Ухвала

від 31.01.2025 по справі 288/165/25

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/165/25

Провадження № 2-о/288/17/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, в якій він просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його опікуном.

Суддя, розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вбачається з положень частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно дочастини першоїстатті 299ЦПК України,справи прообмеження цивільноїдієздатності фізичноїособи чивизнання фізичноїособи недієздатноюсуд розглядаєза участюзаявника,особи,стосовно якоїрозглядається справапро визнанняїї недієздатною,її адвокатата представникаоргану опікита піклування.З урахуваннямстану здоров`яособи,щодо якоїрозглядається справапро визнанняїї недієздатною,її участьу розглядісправи можевідбуватися урежимі відеоконференціїз психіатричногочи іншоголікувального закладу,в якомуперебуває такаособа,про щосуд зазначаєв ухваліпро відкриттяпровадження усправі. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Водночас, заявник, визначаючи склад учасників справи, не вказує заінтересованою особою саму особу, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , враховуючи те, що її права і інтереси, у випадку ухвалення рішення суду будуть суттєво обмежені, та участь якої в судовому засіданні також вимагається за законом.

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Отже, заявник, в порушення вимог частини третьої статті 175 та частини першої статті 299 ЦПК України, у поданій до суду заяві не зазначає особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її місце проживання чи перебування, її реєстраційний номер облікової картки платника податків та не надано копії заяви з додатками до неї для надсилання цій особі (частина перша статті 177 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно частини третьої статті 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно частини першої статті 297 ЦПК України, у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України встановлено, що в заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Таким чином, предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

При цьому фізична хвороба є підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи недієздатною.

Таким чином, в порушення зазначених вимог процесуального законодавства, заявник, в обґрунтування своїх вимог, не зазначив обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суду не надано доказів наявності у вказаної особи психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо, що є необхідним для призначення судової психіатричної експертизи.

Відповідно до статті 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Частиною 1статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Згідно частини 1 статті 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Отже, призначення опікуна, у разі визнання особи недієздатною, є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Однак, заявником до заяви не додано подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

Крім того, в матеріалах поданої заяви відсутні відомості щодо того, що заявник може бути опікуном, відсутній медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном, характеристика (з місця роботи або місця проживання) заявника, акт обстеження матеріально- побутових умов проживання та характеристика за місцем проживання відносно ОСОБА_2 .

Також, заявник до матеріалів заяви надав рішення виконавчого комітету Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 24 від 21 січня 2025 року «Про затвердження висновку органу опіки та піклування щодо доцільності призначення опікуна ОСОБА_1 над ОСОБА_2 », проте самого висновку органу опіки та піклування заявником не надано.

Лише за наявності таких доказів та достатніх даних про розлад саме психічного здоров`я фізичної особи, суд призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, а відсутність зазначених даних позбавляє суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.

Проведення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у особи психічної хвороби станом на день звернення та під час розгляду справи, буде порушення прав, гарантованих частиною другою статті 28 та частиною першою статті 64 Конституції України.

Окремо слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Верховною Радою України, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, при цьому правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні до даного часу.

Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Згідно положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

Згідно частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікунами особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Як вбачається з матеріалів справи заявник просить визнати недієздатною його рідну тітку та призначити його опікуном.

Відповідно до Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23 лютого 2023 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно покладених на них завдань в т. ч. ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Оскільки рішення суду по даній справі може вплинути на виконання заявником ОСОБА_1 покладених на нього військових обов`язків, участь у розгляді справи в якості заінтересованої особи має брати відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином заявнику, необхідно надати суду документи на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу, а також вказати в якості заінтересованої особи відповідний РТЦК та СП в якому він перебуває на обліку та/або військову частину в якій проходить службу, їх місцезнаходження.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, заявнику слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260-261,306-308, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна залишити без руху та надати заявнику строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник