Ухвала

від 29.01.2025 по справі 752/17861/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17861/23

Провадження № 2/752/699/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді- Машкевич К.В. за участю секретаря- Тертій К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Флексо Фекторі Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалко Лейбл» про визнання поруки припиненою, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати припиненою поруку ОСОБА_1 по договору поруки №SR 20-344/700, укладеного між ним та АТ «ОТП Банк» з усіма змінами та доповненнями до нього.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 липня 2020 року між АТ «ОТП банк» та ТОВ «Флагман Флексо Фекторі Україна» та ТОВ «Фалко Лейбл» було укладено договір про надання банківських послуг №CR20-313/700-2 щодо надання банківської послуги (кредиту) в межах загального ліміту заборгованості в 4 500 000,00 грн., згідно окремих кредитних заявок на конкретні суми кредитних коштів.

17 листопада 2020 року між відповідачем та позичальниками було підписано Договір про зміну 1 до Кредитного договору, згідно якого зокрема збільшився ліміт кредитування до 9 000 000,00 грн. (п. 28.1.2. Кредитного договору).

24 травня 2021 року між відповідачем та позичальниками було підписано Договір про зміну 2 до Кредитного договору згідно якого зокрема збільшився ліміт кредитування 10 000 000,00 грн. (п. 28.1.2. Кредитного договору).

Дата припинення чинності ліміту банківських послуг встановлена на 28 липня 2023 року (п. 28.1.6. Кредитного договору).

Для забезпечення виконання позичальниками зобов`язань по Кредитному договору 29 липня 2020 року між ним та відповідачем було укладено Договір поруки № SR 20-344/700, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед банком за виконання клієнтом зобов`язань по договору про надання банківських послуг №CR20-313/700-2 від 29 липня 2020 року в межах генерального ліміту коштів у 4 500 000,00 грн.

Договором про зміну 1 від 17 листопада 2020 року до Договору поруки були внесені зміни, зокрема відображено збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв?язку з тим, що генеральний ліміт по кредитному договору було встановлено у сумі 9 000 000,00 грн.

Договором про зміну 2 від 24 травня 2021 року до Договору поруки були внесені зміни, зокрема відображено збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв?язку з тим, що генеральний ліміт по кредитному договору було встановлено у сумі 10 000 000,00 грн.

Договором про зміну 2 було збільшено обсяг відповідальності поручителя на 1 000 000,00 грн., проте вказаний договір ним не підписаний.

За текстом цього Договором про зміну 2 його було підписано ОСОБА_2 за «довіреністю поручителя, посвідченою 30.04.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. за № 1379».

Він зміни до договору поруки не підписував, своєї згоди на таке збільшення поручитель не надавав.

Зазначає, що відсутні належні докази того, що зміни до кредитного договору були належним чином погоджені з поручителем.

Станом на від 24 травня 2021 року заборгованість позичальників по Кредитному договору була відсутня, кредитні транші не видавались.

Проте в подальшому, кредитний ліміт було вибрано позичальниками повністю, належним чином ця заборгованість наразі не обслуговується, та існує вірогідність примусового стягнення всього боргу у сумі 10 000 000,00 та нарахованих платежів у судовому порядку нього як фінансового поручителя.

На підставі викладеного просить задовольнити позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Протокольно ухвалою суду від 17 червня 2024 року до участі у справі залучено до участі у справі третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Флексо Фекторі Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалко Лейбл».

Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися. Представник позивача надав заяву в якій просив провести судове засідання без участі сторони позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив провести судове засідання без його участі та замінити відповідача у справі.

Треті особи в підготовче судове засідання не з`явились про розгляд справи повідомлялись.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 липня 2020 року між АТ «ОТП банк» та ТОВ «Флагман Флексо Фекторі Україна» та ТОВ «Фалко Лейбл» було укладено договір про надання банківських послуг №CR20-313/700-2.

29 липня 2020 року в забезпечення зобов`язань по договору про надання банківських послуг №CR20-313/700-2 від 29 липня 2020 року, між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № SR 20-344/700.

17 листопада 2020 року між відповідачем та позичальниками було підписано Договір про зміну 1 до Кредитного договору, згідно якого зокрема збільшився ліміт кредитування до 9 000 000,00 грн. (п. 28.1.2. Кредитного договору).

24 травня 2021 року між відповідачем та позичальниками було підписано Договір про зміну 2 до Кредитного договору згідно якого зокрема збільшився ліміт кредитування 10 000 000,00 грн. (п. 28.1.2. Кредитного договору).

Позивач вважає, що у даному випадку наявні підстави для визнання поруки припиненою.

При цьому, в процесі розгляду справи судом було встановлено, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №367/4695/20 (провадження №14-12цс21), критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, в порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі. При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії").

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.

Згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

При цьому суб`єктний склад правочинів, укладених для забезпечення виконання основного господарського зобов`язання, не впливає на визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19 березня 2019 року в справі № 904/2526/18.

Оскільки спір у цій справі виник щодо правочину (договору поруки), укладеного на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи: АТ «ОТП Банк», ТОВ «Флагман Флексо Фекторі Україна», ТОВ «Фалко Лейбл», тому такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Флексо Фекторі Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалко Лейбл» про визнання поруки припиненою-закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Машкевич К.В.