Рішення

від 31.01.2025 по справі 140/13556/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13556/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі- ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.07.2023 № 103650010403 про відмову у призначенні пенсії, зобов`язавши відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 1 з 13.07.2017 по 29.10.2017 та з 01.04.2023 по 03.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2023 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (за його розрахунком пільговий стаж становить 7 років 0 місяців 11 днів, при необхідних не менше 7 років 6 місяців).

Позивач не погоджується з таким рішенням та зазначала, що станом на 03.07.2023 її пільговий стаж за Списком № 1 становив більше 7 років 7 місяців, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. При цьому, вказала, що з 04.12.2015 по даний час вона працює на посаді сестри медичної стаціонару відділення радіонуклідної діагностики та терапії для лікування РФП у відкритому вигляді у Державному некомерційному підприємстві «Національний інститут раку» (до 2023 року - Національний інститут раку), що підтверджується як записами її трудової книжки серії НОМЕР_1 , так і довідкою про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 14.06.2023. У свою чергу, згідно оскаржуваного рішення від 10.07.2023 № 103650010403 до пільгового стажу не зараховано період з 13.07.2017 по 29.10.2017 (0 років 3 місяці 17 днів), оскільки наявна перерва між проведеними атестаціями, однак позивач наголошує, що відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. Також відповідач протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу період її роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023 (0 років 3 місяці 3 дні) за професією, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, підстав незарахування вказаного періоду роботи спірне рішення не містить.

Також позивач вказала, що неодноразово (19.03.2024 та 18.06.2024) подавала скарги до Пенсійного фонду України на вказане рішення ГУ ПФУ у Волинській області, проте лише листом від 04.11.2024 № 45808-16732/М-03/8-2800/24 Пенсійний фонд України надав відповідь на вказані скарги (після відкриття Київським окружним адміністративним судом провадження у справі №320/47391/24).

Оскільки після оскарження в порядку, передбаченому статтею 105 Закону №1058-IV, рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 про відмову у призначенні пенсії не було скасовано або переглянуто, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 03.07.2023 ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення від 10.07.2023 № 103650010403 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058- IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (пільговий стаж роботи становить 07 років 00 місяців 11 день). При цьому, до пільгового стажу не зараховано період з 13.07.2017 по 29.10.2017 згідно довідки про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 14.06.2023, оскільки наявна перерва між проведеними атестаціями. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023, то зазначив, що станом на день подання заяви про призначення пенсії в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) інформація щодо сплати єдиного внеску за вказаний період була відсутня, а тому цей період роботи не міг бути зарахований ні до страхового стажу, ні до пільгового. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, то правові підстави для призначення позивачу пенсії відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що станом на час позасудового врегулювання спору, а також на час подання відповідачем відзиву на позовну заяву, відомості про сплату страхових внесків стосовно ОСОБА_1 вже були внесені в Реєстр застрахованих осіб (форма ОК-5), а тому відповідач зобов`язаний був за її заявою від 03.07.2023 вирішити питання зарахування періоду роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023 за вказаними відомостями, який підтверджений записами у трудовій книжці та відомостями про атестацію робочих місць.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

03.07.2023 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, надавши документи згідно з переліком відповідно до розписки-повідомлення (а.с.55-56), та вказану заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Волинській області.

10.07.2023 ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення № 103650010403 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. При цьому у вказаному рішенні зазначено, що вік позивача на дату звернення - 50 років; страховий стаж становить 33 роки 3 місяці 02 дні; пільговий стаж складає 7 років 00 місяців 11 днів; до пільгового стажу не зараховано період з 13.07.2017 по 29.10.2017 згідно довідки про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 14.06.2023, оскільки наявна перерва між проведеними атестаціями (а.с. 10).

Позивач через свого представника неодноразово 19.03.2024 та 18.06.2024 подавала скарги до Пенсійного фонду України на рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 (а.с. 11-13).

На вказані скарги Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України листом від 04.11.2024 № 45808-16732/М-03/8-2800/24 повідомив, що оскільки не підтверджено 7 років 6 місяців стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, тому підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з заявою від 03.07.2023 відсутні (а.с. 15-16).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

За приписами частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналіз вказаних положень Закону № 1058-IV дає підстави дійти висновку про те, що право на пенсію на пільгових умовах заСписком № 1 мають жінки - після досягнення 50 років, які мають страховий стаж не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписамистатті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ)основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно достатті 62 Закону №1788-ХІІпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Пунктам 1 та 2 Порядку №637передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

За змістом пункту 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731; далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; даліПорядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі змінами).

Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону); документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведенняатестаціїробочих місць за умовами праці, затвердженогопостановоюКабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (набула чинності з 21.08.1992; далі - Порядок проведенняатестаціїробочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Основним документом, що підтверджує трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637). Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом (постанови від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 18.05.2021 у справі №229/2330/17).

При вирішенні спору суд враховує, що ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії надала трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с. 17-21), якою підтверджено такий період її роботи:

- 04.12.2015 позивач прийнята на посаду сестри медичної стаціонару відділення радіонуклідної діагностики та терапії для лікування РФП у відкритому вигляді в Національному інституті раку (наказ № 228-к від 02.12.2015) (запис №25);

- 30.10.2017 та 31.10.2022 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 (роз. 22) виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 (роз. 22 Списку № 1) (накази від 30.10.2017 № 168-кн, від 31.10.2022 № 158-кн відповідно) (записи №№ 27-28);

- з 13.02.2023 Національний інститут раку реорганізовано шляхом перетворення у Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі ДНП «Національний інститут раку») на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 955-р від 28.10.2022 та наказу МОЗ України № 2089 від 16.11.2022 (запис № 29);

- 01.09.2023 у зв`язку із введенням в дію штатного розпису переміщено на посаду сестри медичної стаціонару науково-клінічного відділення радіонуклідної діагностики та терапії з ліжками для лікування РФП у відкритому вигляді клініки радіології (наказ від 21.08.2023 № 352-к) (запис № 30) де і працює по це час.

На підтвердження пільгового стажу позивач до заяви про призначення пенсії також долучила довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.06.2023 №138 (а.с.58), якою підтверджено, що ОСОБА_1 працює повний робочий день в ДНП «Національний інститут раку» з 04.12.2015 (наказ № 228-к від 02.12.2015) по цей час на посаді сестри медичної стаціонару відділення радіонуклідної діагностики та терапії для лікування РФП у відкритому вигляді; виконує роботу в особливо шкідливих умовах праці, що передбачена Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділом ХХІІ пунктом 1 «Працівники, зайняті на роботах із радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, на гамма-терапевтичних апаратах, а також ремонтом устаткування в цих умовах» постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461; підстава для видачі: атестація робочих місць наказ №120кн від 13.07.2012, наказ №168кн від 30.10.2017, наказ №158кн від 31.10.2022. Також позивач долучила до заяви накази Національного інституту раку «Про результати атестації робочих місць за умовами праці у Національному інституті раку» від 13.07.2012 №120-кн, від 30.10.2017 №168-кн, від 31.10.2022 №158-кн з додатками до них (а.с. 66-77).

Таким чином, суд вважає, що надані відповідачу трудова книжка, довідка від 14.06.2023 №138 (які містять відомості про посаду, характер виконуваної роботи, посилання на накази), та накази про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджують періоди роботи позивача в особливо шкідливих умовах праці згідно ізСписком № 1.

З рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 вбачається, що пільговий стаж позивача складає 7 років 00 місяців 11 днів (з розрахунку форми РС-право слідує, що до пільгового стажу за Списком №1 зараховано такі періоди з 04.12.2015 по 12.07.2017 та з 30.10.2017 по 31.03.2023 (а.с. 22)), при цьому, до пільгового стажу не зараховано період з 13.07.2017 по 29.10.2017 згідно довідки про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 14.06.2023, оскільки наявна перерва між проведеними атестаціями.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше приведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам, і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, норма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства (в оскаржуваному рішенні зазначено - наявна перерва між проведеними атестаціями) не може бути підставою для відмови в зарахуванні періоду роботи позивача з 13.07.2017 по 29.10.2017 до пільгового стажу за Списком №1 (за наявності інших доказів, які підтверджують умови та характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день).

Враховуючи вище наведене суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 13.07.2017 по 29.10.2017 (що становить 3 місяці 17 днів) безпідставно не був зарахований до пільгового стажу за Списком №1 згідно записів її трудової книжки та довідки про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 138 від 14.06.2023, а тому позовні вимоги в частині про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 вказаний період роботи підлягають до задоволення.

При вирішенні позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023 суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку форми РС-право за заявою від 03.07.2023 (а.с. 22), позивачу до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано також періоди з 01.04.2023 по 03.07.2023, при цьому в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 не зазначено підстав незарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу. Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що станом на день подання позивачем заяви про призначення пенсії в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) інформація щодо сплати єдиного внеску за вказаний період була відсутня, а тому цей період роботи не міг бути зарахований ні до страхового стажу, ні до пільгового.

Відповідно до частин першої-третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями страхувальниками.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частинах першій, третій, шостій, десятій, дванадцятій статті 20 Закону №1058-IV, згідно з якими страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини першої, абзацу третього частини п`ятої статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюєтьсяЗаконом України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно дочастини першої статті4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-IV (далі - Закон №2464-IV) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, які відповідно до положень частини другої статті6 вказаного Закону зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановленіПодатковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020№ 773), розрахунок - податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається (пункт 1 розділу ІІ вказаного Порядку).

Згідно з відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (формаОК-5)(далі Реєстр) станом на 03.07.2023 дійсно була відсутня інформація про нарахування позивачу заробітної плати за період з 01.04.2023 по 03.07.2023 та про сплату єдиного внеску за вказаний період (а.с. 82-85). Однак наведене обумовлено тим, що у Реєстрі відображаються відомості щоквартально.

Суд враховує, що у Реєстрі станом на 23.01.2025 наявні відомості про нарахування страхувальником ДНП «Національний інститут раку» (код ЄДРПОУ 02011976) заробітної платипозивачу за період з 01.04.2023 по 03.07.2023 та про сплату єдиного внеску за вказаний період (а.с. 100-102).

Також необхідно зазначити, що на час розгляду Пенсійним фондом України (04.11.2024) скарг позивача на рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 №103650010403 у Реєстрі вже були наявні відомості за спірний період, однак таке рішення в частині зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023 не було переглянуто.

Враховуючи встановлені вище обставини та те, що ОСОБА_1 згідно записів її трудової книжки та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.06.2023 №138 безперервно працювала у період з 04.12.2015 по 03.07.2023 (дата звернення за призначенням пенсії) повний робочий день в ДНП «Національний інститут раку» на посаді сестри медичної стаціонару відділення радіонуклідної діагностики та терапії для лікування РФП у відкритому вигляді та виконувала роботу в особливо шкідливих умовах праці, що підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, та те, що на час розгляду даної справи в Реєстрі наявні відомості про нарахування позивачу заробітної плати за період з 01.04.2023 по 03.07.2023 та про сплату єдиного внеску за вказаний період, тому цей період роботи з 01.04.2023 по 03.07.2023 (що становить 3 місяці 3 дні) повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1.

Відтак, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (03.07.2023) позивач досягла необхідного віку (50 років), у неї наявний страховий стаж 33 роки 3 місяці 02 дні (при необхідному - не менше 20 років), з них не менше 7 років 6 місяців на роботах за Списком №1 (безспірний пільговий стаж складає 7 років 00 місяців 11 днів, а також більше 06 місяців за період з 13.07.2017 по 29.10.2017 та з 01.04.2023 по 03.07.2023, який згідно наведених вище висновків підлягає зарахуванню), тому суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 №103650010403 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії є протиправним й підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Однак враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи суд вважає, що пенсія позивачу повинна бути призначена саме з 03.07.2023 (з дня подання заяви про призначення пенсії), оскільки лише на вказану дату у позивача виконуються всі умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (в частині наявності необхідного пільгового стажу).

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити у спосіб шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 10.07.2023 № 103650010403 та зобов`язання відповідача призначити позивачу з 03.07.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 13.07.2017 по 29.10.2017 та з 01.04.2023 по 03.07.2023.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений квитанцією від 11.11.2024.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.07.2023 №103650010403 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 03.07.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 13.07.2017 по 29.10.2017 та з 01.04.2023 по 03.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко