Постанова

від 30.01.2025 по справі 583/140/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м.Суми

Справа №583/140/24

Номер провадження 22-ц/816/40/25, 22-ц/816/41/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

в присутності:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника 3-ї особи ОСОБА_2 адвоката Сумцова Євгена Станіславовича

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року та на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2024 року у складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого в м. Охтирка Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: розірвати договір оренди № 92/16 від 07 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Райз-Північ» щодо оренди земельної ділянки площею 2,3667 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0793; розірвати договір оренди № 74/18 від 16 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Райз-Північ» щодо оренди земельної ділянки площею 0,9271 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0794; стягнути з ТОВ «Райз-Північ» на її користь невиплачену індексацію в розмірі 8655 грн 70 коп.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельних ділянок кадастровий номер 5920380400:01:001:0794 та 5920380400:01:001:0793, які вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07 квітня 2016 року ОСОБА_4 уклав договір оренди № 92/16 з ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0793 строком на 10 років. 16 липня 2018 року між ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Райз-Північ» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1, в якій новий орендар (ТОВ «Райз-Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко» та якою визначено, що розмір орендної плати з 2017 року складає 7644 грн 46 коп., що становить 10 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Також 16 липня 2018 року ОСОБА_4 уклав договір оренди № 74/18 з ТОВ «Райз-Північ» щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0794 строком на 10 років. Орендну плату відповідач сплачував без урахування індексації, загальна сума заборгованості по індексації орендної плати за 2022-2023 роки за обома договорами оренди землі становить 8655 грн 70 коп., яку просить стягнути з відповідача.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі № 92/16, укладений 07 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ПрАТ «Райз-Максимко», правонаступником якого є ТОВ «Райз Північ», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 червня 2016 року за № 15090797 щодо земельної ділянки площею 2,3667 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0793, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Розірвано договір оренди землі № 74/18, укладений 16 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Райз Північ», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 листопада 2018 року за № 29209585 щодо земельної ділянки площею 0,9271 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0794, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_3 8587 грн 70 коп. орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3633 грн 60 коп.

Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2024 року стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ТОВ «Райз Північ»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог та у задоволенні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Надані позивачем розрахунки виконані некоректно. Вказує на відсутність претензій зі сторони позивача щодо сплати орендної плати не в повному обсязі.

Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорах оренди землі, укладених з позивачем така інформація відсутня. Складність, на думку заявника апеляційної скарги, полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий.

Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач є податковим агентом, на якого покладено обов`язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконавчої частини умов договору.

Як на підставі для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції, при вирішенні питання розподілу судових витрат, не взяв до уваги правову позицію, викладено у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №902/1051/19, не було враховано, що під час розгляду справи позиція позивача не змінювалася, а викладені позивачем у позовній заяві доводи не потребували ні додаткового часу, ні зусиль на підготовку.

Позивачем, у встановлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 квітня 2016 року між ОСОБА_4 , який був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3667 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0793, що розташована на території Чернеччинської сільської громади (раніше - Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області) та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі № 92/16 строком на 10 років. 22 червня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право: 15090797 (а.с. 19-21, 23).

Відповідно до п. 5 договору № 92/16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76444 грн 61 коп.

Пунктами 9, 10, 11 договору № 92/16 визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 5351 грн 12 коп., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та за окремим додатковим погодженням сторін може вноситися у формі: натуральній, відробітковій. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

16 липня 2018 року між ОСОБА_4 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (Орендар) та ТОВ «Райз Північ» (Новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 92/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни /доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76444 грн 61 коп., з 2017 року орендна плата складає 7644 грн 46 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 22).

16 липня 2018 року між ОСОБА_4 , який був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9271 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0794, що розташована на території Чернеччинської сільської громади (раніше - Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області) та ТОВ «Райз Північ» було укладено договір оренди землі № 74/18 строком на 10 років. 27 листопада 2018 року договір № 74/18 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 29209585, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30 листопада 2018 року (а.с. 24-26).

Відповідно до п. 5 договору № 74/18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4291 грн 97 коп.

Пунктами 9, 10, 11 договору № 74/18 визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 429,20 грн., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та виплачується за вимогою орендодавця у формі: грошовій, натуральній, відробітковій. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 26 липня 2022 року власником земельних ділянок кадастрові номери 5920380400:01:001:0793 та 5920380400:01:001:0794 є ОСОБА_3 (а.с. 9-14, 27-32).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з першого кварталу 2020 року по четвертий квартал 2023 року, наданих Головним управлінням ДПС у Сумській області, Охтирська ДПІ (Охтирський район) ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів ОСОБА_3 : у 2020 року в розмірі 4440 грн 50 коп., у 2021 році в розмірі 403 грн 67 коп. та 4440 грн 50 коп., у 2022 році в розмірі 13321 грн 50 коп., у 2023 році в розмірі 13321 грн 50 коп. (а.с. 33-35).

Відповідно до інформації ТОВ «Райз Північ» щодо розміру та часу виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_3 за період 2018-2023 років:

за договором оренди № 74/18 від 16 липня 2018 року виплачено в 2018 році 424 грн 84 коп. (28 вересня 2018 року), в 2019 році 3 грн 51 коп. (18 лютого 2019 року) та 449 грн 16 коп. (10 червня 2019 року), в 2020 році 34 грн 5 коп. (07 серпня 2020 року) та 472 грн 12 коп. (23 жовтня 2020 року), в 2021 року 472 грн 12 коп. (11 червня 2021 року), в 2022 році 472 грн 12 коп. (20 грудня 2022 року), в 2023 році 472 грн 12 коп. (20 вересня 2023 року);

за договором оренди № 92/16 від 01 січня 2018 року виплачено в 2018 році 4868 грн 94 коп. (28 вересня 2018 року), в 2019 році 2234 грн 30 коп. (18 лютого 2019 року) та 7999 грн 94 коп. (10 червня 2019 року), в 2020 році 516 грн 38 коп. (03 липня 2020 року) та 8408 грн 91 коп. (23 жовтня 2020 року), в 2021 році 8408 грн 91 коп. (11 червня 2021 року), 615 грн 38 коп. (18 червня 2021 року) та 149 грн 07 коп. ( 18 червня 2021 року), в 2022 році 8408 грн 91 коп. (20 грудня 2022 року), в 2023 році 8408 грн 91 коп. (20 вересня 2023 року).

Ухвалюючи оскаржуванерішення,суд першоїінстанції виходивз того,що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата ОСОБА_3 орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору.

Проте, з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися повністю не може, з огляду на таке.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України(далі -ЗК України),Цивільним кодексом України(далі -ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладених між сторонами договорів оренди землі №92/16 від 07 квітня 2016 року, №74/18 від 16 липня 2018 року, з наступними змінами внесеними додатковими угодами до цих договорів, слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Колегія суддів не може погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром заборгованості з орендної плати за вказаними договорами оренди землі.

Зокрема, аналіз частини 3статті 762 ЦК Українидозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20.

Оскільки сторони не передбачили в договорах оренди, що при обчисленні розміру орендної плати враховується сукупний індекс інфляції з дати укладення цих договорів, чи внесення змін до них в частині збільшення розміру орендної плати, з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договорів оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь їх дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язань зі сплати орендної плати 01 грудня ( за договором № 92/16 від 7 квітня 2016 року) та як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язань зі сплати орендної плати 31 грудня ( за договором № 74/18 від 16 липня 2018 року) .

Тому, розмір орендної плати, який підлягав сплаті товариством за договором оренди землі №92/16 від 07 квітня 2016 року, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 16 липня 2018 року:

за 2022 рік становить 9610 грн 86 коп. (7644,46 x 1.25723182 (індекс інфляції за період з 01.01.2022 до 01.12.2022), сплачено відповідачем 8408 грн 91 коп. (розмір недоплати становить 1201 грн 89 коп.);

за 2023 рік 7977 грн 39 коп. (7644,46 x 1.04353331 (індекс інфляції за період з 01.01.2023 до 01.12.2023), сплачено відповідачем 8408 грн 91 коп.

Розмір орендної плати, який підлягав сплаті товариством за договором оренди землі №74/18 від 16 липня 2018 року:

за 2022 рік становить 539 грн 60 коп. (429,20 x 1.25723182 (індекс інфляції за період з 01.01.2022 до 31.12.2022), сплачено відповідачем 472 грн 12 коп. (розмір недоплати становить 67 грн 48 коп.);

за 2023 рік 447 грн 88 коп. (429,20 x 1.04353331 (індекс інфляції за період з 01.01.2023 до 31.12.2023), сплачено відповідачем 472 грн 12 коп.

Отже,в суперечдоводам апеляційноїскарги,суд першоїінстанції дійшовдо обґрунтованоговисновку,що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язання за укладеними договорами оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2022 рік позивачу була проведена не у повному обсязі. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 1269 грн 37 коп., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Відсутність у договорах оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договорами.

Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 -2023 роки, позивач звернулася у січні 2024 року, тобто у межах визначених ст. 257 ЦК України строків.

Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України, а загальне правило частини другоїстатті 651 ЦК України- у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другоїстатті 651 ЦК України.

Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін.

Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за договорами оренди землі №92/16 від 07 квітня 2016 року та №74/18 від 16 липня 2018 року щодо виплати орендної плати з урахуванням індексації за 2022 рік, загальний розмір недоплати за цими договорами становить 1269 грн 37 коп. з 10150 грн 86 коп.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегією суддів не було встановлено систематичної сплати відповідачем орендної плати не у повному обсязі, а допущене відповідачем порушення укладених між сторонами договорів оренди землі не є істотним, в розумінні ст. 651 ЦК України.

Враховуючи те, що колегією суддів не було встановлено системного невиконання відповідачем умов укладених договорів оренди землі щодо виплати орендної плати, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розірвання цих договорів задоволенню не підлягають.

Таким чином, виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 1269 грн 37 коп.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщосуд апеляційноїчи касаційноїінстанції,не передаючисправи нановий розгляд,змінює рішенняабо ухвалюєнове,цей судвідповідно змінюєрозподіл судовихвитрат.

Підлягає зміні також рішення суду і в частині розподілу судових витрат.

Пропорційно до частки задоволених позовних, з відповідача на користь позивача належить стягнути 177 грн 62 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується також з додатковим рішенням суду першої інстанції щодо визначеного розміру понесених позивачем витрат на професійну допомогу, які підлягають розподілу між сторонам.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зч.3 ст.141ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 3ст.133ЦПК Українивизначено,що довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема,витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зіст.30ЗаконуУкраїни «Проадвокатуру таадвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно доч.ч.3-4ст.137ЦПК України,для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги.Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, у визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки, надано: договір про надання правничої допомоги №62 від 10 січня 2024 року, укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Абрамович Г.О. (а.с. 91), яким сторони визначили, що орієнтований розмір гонорару адвоката становить 10000 грн із розрахунку 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 1 годину роботи адвоката (розмір прожиткового мінімуму береться на дату складання акту виконаних робіт), а також 2000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні; акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором №62 про надання правничої допомоги від 10 січня 2024 року, складений 27 лютого 2024 року, відповідно до якого адвокатом надано позивачу такі послуги: надання правової інформації, консультації і роз`яснень з питань законодавчого врегулювання оренди земельних ділянок, підстав розірвання договору оренди землі, стягнення 01 год., проведення розрахунку по індексації орендної плати 1 год., складання та подання до суду позовної заяви 2 години (а.с. 92); квитанція №20 від 27 лютого 2024 року про отримання адвокатом Абрамович Г.О. за договором №62 від 10 січня 2024 року 12112 грн 00 коп. (а.с. 87).

Суд першої інстанції, врахувавши складність справи, критерії розумності та реальності адвокатських витрат, дійшов до висновку, що розподілу між сторонами підлягає 5000 грн 00 коп. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. З такими висновками погоджується і колегія суддів, а доводи апеляційної скарги відхиляє з огляду їх безпідставності.

Разом з тим, враховуючи те, що за результатами апеляційного перегляду, колегією суддів встановлено підстави для скасування рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зміни в частині присудженого до стягнення розміру заборгованості з орендної плати, тому підлягає зміні і додаткове рішення, в частині розміру присуджених до стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 224 грн 42 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

Крім того, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5183 грн 96 коп. сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково.

Рішення Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 27лютого 2024 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі.

Рішення Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 27 лютого 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру орендної плати та в частині розподілу між сторонами судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_3 1269 гривень 37 копійок заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів та 177 гривень 62 копійки судового збору.

Додатковерішення Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 19 березня 2024року змінити в частині присудженого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_3 244 гривні 42 копійки витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» 5183 гривні 96 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судоверішення складене31січня 2025року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов