Ухвала

від 16.01.2025 по справі 760/370/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/1340/25

Справа № 760/370/25

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 42024110000000252, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянин України, який одружений, з вищою освітою, працює директором МНВО «Машиноведіння», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000252, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 збройними силами російської федерації здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни проти України, захоплення її території, яке на даний час триває.

У зв`язку з чим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою російської федерації, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної асамблеї ООН Е8-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії російської федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф та ін.)».

У зв`язку із військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України Кабінетом Міністрів України 26.02.2022 прийнято розпорядження №188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», яким тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю (Луганська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Вінницька, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Рівненська, Волинська області та місто Київ) за переліком згідно з додатком до розпорядження.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та постановою Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022 з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з державою-агресором.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

09.04.2022 Постановою КМУ №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації», заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

27.09.2022 Постановою КМУ №1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації», заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.

Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності з суб`єктами господарювання, що зареєстровані на території російської федерації, в тому числі поставки продукції підприємствам держави-агресора є незаконним, та подальше постачання продукції завдає шкоду Україні, маючи намір й надалі здійснювати підготовку та передачу матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, вирішив організувати злочинний механізм поставки продукції до російської федерації, а також продаж такої продукції на території держави-агресора, шляхом прихованого транзиту товарів через Республіку Литва.

Так, ОСОБА_6 розробив механізм усунення перешкод у здійсненні допомоги державі-агресору, шляхом постачання матеріальних ресурсів особами з числа громадян України, які мали на меті постачання (передачу) продукції в порушення чинного законодавства з території України до російської федерації.

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_6 здійснив пошук транзитного підприємства на поставку продукції осіб з числа громадян України, які мали на меті постачання (передачу) продукції в порушення чинного законодавства, з території України до російської федерації та досяг попередньої змови з невстановленою досудовим розслідуванням особою - представником узбецького суб`єкту господарювання - «Lancaster Invest Production», (ИП ООО «Lancaster Invest Production», Узбекистан, 100142, г. Ташкент, Мирзо Улугбекский р-н), який достовірно усвідомлював, що кінцевими отримувачами вказаної продукції будуть російські суб`єкти господарювання.

Так, ОСОБА_6 вирішив експортувати продукцію українського підприємства МНВО «Машиноведіння» (код ЄДРПОУ 13422659) що спеціалізується на виробництві підшипників, зубчастих передач та гумових виробів, директором якого він є, що мало на меті постачання (передачу) продукції в порушення чинного законодавства, з території України до російської федерації, яка б мала б номінально поставлятись для потреб компанії, зареєстрованої в Республіці Узбекистан, проте надалі за вказівкою ОСОБА_6 вказана вище компанія, мала б направляти відповідну продукцію до російських суб`єктів господарювання на території російської федерації.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше червня 2022 року, ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою завдання шкоди Україні, шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

При цьому, ОСОБА_6 розумів, що здійснювати вказану діяльність він буде у взаємодії з державою-агресором, в тому числі і шляхом сплати податків до бюджету рф та постачання товарів на її територію, що свідчитиме про передачу матеріальних ресурсів та активів представникам держави-агресора. Також, вказана особа достовірно усвідомлювала, що наведені дії є незаконними та призведуть до завдання шкоди Україні.

Так, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що провадження будь-якої господарської діяльності з суб`єктами господарювання, що зареєстровані на території російської федерації, в тому числі поставки продукції підприємствам держави-агресора, є незаконним та подальше постачання продукції завдає шкоду Україні, вирішив скористатися своїм розробленим протиправним механізмом.

Так, 23.06.2022, на особисту електронну поштову скриньку ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надійшло повідомлення від невстановленої досудовим розслідуванням особи « ОСОБА_8 », який як зазначено у вказаному листі є економістом ОМТС ПАО «ЧМК» (входить до російської гірничодобувної і металургійної групи компаній «Мечел») з назвою «заявка на манжеты ПАО ЧМК», в якому представник російського підприємства просить розглянути можливість виготовлення та поставки «МАНЖЕТА 60499-21-480 - 10 шт.» та «МАНЖЕТИ 60499-21-1040 - 10 шт.», крім того, додатково «МАНЖЕТА РНСТ-1170 - 50 шт.» та «МАНЖЕТА V3-1060 - 25 шт.». Також, у вказаному електронному листі є вкладення, а саме: файл «ТЗ 1040 і 480.docx» в якому містяться технічні завдання на виготовлення гумових манжетів 1040 та 480.

З цією метою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше липня 2022 року, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідування особами, маючи намір здійснювати допомогу державі-агресору, шляхом постачання матеріальних ресурсів, в невстановлений досудовим розслідуванням час та, перебуваючи у невстановленому слідством місці, досяг попередньої згоди з невстановленою досудовим розслідуванням особою на території російської федерації, а саме представником ОМТС ПАО «ЧМК» ОСОБА_9 , про продаж продукції вітчизняного виробництва, а саме: V3-1060 - 25 шт., та PHCT-1170 - 50 шт.

Надалі, 05.07.2022, з особистої електронної поштової скриньки, що належить ОСОБА_6 , а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у відповідь на вищевказаний лист на адресу невстановленої досудовим розслідуванням особи « ОСОБА_8 » « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надіслано повідомлення наступного змісту: «Добрый день. Направляем КП». Вкладенням до вказаного листа є файл з назвою «20220705_14323.pdf». Також, у вказаному вище вкладенні знаходилась комерційна пропозиція щодо поставки польському підприємству впродовж 50 днів резинових манжетів.

Так, 27.10.2022, з особистої електронної поштової скриньки, що належить ОСОБА_6 , « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що належить ОСОБА_10 , яка на той момент була працівником МНВО «Машиноведіння» (код ЄДРПОУ 13422659) надійшов лист під назвою «Договор». Вкладення до вказаного листа є файл під назвою: «контракт.PDF».

Встановлено, що у вказаному файлі під назвою: «контракт.PDF» містився проект контракту № 7 від 05.09.2022 між МНВО «Машиноведіння», в особі директора ОСОБА_11 , та «Lancaster Invest Production» м. Ташкент, Узбекистан, в особі невстановленої досудовим розслідування особи директора ОСОБА_12 , щодо поставки на адресу узбецької компанії манжети V3-1060 - 25 шт., та PHCT-1170 - 50 шт. Так, до вказаного контракту № 7 додатком є специфікація № 1 від 05.09.2022 року між МНВО «Машиноведіння» в особі директора ОСОБА_11 та «Lancaster Invest Production» на суму 11 000,00 Доларів США.

Надалі, 31.10.2022, ОСОБА_6 реалізуючи злочинний умисел, будучи уповноваженим на укладання та підписання зовнішньоекономічних контрактів (договорів), здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, усвідомлюючи, що постачання товарів, до країни-агресора в умовах воєнного стану сприятиме її економічному розвитку та буде спрямовуватись, у тому числі, на розвиток військово-промислового комплексу російської федерації, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, підготував та особисто підписав контракт, специфікацію, а також інші документи щодо характеристик та постачання товару та безпосередньо організовував відправку товару на адресу «Lancaster Invest Production» (Узбекистан).

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, на виконання раніше розробленого злочинного плану передав вказану інформацію митному брокеру, який будучи не обізнаним із злочинним умислом ОСОБА_6 , підготував митну декларацію ЕК 10 АА UA 110130/2022/019631 від 31.10.2022 та направив її до Київської митниці, згідно з якої ИП ООО «Lancaster Invest Production» (ИП ООО «Lancaster Invest Production», Узбекистан, 100142, г. Ташкент, Мирзо Улугбекский р-н), експортував наступну продукцію: «Манжети ущільнюючі» V3-1060 - 25 шт., та V3-1170 - 50 шт. (вага 167,2 кг), на загальну вартість 11 000,00 Доларів США.

Також, встановлено, що 04.11.2022, з особистої електронної поштової скриньки, що належить ОСОБА_6 , « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надіслано лист на електронну поштову адресу « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що належить національному оператору поштового зв`язку «Укрпошта» під назвою «Пояснення щодо статусу поштових відправлень» з проханням надати пояснення щодо причини затримки відправлення продукції на користь «Lancaster Invest Production» (Узбекистан), а також вкладенням файлу під назвою «оформлено ua110130_2022_019631.pdf». У вказаному вкладенні знаходилась митна декларація ЕК 10 АА UA 110130/2022/019631, в якій зазначається відправлення МНВО «Машиноведіння» на користь «Lancaster Invest Production» манжетів ущільнюючих V3-1060 - 25 шт., та PHCT-1170 - 50 шт.

Крім того, встановлено, що з метою реалізації злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, ОСОБА_6 повідомив узбецькому підприємству ООО «Lancaster Invest Production» реквізити покупця з метою доставки відправленої ним продукції на територію російської федерації, а саме ПАО «Челябинский металлургический комбинат» (ИНН 7450001007).

Окрім цього, встановлено, що 06.12.2022 ООО «Lancaster Invest Production» здійснило реекспорт вказаної продукції на користь російської компанії-посередника ООО Торговая компания «Грандснаб» (ОКПО 41752485) вагою 167,2 та надалі така продукція поставлена на користь ПАО «Челябинский металлургический комбинат» (ИНН 7450001007).

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні громадянином України пособництва в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

07.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_6 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували та просили застосувати інший запобіжний захід, такий як особисте зобов`язання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та відсутність доказів.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисників та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000252 вбачається, що 11.07.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

07.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, вимоги КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк, слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан здоров`я, його майновий та сімейний стан, репутацію, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом з цим, стороною захисту не спростовано висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відсутні підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час судового розгляду, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідно до вимог ст. 183 КПК України вирішення питання про визначення розміру застави, є правом суду, а не обов`язком, тому слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжній захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 07.03.2025 включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 закінчується 07.03.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1