Ухвала

від 31.01.2025 по справі 160/2195/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2025 року Справа 160/2195/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.01.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 2011 від 15.01.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 527 від 19.02.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 726 від 11.03.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області виключити ТОВ «КОМБІНАТ ДНІПРО» з переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «КОМБІНАТ ДНІПРО» податкові накладні, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень № 2011 від 15.01.2024 року, № 527 від 19.02.2024 року та № 726 від 11.03.2024 року, згідно із реєстром датою їх фактичного подання як такі, які підлягають автоматичній реєстрації за умови виконання вимог п.6-1 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165.

Одночасно з позовною заявою до суду позивач звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що підстави для оскарження рішень № 2011 від 15.01.2024 р., № 527 від 19.02.2024 р. та № 726 від 11.03.2024 р. стали відомі лише після прийняття постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 р. по справі № 160/1248/24. Саме цією постановою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 р. в адміністративній справі №160/1248/24 залишено без змін, а тому саме з цієї дати набрало чинності. Також зауважує, що основною причиною визнання цих рішень необґрунтованими є включення контрагента позивача - ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро», до переліку ризикових платників податків у січні та березні 2024 року, а також подальше виключення його з цього переліку на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 р. Оскільки, зазначені рішення податкового органу були прийняті до того, як апеляційний суд прийняв рішення про виключення ТОВ «АБК Дніпро» з переліку ризикових платників податків, і це фактично є новим етапом у вирішенні спору, який був визначений судом. Оскільки позивач дізнався про це рішення лише після його винесення в серпні 2024 року, та воно стало підставою для перегляду всіх попередніх рішень податкових органів, що стосуються відповідності/невідповідності позивача критеріям ризиковості, строк для оскарження зазначених рішень (від 15.01.2024 року, 19.02.2024 року та 11.03.2024 року) має бути відновлений з моменту, коли стало відомо про постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 160/1248/24. У зв`язку з чим позивач просить суд врахувати поважність пропуску строку та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 КАС України, законодавцем не передбачено.

Отже, законодавцем для оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення № 2011 від 15.01.2024 року, № 527 від 19.02.2024 року та № 726 від 11.03.2024 року прийняті відповідачем в порядку електронної взаємодії та направлені позивачу електронним повідомленням контролюючого органу в день їх прийняття.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 27 січня 2025 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.

Зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року по справі № 160/1248/24 на яку посилається позивач вбачається, що судове рішення стосується прав і обов`язків ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304). Однак, позивачем не зазначено, яким чином судове рішення від 15.08.2024 року по справі № 160/1248/24, стосується прав і обов`язків ТОВ «КОМБІНАТ ДНІПРО».

Крім того, ТОВ «КОМБІНАТ ДНІПРО» не вказано та не доведено, яким чином факт прийняття судового рішення саме Третім апеляційним адміністративним судом від 15.08.2024 року може свідчити або доводити поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Також, не надано жодних пояснень щодо тієї обставини, що оскаржувані рішення № 2011 від 15.01.2024 року, № 527 від 19.02.2024 року та № 726 від 11.03.2024 року були отримані ТОВ «КОМБІНАТ ДНІПРО» 15.01.2024 року, 19.02.2024 року та 11.03.2024 року, тобто в день їх прийняття, але позов не було пред`явлено до суду в межах шестимісячного строку, встановленого законодавством.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, останнім до суду не надано. Відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому в задоволенні його клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ДНІПРО» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по справі №160/2195/24 відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма