Рішення

від 22.01.2025 по справі 645/8267/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.01.2025Справа № 645/8267/21 Провадження № 2/554/593/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року місто Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Тімошенко Н.В.

При секретарі Звігольської О.Ю.

За участю представника позивача ОСОБА_1

Представника відповідача Барчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною завою ОСОБА_2 до Національного технічного Університету «Харківський політехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку, -

встановив:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Фрунзенського районного суду міста Харкова з позовом до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», в якому просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 356255 грн. 45 коп.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона перебувала у трудових відносинах із Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут». Наказом від 14.09.2017 року № 1522 С була звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. Наказом від 15.09.2017 року № 1534 С наказ від 14.09.2017 року № 1522 С про звільнення позивача було скасовано.

Не погодившись із діями роботодавця, позивач у жовтні 2017 року звернулася до Київського районного суду міста Харкова із позовом про визнання укладеного трудового договору строковим, визнання частково недійсним трудового договору, визнання незаконним звільнення за ст. 38 КЗпП України, зобов`язання НТУ «ХПІ» відмінити відновлення її на роботі з 15.09.2017 року та зобов`язання звільнити її за ст. 39 КЗпП України.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 24 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ НТУ «ХПІ» № 1534 С від 15.09.2017 року в частині скасування п.1 наказу № 1522 С від 14.09.2017 року, у іншій частині рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року постанова Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року в оскаржуваній частині залишена без змін.

Позивач зазначає, що оскільки в день звільнення (14 вересня 2017 року) їй не було видано трудову книжку, і вона отримала трудову книжку лише 12 лютого 2021 року після винесення рішення апеляційним судом у справі № 640/15833/17, за цей час вимушеного прогулу просить стягнути 356255, 45 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до НТУ «ХПІ», вирішено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні із повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що з 15 вересня 2017 року трудові відносини між НТУ «ХПІ» та ОСОБА_2 не припинялися, а трудовий договір залишався чинним.

Жодних перешкод ОСОБА_2 виконувати трудові обов`язки і отримувати за це заробітну плату не існувало.

Працівник мав безперешкодну можливість виходити на роботу та реалізовувати належне право на працю та оплату праці.

Позивача було повідомлено про чинність трудових відносин, було роз`яснено, що у випадку небажання їх продовжувати позивач має право ініціювати питання щодо розірвання трудового договору у встановленому порядку.

Будь-яких заяв від ОСОБА_2 щодо припинення трудових відносин з 15 вересня 2017 року не надходило.

У період часу з жовтня 2017 року по 13 січня 2021 року у провадженнях судів першої та апеляційної інстанцій перебувала на розгляді справа № 640/15833/17, за результатами розгляду якої позивач, серед іншого, просила суд зобов`язати НТУ «ХПІ» звільнити її за іншою підставою (ст. 39 КЗпП України) саме 14 вересня 2017 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач також наголошує, що визначений позивачем період не підпадає під ознаки вимушеного прогулу, умови для притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності відсутні.

Рішення суду апеляційної інстанції від 13 січня 2021 року у справі № 640/15833/17 було виконано у день його проголошення.

Фактичне отримання трудової книжки позивачкою 12 лютого 2021 року пов`язано виключно із поведінкою та бездіяльністю самої позивачки, яка не вчинила жодних активних дій з приводу її отримання (до відділу кадрів не з`явилася, дозволу на направлення трудової книжки поштою не надала).

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2022 року задоволено клопотання представника НТУ «ХПІ» про витребування доказів.

09.08.2022 року відповідно до розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» вищевказана справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави та була розподілена на суддю Тімошенко Н.В.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.08.2022 року прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.10.2022 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено.

У грудні 2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 за період з 1998 року по вересень 2022 року включно.

У березні 2024 року на виконання ухвали суду про витребування доказів з Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України надійшли відомості про навчання ОСОБА_2 в докторантурі на очній формі навчання, відомості щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 із Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України, довідки про розмір нарахованої стипендії за 2017-2019 роки.

У квітні 2024 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких підтримуючи доводи раніше наданого відзиву на позовну заяву, відповідач додатково посилається на те, що з 15 вересня 2017 року ОСОБА_2 навчалася у докторантурі на очній формі навчання. У період навчання (з 15 вересня 2017 року по 15 вересня 2019 року) особа мала право працювати лише на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, при цьому реалізація такого права залежала виключно від волевиявлення особи, яка навчається. З 16 вересня 2019 року ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України, що спростовує доводи позивача щодо вимушеного прогулу.

У судове засідання 22.01.2025 року позивач не з`явилася, про поважні причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши та оцінивши всі наявні докази в справі в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, наказом НТУ «ХПІ» № 1522 С від 14.09.2017 року, 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 , доцента кафедри історії науки і техніки, звільнено від займаної посади за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України у зв`язку з зарахуваннями до очної докторантури Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук

Відповідно до наказу НТУ «ХПІ» №1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу, у зв`язку з виходом на роботу наступного дня після закінчення строку попередження ОСОБА_2 - п.1 наказу №1522 С від 14.09.2017 року скасовано. В іншій частині наказ №1522 С від 14.09.2017 року залишено без змін.

Листом НТУ «ХПІ» від 20.09.2017 року за вих. № 66-04-12/141 ОСОБА_2 повідомлено, що трудовий договір залишається чинним, працівник не позбавлений права у подальшому ініціювати розірвання трудового договору відповідно до положень КЗпП України.

Відповідно до довідки від 13 березня 2024 року за вих. № 133 Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 навчалася в докторантурі Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України на очній формі навчання за спеціальністю 032 Історія та археологія (наказ № 45 від 05.09.2017 року), зарахована з 15 вересня 2017 року, строк підготовки в докторантурі 2 роки, термін закінчення докторантури вважати 15.09.2019 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі № 640/15833/17 за позовом ОСОБА_2 до НТУ «ХПІ» про зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до довідки від 14 березня 2024 року за вих. № 137 Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 з 15 вересня 2017 року (наказ № 45 від 05.09.2017 року) по 15.09.2019 року (наказ № 36-к від 10.09.2019 року) навчалася в докторантурі ННСГБ НААН на очній формі навчання, в цей період в трудових відносинах з ННСГБ НААН не перебувала. Трудові відносини ОСОБА_2 з ННСГБ НААН розпочалися з 16.09.2019 року (наказ № 38-к від 11.09.2019 року) на підставі довідки судді Київського районного суду міста Харкова В.М. Сенаторова про те, що справа № 640/15833/17 знаходиться на розгляді в Київському районному суді м. Харкова.

Відповідно до довідки Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України від 13 березня 2024 року за вих. № 5 ОСОБА_2 дійсно працює у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України. Прийнята з 16 вересня 2019 року згідно наказу № 38-к від 11 вересня 2019 року на посаду старшого наукового співробітника відділу документного забезпечення та збереження наукових фондів. Переведена з 01 січня 2020 року, згідно наказу № 62-к від 17 грудня 2019 року на посаду провідного наукового співробітника сектору наукової бібліографії та біографістики. Переведена з 01 березня 2022 року, згідно наказу № 14/1-к від 21 лютого 2022 року на посаду провідного наукового співробітника відділу впровадження наукових розробок та технічного забезпечення бібліотечних процесів та займає дану посаду по теперішній час.

Рішенням Київськогорайонного судуміста Харковавід 24липня 2020року усправі №640/15833/17 взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_2 до Національноготехнічного університету«Харківський політехнічнийінститут» відмовлено.Постановою Харківськогоапеляційного судувід 13січня 2021року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним відновлення на роботі відповідачем НТУ «ХПІ» позивача ОСОБА_2 з 15 вересня 2017 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ НТУ «ХПІ» №1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу в частині скасування п.1 наказу №1522 С від 14.09.2017 року. В решті рішення Київського районного суду м.Харкова від 24 липня 2020 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Наказом НТУ «ХПІ» від 13 січня 2021 року № 28 С на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року скасовано наказ № 1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу № 1522С від 14.09.2017 року; відновлено дію пункту 1 наказу № 1522 С від 14.09.2017 року про звільнення 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 доцента кафедри історії науки і техніки від займаної посади за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України у зв`язку з зарахуваннями до очної докторантури Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук. Пунктом 3 відповідного наказу надано доручення відділу кадрів видати ОСОБА_2 трудову книжку.

Листом НТУ «ХПІ» від 14 січня 2021 року за вих. № 66-12/3 ОСОБА_2 повідомлено про необхідність з`явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки. Вказаний лист отримано членом сім`ї одержувача 18 січня 2021 року, що підтверджено у судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з журналу руху трудових книжок трудова книжка отримана особисто ОСОБА_2 12 лютого 2021 року.

Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року постанова Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі № 640/15833/17 в оскаржуваній частині залишена без змін.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 , наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (дата формування виписки 12.12.2022 року) протягом 2017 року ОСОБА_2 нарахований заробіток страхувальником із кодом ЄДРПОУ 02071180 за січень вересень у зазначеному розмірі, за жовтень грудень 2017 року у розмірі 0,00 грн.

Протягом 2018 року ОСОБА_2 нарахований заробіток страхувальником із кодом ЄДРПОУ 02071180 за січень грудень 2018 року у розмірі 0,00 грн.

Протягом 2019 року ОСОБА_2 нарахований заробіток страхувальником із кодом ЄДРПОУ 02071180 за січень грудень 2019 року у розмірі 0,00 грн.; страхувальником із кодом ЄДРПОУ 00496797 нарахований заробіток протягом вересня грудня 2019 року у зазначеному розмірі.

Протягом 2020 року ОСОБА_2 нарахований заробіток страхувальником із кодом ЄДРПОУ 02071180 за січень грудень 2020 року у розмірі 0,00 грн.; страхувальником із кодом ЄДРПОУ 00496797 нарахований заробіток протягом січня грудня 2020 року у зазначеному розмірі.

Протягом 2021 року ОСОБА_2 нарахований заробіток страхувальником із кодом ЄДРПОУ 02071180 за січень, лютий 2021 року у розмірі 0,00 грн.; страхувальником із кодом ЄДРПОУ 00496797 нарахований заробіток за січень, лютий 2021 року у зазначеному розмірі.

Згідно вимогстатті 13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина 7 статті 43 Конституції України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

У судовому засіданні 22.01.2025 року представником позивача ОСОБА_1 конкретизовано, що позивач просить суд стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 вересня 2017 року по 12 лютого 2021 року.

Отже, із позовної заяви вбачається, що предметом розгляду у даній справі є правовідносини сторін з приводу видачі працівникові трудової книжки у разі звільнення.

Статтею 47 КЗпП України (в редакції, чинній станом на дату виникнення правовідносин) передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до пунктів 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно зп.4.1та п.4.2Інструкції призатримці видачітрудової книжкиз винивласника абоуповноваженого ниморгану працівниковісплачується середнійзаробіток завесь часвимушеного прогулу.Днем звільненняв такомуразі вважаєтьсядень видачітрудової книжки.Про новийдень звільненнявидається наказі вноситьсязапис дотрудової книжкипрацівника.Раніше внесенийзапис продень звільненнявизнається недійсним.Якщо працівниквідсутній нароботі вдень звільнення,то власникабо уповноваженийним органв цейдень надсилаєйому поштовеповідомлення ізвказівкою пронеобхідність отриманнятрудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №569/6979/20 зазначено: «Частиною 5статті 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню. Отже, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки».

За змістом статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником.

Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню.

Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, унаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.

Суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що у зв`язку із невидачею трудової книжки 14 вересня 2017 року, мав місце вимушений прогул позивача, починаючи з 15 вересня 2017 року, та на роботодавця слід покласти матеріальну відповідальність у виді стягнення середнього заробітку за вимушений прогул з 15 вересня 2017 року.

Наказом № 45 від 05.09.2017 року ОСОБА_2 була зарахована з 15 вересня 2017 року до докторантури Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук (місто Київ) на очну форму навчання.

Відповідно до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 (у редакції, чинній на час зарахування позивача до докторантури) з метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук особа має право вступити до докторантури вищого навчального закладу (наукової установи) (п.37). Аспіранти (ад`юнкти) і докторанти користуються правами здобувачів вищої освіти, визначеними Законом України "Про вищу освіту" (п. 14 Порядку).

Відповідно до положень статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (у редакції, чинній на час зарахування позивача до докторантури) особи, які навчаються у закладах вищої освіти мають право на трудову діяльність у позанавчальний час.

Відповідно до відомостей, наданих Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук ОСОБА_2 протягом часу навчання у докторантурі (вересень 2017- вересень 2019 р.) отримувала стипендію.

Відповідно доПорядку призначенняі виплатистипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050) (у редакції, чинній на час навчання позивача у докторантурі) клінічні ординатори, аспіранти, докторанти мають право на роботу у режимі неповного робочого часу (але не більш як на 0,5 ставки за займаною посадою). При цьому академічна стипендія, призначена відповідно до цього Порядку, виплачується у повному обсязі (абз. 5 п. 19 Порядку).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 цього закону поняття зайнятості визначено як не заборонену законодавством діяльність осіб з метою одержання доходу (заробітної плати), у тому числі безоплатно.

Згідно з частиною 3 статті 3 цього закону зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Суд зазначає, що правове регулювання трудових відносин здійснюється на засадах зокрема свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується, заборони примусової праці.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що ОСОБА_2 мала право на працевлаштування у період навчання у очній докторантурі але не більш як на 0,5 ставки за займаною посадою, враховуючи її отримання стипендіального забезпечення. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. Не реалізація із власної волі належного права у період навчання спростовує доводи позивача, що мав місце вимушений прогул з 15 вересня 2017 року по 15 вересня 2019 року (період навчання позивачки у очній докторантурі).

За вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що протягом періоду навчання у докторантурі з вини НТУ «ХПІ» вона була позбавлена можливості працювати.

Починаючи з 16 вересня 2019 року по 12 лютого 2021 року ОСОБА_2 перебувала у безперервних трудових відносинах із Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук, отримувала заробітну плату від іншого роботодавця, що не заперечувалося у судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 .

За встановлених судом фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що починаючи з 16 вересня 2019 року у позивачки не було вимушеного прогулу через затримку видачі їй трудової книжки, оскільки одразу ж після завершення навчання у докторантурі Аннєнкова Н.Г. 16 вересня 2019 року безперешкодно була працевлаштована іншим роботодавцем, незважаючи на те, що справа № 640/15833/17 на той час розглядалася ще судом першої інстанції.

У трудовому праві превалює підхід, за яким вимушений прогул визначають як час, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором, виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.

Неможливість позивачки належним чином реалізовувати своє право на працю протягом спірного періоду (з 15 вересня 2017 року по 12 лютого 2021 року) судом не встановлена.

Також судом встановлено, що наказом НТУ «ХПІ» №1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу, у зв`язку з виходом на роботу наступного дня після закінчення строку попередження ОСОБА_2 - п.1 наказу №1522 С від 14.09.2017 року скасовано. В іншій частині наказ №1522 С від 14.09.2017 року залишено без змін.

Наказом НТУ «ХПІ» від 13 січня 2021 року № 28 С на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року скасовано наказ № 1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу № 1522С від 14.09.2017 року; відновлено дію пункту 1 наказу № 1522 С від 14.09.2017 року про звільнення 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 доцента кафедри історії науки і техніки від займаної посади за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України у зв`язку з зарахуваннями до очної докторантури Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук

Спір про визнання укладеного між ОСОБА_2 та НТУ «ХПІ» трудового договору строковим, визнання його частково недійсним, визнання незаконним звільнення за ст. 38 КЗпП України, зобов`язання НТУ «ХПІ» відмінити відновлення її на роботі з 15.09.2017 року та зобов`язання НТУ «ХПІ» звільнити ОСОБА_2 за ст. 39 КЗпП України тривалий час перебував на розгляді в суді (справа № 640/15833/17), за наслідками якого постановою суду апеляційної інстанції, що набрала законної сили 13 січня 2021 року було скасовано наказ НТУ «ХПІ» №1534 С від 15.09.2017 року про внесення змін до наказу в частині скасування п.1 наказу №1522 С від 14.09.2017 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до вимог статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Дія наказупро звільненняпозивачки саме14вересня 2017року була відновленавідповідачем навиконання судовогорішення,що набулозаконної сили,у деньйого проголошення,13січня 2021року.При цьому,оскільки весьчас перебуваннясправи всуді трудовівідносини між ОСОБА_2 та НТУ«ХПІ» фактичнотривали,то суд вважає,що уроботодавця небуло обов`язкущодо видачітрудової книжки,що виключає вину роботодавця у зволіканні з її видачею у період перебування справи на розгляді у суді. Обов`язок щодо видачі трудової книжки виник у НТУ «ХПІ» після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення від 13 січня 2021 року.

Пунктом 3 наказу НТУ «ХПІ» від 13 січня 2021 року № 28 С надано доручення відділу кадрів видати ОСОБА_2 трудову книжку.

Реалізація передбаченого статтею 47 КЗпП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) права працівника отримати трудову книжку кореспондується не лише з обов`язком роботодавця її видати, а й із добросовісною поведінкою самого працівника, який не ухиляється від її отримання.

Об`єктивні обставини беззаперечно свідчать про те, що позивачка була обізнана про дату судового рішення Харківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, ухваленого за результатами розгляду її апеляційної скарги.

Доказів, що позивачка надала згоду роботодавцю на пересилання трудової книжки поштою, матеріали справи не містять. Зі свого боку НТУ «ХПІ» вживав заходи та створив належні умови для її отримання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що у січні 2021 року позивачка фізично знаходилася у місті Києві і особисто отримала трудову книжку лише 12 лютого 2021 року.

Така поведінка позивачки не може бути визнана добросовісною та залишена поза увагою суду, оскільки позивачка, діючи на власний розсуд, свідомо не отримувала трудову книжку без поважних причин після 13 січня 2021 року.

У постанові Верховного Суду від 09.03.2021 року у справі № 600/121/19 зроблено висновок, відповідно до якого Верховний Суд наголосив, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця.

За положеннями трудового законодавства невиконання зобов`язань, як і зловживання правами, не допускається. Не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах.

Щодо доводів позивачки про підтвердження факту невидачі трудової книжки саме 14 вересня 2017 року, суд, не спростовуючи цих обставин, зазначає, що вказані обставини прямо не впливають на суть та зміст судового рішення, виходячи із мотивів та підстав його ухвалення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до вимог п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.124Конституції України,ст.ст.94,116,117КЗпП Українита статей1,2Закону України«Про оплатупраці»,ст.ст.2,4,5,12,13,76-82,141,259,263-265,268,273,354,355ЦПК України,суд,-

ухвалив:

У задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Національного технічного Університету «Харківський політехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку відмовити.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Національний технічний Університет «Харківський політехнічний інститут», 61002, м. Харків, вул. Кирпичова,2, код ЄДРПОУ: 02071180.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення проголошено 31.01.2025 року.

Суддя Н.В.Тімошенко