Рішення

від 23.01.2025 по справі 760/33994/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-о/760/272/25

Справа № 760/33994/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2025 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Гуцало М.В.

заявника - ОСОБА_1 (особисто, паспорт);

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Киві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /далі - Відділ держреєстрації актів цивільного стану/ (код ЄДРПОУ: 26087820; адреса: 03067, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 1/28; e-mail: solomianskyi@ukr.net), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

31.12.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, за підписом заявника, в якій вона просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місця смерті: м. Стаханов Луганської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява обґрунтована необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть згідно законодавства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично таку заяву передано судді по реєстру 07.01.2025.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.01.2025 за вказаною заявою відкрито окреме провадження у справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.01.2025.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.01.2025 розгляд справи відкладено на 23.01.2025 та зобов`язано заявника ( ОСОБА_1 ) надати суду до початку судового засідання якісні копії лікарського свідоцтва про смерть № 269 та довідки про причину смерті ОСОБА_3 .

У судове засідання, призначене на 23.01.2025, з`явилась заявниця, якій оголошувався склад суду та роз`яснювалось право на відвід. Відводів складу суду не заявлено.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається, з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 заявниця ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрували шлюб 28.02.1976 у Володимирівській сільській раді Артемівського району Донецької області (а.с. 33).

Отже, ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_3 .

26.06.2022 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер в м. Стаханов (на даний час перейменовано в м. Кадіївка), Луганської області, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 269 від 29.06.2022 за змістом якого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у віці 69 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Стаханов (а.с. 54).

Також до матеріалів справи долучено копії:

- паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-9);

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (НОМЕР_2) ОСОБА_3 (а.с. 34);

- паспорту громадянина України (НОМЕР_4) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11-12);

- пенсійного посвідчення за віком № НОМЕР_2 (серія НОМЕР_3 ) ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

У судовому засіданні заявниця надала пояснення, що її чоловік мав онкологічне захворювання, у зв`язку з ускладненням якого був змушений терміново госпіталізуватись у Стаханові, через що не зміг евакуюватись разом з нею з тимчасово окупованої території. Через кілька днів після чого їй зателефонували з лікарня та повідомили, що її чоловік помер.

Також, повідомила, що копію лікарського свідоцтва їй передав племінник, який залишився на тимчасово окупованій території, з яким наразі поганий зв`язок і який не має можливості в силу об`єктивних обставин надати інші документи на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 .

Крім того, зазначила, що інші документи щодо обставин смерті чоловіка надати не має можливості, оскільки вони лишились на тимчасово окупованій території.

Ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду

Наразі ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про смерть після смерті її чоловіка ОСОБА_3 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті ОСОБА_3 відбувся на тимчасово окупованій території України.

Встановлення факту смерті потрібно заявникові з метою отримання документа про смерть встановленої форми, оскільки документи, пред`явлені для реєстрації, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України, а також на те, що відповідно до ст. 26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України (в редакції Закону України № 2345-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 07.08.2022) заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України (абз. 4 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07.05.2022 № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі- затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.»

Постановою Верховної ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» № 1351-VIII від 12.05.2016 місто Стаханов Луганської області перейменовано на місто Кадіївка.

Згідно до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019, місто Кадіївка Луганської області відноситься до тимчасово окупованої території.

Таким чином, зазначене місце смерті чоловіка заявниці є тимчасово окупованою територією України.

У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_3 настала на території міста Стаханов (Кадіївка), Луганської області, Україна, тобто на території якої нині жодний орган державної влади України не працює, суд погоджується з тим, що отримати лікарське свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України - є неможливим.

Здійснити державну реєстрацію смерті та отримати відповідне свідоцтво заявник позбавлений можливості у зв`язку з відсутністю документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою, як передбачено ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III вказаних Правил встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно з ст. 18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В рішенні ЄСПЛ від 10.05.2001 у справі «Cyprus v. Turkey» (заява № 25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96).»

Аналізуючи викладені доводи в їх сукупності, враховуючи що заявником до матеріалів справи додані документи, які доводять факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Стаханов (Кадіївка), Луганської області; причина смерті: онкологія; а реєстрація його смерті в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

Висновки

Звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення необхідне заявниці ( ОСОБА_1 ) для державної реєстрації смерті чоловіка ( ОСОБА_3 ).

Надані суду документи дозволяють встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що надані заявником докази та пояснення містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території, у зв`язку із чим вимоги заяви про встановлення факту смерті особи в певний час підлягають задоволенню.

Враховуючи, що заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 у позасудовому порядку, а судом не виявлено, що встановлення даного факту порушує права та інтереси третіх осіб, суд приходить висновку про можливість встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 69 років в м. Стаханов (Кадіївка), Луганської області; причина смерті: онкологія.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 15 р. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 273, 315, 319, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Киві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років у м. Стаханов (Кадіївка) Луганської області, причина смерті: онкологія.

Допустити негайне виконання рішення (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Оскарження рішення не зупиняє його виконання (абз. 2 ч. 4 ст. 317 ЦПК України).

Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи (ч. 5 ст. 317 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич