Рішення

від 22.01.2025 по справі 682/1780/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №682/1780/24

Провадження №2/377/11/25

22 січня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання - Присяжного В.В., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Ткаченко Н.М. в режимі відео-конференції, інші учасники відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки піклування в особі виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, Служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області як Орган опіки та піклування, Орган опіки піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області - про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

07 серпня 2024 року до суду за підсудністю з Славутського міськрайонного суду Хмельницької області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 19, ч. 1 - 3 ст. 150, ч. 4 ст. 155, ч. 2 ст. 157, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України та ст.ст. 118, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, в якому прожили спільно до червня 2014 року. Від даного шлюбу вони мають дитину : дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, тому Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11.01.2016 року шлюб між ними розірвано.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає з донькою за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 31.12.2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 було задоволено. Відповідно до вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» згідно матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 746/534/15-ц від 31.12.2015 року виданого Срібнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_4. аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця, проведенно рахунок заборгованості. Всього станом на 01.06.2024 року згідно матеріалів виконавчого провадження заборгованість по сплаті аліментів становить 286 803,19 грн, що підтверджує розрахунок зі сплати аліментів.

В подальшому станом на 30.04.2022 рік, ОСОБА_2 , одружилась з ОСОБА_9 за наслідками чого її прізвище було змінено на « ОСОБА_2 » на що вказує свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Весь цей час її донька ОСОБА_6 проживала з нею, ще підтверджує довідка про склад сім`ї № 024-7-09-1702 від 06.05.2024року.

Довідка Комунального закладу «Прилуцького навчально-реабілітаційного центру» Чернігівської обласної ради від 18.04.2024 року № 132 підтверджує той факт що її донька ОСОБА_6 дійсно навчається в комунальному закладі Чернігівської області у першому класі для дітей з інтелектуальними порушеннями. Також ця довідка підтверджує той факт про недбале ставлення відповідача ОСОБА_4 до своєї доньки, а саме за час перебування ОСОБА_6 у Центрі (з вересня 2024 року і по теперішній час), не проявляє інтересу до виховання доньки: не відвідує, не пише листи, не телефонує до класного керівника чи педагогів закладу. Емілія перебуває на утриманні та вихованні матері ОСОБА_1 , яка добросовісно відноситься до виконання батьківських обов`язків: постійно відвідує загальні та класні батьківські збори, консультується з педагогами та спеціалістами.

Відповідно до характеристики управління адміністративних послуг Прилуцької міської ради Чернігівської області, вбачається що ОСОБА_1 з 28.08.2020 року працює адміністратором управління адміністративних послуг Прилуцької міської ради по теперішній час. За весь час роботи зарекомендувала себе як привітний і сумлінний працівник, володіє умінням грамотно, аргументовано коротко викладає і оформляє документи, надає консультації як у телефонному режимі так і при прийомі з відвідувачами, завдання керівництва виконує якісно в установлений строк, має великий досвід роботи з заявниками. Працює відповідально і зосереджено. За позитивні результати в роботі та проактивність неодноразово номінована на внутрішні нагороди міської ради. Дисциплінарних попереджень на адресу ОСОБА_1 не зафіксовано.

Відповідно до довідки-характеристики, від 06.05.2024 року, з місця проживання позивачки ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_6 , зазначено що за час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , остання зарекомендувала себе з позитивної сторони, має спокійний характер толерантна,працьовита. Намагається заробити на прожиття собі та своїй дитині. Любляча мати. Старається забезпечити всім необхідним свою донечку. Приділяє максимум уваги вихованню дитини. В сім`ї панує злагода та взаєморозуміння. Сусіди схвально; відгукуються до ОСОБА_1 , яка завжди йде на допомогу. Скарги відсутні.

ОСОБА_6 проживає в повноцінній сім`ї разом з матір`ю та вітчимом, вони забезпечують доньку всім необхідним для гармонійного та фізичного розвитку, приділяють максимум уваги для виховання дитини.

Рідний батько ОСОБА_6 відноситься недбало та байдуже. Не проявляє інтересу до виховання доньки, уникає зустрічей, не сплачує аліменти на підставі цього має заборгованість( з 31.12.2015 і дотепер).

На сьогоднішній день особа яка не бере участі у вихованні своєї дитини, тобто ОСОБА_4 , свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні ст. 164 СК України і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Отже, стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не мають місця існування та фактично з моменту розірвання шлюбу відповідач жодного разу не проявив своєї батьківської любові до доньки як до дитини, не приїхав жодного разу побачити або ж привітати з днем народження свою доньку.

В зв`язку із зазначеним з огляду на виниклі обставини, вважє доцільним звернутись до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав з метою подальшого усиновлення ОСОБА_6 , вітчимом, ОСОБА_9 .

Ухвалою судді від 08 жовтня 2024 року, після виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 06 листопада 2024 року. Одночасно залучено до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки піклування в особі виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, Служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області як Орган опіки та піклування, Орган опіки піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області.

Ухвалою від 28.10.2024 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Ткаченко Наталії Миколаївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06 листопада 2024 року у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи до 05 грудня 2024 року на підставі ст. 223 ЦПК України.

13.11.2024 року від Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області до суду надійшов Висновок органу опіки та піклування Прилуцької міської ради від 06.11.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав.

03.12.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, а саме акт обстеження умов проживання дитини, форма індивідуальної програми реабілітації, медичний висновок.

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 грудня 2024 року.

У судовому засіданні 26 грудня 2024 року було відкладено розгляд справи на 22 січня 2025 року на підставі ст.223 ЦПК України.

16 січня 2025 року від Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до суду надійшла довідка про результати рейд-перевірки від 16.01.2025 року.

22 січня 2025 року від позивача до суду електронною поштою надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , в якому прожили спільно до червня 2014 року. Від даного шлюбу вони мають дитину - дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька з народження є дитиною інвалідом, та кожні три місяці з 2018 року вони відвідують лікарів. Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, тому Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11.01.2016 року шлюб між ними розірвано. З 2019 року вона проживаєє в м. Прилуки. Відповідач життям дитини не цікавиться, участі не приймає, бачив дитину останній раз у 5 місяців. Має заборгованість по сплаті аліментів 286 803,19 гривень. Вона одружилась другий раз та її чоловік має намір усиновити ОСОБА_6 .

Представник позивача адвокат Ткаченко Н.М. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання, проте поштові конверти повернуто за зворотною адресою до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. У такому випадку ОСОБА_4 , вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Також викликався шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України». Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.

Представник третіх осіб Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області як Органу опіки та піклування в зал судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В матеріалах справи від представника ОСОБА_12 наявна заява про розгляд справи за відсутності їх представника. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник третіх осіб Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області та Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області в зал судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від представника ОСОБА_13 до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності їх представника. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

За наявності умов, передбачених статтями 280-281 ЦПК України, обговоривши в судовомоу засіданні дане питання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, зареєстрованому 20 лютого 2014 року, який було розірвано рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11.01.2016 року. (а.с. 10)

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Славутич Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 154. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_2 . (а. с. 8).

Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_3 виданого УСЗН Прилуцької райдержадміністрації ОСОБА_6 є дитиною з інвалідністю. (а. с. 9).

Згідно із свідоцтвом про шлюб, виданого 30 квітня 2022 року Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 30 квітня 2022 року про що складено відповідний актовий запис № 144. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_2 (а. с. 12).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 29.01.2003 року (а. с. 6).

Як вбачається з довідки Прилуцької міської ради Чернігівської області від 06.05.2024 року № 024/7-09№ 1702 ОСОБА_1 ,дійсно разом з дитиною ОСОБА_6 проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 , що також підтверджено актом обстеження № 1701 від 06.05.2024 року (а. с. 13).

Відповідно до довідки Комунального закладу «Прилуцького навчально-реабілітаційного центру» Чернігівської обласної ради від 18.04.2024 року № 132 підтверджено факт навчання ОСОБА_6 в комунальному закладі. (а. с. 14).

Згідно з інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 09.08.2024 № 15-08/1460 відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 08.10.2001 року по 06.03.2015 року та вибув до м. Чернігів. ( а.с. 31).

Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської Ради № 08-05/3961 від 10.09.2024 року, що ОСОБА_4 в реєстрі територіальної громади міста Чернігів не значиться.

Як вбачається з довідки про результати рейд-перевірки від 16.01.2025 № 01-32/03, складеної 16.01.2025 головним спеціалістом сектору опіки та піклування Служби у справах дітей та сім`ї ОСОБА_14 , затвердженої начальником Служби у справах дітей та сім`ї ОСОБА_13 , спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї було здійснено рейд-перевірку за адресою: АДРЕСА_3 , на предмет з`ясування чи спростування факту проживання/перебування ОСОБА_4 за вказаною адресою. Перевірку було здійснено у період з 17:10 до 17:30, проте дверей не відчинили, Зі слів сусідів квартири АДРЕСА_4 вони жодного разу не бачили ОСОБА_4 , де він на даний час проживає, їй не відомо.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 16329, виданого 07.06.2024 в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Приліпком В.О., заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця на утримання дитини, станом на 01.06.2024 року становить 286803,19 гривень. (а. с. 19-22).

З акту обстеження умов проживання від 28.10.2024 року, вбачається, що було здійснено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання за вказаною адресою задовільні. Дитина забезпечений одягом, взуттям, продуктами харчування та засобами особистої гігієни, для її виховання та проживання створені належні умови.

Як зазначено у висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області, беручи до уваги факт, що батько не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує медичного догляду, лікування, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, матеріально не утримує, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до його доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, допитавши позивача як свідка у справі, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-12 від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини 1 статті 18 вказаної Конвенції про права дитини, держави -учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 27 цієї Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За правилом частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами 2 та 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог статті 164 СК України підставами позбавлення батьківських прав є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України, даних у пунктах 15, 16 постанови № З від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу до осіб, які умисно не виконують батьківських обов`язків, а тому повинні бути вагомі підстави для вжиття саме цього заходу.

Як зазначено у частинах 4 та 5 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до положень статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, учасником якої є Україна, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява N 39948/06).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Так, в судовому засіданні встановлено, що з 2015 року дитина постійно проживав разом з матір`ю. Відповідач ОСОБА_4 з 2001 року до 2015 року проживав в місті Славутичі. За весь час ОСОБА_4 бачив дитину ОСОБА_6 у віці 5 місяців, при цьому уваги до життя дитини він не проявляв, не цікавився її здоров`ям, навчанням, не виявляв інтересу до її внутрішнього світу. Таким чином, поведінка відповідача по відношенню до дитини не змінилася, оскільки батько відсутній в житті дитини як близька людина, що призвело до втрати емоційних зв`язків між ними.

Суд зауважує, що відповідач свідомо обрав такі життєві умови, за яких відсутня його участь у вихованні дитини. Перебуваючи на відстані, відповідач мав усвідомлювати, що не зможе в достатній мірі піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, а тому несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв`язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов`язків.

Отже, відповідач свідомо не брав і не бере участі у вихованні дитини, не піклується про неї, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Суд ураховує, що відповідач є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин буде відповідати її інтересам.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява N70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, що сприятиме забезпеченню якнайкращих інтересів дитини.

Згідно зі ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміниться поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 968,96 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 968,96 гривень.

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення виготовлено 31.01.2025 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Представник позивача - адвокат Ткаченко Наталія Миколаївна, адреса місця знаходження :Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Соборна, буд. 40, РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, м. Прилуки, вул. Незалежності, 82.

Третя особа - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області як Орган опіки та піклування, м. Прилуки, вул. Незалежності, 82.

Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, юридична адреса: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7, код ЄДРПОУ 04527684.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, юридична адреса: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 7.

Суддя Т. О. Малишенко