Ухвала

від 30.01.2025 по справі 462/9477/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

462/9477/24

2/465/1801/25

У Х В А Л А

про відмову в відкритті провадження у справі

30.01.2025 суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

позивачка в особі свого представника звернулась до суду з позовом через систему «Електронний суд» до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила суд:

- визнати неправомірним внесення Залізничним відділом державної реєстрації актів

цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження запису про батька ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_3 до актового запису № 5 від 22.08.1991 р.

- виключити з актового запису № 5 від 22.08.1991 р. вчиненого Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_3 , що народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про батька ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_3 та запис про батька ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зазначити, як внесений зі слів матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за п. 1 ст 135 Сімейного кодексу України.

В обґрунтування позовної заяви зазначено,що у червні 1989 року позивачка ОСОБА_1 , відпочивала в Криму в Ялті, де познайомилася з хлопцями з Єревану, з одним з яких в неї був роман. Після повернення додому вона зрозуміла, що вагітна, маючи адресу цього хлопця, вона з своїм батьком поїхала до нього, а саме у Єреван, Єхедназорський район с. Малишки, однак хлопець не визнав ні її, ні дитини, вони не одружилися, і вона з своїм батьком повернулася в Україну і вже ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4 , якого оформила як мати одиначка на своє прізвище « ОСОБА_5 », а зі слів вказала батьком ОСОБА_6 (хоча насправді не знала по батькові цього хлопця), відтак з 1990 року позивачка одна виховувала сина ОСОБА_3 .

Протягом всього життя ОСОБА_4 , у його житті не було батька.

З 06.04.2022 року її син перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

У період 14.30 годину 31.12.2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області, в результаті вогневого контакту з противником було втрачено зв`язок з сином позивачки - ОСОБА_3 , його місцезнаходження було не встановлено і зв`язок з ним відсутній

У свідоцтві про народження ОСОБА_3 від 22.08.1991 року записані батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

27.01.2023 року отримавши витяг з ДРАЦС щодо актового запису №5 від 22.08.1991 року відносно ОСОБА_3 , який надано Залізничним відділом ДРАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зазначено, що батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , і запис вчинено не зі слів матері за ст. 135 СК України.

Позивачка ніколи не перебувала у шлюбі з жодним ОСОБА_2

Прізвище ОСОБА_5 є її від народження. Це ж прізвище вона зареєструвала за сином, оскільки як мати одиночка іншого вона надати не могла.

Факт наявності запису про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_4 жодним чином не заважав сину позивачки і позивачці.

Однак після отримання страшної звістки про те, що ОСОБА_3 числиться серед зниклих безвісти, позивачка, як матір, відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року отримала право на грошове забезпечення у розмірі 50%, а інші 50% має отримувати ОСОБА_2 , тобто особа якої не існує, але записаний батьком ОСОБА_4 .

Так, на думку позивачки є усі підстави для проведення зміни запису про батьківство на підставі ст. 135 СК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження передано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.

На підставі протоколк автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мартьянову С.М.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви вважає, що у відкритті провадження по даній цивільній справі слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з приписів п.1,2 ч. 1 ст. 4 КАС України спір може бути переданий на вирішення адміністративного суду, якщо хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Наявність у сторони публічно-владних управлінських функцій не відносить таку справу автоматично до справ адміністративної юрисдикції.

Для визначення ознак публічно-правового спору слід встановити, зокрема, наявність матеріально-правових відносин між учасниками спору. Публічно-правовий спір може виникати із конституційних, адміністративних, фінансових та інших правовідносин, зміст яких складає, з одного боку, обов`язок органу публічної адміністрації вчинити певний акт на користь особи і з іншого - право особи вимагати виконання цього обов`язку від органу публічної адміністрації як від носія владних повноважень. Більш того, особа повинна бути переконана у тому, що такі відносини перебувають у стані порушення норми або права.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов`язків.

При цьому, не будь-яке порушення суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи - позивача в межах публічного охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше, слід встановити обов`язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь. Отже, закон має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов`язку на свою користь.

Як вбачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 вона оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо визнання неправомірним внесення відомостей про батька та внести зміни до актового запису цивільного стану, тобто позивач фактично звертається до суду з вимогами у зв`язку з діяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень, при цьому з тексту позову вбачається відсутність матеріально-правових відносин між позивачем та відповідачем.

Враховуючи наведене, оскільки даний спір має ознаки публічно-правового, він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити.

Згідно з ч.2-5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявнику не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленомустаттею 272 цього Кодексу. Доухвали провідмову увідкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишаєтьсяв суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

В частині 1 ст. 20 КАС України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Вказаний перелік є вичерпний та в ньому не міститься позовних заяв про оскарження дії суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, позивачу необхідно звернутися з її позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду.

Керуючисьст. ст. 19, 186 ЦПКУкраїни, ст. ст. 2, 4, 5, 19, 20 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Мартьянова С.М.