за цим договором. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновити його на новий строк. Якщо на момент припинення дії договору на земельній ділянці знаходиться незібраний врожай орендаря (у тому числі незавершене виробництво), то орендар у будь-якому випадку має право закінчити сільськогосподарський рік та зібрати такий врожай у строки, що передбачені технологією вирощування відповідної сільськогосподарської культури (до моменту збирання врожаю продовжується строк оренди земельної ділянки та за цей період нараховується орендна плата).

Пунктами 9, 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки та сплачується щорічно до 15.10 поточного року. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку (п. 28, 31 Договору)

Згідно п.п. 38, 40 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Реорганізація фізичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до п. 43 Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), підписаного сторонами, в оренду передається земельна ділянка 1,5121 га, у тому числі 1,5121 га угідь (рілля) кадастровий номер 0722484200:03:000:1463, надана для ведення особистого селянського господарства в межах Марковичівської сільської ради в присутності представників: орендодавця ОСОБА_2 , орендаря ФГ «Наталія І.П» в особі голови ОСОБА_3 . Претензій при визначенні зовнішніх меж не виявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань (а.с.11).

Згідно акту - приймання передачі об`єкта оренди, підписаного сторонами, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку, площею 1,5121 га, яка знаходиться в межах Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області. Земельна ділянка знаходиться в стані придатному для використання за призначенням, зауважень та претензій зі сторони орендодавця та орендаря немає (а.с. 11 зворот).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №282131777 від 31.10.2021 року вбачається, що 26.10.2021 року державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О., на підставі договору оренди землі, серії та номер: б/н, виданого 01.10.2021 року ФГ «Наталія І.П», внесено до реєстру запис про інше речове право № 44754146 право оренди земельної ділянки, площею 1,5121 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, кадастровий номер 0722484200:03:000:1463, орендар Фермерське господарство «Наталія І.П», орендодавець ОСОБА_2 (а.с. 8).

Крім того, 01 жовтня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталія І.П» в особі голови Політило Н.І. укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 1,6623 га, у тому числі 1,6623 га угідь (рілля), кадастровий номер 0722484200:03:000:1467 (п.1, 2 Договору) з додатками: Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди площею 1,6623 га (а.с. 13-15).

Згідно п.п. 8, 8.2 Договір укладено на 10 (десять) років. Право оренди виникає з моменту підписання сторонами цього договору та державної реєстрації право оренди за цим договором. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновити його на новий строк. Якщо на момент припинення дії договору на земельній ділянці знаходиться незібраний врожай орендаря (у тому числі незавершене виробництво), то орендар у будь-якому випадку має право закінчити сільськогосподарський рік та зібрати такий врожай у строки, що передбачені технологією вирощування відповідної сільськогосподарської культури (до моменту збирання врожаю продовжується строк оренди земельної ділянки та за цей період нараховується орендна плата).

Пунктами 9, 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки та сплачується щорічно до 15.10 поточного року. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку (п. 28, 31 Договору)

Згідно п.п. 38, 40 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Реорганізація фізичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до п. 43 Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), підписаного сторонами, в оренду передається земельна ділянка 1,6623 га, у тому числі 1,6623 га угідь (рілля) кадастровий номер 0722484200:03:000:1467, надана для ведення особистого селянського господарства в межах Марковичівської сільської ради в присутності представників: орендодавця ОСОБА_2 , орендаря ФГ «Наталія І.П» в особі голови ОСОБА_3 . Претензій при визначенні зовнішніх меж не виявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань (а.с.15).

Згідно акту приймання передачі об`єкта оренди, підписаного сторонами, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку, площею 1,6623 га, яка знаходиться в межах Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області. Земельна ділянка знаходиться в стані придатному для використання за призначенням, зауважень та претензій зі сторони орендодавця та орендаря немає (а.с. 15 зворот).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №282131786 від 31.10.2021 року вбачається, що 26.10.2021 року державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О., на підставі договору оренди землі, серії та номер: б/н, виданого 01.10.2021 року ФГ «Наталія І.П», внесено до реєстру запис про інше речове право № 44754147 право оренди земельної ділянки, площею 1,6623 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, кадастровий номер 0722484200:03:000:1467, орендар Фермерське господарство «Наталія І.П», орендодавець ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження №14-65цс22) зазначила, що у частині першій статті 14 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

На час укладення договору оренди стаття 6 Закону № 161-XIV передбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі Закон № 1878-VI), що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто, з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

05 грудня 2019 року Законом України № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року (далі Закон № 340-IX) абзац другий частини другої статті 25 Закону № 161-XIV доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди. Тобто, використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації. Однак Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договори оренди землі, укладені між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталія І.П» в особі голови Політило Н.І., є укладеними з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору - 01 жовтня 2021 року, а право оренди у ФГ «Наталія І.П» виникло з моменту внесення до реєстру запису про інше речове право (державної реєстрації), тобто з 26 жовтня 2021 року.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 904/23/18, постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12 та від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16).

Разом із тим, згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач ФГ «Наталія І.П.» не виконав належним чином умови договорів оренди землі, а саме систематично, тобто двічі (2022 та 2023 роках), не виплатив орендну плату вчасно та в повному обсязі, чим порушив його права як власника земельних ділянок.

Як встановлено судом, згідно пункту 11 даних договорів оренди землі, орендна плата сплачується щорічно до 15.10 поточного року.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Як було зазначено вище, договори оренди землі є укладеними 01 жовтня 2021 року, а право оренди виникло з моменту державної реєстрації 26 жовтня 2021 року, тобто з цієї дати орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, сплачувати орендну плату.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що підставою звернення позивача до суду є несплата відповідачем орендної плати за період 2022-2023 роки, тобто за два роки поспіль, що свідчить про систематичність несплати орендної плати та порушення п.31 Договору оренди землі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що відповідач ФГ "Наталія І.П" фактично не сплатив орендну плату за договорами оренди землі у 2022-2023 роках, при цьому покликався на неможливість такої сплати у зв`язку з умисним ухиленням ОСОБА_2 від її отримання, зазначав, що останній не вказав свої банківські реквізити у договорах, відповідачем було направлено поштовим переказом позивачу грошові кошти як оплата за оренду земельних ділянок за 2022, 2023 роки. Однак, грошовий переказ позивач не отримав, у зв`язку із чим він повернувся відправнику. При цьому позивач жодного разу не звертався до відповідача з питань розрахунку за користування земельними ділянками. Тому, стверджує, у ФГ "Наталія І.П" відсутня винна поведінка, яка б слугувала причиною невиконання такої істотної умови договору як сплата орендної плати.

На підтвердження своїх доводів представник відповідача долучив до справи копію платіжної інструкції № 4988 від 10.04.2024 року про переказ коштів ОСОБА_2 для виплати орендної плати за земельні ділянки за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік через АТ "Укрпошта" (а.с. 34-35), копію платіжної інструкції № 4905732418 від 29.05.2024 року про повернення грошових переказів АТ "Укрпошта"(а.с.37), копії адвокатських запитів до АТ «Укрпошта» від 14.08.2024, 13.09.2024 року, 10.10.2024 року (а.с. 38, 39, 44-45) з вимогою надати інформацію,у зв`язку з чим не було отримано грошовий переказ ОСОБА_2 та інформацію про працівника АТ "Укрпошта", який здійснював доставку переказів, копії відповідей АТ «Укрпошта» на вказані запити від 12.09.2024 року, 19.09.2024 року, від 22.10.2024 року (а.с. 40-42, 43,49-50).

Оцінюючи вказані докази, суд зазначає таке.

Перший платіж зі сплати орендної плати за укладеними між сторонами договорами оренди орендар повинен був здійснити до 15.10.2022, другий платіж до 15.10.2023 року.

Тобто, відповідач, знаючи про свій обов`язок зі сплати орендної плати згідно договору оренди землі не сплатив таку у 2022 році, жодних доказів того, що він намагався це зробити суду не надано, так само як і у 2023 році, лише у 2024 році, про що свідчить платіжна інструкція № 4988 від 10.04.2024 року, направив поштовий переказ із сумою орендної плати ОСОБА_2 , який не був вручений адресату з об`єктивних причин.

Щодо підтвердження звернення відповідача до ОСОБА_2 з метою з`ясування банківських реквізитів для сплати орендних платежів, то копій таких звернень відповідачем не було надано.

Отже, навіть з врахуванням того, що поштовий переказ направлявся позивачу у 2024 році, це жодним чином не свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної виплати орендної плати у 2022, 2023 роках до 15 жовтня, як встановлено умовами укладених договорів оренди, чи про ухилення позивача від її отримання.

Не підтверджують таких обставин і покази допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_4 , що є сусідом позивача та знайомий з посадовими особами ФГ «Наталія І.П.», який суду показав, що у березні квітні 2024 року, точної дати не пам`ятає, він по дорозі додому побачив напроти дому ОСОБА_2 автомобіль, а потім біля будинку - самого ОСОБА_2 та ще декілька осіб. Він зупинився, вирішив привітатися з ОСОБА_2 і підійшов до нього, біля нього також стояла головний бухгалтер ФГ «Наталія І.П.» ОСОБА_5 . Він почув розмову між ними, а саме, що ОСОБА_2 хотіли вручити гроші за оренду землі, однак, при ньому, він відмовився від отримання коштів. При цьому, свідок зазначив, що при ньому не озвучувалось кошти за яку саме оренду і яких земельних ділянок хотіли вручити ОСОБА_2 , а також в якому розмірі. Причин відмови від отримання коштів ОСОБА_2 свідок не може назвати.

Таким, чином, показами допитаного свідка не підтверджується, що позивач ОСОБА_2 відмовився від отримання орендної плати саме за користування відповідачем спірними земельними ділянками, при цьому сама подія, на яку вказує свідок відбулася в березні квітні 2024 року, що не свідчить про своєчасну сплату орендної плати за оренду спірних земельних ділянок, платежі за якими відповідно до умов договору мали б бути сплачені орендарем до 15 жовтня 2022 і 15 жовтня 2023 років.

Крім того, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 року у справі № 918/391/23 погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Доводи представника відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки позивач не звертався за отриманням орендної плати і не надав своїх банківських реквізитів, є безпідставними, оскільки договір оренди землі не містить положень про обов`язок орендодавця повідомляти банківські реквізити, відсутність звернень за виплатою не звільняє орендаря від обов`язку своєчасно сплачувати орендну плату. Адже нормами Закону України «Про оренду землі», який регулює спірні правовідносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди землі і при цьому Закон не покладає на орендодавця обов?язок звертатися до орендаря з питань розрахунку за оренду землі. Крім того, ФГ "Наталія І.П." відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Крім того суд вважає, що твердження представника відповідача про відсутність у орендаря винної поведінки, яка б слугувала причиною невиконання умов договору оренди землі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про умисне ухилення позивача від отримання орендної плати, а також про вчинення будь-яких дій з боку відповідача, для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати за договорами оренди землі.

Таким чином, має місце прострочення орендних платежів у 2022 та 2023 роках, що свідчить про систематичне (два і більше разів) порушення орендарем (відповідачем) своїх обов`язків щодо своєчасної сплати цих коштів орендодавцю (позивачу) згідно договору оренди.

Отже, позивачем доведено систематичність порушення відповідачем умов договорів оренди щодо своєчасної виплати орендних платежів у 2022 та 2023 роках за користування належними позивачу земельними ділянками, що завдає інтересам позивача суттєвої шкоди і є істотним порушення відповідачем умов договору, та, відповідно, є підставою для його розірвання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Крім того, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, ним було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, позовна заява подана засобами «Електронного суду» (відповідно до ч. 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), а тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1937,92 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Позивачем у позовній заяві було зазначено, що витрати позивача на правничу допомогу становлять 10000 грн, просить їх стягнути з відповідача на користь позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правничої допомоги № 24/09/24-1 від 24.09.2024 року, Акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги № 24/09/24-1 від 24.09.2024 року, складений 25.09.2024 року, ордер на надання правничої допомоги серії АС № 1111160 від 26.09.2024 року, квитанція № 0.0.3907212310.1 від 25.09.2024 року (а.с. 7, 7 зворот, 16-17, 20 зворот).

Під час судового розгляду справи представник відповідача просила зменшити розмір грошових витрат на правову допомогу у зв`язку з тим, що дана справа, хоча і розглядається в порядку загального позовного провадження, не є складною, наявністю поширеної судової практики з приводу спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, проаналізувавши подані стороною позивача докази, шо підтверджують понесення витрат на правову допомогу, та враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 7 000 грн.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «НАТАЛІЯІ.П» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,6623 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1467, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», на підставі якого зареєстроване правооренди земельноїділянки державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754147.

Розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,5121 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:1463, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», на підставі якого зареєстроване правооренди земельноїділянки державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754146.

Стягнути з Фермерського господарства "НАТАЛІЯ І.П" на користь держави 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства "НАТАЛІЯ І.П" на користь ОСОБА_2 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.01.2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство "НАТАЛІЯ І.П", адреса: 45534, с. Старий Загорів, вул. Ювілейна, 17 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 36205709.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна