Рішення

від 31.01.2025 по справі 372/4487/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4487/24

Провадження № 2-227/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Українського водопровідно-каналізаційного підприємства, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо судуіз позовноюзаявою довідповідачів прозняття арештуз нерухомогомайна.В обґрунтуваннясвоїх вимогзазначив,що у1995році вінразом ізсвоїм бувшимбатьком ОСОБА_2 вселився уквартиру заадресою: АДРЕСА_1 на підставіОрдеру №88від 20.01.1995року,який буввиданий Виконавчимкомітетом Українськоїміської Радинародних депутатів.У подальшомувулицю перейменованона « ОСОБА_3 ».У березні1995року позивачзареєструвався уданій квартиріта проживаєу нійпо теперішній час.У подальшомув зв`язкуз позбавленням ОСОБА_2 батьківських правщодо ОСОБА_1 ,рішенням №222Виконавчого комітетуУкраїнської міськоїради від25.06.2009року булозакріплено житлоза неповнолітнімсиротою ОСОБА_1 .Третя особа ОСОБА_2 був знятийз реєстраціїу вказанійквартирі з10.01.2006року.Після початкуповномасштабної військовоїагресії рфпроти України, ОСОБА_1 було мобілізовано.Тому ОСОБА_1 вирішив скористатисьправом приватизуватидану квартиру-оформити правовласності нанеї увстановленому закономпорядку.Проте,під часздійснення цьогопроцесу тапідготовки необхіднихдокументів, ОСОБА_1 дізнався пронаявність постановиб/нвід 29.07.2002року,якою назазначену квартирунакладено арешт.І томузареєструвати засобою правовласності назазначену квартиру ОСОБА_1 не зміг.Для з`ясуванняданих обставинпозивач звернувсядо відповідача,який листомповідомив,що станомна 04.07.2024року вОбухівському відділідержавної виконавчоїслужби вОбухівському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління юстиції(м.Київ)відомості пронакладення арештуна майногромадянина ОСОБА_2 відсутні,надати інформаціюпро накладенняарешту наквартиру невбачається можливиму зв`язкузі знищеннямархівних справ.Зважаючи нанаведене усвоєму листі,відповідач рекомендувавзвернутися досуду для вирішення питання про звільнення майна з під арешту.

Ухвалою судді від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.

25.10.2024року витребуваноу Київськогообласного нотаріальногоархіву,Української державноїнотаріальної конторипостанову б/нвід 29.07.2002 року, на підставі якої у Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1351873, зареєстровано: 04.10.2004 року реєстратором Українська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б/н, 29.07.2002 року, Державна виконавча служба, Обухів, об`єкт обтяження: невизначено, усе нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_2 .

22.12.2022 року ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача Українське водопровідно-каналізаційне підприємство.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача Українського водопровідно-каналізаційного підприємства в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову заперечень не висловив.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази приохоть до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.1995 року ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 вселився у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Ордеру № 88 від 20.01.1995 року, який був виданий Виконавчим комітетом Української міської Ради народних депутатів.

Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської обл., яка видана ОСОБА_1 , згідно до рішення 9ї сесії Української міської ради ХХІІ скликання від 29.10.1996 року, АДРЕСА_3 перейменована на АДРЕСА_4 .

28.03.1995 року ОСОБА_1 був зареєстрований у вказаній квартирі, та проживає у ній по теперішній час. Зазначене підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1011 яка видана Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської обл.

У подальшому в зв`язку з позбавленням ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_1 , рішенням № 222 Виконавчого комітету Української міської ради від 25.06.2009 року було закріплено житло за неповнолітнім сиротою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, згідно до довідки, яка була видана підприємством по обслуговуванню житла виконкому Української міськради, ОСОБА_2 був знятий з реєстрації у вказаній квартирі з 10.01.2006 року. Зазначені відомості також узгоджуються із згаданою вище довідкою № 1011 та довідкою № 2617/12-24 від 07.08.2024 року.

Отже, ОСОБА_1 по сьогоднішній день живе у даній квартирі, користується нею та здійснює належний догляд. Крім того, він є єдиною особою, яка є зареєстрована у вказаній квартирі. Зазначене також підтверджується довідкою № 1022, яка видана Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської обл., довідками ПОЖ Виконкому Української міськради, а також відповідними квитанціями щодо оплати комунальних послуг.

Належне виконання позивачем своїх обов`язків як користувача даною квартирою також підтверджується задоволенням Пенсійним фондом України його звернення на отримання пільг на ЖК послуги, які надаються учасникам бойових дій. Дане підтверджується довідками ГУ ПФУ у Київській обл. від 07.08.2024 року та від 09.08.2024 року.

Після початку повномасштабної військової агресії рф проти України, ОСОБА_1 було мобілізовано (підтверджується посвідченням УБД).

ОСОБА_1 вирішив скористатись правом приватизувати дану квартиру - оформити право власності на неї у встановленому законом порядку.

Під час здійснення цього процесу та підготовки необхідних документів, ОСОБА_1 дізнався про наявність постанови б/н від 29.07.2002 року, якою на зазначену квартиру накладено арешт.

У зв`язку із чим зареєструвати за собою право власності на зазначену квартиру ОСОБА_1 не зміг.

Для з`ясування даних обставин позивач звернувся до відповідача, який листом від 04.07.2024 року за вих. № 57489 повідомив, що станом на 04.07.2024 року в Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відомості про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_2 відсутні, надати інформацію про накладення арешту на квартиру не вбачається можливим у зв`язку зі знищенням архівних справ.

Зважаючи на наведене у своєму листі, відповідач рекомендував звернутися до суду для вирішення питання про звільнення майна з під арешту.

Згідно змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1351859, зареєстровано: 04.10.2004 року реєстратором Українська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б/ н, 29.07.2002 року, Державна виконавча служба, Обухів, об`єкт обтяження: невизначено, усе нерухоме майно.

Згідно змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1351873, зареєстровано: 04.10.2004 року реєстратором Українська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б/ н, 29.07.2002 року, Державна виконавча служба, Обухів, об`єкт обтяження: невизначено, усе нерухоме майно.

Після перевірки даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ОСОБА_1 встановив, що у відповідача на виконанні відсутні виконавчі провадження в рамках винесеної постанови про арешт.

Крім того, його бувший батько третя особа у справі ОСОБА_2 не є власником цієї квартири. Відповідні записи у будь- якому реєстрі відсутні.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будь-який спір щодо прав користування, набуття у власність чи іншого різновиду відсутній.

Відтак, ОСОБА_1 вважає, що зазначений безпідставний арешт квартири за адресою позбавляє його практичної можливості реалізувати набуття свого права власності на цю квартиру у встановленому законом порядку. І враховуючи всі вище наведені обставини, його право може бути відновлене лише у судовому порядку шляхом скасування цього обтяження.

Позивач був вселений разом з бувшим батьком у квартиру на підставі ордеру № 88 від 20.01.1995 року, а 28.03.1995 року зареєстрований у ній. З цих же пір він постійно у ній проживає. Тому згідно до ряду норм ЖК України щодо найму та ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» Позивач має право взяти участь у її приватизації. Однак в силу оскаржуваного арешту це неможливо, а тому Позивач стверджує, що порушується його право на отримання квартири у власність оскаржуваною постановою про арешт і він має право на її оскарження.

Як вбачається віз витребуваних судом документів, дане обтяження було накладено у зв`язку із стягненням із ОСОБА_2 на користь Українського водопровідно-каналізаційного підприємства заборгованості по оплаті за послуги в сумі 1083,31 грн.

Як вбачається із листа Українського водопровідно-каналізаційного підприємства від 22.01.2025 №32, що 20.12.2005 року борг був повністю оплачений та в квартирі були встановлені лічильники. Відповідно, в січні 2006 року підприємство звернулось до Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції х повідомленням про сплату боргу по даній квартирі в повному обсязі. На даний час послуги сплачуються вчасно. Заборгованість станом на 01.01.2025 року відсутня. У зв`язку із чим, просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги задовольнити.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За приписом ч. 1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

За положенням ч. 2 ст. 397 ЦК України, право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст.50Закону України«Про виконавчепровадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В порушення вказаних вимог закону, при закінченні виконавчого провадження, арешт і заборона відчуження, накладений на майно позивачів державним виконавцем не знято.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, арешт накладений квартиру за адресою: адресою: АДРЕСА_2 , порушує можливості реалізації позивачем свого права приватизації нерухомого майна, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а порушене право позивача підлягає судовому захисту, так як у матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Українського водопровідно-каналізаційного підприємства, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , про скасування арешту задовольнити.

Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1351859, зареєстрований 04.10.2004 року реєстратором: Українською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № б/н від 29.07.2002 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Висоцька