Ухвала

від 27.01.2025 по справі 333/483/25

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/483/25

Провадження № 1-кс/333/439/25

УХВАЛА

27 січня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У своїй скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що вона 14.01.2025 року засобами електронного зв`язку за офіційною електронною поштою звернулась до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, із заявою про вчинення співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367 КК України та ч.1 ст.268 КК України.

Станом на час подання скарги жодна відповідь від ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі відсутня, тому ОСОБА_3 просить слідчого суддю:

- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР щодо вчинення співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та ч.1 ст.368 КК України, яке полягає в свідомому приховуванні вказаними співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій факту вчинення 21 листопада 2024 року на перехресті вул. Благовіщенська та вул. Олександрівська в м. Запоріжжі водієм ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що спричинило матеріальну шкоду ОСОБА_3 ;

- зобов`язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, внести відомості до ЄРДР щодо вчинення співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та ч.1 ст.368 КК України, яке полягає в свідомому приховуванні вказаними співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій факту вчинення 21 листопада 2024 року на перехресті вул. Благовіщенська та вул. Олександрівська в м. Запоріжжі водієм ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спричинило матеріальну шкоду ОСОБА_3 .

У судове засідання представник ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі, не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду скарги. До суду направив копію відповіді ОСОБА_3 на її повідомлення, в якій вказано, що заява останньої не містить відомостей, які б вказували на наявність ознак будь-якого кримінального правопорушення, підслідного слідчим органам Державного бюро розслідувань.

ОСОБА_3 також до суду не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду її скарги. До суду направила заяву, в якій просила скаргу розглянути за іі відсутності.

Слідчий суддя, розглянувши скаргу ОСОБА_3 , вивчивши матеріали, додані до неї, дійшов до такого.

З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 14.01.2025 року на офіційну електронну пошту ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі подала заяву про те, що 21 листопада 2024 року на перехресті вул. Благовіщенська та вул. Олександрівська в м. Запоріжжі, сталося зіткнення транспортного засобу «Рено Меган», НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Шевроле Епіка», НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Водій ОСОБА_3 рухалась по вул. Благовіщенська під знак 2.1. «Дати дорогу» та впевнившись у відсутності транспортного засобу, що наближаються до перехрестя, продовжила свій рух.

Водій ОСОБА_6 , який рухався по вул. Олександрівська без попереджувальних знаків 1.22, 1.23.1-1.23.4 і та знаку пріоритету 2.3, не виконав вимоги п. 16.15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі ПДР) та п. 16.12 ПДР, та не надав перевагу в русі транспортному засобу «Рено Меган», НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яке наближалось до нього з правого боку.

Натомість співробітниками УПП B Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо водія ОСОБА_3 , як такої, що порушила п. 16.11. ПДР.

В протоколі співробітниками УПП в Запорізькій області зазначено про те, що транспортний засіб ОСОБА_3 рухався нібито по другорядній дорозі, а транспортний засіб ОСОБА_6 по головній, посилаючись на те, що на смузі руху водія ОСОБА_3 встановлено знак 2.1. «Дати дорогу».

Водночас про відсутність жодних ознак головної дороги на смузі руху водія ОСОБА_6 зазначено в схемі ДТП та на фото з місця подій.

З вказаних матеріалів вбачається, що у напрямку руху водія ОСОБА_7 були відсутні знаки пріоритету, а покриття доріг було рівнозначним (асфальтованим), тому водій ОСОБА_6 на виконання вимог п. 16.15 ПДР був зобов`язаний вважати, що рухається по другорядній дорозі, однак такі дії зроблені не були.

Помилково вважаючи, що він рухається по головній дорозі, водій ОСОБА_6 у порушення вимог п. 16.12 ПДР не надав дорогу транспортному засобу «Рено Меган», НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вказане підтверджується експертним висновком Харківського НДЕКЦ від 02 січня 2025 року, копія якого долучена до даної заяв, згідно якого водій ОСОБА_6 мав надати перевагу в русі транспортному засобу, що наближався з правового боку, а саме: «Рено Меган», але не надав, чим порушив припис п. 16.12 ПДР.

Водночас, співробітники УПП в Запорізькій області не ініціювали притягнення водія ОСОБА_7 за фактом порушення останнім п.16.12 Правил дорожнього руху.

Вказана подія була зафіксована в ЖЕО за № 11512 від 21.11.2024 року.

Виклик відпрацьовано інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , який за наслідками ДТП склав протокол про адміністративне правопорушення лише відносно ОСОБА_3 .

У подальшому ОСОБА_3 декілька разів направила до УПП в Запорізькій області скаргу на бездіяльність співробітників УПП в Запорізькій області, яка полягає у непритягненні винної особи - ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, в якій вимагала зупинити передачу матеріалів до суду, дослідити обставини ДТП та скласти правильний (і) протокол(и).

За фактом розгляду скарг за підписом начальника УПП в Запорізькій області ОСОБА_9 16 грудня 2024 року надано відповідь, що в діях співробітників поліції порушень не має, тому відмовлено в у відкритті дисциплінарного провадження відносно співробітників УПП в Запорізькій області.

05.01.2025 року ОСОБА_3 після отримання експертного висновку направила заяву до УПП в Запорізькій області про вчинене ОСОБА_6 адміністративне правопорушення.

У відповідь на вказану заяву, начальник УПП в Запорізькій області ОСОБА_9 зазначив, що наданий висновок експертизи та фотоматеріали не свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, а відповідно і про вчинення дисциплінарного проступку співробітниками УПП в Запорізькій області.

Також, у діях уповноважених осіб УПП в Запорізькій області наявні інші докази недбалого ставлення до виконання службових обов`язків та/зацікавленого ставлення до уникнення ОСОБА_6 від відповідальності.

Так, після ознайомлення з матеріалами справи в Жовтневому районному суді м. Харкова, з`ясувалось, що співробітниками УПП в Запорізькій області до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано відеоматеріалів, відповідно до чого 17 грудня 2024 року ОСОБА_3 подано скаргу на дії співробітників УПП з вимогами продовжити строк зберігання відеоматеріалів та направлення вказаних матеріалів до суду. Також в скарзі ставилось питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи або тієї, яка не додала відеоматеріали до справи, або тієї, яка не направила їх до суду.

На вказану вимогу УПП в Запорізькій області 25 грудня 2024 року направило відеоматеріали до суду та зазначило, що вказане здійснено на вимогу адвоката ОСОБА_10 (а не на заяву ОСОБА_3 ).

Звертає увагу, що під час складення протоколу відносно щодо ОСОБА_3 па місці події, інспектор 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 після спілкування із ОСОБА_11 з невідомих заявнику причин принципово відмовився притягати останнього до адміністративної відповідальності, хоча усі фактичні ознаки свідчили про вчинення ОСОБА_11 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок таких дій винна у вчиненні ДТП уникає відповідальності, при цьому внаслідок дій такої особи було заподіяно майнову шкоду заявнику.

Начальник УПП в Запорізькій області ОСОБА_9 проігнорував скарги та заяви ОСОБА_3 , тим самим допомагаючи інспектору УПП в Запорізькій області ОСОБА_12 приховати факт вчинення ОСОБА_11 адміністративного правопорушення. Внаслідок дій ОСОБА_13 винна у заподіянні майнової шкоди заявнику особа (водій ОСОБА_6 ) уникає адміністративної відповідальності.

Правова кваліфікація правопорушення, скоєними працівниками поліції обґрунтована таким.

Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідчать про вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України службова недбалість, тобто невиконання ОСОБА_8 та неналежне виконання ОСОБА_9 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 , котра не може добитися притягнення ОСОБА_7 тобто особи, винної у заподіянні їй майнової шкоди, до адміністративної відповідальності з подальшим відшкодуванням такої шкоди.

Крім того, поведінка ОСОБА_8 щодо непритягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, може свідчити про вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України. Заявник припускає, що ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, саме тому і приховує факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, що може потягнути позбавлення права керування транспортним засобом та необхідність відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу ОСОБА_3 .

Водночас керівник УПП в Запорізькій області ОСОБА_9 приховує порушення ОСОБА_8 , з чого вбачається особиста зацікавленість вказаних осіб в ухиленні водія ОСОБА_7 від відповідальності.

Також слід додати, що до 05 січня 2025 року ОСОБА_6 , який зазначений потерпілим в протоколі щодо ОСОБА_3 , не цікавився розглядом протоколу, який передано до суду 03 грудня 2024 року. Натомість одразу після подання ОСОБА_3 до УПП заяви про притягнення його до відповідальності з доказом (експертним дослідженням) ОСОБА_6 подав заяву про долучення до справи та звернувся до адвоката, що свідчить про інформування водія ОСОБА_7 співробітниками УПП про вказаний доказ та подану заяву з метою приховування його правопорушення та «відпрацьовування» співробітниками УПП отриманої від нього вигоди.

Таким чином, ОСОБА_3 у своєму повідомленні про скоєні кримінальні правопорушення просила ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі: внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367 КК України та ч.1 ст.368 КК України, яке полягає в свідомому приховуванні вказаними співробітниками Управління патрульної поліції в Запорізькій факту вчинення 21 листопада 2024 року на перехресті вул. Благовіщенська та вул. Олександрівська в м. Запоріжжі водієм ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спричинило матеріальну шкоду ОСОБА_3 та отримання інспектором УПП в Запорізькій області ОСОБА_8 неправомірної вигоди від учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

22.01.2024 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі ОСОБА_15 направив ОСОБА_3 лист, в якому вказав, що на цей час відсутні підстави для внесені відомостей до ЄРДР по інформації, зазначеній у заяві останньої, так як в ній не викладено фактів та обставин про підслідні ТУ ДБР у м. Мелітополі кримінальні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи дату подачі скарги до суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 є особою, яка має право подавати таку скаргу у порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України і вона своєчасно, без порушень процесуальних строків реалізувала своє таке право.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 КПК України. Зокрема, відповідно до пункту 1 вказаних частини та статті КПК України на стадії досудового розслідування можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

При цьому, системний аналіз змісту норми частини 1 статті 214 КПК України свідчить про те, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка є предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень:

1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Директором Бюро економічної безпеки України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті;

2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті;

3) проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбаченихстаттею 422Кримінального кодексу України.

Таким чином, досудове розслідування в частині ймовірного вчинення працівниками УПП в Запорізькій області кримінальних правопорушень, передбачених статтями367, 368 може здійснюється слідчими органів державного бюро розслідувань.

Отже, скарга ОСОБА_3 , на думку слідчого судді, відповідає вимогам ст.303, ч. 1 ст.304та ч. 1 ст.306 КПК України.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації застаттею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Водночас, в даному випадку вважаю, що скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Частина 1ст. 214 КПК Українине встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

Вважаю, що наведені відомості ОСОБА_3 не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.

Так, доводи ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_8 отримав неправомірну вигоду від водія ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, є лише її необґрунтованими, не заснованими на фактичних даних, припущеннями. На підтвердження цих доводів не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.

Стосовно вчинення службової недбалості ОСОБА_8 та його керівником ОСОБА_16 також вважаю, що на цей відсутні об`єктивнідані,які дійсносвідчать проознаки кримінальнихправопорушень,зазначених ОСОБА_3 ,так яквідсутні будь-якірішення (ут.ч.суду)щодо незаконності,протиправності,неправильності дій ОСОБА_8 стосовно складенняпротоколу проадміністративне правопорушення.На теперішнійчас відсутнєрішення іщодо вирішеннявинуватця дорожньо-транспортноїпригоди,тобто ненадана оцінкадіям ОСОБА_8 як особи,яка складалапротокол проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_3 .

Зазначення самих лише припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

Таким чином, вважаю, що у заяві ОСОБА_3 від 14.01.2025 року відсутні наявні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки кримінальних правопорушень у діях будь-якої особи, зазначеної у заяві, та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини).

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак бездіяльності у діях уповноважених осіб Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, в частині не внесення відомостей, зазначених у заяві ОСОБА_3 від 14.01.2025 року до ЄРДР, а тому не вбачаю підстав для задоволення скарги останньої.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Водночас, положення вказаної частини статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 4-р (ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18). Тому, ОСОБА_3 має право оскаржити це рішення слідчого судді у порядку ст.395 КПК України.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 30.01.2025 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1